Ми у ЗМІ

Окупувавши частину південного регіону України, Росія відібрала в українців низку продуктів, які є справжньою візитівкою нашої країни. Насамперед це помідори та кавуни, але не лише вони.

– На жаль, схоже, ми вже цього року втратили мелітопольську черешню. Це найякісніший продукт в Європі. Це той продукт, який Україна запатентувала як регіональний знак, щоб ми могли ним пишатися не тільки в Україні, а й в Європі. Можуть бути певні проблеми забезпечення ринку кавунами. Херсонські кавуни – одні з найякісніших продуктів за своїми смаковими якостями. Це особливий смак та якість. Але сподіваємося, що до кінця літа ми зможемо ці території повернути, – зазначив заступник директора Національного наукового центру Інститут аграрної економіки НАН України Микола Пугачов.

Читати далі:

Артемівське родовище кам’яної солі постачало понад 90% солі загалом в Україні, наголошують в Інституті аграрної економіки.

Є також Слов’янське родовище кам’яної солі, яке теж розташоване в Донецькій області, і там теж непроста ситуація.

– Ми опинилися в ситуації, що основні виробники нашої солі не можуть забезпечити ринок. Ринок напередодні літа, напередодні нашої консервації. І тут ми бачимо проблеми, які можуть виникнути насамперед у населення, яке звикло заготовляти продукцію на зиму, і в підприємств харчової промисловості, які також для своєї продукції, консервації, м’ясних виробів використовують переважно нашу вітчизняну сіль, – розповів заступник директора Національного наукового центру Інститут аграрної економіки НААН України Микола Пугачов.

Читати далі:

Інна Сало, завідувачка відділом ціноутворення та аграрного ринку ННЦ «Інститут аграрної економіки», з посиланням на дані Держстату зауважує, що виробництво овочевих відкритого ґрунту на Херсонщині в 2021 році становило 1 116,6 тис. тонн — 11,8% від загального виробництва в Україні. Значну частину ранніх тепличних овочів також вирощують на півдні країни.

«За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2022 році можливе незначне зниження рівня задоволення споживчих потреб населення в овочах порівняно з попередніми роками, — повідомила Фокусу Інна Сало. — Загальні обсяги виробництва суттєво не знизяться, проте можливе деяке зменшення показників південних регіонів».

Джерело: Фокус

Згідно з усередненим прогнозом, у 2022 році відбудеться спад обсягів виробництва практично по усіх видах сільськогосподарської продукції. Це зумовлено нестачею паливно-мастильних матеріалів, ЗЗР, добрив, а подекуди й насіння, мінуванням полів та окупацією територій.

Про це у коментарі SuperAgronom.com розповів Микола Пугачов, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Читати далі:

Особливості посівної в умовах воєнного стану; питання забезпечення кадрами для проведення весняно-польових робіт в умовах мобілізації; забезпечення добривами, засобами захисту рослин, паливно-мастильними матеріалами; проблема постачання регіонів продуктами харчування та чи загрожує Україні голод – на ці та інші питання в ефірі 7 каналу відповідав заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

Переглянути відео

Джерело: 7 канал

"Україна є одним з основних постачальників продовольства на світовий ринок, на який суттєво впливає навіть нестабільність у нашій країні. А зараз йдеться про повномасштабну війну, яка невідомо коли закінчиться! Тому світовий ринок і відреагував відповідним зростанням цін", — коментує ситуацію Юрій Лупенко, директор ННЦ "Інститут аграрної економіки", академік НААН.

Як розповів Фокусу Юрій Лупенко, у 2022 році Україна цілком виправдано сподівалася на черговий рекордний урожай, бо озимі культури перезимували без негативних наслідків. Нагадаємо, в 2021 році зернових і зернобобових культур в Україні намолотили майже 84 млн тонн, що стало історичним рекордом.

Читати далі:

Очікування подорожчання природного газу формує 70% ціни на мінеральні добрива. Загалом хімічна промисловість споживає України 6,0-8,5 млрд куб м природного газу. Основне споживання природного газу припадає на виробництво мінеральних добрив: 75% його використовується як сировина для виробництва добрив, а 20% – енергоносії.

Частка природного газу в собівартості виробництва азотних добрив становить 80%. Відтак ще у жовтні 2021-го ціни на добрива в Україні досягнули максимального показника за роки незалежності держави. Аміачна селітра (азотні добрива) з доставкою нині коштує 18 – 19 тис. грн/тонна (удвічі дорожче, ніж у лютому-березні 2021-го), карбамід (концентровані азотні добрива) з доставкою – 27,7 тис. грн/тонна (майже втричі дорожче). Імпортні  добрива додали в ціні ще більше на 2-3 тис. гривень/тонна.

Читати далі:

У 2022 році подорожчання продуктів буде рекордним. Зокрема підвищаться ціни на хліб, м'ясо, молочні продукти, цукор та олію. Підвищення вартості харчів спостерігатиметься не лише у зв'язку зі зростанням цін на енергоресурси. Серед інших причин девальвація гривні, здорощанню міндобрив, несприятливі погодні умови.  Прогноз щодо зростання цін прокоментував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко телеканалу ПравдаТУТ.

Переглянути відео

Джерело: ПравдаТУТ

Передноворічний стрес. Які подарунки купувати, де святкувати і чим накривати на стіл, якщо свята удома. Зараз метушня у магазинах та торговельних центрах може спантеличити і спустошити гаманці. Тому варто заздалегідь скласти список покупок, щоб не нахапати зайвого. Але чи далеко можна розігнатися? Ціни за рік зросли майже за всіма позиціями. Тож особливо цього року не розгуляєшся. Але українці точно знають, як і на чому зекономити. Яка вартість новорічного столу – коментар директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академіка НААН Юрія Лупенка 5 каналу.

Переглянути відео

Джерело: 5 канал

«Для щорічної сівби в межах 15-16 млн га зернових культур необхідно мати близько 2,3-2,5 млн т насіння нових високопродуктивних сортів і гібридів. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, Україна потребує 0,6-0,8 млн т насіння ярих і 1,7-2,0 млн т насіння озимих зернових, у т.ч. понад 10 тис. т добазового, 400 тис. т базового та до 2,0 млн т сертифікованого насіння», — зазначає у коментарі для SuperAgronom.com Олександр Захарчук, д.е.н., завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

За словами експерта, сьогодні наша країна, на жаль, посідає одне з останніх місць у Європі за обсягами використання кондиційного сертифікованого насіння. Цей показник не перевищує 5-8%. Тоді як середньоєвропейський сягає 50%. До прикладу, у Польщі він становить 18%, у Німеччині — 43%, а в Нідерландах, Швеції, Данії рівень сертифікації сягає 75-90%.

Читати далі: