Прес-релізи

Скачати прес-реліз

Розвиток промислових підприємств вітчизняного сільськогосподарського машинобудування знаходиться під негативним впливом наслідків повномасштабного вторгнення рф на територію України, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.

За його словами, значна частина виробничих потужностей підприємств галузі знищена, пошкоджена, опинилася під окупацією або знаходиться у зоні бойових дій.

Ситуація погіршується через шкідливу дію суто економічних чинників, серед яких інфляційні процеси, порушення логістичних зв’язків та співпраці з постачальниками, зростання цін на енергетичні ресурси, проблеми забезпечення виробництва кваліфікованими кадрами тощо.

За період з лютого 2022 року донині кількість активних підприємств галузі помітно скоротилася, зауважив науковець. Якщо у 2021 році в Україні налічувалося 441 активне підприємство, то у 2022 році – 411 (-6,8 %), а у 2023 році – лише 382 підприємства (-13,4 % проти 2021 року).

Водночас відбувається стійке скорочення кількості зайнятих у галузі працівників. Протягом 2012–2021 років їх число зменшилося з 23542 осіб до 16 772 осіб (-28,8 %), у 2022 році становило 11 975 осіб (-28,6 % проти 2021 року), а торік склало лише 9 932 осіб (-40,8 % до 2021 року або -17,1% до 2022 року).

Тенденція до скорочення працівників на підприємствах сільськогосподарського машинобудування та зростання їх питомої ваги саме у малих формах господарювання – з 16 % у 2012 році до 33 % у 2023 році – містить у собі цілу низку системних ризиків, висловив занепокоєння Ярослав Навроцький. Перш за все, призводить до зменшення обсягів виробництва на цих підприємствах у цілому і високотехнологічної та інноваційної продукції зокрема, а також до поступової втрати висококваліфікованих кадрів, зниження рівня конкурентних позицій української машинобудівної продукції на ринку й спрощення технологічного процесу.

За останні роки відбулося значне скорочення виробництва та реалізації вітчизняної техніки, а отже її присутності на внутрішньому ринку.

Якщо у 2012 році обсяг реалізації сільськогосподарської техніки українськими виробниками на внутрішньому ринку складав 773,9 млн дол. США (44,1 % реалізації техніки на ринку України), то до 2023 року обсяги реалізації скоротилися до 339,7 млн дол. США (18 %). Це свідчить про глибоку кризу галузі сільськогосподарського машинобудування, якості та технологічності продукції вітчизняного виробництва та рівня попиту на неї, наголосив Ярослав Навроцький.

На тлі послаблення позицій українського агромашинобудування поступово відбувається заміщення вітчизняної техніки іноземними аналогами, констатував експерт.

У 2024 році, зазначив він, не зважаючи на ризики, пов’язані з веденням воєнних дій на території України, обсяги імпорту техніки почали зростати.

За січень-вересень 2024 року порівняно з відповідним періодом 2023 року зросли обсяги імпорту у вартісному вимірі  цілої низки видів сільгосптехніки:

• тракторів – з 230,4 млн дол. США до 288,4 млн дол. США (+25,2 %);
• ґрунтообробної техніки – з 163,8 млн дол. США до 226,3 млн дол. США (+38,2%);
• збиральної техніки – з 221,1 млн дол. США до 241,8 млн дол. США (+9,4 %).

На думку науковців Інституту аграрної економіки, заходи, спрямовані на подолання негативних наслідків впливу воєнних дій рф на території України на розвиток галузі сільськогосподарського машинобудування та її відновлення, необхідно розробляти та впроваджувати вже сьогодні.

Перш за все, на державному рівні слід створити сприятливі інвестиційні умови. Проведення виваженої протекціоністської митної політики дозволить, з одного боку, захистити вітчизняного виробника сільгосптехніки, а з іншого – забезпечити безперешкодне ввезення в Україну машин і обладнання, які відноситься до категорії критичного імпорту.

Створення сприятливого інвестиційного клімату та спрощення умов ведення бізнесу необхідно проводити не лише під час війни, а й після її завершення. Релокація промислових підприємств із зони бойових дій у безпечні регіони дозволить зберегти не лише виробничий, а й кадровий потенціал.

