Прес-релізи

Скачати прес-реліз

Прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільгосппродукції» забезпечить усунення наявних економічних викривлень на ринках м’ясо- та молокопереробки, що зумовлені однократним зниженням ставки ПДВ на поставки м’ясо-молочної сировини, яке було запроваджено навесні цього року, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи рішення Верховної Ради України щодо ухвалення відповідної законодавчої ініціативи реєстр. № 5425-д від 14 червня 2021 року в цілому як закону, який вже направлено на підпис Президенту України.

З 1 березня 2021 року Законом України № 1115 від 17 грудня 2020 року було запроваджено однократне (одноразове) зниження ставки ПДВ на поставки окремих видів сільгосппродукції – в тому числі й м’ясо-молочної сировини, нагадав експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, включення до визначеного цим нормативно-правовим актом переліку продукції, поставки якої однократно оподатковуються за зниженою ставкою ПДВ, тваринницької, у т. ч. молочної, продукції було необґрунтованим, могло призвести до здорожчання молокопродуктів, а також несло ризики розширення «сірої зони» та виникнення нових податкових схем при переробці молока та м’яса та інші негативні наслідки.

Ці прогнози підтвердилися вже за кілька місяців, констатував Леонід Тулуш. Запропонована податкова модель справляння ПДВ у сільському господарстві – без подовження дії зниженої ставки ПДВ на увесь ланцюг постачання, аж до полички магазину, – призвела до податкової дискримінації суб’єктів, що здійснюють переробку сільгосппродукції, принаймні тваринного походження.

1 липня Верховна Рада України своїм рішенням виключила окремі види сільгосппродукції з переліку поставок під знижену ставку ПДВ. Це стосується в першу чергу усіх видів тваринницької продукції (молока незбираного, живих тварин), а також окремих видів продукції рослинництва (жита, вівса, цукрових буряків, насіння інших олійних культур, крім трьох основних – соняшника, ріпаку та сої).

Таким чином, законодавці повернули право на «вхідний» ПДВ для переробників у розмірі 20 %, зазначив науковець. Це зменшить суми їх ПДВ-зобов’язань до бюджету, а відтак – певною мірою і їх податкове навантаження, особливо з огляду на те, що на ринках молоко- та м’ясопродуктів функціонує низка суб’єктів за схемами без сплати ПДВ.

Сільгосппідприємствам, по великому рахунку, все рівно, яка для них застосовується ставка ПДВ при реалізації ними сільгосппродукції, адже аграрії не виходять на кінцевого споживача.

Крім того, у виробників тваринницької продукції операції з придбання матеріально-технічних ресурсів оподатковуються за ставкою 20 %. Тому застосування ставки 20 % при здійсненні ними реалізації продукції є для них більш вигідним, ніж 14 %. Адже в такому випадку не виникає потреби звертатись за сезонним або інвестиційним бюджетним відшкодуванням з ПДВ.

Тому застосування однакової – 20 %‑ої – ставки ПДВ на всіх етапах ланцюга постачання є найбільш прийнятним варіантом для всіх заінтересованих сторін, зауважив експерт.

При цьому тема застосування зниженої ставки ПДВ при здійсненні операцій з постачання сільгосппродукції та продуктів харчування на цьому не вичерпується, зазначив Леонід Тулуш.

Йдеться вже про застосування зниженої ставки ПДВ не однократно на якомусь обраному етапі, а суцільно – на всіх етапах просування такої продукції до кінцевого споживача.

Щоправда, й даний варіант не є бездоганним із точки зору економічної теорії та вже на етапі попередньої оцінки містить в собі низку ризиків, зауважив науковець.

По-перше, вважає він, зниження ставки ПДВ на увесь ланцюг поставок усіх видів сільгосппродукції та продуктів харчування призведе до значних втрат держбюджету, обсяг яких сягатиме десятки мільярдів гривень.

До прикладу, лише від реалізації положень законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ з операцій з постачання харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість» (реєстр № 5425‑2), Мінекономіки нарахувало 10,7 млрд грн втрат надходжень до держбюджету. Причому, даним законопроєктом передбачалось зниження ставки ПДВ лише для невеликого кола продуктів харчування. а саме дев’ять товарних позицій визначеної якості: крупа гречана; цукор-пісок; борошно пшеничне вищого сорту; вермішель з борошна пшеничного вищого сорту; молоко певної жирності; хліб житньо-пшеничного; яйця курячі певної категорії; тушка куряча; масло вершкове певної жирності.

Наявність таких значних втрат держбюджету у вигляді недонадходжень ПДВ автоматично позбавляє практичного змісту ініціативи щодо поширення дії зниженої ставки ПДВ на увесь ланцюг «виробництво с/г продукції – її переробка – торгівля продуктами харчування».

