Прес-релізи

Скачати прес-реліз

Дочасне скасування «соєвих правок», які визначають особливий порядок оподаткування ПДВ операцій із експорту соєвих бобів з України, що запроваджувався з метою стимулювання розвитку переробки сої, негативно позначиться на розвитку агропромислового сектора економіки та може підірвати довіру інвесторів до держави, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ініціативи щодо ухвалення Верховною Радою відповідного рішення вже поточного пленарного тижня.

Соєві правки, нагадав він, приймались наприкінці 2017 року в умовах, коли рівень переробки сої в Україні знизився до критично низьких 18,7 %.

В результаті прийняття неоднозначного на той момент рішення, обсяги переробки цієї культури в Україні лише за два роки вдалося підняти до найвищого за останнє десятиріччя показника – 33,6 % (!) у 2018/2019 маркетинговому році. Жодна інша сільгоспкультура не відзначається таким значним збільшенням обсягів переробки, як соя (!), підкреслив експерт.

soia

Динаміка частки переробки сої в Україні
(відношення обсягів переробки до виробництва)
Джерело: Національний науковий центр «Інститцт аграрної економіки»
за даними Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua/

За нинішніх умов саме курс на подальше збільшення обсягів переробки сої, а отже й подальше нарощування продукції з доданою вартістю та розширення ринків її збуту є економічно доцільним, переконаний Леонід Тулуш.

У структурі виробництва сільгоспкультур в Україні соя посідає четверте місце після соняшника, кукурудзи та пшениці. Вітчизняні площі посівів під соєю донедавна  перевищували 2 млн га. Це вивело нашу країну на сьоме місце у світі за обсягами виробництва сої, однак за рівнем переробки вона посідає останнє місце серед топ-виробників, зауважив науковець.

За його словами, в Європі під сою відведені зовсім незначні площі посівів. Навіть у країнах – лідерах ЄС з вирощування цієї культури – Італії, Румунії та Франції – соєю засівають лише сотні тисяч гектарів, а не мільйони, як в Україні. Це пояснюється дуже низьким показником вартості продукції в розрахунку на гектар угідь і відповідно низькою доданою вартістю. Через це більшість європейських країн або повністю відмовляються від вирощування сої, або сіють її на незначних площах.

Власне, шляхом запровадження «соєвих правок» народні депутати минулого скликання намагались збільшити створювану додану вартість від вирощування сої за рахунок забезпечення її переробки в Україні. Продукція переробки – соєва олія та соєвий шрот – теж характеризується невисоким рівнем доданої вартості, проте забезпечує її приріст у порівнянні із експортом соєвих бобів, зазначив Леонід Тулуш.

На його думку, замість скасування «соєвих правок» державі варто навпаки забезпечити реалізацію стимулюючих заходів на даному ринку.

З одного боку, слід посилити експортні можливості дрібних сільгосптоваровиробників – виробників сої шляхом запровадження європейських практик щодо розвитку системи дорадництва на селі, компенсації частини витрат на оплату послуг залучених експертів з просування експорту, стимулювання розвитку кооперації при формуванні товарних партій продукції переробки сої тощо, пропонує Леонід Тулуш.

До реалізації цих заходів, вважає він, доцільно залучити Укрзалізницю як державного оператора, передбачивши певні квоти для перевезення продукції, вирощеної малими сільгосптоваровиробниками.

З іншого боку, необхідно стимулювати розвиток переробки сої шляхом дотування виробників, які здійснюють поставку даної продукції на переробку, зокрема, за рахунок механізму ПДВ, зауважив експерт. Відповідна практика вже застосовувалась в Україні для стимулювання переробки м’яса та молока і мала позитивний результат.

Таким чином, збереження режиму функціонування «соєвих правок» та запровадження запропонованих науковцями Інституту аграрної економіки заходів сприятиме збільшенню обсягів виробництва продукції переробки сої з вищою доданою вартістю, завантаженню переробних потужностей в Україні, збільшенню обсягів експорту соєвих олії та шроту – а не бобів! – та розширенню географії зарубіжних поставок, розвитку вітчизняної кооперації та інфраструктури, наголосив експерт.

