Прес-релізи

Скачати прес-реліз

Проєктом Держбюджету-2026 визначаються основні параметри державних фінансів, а також формується обсяг фінансових ресурсів, спрямованих на підтримку місцевого самоврядування. У документі закладено механізми забезпечення стабільності місцевих бюджетів, обсяги базової і реверсної дотацій, освітньої та медичної субвенцій, а також нових інструментів для відновлення інфраструктури та розвитку регіонів у наступному році, зазначив головний науковий співробітник відділу соціально-економічного розвитку сільських територій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д. е. н. Юрій Пасічник, інформуючи про результати проведеного науковцями установи аналізу проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (реєстр. № 14000), який 15 вересня 2025 року подано Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України.

За його словами, у 2026 році фіксується збільшення загального фінансового ресурсу для фінансування громад в наступному бюджетному році на 157,1 млрд грн (+21,9 %).

У 2025 році доходи місцевих бюджетів складали 716,7 млрд грн, з яких 499,7 млрд грн становили власні доходи і 217 млрд грн трансферти із Державного бюджету. На 2026 рік доходи місцевих бюджеті передбачено в обсязі 873,8 млрд грн, включаючи 632,8 млрд грн власних доходів та 341,0 млрд грн трансферти із Державного бюджету.

Водночас суттєві зміни внесено у структуру цих доходів, зазначив Юрій Пасічник.

Найвагоміший власний ресурс громад – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – у 2025 році зараховується до місцевих бюджетів у розмірі 64 %, а у проєкті Держбюджету’2026 цю частку пропонується зменшити до 60 %. При цьому ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців спрямовуватиметься до спеціального фонду державного бюджету.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, такий підхід може призвести до зменшення видатків для громад орієнтовно на 15-16 млрд грн, навіть за умови зростання надходжень у цілому.

На освіту у 2026 році передбачено 103,2 млрд грн, що на 3,8 млрд перевищує показники 2025 року, зауважив Юрій Пасічник.

З огляду на те, що у Верховній Раді України обґрунтовуються плани додаткового підвищення заробітної плати окремим категоріям освітян, у проєкті Держбюджету’2026 пропонується передбачити поетапне підвищення на 50 % заробітної плати учителям. На це передбачено 53,8 млрд грн.

Також планується підвищення оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників університетів державної й комунальної форми власності. З такою ініціативою виступив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук 25 вересня 2025 року.

Для деокупованих, тимчасово окупованих та постраждалих територій у 2026 році планується зберегти  додаткову дотацію у розмірі 36,1 млрд грн. З них 17,0 млрд будуть використані за трьома напрямами: 5,35 млрд грн – для тимчасово окупованих територій; 4,47 млрд грн – для територій із бойовими діями; 7,21 млрд грн – для низькоподаткоспроможних громад.

Частина акцизного податку з пального – 13,44 % – залишатиметься у бюджетах громад. Водночас планується поступове наближення ставок акцизу до рівня ЄС, що може змінити надходження, наголосив науковець.

На дороги місцевого значення та комунальні дороги у 2026 році коштів не передбачено.

Це обмежує можливості громад у покращенні транспортної доступності на своїй території, вважає Юрій Пасічник. Натомість на розвиток та утримання доріг загального користування державного значення закладено 12,9 млрд грн, що свідчить про пріоритетність національної дорожньої мережі над локальною.

Резервний фонд зменшено. Це знижує гнучкість уряду у реагуванні на надзвичайні ситуації, застеріг науковець.

Фінансова стійкість громад значною мірою залежатиме від урядових рішень щодо дотацій і субвенцій. А це посилює ризики дотаційності більшості територіальних громад, особливо на прифронтових та постраждалих територіях, зазначив Юрій Пасічник. З іншого боку, уряд гарантує механізми підтримки таких громад через додаткову дотацію.

Загалом, 2026 року місцеві бюджети залишаються уразливими, а їхня фінансова автономія суттєво звужена. Водночас у проєкті Держбюджету’2026 підкреслюється, що таке рішення зумовлене воєнними потребами і має тимчасовий характер, оскільки кошти від вилучених джерел спрямовуються насамперед на безпеку та оборону.