Якщо ж суцільна – по всьому ланцюгу постачання – знижена ставка ПДВ буде застосовуватись лише до окремих – обраних – продуктів харчування, як це, наприклад, пропонувалось вже згаданим законопроєктом № 5425‑2, то матиме місце надання преференцій для окремих галузей сільського господарства – та, відповідно, податкова дискримінація інших.

Отже, питання застосування в Україні зниженої ставки ПДВ на поставки продуктів харчування залишається відкритим. Відповідному рішенню має передувати належне економічне обґрунтування та комплексна оцінка впливу на інтереси усіх учасників економічних відносин в АПК, підсумував Леонід Тулуш.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз

З часу затвердження на початку 2000‑х років національних стандартів розрив між відображенням міжнародних стандартів сучасної практики проведення оцінки і змістом національних стандартів оцінки посилився. Тому при перегляді діючих національних стандартів оцінки необхідно орієнтуватися на структуру і зміст найбільш визначних міжнародних стандартів оцінки з урахуванням специфіки їх застосування у законодавчому полі нашої країни, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д.е.н. Олександр Захарчук.

На його думку, найбільш актуальним перегляд існуючих стандартів оцінки є для аграрного сектора аграрної економіки.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, за 2005‑2019 роки рівень фактичної переоцінки основних засобів сільського господарства зріс лише у півтора рази, тоді як переоцінка вартості основних засобів національної економіки без сільського господарства збільшилася у 9,3 разу. Такий дисбаланс негативно впливає на рівень прибутку у сільському господарстві, штучно його підвищуючи.

За цей період ціни на основні засоби сільськогосподарського призначення збільшувалися нерівномірно і зросли в середньому у 8,7 разу, у тому числі: на трактори та сільськогосподарські машини у 6,9 разу; на автомобілі – у 4,0 рази; на будівельно-монтажні роботи – у 10,7 разу. Втім, рівень їх зростання набагато перевищив рівень проведеної у сільському господарстві індексації.

З огляду на це нагальним є завдання визначити нормативну потребу в основних засобах на виробництво сільськогосподарської продукції, оскільки існуючий розрив між їх фактичною наявністю та розрахунковою кількістю є критичним, підкреслив Олександр Захарчук.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2019 році фактична наявність основних засобів у сільському господарстві у вартісному вимірі склала 460,5 млрд грн, тоді як розрахункова мала перевищувати цю суму удвічі і складати 923,6 млрд грн. У 2020 році розрахункова вартість має перевищити рівень 2019 року у 3,8 разу і складати 1734,4 млрд грн, а у 2025 році зрости у 4,8 разу – до 2224,4 млрд грн.

Для покращення якості оцінки основних засобів сільського господарства, вважає Олександр Захарчук, слід запровадити комплекс заходів, який би включав:

  1. забезпечення об’єктивності інформації щодо стану та вартості основних засобів у сільському господарстві – капіталізації підприємств;
  2. адаптацію до міжнародних методів і стандартів оцінки основних засобів у вітчизняному сільському господарстві;
  3. проведення переоцінки основних засобів сільського господарства за двома напрямками: разова загальногалузева індексація балансової вартості основних засобів та масова переоцінка основних засобів за справедливою вартістю відповідно до методики оцінки майна.

Запровадження зазначених заходів дозволить провести капіталізацію сільськогосподарських підприємств, а відповідні напрацювання науковців Інституту аграрної економіки щодо нормативно-правового і методичного забезпечення загальногалузевої індексації та масової переоцінки основних засобів сільського господарства можуть стати в пригоді при їх розробці та реалізації, підсумував Олександр Захарчук.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз

У 2020 році Україна, незважаючи на значні обмеження міжнародної торгівлі, що були пов’язані з розповсюдженням пандемії коронавірусу COVID-19, спромоглася не лише утримати високі місця у глобальних рейтингах експортерів окремих агропродовольчих товарів, а й посіла лідируючі позиції за обсягами експорту шроту і макухи, проса, ячменю, меду, ріпаку та інших видів сільгосппродукції, зазначив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдан Духницький, коментуючи дані Державної митної служби та оперативну інформацію Міжнародного торгового центру (ITC).

За його словами, Україна вже звично посіла перше місце за обсягами експорту соняшникової олії. Торік зарубіжні продажі цього продукту сягнули рекордних 6860 тис. т.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Запорукою формування в Україні стійкої фінансової інклюзії, тобто рівного доступу та використання фінансових продуктів та послуг, які прийнятні за ціною, відповідають потребам домогосподарств та підприємств, доступні для всіх сегментів суспільства незалежно від доходу і місця проживання та надаються представниками фінансового сектору відповідально та екологічно для усіх учасників процесу, є комплексний підхід, зауважив завідувач Відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д.е.н. Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні круглого столу «Фінансова інклюзія як стратегічний напрям розвитку фінансового сектору», який відбувся в Інституті економіки та менеджменту Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» 20 травня 2021 року.