Скасування ж «соєвих правок» відкине галузь на 3-5 років назад. У разі прийняття Верховною Радою цього рішення Україна знову «скотиться» до сировинної моделі на ринку сої, забезпечуючи збільшення доходів транснаціональних компаній – трейдерів та завантаження закордонних виробничих потужностей, підсумував Леонід Тулуш.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У короткостроковій перспективі підстав для інвестиційної активності у сільському господарстві немає, вважає провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль.

За його словами, обсяги капітальних інвестицій на розвиток аграрної сфери економіки за 9 місяців 2019 року порівняно з січнем-вереснем попереднього року зменшилися на 11,3 % – до 38534,2 млн грн.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Сирна тарілка або французькою «plateau de fromage», поступово перетворившись на необхідний елемент вишуканого святкового столу, набуває популярності також в Україні. Класична сирна тарілка на новорічний стіл обійдеться в середньому у 300 грн, поінформувала провідний науковий співробітник Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак.

За її словами, нині українська молокопереробна галузь дозволяє скласти сирну тарілку з елітних сирів вітчизняного виробництва.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За даними оперативної статистичної інформації, за 11 місяців 2019 року Україна експортувала агропродовольчої продукції на суму 20,2 млрд дол. США. Це вже (!) перевищило показник за підсумками повного 2018 року, коли рекордною стала вартість аграрного експорту на суму 18,8 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, також оновлено історичний рекорд поставок вітчизняної продукції сільського господарства до Європейського Союзу. Якщо торік до країн цього регіону було експортовано харчів та продовольства на 6,3 млрд дол. США, то за січень-листопад 2019 року вони сягнули 6,8 млрд дол. США.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У середньому по Україні вартість новорічного столу 2020 року для української сім’ї з 4 осіб підвищиться порівняно з вартістю новорічного столу-2019 лише на 5,6 % і складе 1620,70 грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, для оцінки було взято новорічне меню зі страв, які є традиційними для столу середньостатистичної родини: салати, м’ясні та рибні продукти, овочі, фрукти, хлібобулочні та кондитерські вироби, напої тощо.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Україна, яка ще 25 років тому посідала шосте місто у світі за обсягами виробництва коров’ячого молока, опинилася перед загрозою виникнення дефіциту молочної сировини. Його спричинили щорічне скорочення поголів’я корів та зменшення обсягів виробництва молока, які тривають з 1990 року за винятком окремих років. Обсяги виробництва у 2019 році вперше опустяться нижче позначки у 10 млн т, що підтверджує дані нещодавно опублікованого «Прогнозу виробництва молока в Україні до 2030 року: методика і розрахунки», поінформувала провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Дочасна відміна положень Податкового кодексу України, які регламентують спеціальний порядок оподаткування податком на додану вартість операцій із експорту соєвих бобів, є економічно недоцільною, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ініціативи щодо дострокового скасування дії пункту 63 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, які обговорюються окремими представниками нового депутатського корпусу.

Згадані положення набули чинності з вересня 2018 року, нагадав експерт.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Нині кількісні та якісні параметри основних виробничих засобів сільськогосподарських підприємств стримують розвиток агробізнесу в України, перш за все середніх та малих форм господарювання на селі, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні круглого столу «Сучасний стан та перспективи забезпечення аграрного виробництва сільськогосподарською технікою», який відбувся у НУБіП 7 листопада 2019 року.

За його словами, забезпеченість сільського господарства основними виробничими засобами не відповідає потребам виробництва. Зокрема, у 2018 році в агропідприємствах фактична наявність основних засобів в розрахунку на 1 га угідь становила лише близько 20% від їх нормативної потреби.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У 2019 році виробництво молока в Україні вперше за роки незалежності опуститься нижче 10 млн т, поінформувала провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, цього року обсяги виробництва молока можуть скоротитися порівняно з минулим роком на 3,5% – до 9710 тис. т.

При цьому на підприємствах виробництво цього виду продукції зменшиться з 2755,5 тис. т до 2721 тис. т (-1,3%). У господарствах населення виробництво молока скоротиться з 7308,5 тис. т до 6988 тис. т (-4,4%).

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У січні-вересні 2019 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 23% і сягнув рекордного показника у 7,5 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, позитивне сальдо склало 3,2 млрд дол. США.

Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються сім країн – Нідерланди, Польща, Німеччина, Іспанія, Італія, Франція та Бельгія.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 41

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>