Ми у ЗМІ

За словами  вченого секретаря Національного наукового центру  «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондента НААН Олександра Шпикуляка, проєкт закону не враховує інституційних особливостей організації та функціонування підприємств різних форм господарювання в аграрному секторі економіки.

«Документ передбачає зобов’язати всі суб’єкти підприємницької діяльності до перетворення у господарські товариства, тобто корпоративні структури. А світовий досвід доводить домінування в сільському господарстві індивідуально-сімейних форм господарювання. У визначеннях видів  підприємницьких структур немає поняття «фермерські господарства» (ст. 3) як організаційної форми підприємства», — зазначає він.

Читати далі:

Олександр Нечипоренко, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", виконавчий директор Північного міжрегіонального наукового центру НААН підтверджує, що на деокупованих територіях провести повноцінну посівну не буде можливості ще не один рік.

Експерт посилається на попередні оцінки Державної служби України з надзвичайних ситуацій, відповідно до яких станом на жовтень 2022 року близько 1,7 млн га української землі були забруднені вибухонебезпечними предметами та мінами, а розмінування такої території потребуватиме щонайменше 10 років.

Але міни — не єдина проблема. Адже за словами Олександра Нечипоренка в місцях падіння боєприпасів відмічається значне забруднення ґрунтів важкими металами — кадмієм, свинцем та ін. Відповідно, екологічний стан понівечених війною українських земель ще довгі роки не дозволить повноцінно використовувати їх для вирощування сільгоспкультур.

Джерело: ФОКУС

"Очікується, що площі посівів гречки, як і в минулому році, більше як на 20% перевищать середній показник за три передвоєнні роки й становитимуть трохи більше 100 тис. га. При середній врожайності, яка відмічалася за низку попередніх років, гречки може бути більш ніж достатньо, щоб задовільнити потреби країни", — підтверджує Олександр Нечипоренко, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", виконавчий директор Північного міжрегіонального наукового центру НААН.

Джерело: ФОКУС

Олександр Нечипоренко, заступник директора Національного наукового центру Інститут аграрної економіки, виконавчий директор Північного міжрегіонального наукового центру НААН, також прогнозує, що питома вага зернових і зернобобових зменшиться проти довоєнного періоду більш ніж на 7% та становитиме майже 50% усіх посівних площ, а частка пшениці знизиться до 20-21%, тоді як до війни цей показник у середньому сягав 25,8%.

"Скорочення площ під кукурудзу очікується на 1,5-2%. Виросте у структурі посівів і частка соняшнику з 23% до 26,5%, що разом із соєю і ріпаком приносить аграріям найбільш суттєві доходи", — продовжує Нечипоренко.

Читати далі:

Інна Сало, завідувач відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" пояснює зростання цін на плодоовочеву продукцію впливом сезонного чинника та початку Великого посту, що супроводжується підвищенням попиту на овочі та фрукти. Співрозмовниця видання називає наступні актуальні ціни на цю групу товарів:

• капуста білокачанна: 21,14 грн за кг (динаміка з початку року +61,4 %);
• картопля: 10,04 грн за кг, (+2,8%);
• цибуля ріпчаста: 55,79 грн за кг (+61,7%);
• морква: 44,07 грн за кг (+72,4%);
• буряк: 10,48 грн за кг (-12,4%);
• яблука: 14,68 грн за кг (+26,2%);
• мандарини: 72,26 грн за кг (+8,7%);
• банани: 70,42 грн за кг (+1,7%);
• апельсини: 58,40 грн за кг (-10,0%);
• лимони: 61,30 грн за кг (-4,2%).

  Читати далі:

Наталія Копитець, провідна наукова співробітниця відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" додає, що суттєвим фактором, який зумовив ріст цін на м'ясо птиці на 2,0-5,8%, стало підвищення вартості електроенергії. Тобто, спровокована російськими обстрілами криза в енергетиці далася взнаки і тут. Однак Копитець уточнює, що подорожчання курятини також пов'язане з особливостями виробничого циклу: у січні-лютому підприємства нарощують поголів'я курчат-бройлерів для вирощування, а ось із середини березня вже відбуватиметься забій вирощеного молодняку. Відповідно, не виключена стабілізація та корекція цін.

Зі свого боку, завідувачка відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Інна Сало прогнозує, що протягом першого півріччя 2023 року під впливом сезонного чинника очікується зростання цін на фрукти на 10-15% та овочі на 15-20%.

Детальніше

За оцінками науковців "Інституту аграрної економіки", вирішальним чинником збереження обсягів цих поставок в умовах повномасштабного вторгнення  Росії стало збільшення продажів до Євросоюзу, яке торік досягло свого найбільшого значення за період незалежності нашої держави. Згідно підрахунків, у 2022 році обсяги поставок української аграрної продукції до країн – членів ЄС збільшилися проти показника 2021 року на 66 відсотків і склали 13,1 млрд доларів.

Загалом у 2022 році взаємна торгівля сільськогосподарською продукцією між Україною і Євросоюзом становила 16,5 млрд доларів. Як зазначили аналітики, це найвищий показник за часів дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який на 39 відсотків перевищив попередній рекордний показник 2021 року.

Читати далі:

Ціна м'яса знизилась

Науковиця Інституту аграрної економіки Наталія Копитець у коментарі 24 Каналу розповідає, що у лютому 2023 році зберігалася тенденція коливання роздрібних цін на основні види м’яса. При цьому курятина здорожчала, свинина подешевшала, ціни на яловичину залишилися майже на тому ж рівні.

Моніторинг роздрібних цін у продуктових супермаркетах наприкінці лютого свідчить, що найбільших змін у лютому місяці порівняно з січнем 2023 року зазнали роздрібні ціни на курятину – куряче стегно, гомілку та філе.

Читати далі:

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у березні 2023 року цінова ситуація на крупи буде стабільною, але подальшого здешевлення не відбуватиметься.

З початку року найбільше подешевшали у ціні крупи: гречка – з 74,69 гривні за кілограм до 68,87 гривні, а пшеничні крупи — з 18,77 гривні до 17,96 гривні.

Однак вже у березні для українців може здорожчати хліб – на 1—3%. Все через наслідки енергетичної кризи. Досить високими лишаються ціни на мандарини, апельсини, лимони та банани.

Крім того, до кінця березня очікується ще й зростання цін на плодові через сезонний чинник. А під час Великого посту – підвищення попиту на плодоовочеві.

Джерело: 24 канал

Орієнтація на експорт готових харчових товарів, а не сільськогосподарської сировини, є важливим стратегічним напрямом державної політики. Особливо це є актуальним в умовах війни, коли через логістичні проблеми вигідніше транспортувати менші обсяги переробленої продукції, яка є дорожчою порівняно із сировиною.

Проте реалізація цих стратегічних цілей є досить складним завданням. На ринку харчових товарів жорстка конкуренція, країни захищають власні ринки і своїх громадян від неякісної продукції. Щоб українські вироби дійшли до полиць іноземних супермаркетів, вітчизняні товаровиробники повинні забезпечити високу якість продукції та її виробництва, пройти відповідні сертифікації, постійно підтримувати марку. Але без реклами на українську продукцію можуть не звернути увагу іноземні споживачі й не купити її.

Читати далі: