Прес-релізи

Скачати прес-реліз

У 2023 році продовжується падіння обсягів імпорту сільськогосподарської техніки в Україну, спричинене повномасштабним вторгненням рф на територію України, яке відбулося 24 лютого 2022 року. Втім, темпи його значно сповільнилися, поінформував старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.

За його словами, скорочення обсягів імпорту тракторів за 7 місяців 2022 року у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року складало 53,5 % у кількісному та 33,9 % у вартісному виразі. При цьому зменшення імпорту тракторів за січень-липень 2023 року у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року склало лише 3,5 % у кількісному виразі та 16,9 % – у вартісному. Його зумовило зростання попиту на малопотужні трактори, що здебільшого використовуються у малих фермерських господарствах та господарствах населення.

У 2023 році прослідковується тенденція зростання імпорту тракторів малої потужності, особливо у категорії до 18 кВт, які використовуються, здебільшого домогосподарствами, зазначив науковець. За січень-липень 2023 року їх було ввезено в Україну 3194 одиниці нових та 831 одиницю вживаних (20,6 % від загальної кількості імпортованих машин), тоді як за аналогічний період 2022 року – лише 3076 та 315 (9,3 %) одиниць тракторів відповідно. У 2021 році за 7 місяців було ввезено лише 468 вживаних тракторів цієї категорії.

Імпорт тракторів у категорії з великою потужністю двигуна скоротився як у кількісному, так і у вартісному виразі, зокрема:

• тракторів з потужністю двигуна 75–130 кВт скоротився до 891 одиниці (-32,55 %), а також до 38,4 млн. дол. США (23,2 %);
• тракторів з потужністю двигуна понад 130 кВт зменшився до 707 одиниць (-12,5 %), та до 104,0 млн. дол. США (-4,5 %).

У січні-липні 2023 року у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року відбувається подальше скорочення імпорту комбайнів зернозбиральних: до 1329 одиниць (-13,8 %) у кількісному виразі та до $100,8 млн. дол. США (-30,3 %) – у вартісному.

Кількість ввезених культиваторів скоротилася на 46 % – до 13 251 одиниці, а їх митна вартість – на 29,2 % до $14,7 млн. дол. США.

Значне скорочення імпорту посівної техніки у кількісному виразі – до 1504 одиниць (-53,1 %) – при незначному зменшенні її митної вартості до $53,6 млн. дол. США (-2,4 %) пояснюється значним скороченням імпорту дешевої китайської техніки у січні-липні 2023 року проти відповідного періоду 2022 року – з 2303 до 790 одиниць.

На тлі загального скорочення обсягів ввезення в Україну сільськогосподарської техніки за січень-липень 2023 року у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року спостерігається зростання обсягів імпорту плугів та дискових борін. Якщо торік за сім місяців плугів було ввезено 450 одиниць, то за січень-липень цього року – 964 одиниці, тобто у 2,14 разу більше. При цьому у вартісному виразі цього виду агротехніки імпортовано на суму 7,1 млн. дол. США, що майже на третину перевищує відповідний показник минулого року. Це пояснюється збільшенням імпорту дешевої продукції китайського виробництва з 139 до 626 одиниць, середня митна вартість якої складала у 2022 році 23,8 дол. США, а у цьому році – лише 10,1 дол. США.

Зростання імпорту дискових борін пов’язане зі зростанням митної вартості продукції їх основних постачальників – виробників з Європи. Основними виробниками імпортних борін за січень-липень 2022 та 2023 років стали Німеччина (145 та 155 одиниць відповідно) та Чехія (36 та 53 одиниці відповідно). Спочатку епідемія COVID-19, а потім – енергетична криза призвели до зростання вартості їх продукції. З Китаю протягом січня-липня 2022-2023 років дешева продукція цього виду в Україно не ввозилася. За січень-липень 2023 року обсяги імпорту дискових борін у кількісному виразі зросли лише на 7,4 % в порівнянні з аналогічним періодом 2022 року – до 291 одиниці, а у вартісному – на 46,2 % – до 12,4 млн дол. США. Митна вартість одиниці цього виду техніки зросла до 44,4 тис. дол. США (+36,1 %).

