Прес-релізи

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Поспішне рішення щодо різкої зміни режиму оподаткування експортних поставок олійних культур може призвести до непередбачуваних наслідків, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалений 07 грудня 2017 року Верховною Радою України законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» №6776-д.

Даним документом пропонується скасувати дію нульової ставки ПДВ при експорті олійних культур. Внаслідок цього кардинально зміниться спрямованість відповідних товарних потоків – із поставок на експорт на поставки на переробку, оскільки без відшкодування ПДВ експорт олійних у непереробленому вигляді фактично втрачає свій економічний сенс, адже рентабельність такої діяльності суттєво знижується, пояснив науковець.

За його словами, приваблива, на перший погляд, ідея: зламати існуючу негативну практику поставки олійних у непереробленому вигляді, перестати розглядати аграрний сектор України як сировинний придаток інших країн тощо, – може призвести до непередбачуваних наслідків.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, прийнята норма, у разі набуття нею чинності з 1 березня 2018 року, матиме невідворотний вплив на розвиток оліє-жирової галузі. Фактично, нею передбачено різка зміна існуючих устоїв на ринку олійних культур, що формувались еволюційним шляхом багато років, зазначив Леонід Тулуш.

Частка трьох олійних культур, для яких передбачено зміну режиму оподаткування експортних поставок, у загальній посівній площі в останні роки динамічно зростала і у 2017 році сягнула близько 40%. При цьому їх частка у загальних доходах сільгосппідприємств від рослинництва кілька років поспіль перевищує 42%, а загальному обсязі прибутків – 51%.

Насіння соняшнику у непереробленому вигляді практично не експортується, тому на відповідному сегменті ринку олійних суттєвих змін не передбачається. Натомість левова частка виробленого обсягу сої та ріпаку експортується саме у непереробленому вигляді – прогнозні значення за 2017 рік очікуються на рівні понад 75% по сої та 93% – по ріпаку.

Із скасуванням дії нульової ставки ПДВ при експорті олії, ріпаку та соняшнику постає реальна загроза втрати напрацьованих ринків поставок олійних культур у непереробленому вигляді, адже зарубіжні партнери будуть не готові «переключитись» на придбання вже обробленого продукту – з втратою частини своєї доданої вартості. В такому випадку наслідки для галузі можуть бути взагалі катастрофічними – може виникнути криза перевиробництва із відповідним ціновим обвалом. В такому випадку соя та ріпак можуть надовго зникнути із українських полів, зауважив Леонід Тулуш.

В першу чергу, від запровадження цього рішення суттєво постраждають сільгосптоваровиробники, адже закупівельні ціни на сою та ріпак очікувано знизяться, адже переробники явно не запропонують ту ж ціну, що пропонували трейдери.

Цілком ймовірно, що у разі набуття відповідною законодавчою новацією чинності, аграрії масово почнуть відмовлятись від вирощування ріпаку та сої. Внаслідок цього, виникне ризик того, що наявні переробні потужності оліє-жирового комплексу не будуть належним чином заповнені.

Крім того, у разі зменшення посівів під соєю та ріпаком, під які нині задіяні значні площі, може збільшиться пропозиція на ринку інших сільгоспкультур, що може обвалити на них ціну та обумовити втрату доходів сільгосппідприємств.

Крім того, можуть збільшитися обсяги виробництва сої та ріпаку у «сірій зоні» – у суб'єктів, які не є платниками ПДВ. Тому у експортерів відповідних продуктів не буде виникати вхідного ПДВ, який необхідно буде заявляти до відшкодування з бюджету, і відповідні операції матимуть економічний сенс.

Отже, з огляду на велику кількість можливих ризиків запровадження цієї норми доцільно було би відкласти до середини 2019 року. Це дало б можливість підготувати виважене рішення на основі фахового обговорення в експертному та бізнес середовищі, підсумував Леонід Тулуш.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Основними передумовами успішного розвитку малих фермерських господарств в Україні є два чинники – доступ до ресурсів, у т.ч. земельних, та стратегічно правильний вибір ринків збуту сільськогосподарської продукції, зазначила завідувач відділу земельних ресурсів та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У контексті задекларованого урядом курсу на розвиток фермерських господарств особливої актуальності набуває питання їх доступу до земельних ресурсів. Адже це – одне із ключових питань при започаткуванні нового або розширення існуючого фермерського господарства, що прямо чи опосередковано позначається на рівні їх конкурентоспроможності, зазначила завідувач відділу земельних ресурсів та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, для ведення фермерського господарства можуть використовуватися ті земельні ділянки, що перебувають у власності членів фермерського господарства та/або у їх користуванні, у т.ч. на правах оренди. Це можуть бути земельні ділянки, що надавалися у період 1990–2001 років на праві постійного користування. Також фермерські господарства можуть орендувати землі державної, комунальної та приватної власності, у т.ч. земельні паї.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, до кінця 2017 року ціни на курячі яйця можуть збільшитися на 10-15% – до 26 грн за десяток в середньому по Україні, поінформувала старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко.