У проєкті Держбюджету-2026 у частині місцевих бюджетів на наступний рік відображено прагнення уряду утримати ключові соціальні та відновлювальні програми на рівні минулого року, з уточненням механізмів розподілу ресурсів для громад із різною фінансовою спроможністю. Збереження додаткових дотацій та окремих субвенцій гарантує, з одного боку, певну передбачуваність для органів місцевого самоврядування. Проте з іншого, відсутність додаткового зростання видатків в умовах інфляції і воєнних викликів може створити дефіцит ресурсів на місцях. Основними пріоритетами залишаються підтримка освіти, ветеранів, постраждалих територій і відновлення житла, тоді як розвиток місцевої дорожньої інфраструктури та окремі соціальні ініціативи відходять на другий план, підсумував Юрій Пасічник.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Споживчі ціни у серпні 2025 року, як і в липні, знизилися проти попереднього місяця на 0,2 %, тоді як протягом року вони постійно зростали: від 0,7 % у квітні – до 1,5 % у березні. Локомотивом зниження споживчих цін стали ціни на продукти харчування (-0,9 %), на одяг і взуття (-3,2 %), предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла (-0,1 %), на паливо та мастила (-0,2 %), а також на відпочинок і культуру (-0,2 %). Зниження відбулося навіть на тлі зростання споживчих цін по усіх інших позиціях: безалкогольні і алкоголь напої, тютюнові вироби, прибирання сміття, охорона здоров’я, транспортні послуги, зв’язок (найбільше – на 2,7 %), освіта, ресторани та послуги, різні товари та послуги, а також замороження цін на житло, водопостачання, каналізацію, послуги з управління багатоквартирними будинками, електроенергію, природній газ, гарячу воду, опалення, поінформував в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи повідомлення Держстату України щодо індексів цін у серпні 2025 року.

За його словами, серед продуктів харчування найбільше знизились споживчі ціни на овочі (-12,7 %) та фрукти (-10,2 %). Також на знизились ціни на цукор (-1 %). По інших позиція ціни на продукти харчування у серпні зросли від 0,3 % на макаронні вироби до 2,0 % – на м’ясо та м’ясопродукти, а також на 2,3 % – на яйця.

Така динаміка суттєво відрізняється від минулорічної, коли у серпні знизились ціни лише на фрукти (-7,4 %), тоді як пік падіння цін на овочі (-19,6 %) припав на липень 2024 року, а у серпні ціни на них вже зросли на 5,2 %.

Оскільки нинішні очікування урожаю овочевих культур, за прогнозами Інституту аграрної економіки, перевищують минулорічні лише на 5,3 %, значних змін у цінах на овочі у вересні 2025 року не відбудеться, зазначив науковець.

Це підтверджують і дані моніторингу Міністерства фінансів України, згідно з якими, станом на середину вересня, споживчі ціни на моркву, буряк та огірки майже не змінилися, на цибулю, часник, помідори, перець відбувається невелике зростання, а на капусту і картоплю продовжується зниження.

Отже, овочеві культури і у вересні 2025 року суттєво стримуватимуть інфляцію, однак їх потенціал все більше вичерпується. Водночас по інших видах продукції, за винятком одягу і взуття, інфляційні очікування, скоріше за все, наростатимуть, підсумував Юрій Лупенко.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Споживчі ціни в липні 2025 року знизилися проти попереднього місяця на 0,2 % за рахунок зниження цін на продукти харчування (-1,3 %), на одяг та взуття (-4,6 %), предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла (-0,1 %), на зв’язок (-0,1 %), та на відпочинок і культуру (-0,1 %). Серед продуктів харчування внаслідок масового надходженням на ринок продукції нового врожаю найбільше – 23,9 % – знизились споживчі ціни на овочі. Подібна динаміка щодо загального рівня інфляції, а також споживчих цін на продукти харчування стала майже постійною для липня місяця упродовж багатьох років. Так, торік у липні інфляція в Україні була нульовою, а ціни на овочі знизились на 19,6 %. У липні 2023 року ці цифри складали відповідно -0,6 % та -18,2 %, поінформував в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи повідомлення Держстату України щодо індексів цін у липні 2025 року.