Запропоновані заходи сприятимуть відновленню сільськогосподарського машинобудівного комплексу України, впровадженню інноваційних технологій виробництва продукції та підвищенню її якості до рівня кращих світових зразків, що сприятиме зростанню присутності вітчизняної техніки на внутрішньому ринку, підвищенню експортного потенціалу галузі та освоєнню нових ринків збуту вітчизняної сільськогосподарської техніки, підсумував Ярослав Навроцький.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Основними принципами майбутньої політики сільського господарства Європейського Союзу стануть захист доходів фермерів та гарантування продовольчої безпеки з одночасним фокусуванням на екологічній та соціальній відповідальності, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи зміст фінального Звіту, представленого на розгляд Президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн групою «Стратегічний діалог про майбутнє сільського господарства ЄС» 4 вересня 2024 року.

До складу групи розробників Звіту увійшли 29 учасників, які представляють ключові заінтересовані сторони європейського діалогу – агропродовольчі сектори, громадянське суспільство, сільські громади та наукові кола.

Звіт став відповіддю на виклики, з якими зіткнулося сільське господарство ЄС у попередньому циклі, та які вилилися в подекуди запеклі протести фермерів по всій Європі. Ситуація складалася таким чином, що виникали та поглиблювались суперечності різних заінтересованих сторін, коли в протиріччя входили виробництво продовольства та піклування про природні ресурси. Зокрема, як взаємовиключні дихотомії, сприймалися зникнення ферм та збереження біологічних видів, криза доходів та поширення біорізноманіття, продуктивність виробництва та шкода природі.

На думку розробників, у рамках Звіту вдалося узгодити сільськогосподарське виробництво із турботою про навколишнє середовище та окреслити шляхи, якими вони «будуть йти пліч-о-пліч», сприяючи одночасно розвитку більш ширшим тенденціям, зокрема, співіснування людини та тваринного світу, природи і культури, міста і села, традицій та прогресу.

Учасники групи «Стратегічний діалог про майбутнє сільського господарства ЄС» визнали визначальну роль виробництва продовольства у суспільстві через його екзистенційний зв'язок з людським життям та розробили набір основних політичних принципів і рекомендацій, які враховують різноманітність та складність агропродовольчих систем, націлених на їх трансформацію у більш стійкі, сталі, конкурентоспроможні, прибуткові та справедливі.

Положення Звіту окреслюють рамки дій на 10-15 років і базуються на таких основних політичних принципах:

1. Час для змін уже настав.
2. Співпраця та діалог по всьому ланцюгу створення вартості продуктів харчування мають важливе значення.
3. Політичні заходи мають бути узгодженими, створювати потужне сприятливе середовище, засноване на плідній синергії.
4. Продовольство та сільськогосподарське виробництво відіграють стратегічну роль у новому геополітичному контексті як невід’ємна частина європейської безпеки.
5. Молодь у сільському господарстві та на сільських територіях, а також різноманітність європейських продовольчих та фермерських систем є важливим активом.
6. Економічна, екологічна та соціальна сталість можуть посилювати одна одну.
7. Нові ринки повинні стимулювати сталість, створення вартості по всьому ланцюгу та адаптацію до зовнішніх впливів.
8. Трансформації до більш сталих агропродовольчих систем слід здійснювати з використанням можливостей нових технологій та інновацій.
9. Перехід до збалансованого харчування, яке є більш здоровим і сталим, є важливим для успішної трансформації.
10. Привабливість сільських територій має вирішальне значення для продовольчої безпеки, майбутньої життєздатності суспільства та ліберальної демократії.

Звіт пропонує набір рекомендацій щодо трансформації європейських продовольчих систем та процвітаючих сільських районів, в основі яких має стати нове зобов’язання до діалогу, деполяризації та співпраці між заінтересованими сторонами агропродовольчої системи, громадським суспільством та політиками. Рекомендації структуровані за п’ятьма напрямками:

1. Спільна робота для сталого, стійкого та конкурентоспроможного майбутнього. Ця частина стосується необхідності адаптації Спільної Аграрної Політики у контексті поточної трансформації переходу до більш стійких та конкурентоспроможних продовольчих систем, важливості зміцнення позиції фермерів у продовольчому ланцюгу, доступу до фінансування, а також ролі торгівлі та міжнародних стандартів.
2. Наближення до стійких агропродовольчих систем. Рекомендації стосуються підтримки та просування сталих сільськогосподарських практик, включаючи тваринництво, а також підвищення обізнаності щодо добробуту тварин і розширення можливостей споживачів обирати сталі та збалансовані раціони.
3. Сприяння трансформаційній стійкості. З урахуванням зростаючих екологічних, кліматичних, геополітичних та економічних ризиків, Звіт окреслює необхідність посилення інструментів управління ризиками та управління кризами, а також кращого збереження та управління сільськогосподарськими угіддями, сприяння водостійкому сільському господарству та розвитку інноваційних підходів до селекції рослин.
4. Створення привабливого та різноманітного сектору. Розглядається важливість оновлення поколінь та гендерної рівності, а також розвиток динамічних сільських районів та агропродовольчих систем, включаючи необхідність захисту працівників.
5. Кращий доступ до знань й інновацій та їх використання. Доступ до знань і навичок має бути полегшений, а подальша цифровізація має цьому сприяти.