За прогнозними розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у 2023 році подальше скорочення ринку агротехніки порівняно з 2022 роком може сягнути 20-25 %. Цьому сприятиме криза в економіці країни через продовження повномасштабного вторгнення рф на територію України, інфляція, скорочення виробництва сільськогосподарської продукції, зниження прибутку сільськогосподарських підприємств, дефіцит енергетичних ресурсів тощо. На тлі цих та інших негативних чинників очікується, що у 2023 році зросте ринок вживаної техніки, запасних частин, увійде в практику відновлення та реставрація старої техніки, підсумував Ярослав Навроцький.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська,	Тел.: +38 044 257 94 91
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку	Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»	Веб-сайт: http://iae.org.ua/

Скачати прес-реліз

У серпні 2023 року середні споживчі ціни на гречані крупи зменшилися до 45,61 грн/кг, тобто на 4,5 % менше, ніж у попередньому місяці, і на 39,9 % менше, ніж у грудні 2022 року. Крім того, це – найнижчий з листопада 2021 року показник, коли ціна цей вид крупи складала 46,33 грн/кг, і у 2,1 разу менший за максимальну ціну у 96,01 грн/кг, зафіксовану у серпні 2022 року, і на 6,3 % нижчий за 48,66 грн/кг – рівень ціни на гречку у лютому 2022 року, тобто на початку війни, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені Держстатом дані про середні споживчі ціни на товари у січні-серпні 2023 року.

Зростання цін на гречку тривало до вересня 2022 року, а потім, з надходженням продукції нового врожаю, розпочалося поступове зниження, яке триває донині і має всі перспективи для продовження, наголосив науковець.

За його словами, у серпні цього року найбільш суттєво знизились споживчі ціни на продукти овочевої групи, зокрема: на моркву (-63 %), буряк (-54,9 %), капусту білокачанну (-52,7 %), цибулю ріпчасту (-50 %).

Також на 16,3 % зменшились ціни на яблука, які у липні ще зростали.

Меншою мірою, крім вже згаданої гречки, зменшились ціни на пшеничне борошно (-2,5 %), житній та житньо-пшеничний хліб (-0,5 %), вершкове масло (-0,6 %), соняшникову олію (-0,5 %), м’які сири жирні (-0,3 %), крупи ячні (-0,1 %), зазначив науковець.

Водночас найбільше у серпні здорожчали сало (+2,8 %), цукор (+2,1 %), яловичина (+2,0 %), свинина (+1,8 %), манні крупи (+1,6 %), філе куряче (+1,5 %).

Дещо менше зросли ціни на ковбаси варені першого ґатунку (+1,2 %) та птиця – курячі тушки (+1,1 %). Інші продукти, ціни на які відстежуються вітчизняною статистикою, здорожчали в межах 1 відсотка.

Привертає до себе увагу зафіксована вперше з березня цього року здорожчання яєць – на 0,1 %.

Загалом динаміка споживчих цін відповідає прогнозним оцінкам і дає підстави для уникнення різкого зростання у нинішньому році. Певний потенціал зростання традиційно мають продукти переробки та тваринництва, більш залежні від енергетичних та сировинних факторів, тоді як ціни на овочі і фрукти, скоріше за все продовжать зниження у вересні і, можливо у жовтні, підсумував Юрій Лупенко.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська,	Тел.: +38 044 257 94 91
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку	Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»	Веб-сайт: http://iae.org.ua/

Скачати прес-реліз

Внаслідок повномасштабного вторгнення рф на територію України, яке відбулося 24 лютого 2022 року, вітчизняний ринок сільськогосподарської техніки у 2022 році проти 2021 року суттєво скоротився: машин та обладнання для підготовки або оброблення ґрунту у кількісному виразі на 35-40%, у вартісному – 50-55%; машин для збирання, обмолоту сільськогосподарських культур на 30-35% у кількісному виразі, у вартісному – на 40-45% та сільськогосподарських тракторів на 45-50% у кількісному і на 40-45% у вартісному виразі, поінформував старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.

За його словами, до початку війни ринок сільськогосподарської техніки України був насичений самою різноманітною технікою, вітчизняною та іноземною, що відповідала вимогам покупців залежно від технологій виробництва сільськогосподарської продукції та фінансового стану господарства.

Однак агресія росії призвела до докорінних змін у забезпеченні аграрного виробництва сільськогосподарською технікою, зазначив експерт. Значна частина вітчизняних підприємств – виробників техніки була зруйнована, залишилася на окупованій території або знаходиться у прифронтовій зоні, що значно скоротило обсяги надходження  української агротехніки на ринок.

У структурі імпорту також спостерігаються негативні тенденції, зауважив Ярослав Навроцький.

По перше, імпорт техніки значно скоротився, адже частина територій на Півдні та Сході України окупована або знаходиться в зоні бойових дій, що призвело до скорочення попиту на агротехніку взагалі, у тому числі, на імпортну.

По-друге, в імпорті зросла частка вживаної техніки та більш дешевої і менш якісної техніки. Це є наслідком падіння внутрішніх цін на експортоорієнтовану сільськогосподарську продукцію, розрив логістичних ланцюгів, значне подорожчання енергоносіїв та інфляційні процеси, що призвело до зниження ефективності аграрного виробництва, а, отже, обмеження можливості купівлі дорогих і високотехнологічних машин.