За його словами, найвідчутніше серед овочів подешевшали буряк (-55,3 %), цибуля (-44,8 %) та морква (-37,9 %). Суттєво зменшились споживчі ціни  на капусту (-24,5 %).

Детальніше

Скачати прес-реліз

У січні-червні 2025 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом зменшився проти минулорічних показників за відповідний період на 0,6 млрд дол. США (-7 %) і становив 7,6 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, позитивне для нас сальдо скоротилось до 3,2 млрд дол. США на тлі одночасного зниження експорту (-0,9 млрд дол. США) при збільшенні імпорту (+0,2 млрд дол. США).

Детальніше

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби, у січні-червні 2025 року в Україну було ввезено агропродукції на 4262 млн дол. США. Це на 398 млн дол. США більше, ніж за 6 місяців минулого року, повідомив провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну традиційно виступають держави Європейського Союзу. На них припадає понад 52 % імпортних поставок. За І півріччя 2025 року у цьому регіоні було закуплено  сільгосппродукції на суму в 2235 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2025 року склав 11305 млн дол. США. Це на 9 % менше минулорічних показників за відповідний період у 12451 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2025 року складає близько 57 %, зауважив вчений.

Детальніше

Скачати прес-реліз

03 квітня 2025 року Європейський парламент проголосував на підтримку з надання в ЄС еквівалентності системі сертифікації та насінню олійних культур та насінню буряків, які виробляються в Україні. Це означає, що на додаток до вже сертифікованих у 2020 році насіння зернових, сорго та кукурудзи, Україна отримала право експортувати на ринок Європейського Союзу – один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу – насіння соняшника, ріпаку, сої та цукрового буряка, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

Безперечно, зауважив науковець, рішення Європарламенту відкриває нові позитивні можливості для України, але й становить небезпеку для вітчизняного насінництва.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Роботу з подолання негативних наслідків збройної агресії рф проти України для відновлення інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва слід починати вже зараз, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, прямі втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії рф та тимчасової окупації її території станом на початок 2025 року склали 11,2 млрд дол. США, включаючи, зокрема, втрати:

• від знищення та пошкодження сільськогосподарської техніки на суму 6,5 млрд дол. США (58 %);
• від руйнування та виведення з ладу зерносховищ – 1,9 млрд дол. США (17 %);
• внаслідок викрадення та втрати факторів виробництва та готової продукції – 1,9 млрд дол. США (17 %);
• від іншої нанесеної шкоди – 0,9 млрд дол. США (8 %).

  Детальніше

Скачати прес-реліз

До початку збройної агресії рф проти нашої держави ринок сільськогосподарської техніки України був насичений самою різноманітною технікою – вітчизняною та іноземною, що відповідала вимогам покупців залежно від технологій виробництва сільськогосподарської продукції, фінансового стану господарства, якості, тощо. У 2024 році порівняно з довоєнними роками і в агропідприємствах, і в господарствах населення, через окупацію та знищення техніки, зниження прибутковості, скорочення обігових коштів відбулося помітне зменшення придбання сільськогосподарських машин, висловив занепокоєння завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.

За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки дослідження, у 2024 році проти 2021 року суттєво скоротилася забезпеченість сільгосппідприємств тракторами (-22,4 %), комбайнами зерно-, кукурудзо- та кормозбиральними (-13,5 %), плугів (-12,0 %), сівалок (-16,4 %) та  культиваторів (-4,6 %).

Детальніше

Скачати прес-реліз

Матеріально-технічне та інвестиційне забезпечення є важливою складовою ефективного функціонування і розвитку сільськогосподарських підприємств. Воно сприяє нарощуванню обсягів їх виробництва, збільшенню виробничого потенціалу, а також зростанню результативності галузі в цілому та зміцненню продовольчої безпеки країни, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.

За його словами, потреба в капітальних інвестиціях зумовлена необхідністю відновлення наявної матеріально-технічної бази, запровадження інновацій, нарощування обсягів виробництва, а також освоєння нових видів сільськогосподарської діяльності.

Детальніше