Знаковим моментом є одностайне схвалення Звіту, яке свідчить про досягнення консенсусу щодо розуміння та бачення майбутнього сільського господарства та агропродовольчих систем ЄС. А отже, Україні вже зараз слід враховувати положення цього документу у своєму прагненні здобути членство в Європейському Союзі, підсумував Юрій Лупенко.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

У липні 2024 року споживчі ціни на продукти харчування зменшилися проти попереднього місяця на 0,8 %. Востаннє таке зменшення спостерігалося у березні-квітні цього року, однак тоді воно вимірювалося у діапазоні 0,2-0,4 %, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені Державною службою статистики України ціни на споживчому ринку у липні 2024 року.

За його словами, основним драйвером зменшення споживчих цін на продукти харчування стали ціни на яйця (-11,4 %) та овочі (-19,6 %). Проте на інші продукти ціни зросли: найбільше – на цукор (+12,1 %), олію соняшникову (+2,9 %) та фрукти (+1,4 %). По інших групах товарів відбулося зростання цін у межах одного відсотка.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У січні-червні 2024 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 0,4 млрд дол. США (+5 %) і сягнув показника у 8,2 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, позитивне для нас сальдо залишилось на рівні 4,3 млрд дол. США через одночасне збільшення як експорту, так і імпорту в межах 0,2 млрд дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби, у січні-червні 2024 року в Україну було ввезено агропродукції на 3864 млн дол. США. Це на 336 млн дол. США більше, ніж за 6 місяців минулого року, повідомив провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну традиційно виступають держави Європейського Союзу. На них припадає близько 51 % імпортних поставок. За І півріччя 2024 року у цьому регіоні було закуплено  сільгосппродукції на суму в 1956 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2024 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період у 11847 млн дол. США на 5 % і склав 12451 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2024 року складає 64 %, зауважив вчений.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Вже третій рік поспіль Україна відзначатиме одне з найбільших християнських свят – Великдень – в умовах воєнного стану. Навряд чи це дозволить багатьом українським родинам відзначити його традиційно – з приготуванням та освяченням Великоднього кошика, зібранням за святковим столом, куштуванням фарбованих яєць та найсмачнішого кулінарного витвору – Паски. Купівельна спроможність середнього українця дуже обмежена, особливо в постраждалих областях, де проходили бої з російськими окупантами, тому при підготовці до Великодня українці змушені будуть економити. Для тих, у кого буде така можливість, в тому числі й приготувати традиційні страви, ми порахували цьогорічну вартість великоднього кошика за середніми цінами супермаркетів України станом на середину квітня, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2024 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1422,05 грн, тобто на 17,6 % дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1208,78 грн.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту агротехніки до України, поінформував старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.

За його словами, за 2023 рік кількісні показники більшості видів імпортованої агротехніки суттєво зменшилися.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У 2023 році збереглася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту агротехніки до України, поінформував старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.

За його словами, за 2023 рік зменшилися показники митної вартості переважної більшості видів імпортованої агротехніки, за винятком окремих її видів, зокрема плугів, дискових борін, тракторних косарок та пресів для соломи або сіна.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Минулого року на зарубіжні ринки було вивезено 44,8 млн т українського збіжжя, що на 16 % перевищило показник 2022 року. Протилежна тенденція спостерігалась торік стосовно виручки від експорту зерна. 2023 року вона склала 8,3 млрд дол. США, зменшившись на 9 %. Тобто, експортні ціни для України відобразили ситуацію на глобальному ринку, адже Індекс цін ФАО на зернові культури в 2023 році знизився більш ніж на 15 %, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, незважаючи на триваючу війну, активні бойові дії та цілеспрямовані обстріли нашої портової інфраструктури, у порівнянні з 2022 роком фіксувалось збільшення кількісних обсягів поставок основних товарних позицій продукції цієї групи.

Детальніше