По-третє, через інфляцію, збільшення цін на енергетичні ресурси та зростання логістичних витрат відбулося зростання цін на якісну та продуктивну техніку провідних світових виробників

У 2022 році у порівнянні з 2021 роком імпорт тракторів скоротився на 45,5% (з 30622 до 16689 одиниць), комбайнів зернозбиральних на 30,5% (3029 до 2104 одиниць), техніки для посіву на 34,6% (з 6825 до 4465 одиниць), борін дискових на 45,7% (з 819 до 445 одиниць), культиваторів на 39,0% (з 61525 до 37523 одиниць), косарок навісних та причіпних на 27,8% (з 8571до 6185 одиниць) тощо. У вартісному виразі скорочення відбулося: тракторів – на 42,7% (з $548,5 млн до $314,4 млн), комбайнів зернозбиральних на 37,5% (з $283,8 до $177,4 млн) посівних і садильних машин на 51,9% ( з $165,7 до $ 79,8 млн), борін дискових на 51,2% (з $30,7до $ 15,0 млн), культиваторів на 44,8% (з $53,5 млн до $29,5 млн), косарок – на 55,0% (з $8,6 до $3,9млн).

Водночас у 2022 року спостерігалося значне – на 37,2 % – зростання імпорту плугів у кількісному виразі. Якщо за 2021 рік ввезено лише 2026 одиниць цього виду агротехніки, то торік – 2779 одиниць. Їх митна вартість у 2022 році значно зменшилася – на 56,5 % порівняно з 2021 роком. Саме через зростання імпорту дешевих плугів до міні тракторів та мотоблоків, зокрема китайського виробництва, суттєво змінилося співвідношення між кількістю та вартістю ввезеної техніки.

Найбільше падіння відбулося в категорії тракторів потужністю 37-75 кВт –64,6 % у кількісному та 60,4 % у вартісному виразі, а також в категорії тракторів потужністю 75-130 кВт –53,3 та 44,7 % відповідно. Найменше скорочення імпорту тракторів відбулося в категорії потужністю 25-37 кВт – 24,8% та 25,6% відповідно. Найбільше зросла середня митна вартість трактора в категорії потужністю 37-75 кВт – з $14,9 до $16,7 тис. (+12,0 %) Крім того, відбулося помітне зростання митної вартості у категоріях тракторів потужністю75–130 кВт – з $33,48 до $37,15 тис. (+10,9%), а також в категорії до 18 кВт – з $2,33 до $2,49 тис. (+6,9%) за одиницю.

При цьому частка вживаної техніки в категорії тракторів потужністю 75-130 кВт зросла з 7,1% до 8,7 % в кількісному виразі та з 3,7% до 4,9% у вартісному виразі, а в категорії понад 130 кВт – з 17,9 % до 18,5 % у кількісному виразі та з 10,1% до 11,2% у вартісному виразі відповідно.

Для подолання негативних наслідків впливу повномасштабного вторгнення рф на територію України на ринок сільськогосподарської техніки та матеріально-технічне забезпечення аграрного виробництва необхідно забезпечити поліпшення інвестиційного клімату для залучення іноземних партнерів до організації спільного виробництва техніки, реалізувати протекціоністську політику, спрямовану на захист внутрішнього виробництва, відновити державну підтримку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування та розвитку технічного забезпечення малого бізнесу у сільській місцевості, здійснювати заходи щодо збереження кадрового потенціалу машинобудівної галузі, підсумував Ярослав Навроцький.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська,	Тел.: +38 044 257 94 91
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку	Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»	Веб-сайт: http://iae.org.ua/

Скачати прес-реліз

За підсумками 2022 року вітчизняна економіка в цілому отримала 240,4 млрд грн збитків, тоді як чистий прибуток підприємств сільського, лісового та рибного господарства за підсумками 2022 року склав 87,1 млрд грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо підсумків діяльності підприємств за видами економічної діяльності за 2022 рік.

За його словами, це найвищий за фізичними обсягами показник серед усіх видів економічної діяльності, хоча у 2,7 рази менший проти рекордного рівня 2021 року.

Галузь стала однією з чотирьох, що зберегли позитивний фінансовий результат в умовах повномасштабного вторгнення рф на територію України. Вона забезпечивши найвищу рентабельність операційної (20,3 %) та всієї (13,6 %) діяльності в умовах війни та безпрецедентних перешкод щодо реалізації і (особливо) експорту продукції, зауважив науковець.