Різкий стрибок цін на цей вид продукції пояснюється тим, що вартість зерна, яке складає основу раціону годівлі птиці, залежить від курсу долара. Крім того, вітчизняні виробники яєць у першу чергу реалізують продукцію на зовнішніх ринках, де українські курячі яйця користуються великим попитом, і лише надлишок виробленої продукції реалізують на внутрішньому ринку, пояснила експерт.

За її словами, якщо попит збільшується і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках, ціна йде вгору.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За даними Державної служби статистики України, капітальні інвестиції у сільське, лісове і рибне господарство у січні-вересні 2017 року збільшилися проти відповідного періоду минулого року на 36,7% і склали 40980 млн грн, поінформував провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль.

За його словами, частка аграрного виробництва у капітальних інвестиціях загалом по державі за 9 місяців цього року становила 15,8%, що менше, ніж за відповідний період 2016 року.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Незважаючи на тимчасове припинення деякими країнами у грудні минулого року імпорту з України курячих яєць у зв’язку зі спалахом пташиного грипу 2017 року поставки вітчизняних свіжих яєць у шкаралупі  на зарубіжні ринки збільшаться проти минулорічних результатів більш, ніж в 1,5 разу, поінформувала старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко.

За її словами, лише за січень-жовтень 2017 року Україна експортувала 71517 т цього виду продукції проти 50676,1 т торік.

Найбільше українських свіжих яєць у шкаралупі за 10 місяців 2017 року закупили країни Азії та Африки, зазначила експерт.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Прийнятий у першому читанні проект Держбюджету-2018 відзначається більшою збалансованістю в частині напрямів бюджетної підтримки розвитку сільського господарства та спрямованістю на підтримку представників малого аграрного бізнесу, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

Цим документом передбачається диверсифікація напрямів бюджетної підтримки – обсяги фінансування по жодній з наявних бюджетних програм не перевищують третини загального бюджету у 6,3 млрд грн, закладеного на підтримку розвитку сільського господарства.

Позитивним для державної підтримки є те, що планові обсяги асигнувань за програмами для представників малого аграрного бізнесу – невеликих фермерських господарств – можуть перевищити 60% загального «бюджету підтримки», зауважив Леонід Тулуш.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Незважаючи на декларації урядових структур, що звучали в процесі формування держбюджету-2017, представники малого аграрного бізнесу у поточному році у переважній своїй більшості залишаться поза межами державної фінансової підтримки, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

За його словами, специфіка державної фінансової підтримки розвитку сільського господарства у 2017 році полягає у концентрації бюджетних ресурсів у рамках однієї бюджетної програми – «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (код 2801580). За нею перерозподіляється понад 84% загального обсягу бюджетних асигнувань, передбаченого на державне стимулювання розвитку аграрної галузі. Участь представників малого аграрного бізнесу в обох напрямах даної програми підтримки – бюджетні дотації в режимі квазіакумуляції ПДВ та часткова компенсація вартості сільгосптехніки й обладнання вітчизняного виробництва – в силу об’єктивних причин є вкрай обмеженою.

Загалом з п’яти бюджетних програм для аграріїв, що реалізуються цього року, лише одна – «Надання кредитів фермерським господарствам» (код 2801460) – є більш-менш «заточеною» під суб’єктів малого підприємництва на селі. Однак у рамках цієї програми кошти виділяються на поворотній основі, а обсяги фінансування є незначними – лише 65 млн грн, тобто 1,2% всього «бюджету підтримки». З огляду на кількість фермерських господарств на одне господарство припадає, в середньому, по 1,5 тис. грн, пояснив Леонід Тулуш.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Рентабельність виробництва тваринницької продукції 2017 року прогнозується на рівні 14,6%, що майже вдвічі перевищить показники 2016 року у 7,7%, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, цього року прибутковим буде виробництво великої рогатої худоби, свинини, птиці і молока.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

2017 року рентабельність у рослинництві очікується на рівні 25,3%, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко. Це майже вдвічі (-43%) нижче порівняно з показниками 2016 року.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, найбільш рентабельним буде виробництво хмелю, ягід, винограду та ріпаку, а серед зернових – вівса та гречки.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 26

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>