За його словами, фінансову інклюзію або фінансове включення слід розглядати у трьох площинах, а саме:

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

У 2021 році уряд продовжує реалізацію відновленої у 2017 році Державної програми часткової компенсації вартості вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу (далі – Програма), яка мала за мету збільшення попиту на вітчизняну техніку, підтримку вітчизняного машинобудування та зменшення залежності від імпорту. Цього року на ці цілі заплановано витратити з держбюджету 1 млрд грн, зазначив науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.

У 2017 році із 550 млн грн, передбачених бюджетом на цю Програму, було використано лише 134,1 млн грн, нагадав науковець.

Вже у 2018 році, зазначив він, ситуація змінилася на краще: з 955 млн грн було використано 912,8 млн грн, тобто 96 %.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

2020 року більша частка кондиційного насіння була іноземної селекції, тобто цей вид насіннєвої продукції було імпортовано або вироблено та сертифіковано на території України, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, виробництво кондиційного – добазове, базове та сертифіковане –насіння основних зернових та олійних сільськогосподарських культур у 2020 році  становило близько 400,0 тис. т.

Зернових культур – озима пшениця, ярий та озимий ячмінь, кукурудза та жито – було вироблено та сертифіковано 328 тис. т, або 80 % від всього насіння. Олійних культур – соя, ріпак та соняшник – було сертифіковано 72,0 тис. т. Крім того, було вироблено та сертифіковано 25,4 тис. т насіннєвої картоплі та 1,2 тис. т насіння цукрового буряку поінформував науковець.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, виробництво озимого ячменю у 2021 році і досягне понад 3,9 млн т, тобто збільшиться проти показника 2020 року на 17,8 %. Це найбільший рівень зростання серед усіх сільськогосподарських культур, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу установи «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2021 році (березень 2021 року)».

За його словами, збільшення валового збору озимого ячменю очікується за рахунок зростання врожайності цієї культури з 33,5 ц/га до 36,6 ц/га (+ 9,3 %), тоді як площі посіву зростуть лише на 77 тис. га (+ 7,7 %). Прогнозується також, що це буде найбільший з 2016 року урожай ячменю.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, валовий збір зернових та зернобобових культур у 2021 році складе 70,7 млн т, що на 8,8 % перевищить показник 2020 року у 65,0 млн т. Після рекордного 2019 року це буде другий за обсягами виробництва збіжжя показник за часів незалежності України, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу установи «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2021 році (березень 2021 року)».

За його словами, збільшення валового збору зернових і зернобобових культур відбудеться переважно за рахунок досягнення рекордних врожаїв озимої пшениці – на рівні 28,5 млн т та озимого ячменю – 3,95 млн т, а також збільшення з 29,8 млн т до 31,1 млн т урожаю кукурудзи на зерно, яка займає найбільшу частку в українському короваї.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Представники молокопереробної галузі негативно оцінюють рішення щодо однократного зниження ставки ПДВ на молочну сировину, запроваджене з 1 березня 2021 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ з операцій з постачання окремих видів сільгосппродукції» № 1115 від 17 грудня 2020 року, поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати анкетування молокопереробних підприємств щодо їх оцінки зміни економічної ситуації в молокопереробній галузі за результатами першого місяця реалізації даного законодавчого рішення, – його спільно провели Інститут аграрної економіки та Спілка молочних підприємств України.

За словами науковця, в опитуванні взяли участь 14 компаній та/або груп компаній – практично всі ключові оператори ринку молокопереробки України. Сукупно їх частка сягає 70 % загальної ємності вітчизняного ринку переробки молока.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Цього року повний великодній кошик, що включає традиційні м’ясні продукти, сир, яйця, паску, вершкове масло, м’який та твердий сири, а також додаткові продукти – помідори, огірки, яблука та червоне вино, коштуватиме, в середньому по Україні, 963 грн, поінформував директор

Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, вже шостий рік поспіль найдешевшим великодній кошик буде у Тернопільській області – 868 грн, а найдорожчим – 1060 грн – у Києві. Це залежить від цінових коливань на продукти харчування в областях України, пов’язаних із подорожчання яєць, цукру, борошна і вершкового масла, збільшення вартості енергоресурсів, а також зростання цін на продукти харчування через продовження локдауну у зв’язку з епідемією коронавірусу COVID-19, пояснив експерт.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 52

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>