Безумовно, галузь зазнала відчутних втрат в результаті військової агресії. Однак 78,4 % її підприємств змогли забезпечити позитивний фінансовий результат, наголосив він. І хоча частка збиткових агропідприємств зросла з 11,7 % у 2021 році до 21,6 % торік, вона є найменшою серед усіх видів економічної діяльності.

В умовах суттєвого скорочення обсягів виробництва та позитивних очікувань обсягів врожаю 2023 року це дає підстави сповідатися на відновлення довоєнних темпів зростання галузі, забезпечення її стабільності в умовах кардинальних змін, спричинених війною. Водночас висока залежність від експорту продукції вимагає радикальних заходів щодо розширення можливостей реалізації продукції сільського господарства, особливо з високим вмістом доданої вартості, підсумував Юрій Лупенко.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська,	Тел.: +38 044 257 94 91
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку	Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»	Веб-сайт: http://iae.org.ua/

Скачати прес-реліз

У серпні 2023 року зменшення споживчих цін на овочі прискорилось до -37,6 %, тоді як у липні воно складало -18,2 %. Загалом ціни на овочі зменшились на 22,3 % проти грудня та на 25,7 % - проти серпня 2022 року. Це значною мірою сприяло зменшенню споживчих цін на товари і послуги, яке триває вже 2 місяці поспіль: у серпні проти липня – на 1,4 %, у липні проти червня – на 0,6 %. Ще більш відчутно зменшились ціни на продукти харчування – на 3,9 % у серпні проти 2,1 % у липні, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені Державною службою статистики України індекси цін у серпні 2023 року.

За його словами, серед продуктів харчування у серпні зменшились споживчі ціни на фрукти (-4,2 %), масло (-0,9 %), олію соняшникову (-0,5 %), сир і м’який сир (-0,3 %), хліб і хлібопродукти (-0,2 %) та яйця (-0,1 %). ціни на рибу та продукти з риби, які у липні зросли проти червня на 0,7 %, залишились на тому ж рівні.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У першому півріччі 2023 року загальний оборот зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та країнами Азії склав 4351 млн дол. США – на 4 % більше відповідного показника за аналогічний період 2022 року у 4181 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, цьогоріч наш аграрний експорт (3755 млн дол. США) збільшився на 168 млн дол. США, при цьому імпорт практично не змінився (596 млн дол. США). В результаті, позитивне для України сальдо галузевої торгівлі з країнами Азії також зросло – до 3160 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У липні 2023 року споживчі ціни на капусту білокачанну зменшились проти червня на 48,9 %, цибулю ріпчасту – на 34,2 %, моркву – на 30,4 %. Це є найсуттєвішим зниженням серед 33 найменувань продуктів харчування, помісячну динаміку цін на які відстежує Держстат України. Втім, ціни на ці продукти значно перевищували показники грудня 2022 року, зокрема по цибулі – на 17,9 %, капусті – в 1,8 разу, цибулі – у 2,1 разу, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені Державною службою статистики України ціни на споживчому ринку у липні 2023 року.

За його словами, зважаючи на традиційну тенденцію падіння споживчих цін на овочі в другій половині літа – на початку осені можна очікувати подальше зменшення споживчих цін на овочі. Зокрема, торік по капусті вони знижувалися з липня 2022 року до січня 2023 року, по моркві – з серпня до грудня минулого року.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Національне насінництво нарощує експорт насіння зернових та олійних культур. За 7 місяців 2023 року його обсяг удвічі перевищив відповідний показник попереднього року у 34,7 млн дол. США і становив 69,0 млн дол. США, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, у структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза, яка займає у ньому 98 %.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У липні 2023 року споживчі ціни на продукти харчування зменшилися проти червня на 2,1 %, тоді як ще в червні проти травня вони зросли на 0,1 %. Внаслідок цього споживчі ціни зменшились проти попереднього місяця вперше з серпня 2021 року, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені Державною службою статистики України індекси цін на споживчому ринку у липні 2023 року.

За його словами, гальмування темпів зростання споживчих цін на продукти харчування відбулося переважно за рахунок падіння їх рівня на овочі (-18,2 % проти червня), яйця (-4,1 % до травня), фрукти (-1,3 %), олію соняшникову (-0,8 %), макаронні вироби (-0,2 %), а також хліб і хлібопродукти (- 0,1 %).

Детальніше

Скачати прес-реліз

У січні-червні 2023 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 0,4 млрд дол. США (+5 %) і сягнув показника у майже 6,8 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, відбулося зростання додатного для нашої країни сальдо до рівня у 3,8 млрд дол. США, оскільки збільшення вітчизняного експорту (+0,4 млрд дол. США) наклалось на зниження вартості закупівель у представників країн – членів ЄС (-0,1 млрд дол. США).

Детальніше