Прес-релізи

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У січні-червні 2017 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом склав 3,8 млрд дол. США. При цьому додатне для нашої держави сальдо перевищує 1,7 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн – Нідерланди, Іспанія, Італія, Польща, Франція і Німеччина. Їх сукупна частка в обороті перевищує 73%.

Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії і макухи.

В свою чергу, Україна імпортує з ЄС зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, різні харчові продукти, спирт і алкогольні напої, відходи переробної промисловості та тютюнові вироби.

Вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти по меду, пшениці, кукурудзі, ячменю, ячмінній крупі, цукру, оброблених томатах, яблучному і виноградному соках, зауважив Микола Пугачов. На 98% вичерпана квота на солод, наполовину – по м’ясу птиці і вершковому маслу.

У липні для України були узгоджені додаткові торгові преференції від Європейського Союзу терміном на три роки. Вони передбачають збільшення безмитних поставок товарів, квоти по яких закриваються найшвидше. Це, зокрема, зернові культури (на понад 1 млн т), мед (на 2,5 тис. т), ячмінна крупа (на 7,8 тис. т), оброблені томати (на 3 тис. т) і виноградний сік (на 0,5 тис. т). Після затвердження Радою ЄС це рішення набуде чинності восени або з початку 2018 року, зауважив Микола Пугачов.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення вбачається можливим лише після створення необхідних регуляторів і відповідних інститутів для його ефективного й прозорого функціонування. За нинішніх умов Україна не готова до запровадження земельного ринку, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

На її думку, перш за все, слід навести лад у земельних відносинах. Вирішити існуючі проблеми з наповненням Державного земельного кадастру. Адже майже у кожному земельному масиві є декілька ділянок, відомості про які до кадастру не внесені. Це, зокрема, земельні ділянки, сформовані до 2004 року, – коли кадастрові відомості почали вноситись у електронній формі, невитребувані та/або нерозподілені земельні ділянки тощо.

Розв’язання потребують також проблеми накладення меж суміжних земельних ділянок та межові спори.

Крім того, важливим є виявлення земельних ділянок, на які видано два і більше державних акти, та урегулювання даного питання за рахунок наявних земель державної власності – запасу й резервного фонду.

Цьому, безумовно, сприятиме проведення інвентаризації земель, зауважила експерт. Адже воно допоможе виявити існуючі проблеми та виправити помилки, а відомості про земельні ділянки занести до Державного земельного кадастру.

Ще одним важливим моментом, який має передувати запровадженню ринку земель, є передача розпорядження землями за межами населених пунктів територіальним громадам у контексті децентралізації. Це сприятиме посиленню їх матеріальної і фінансової спроможності, пояснила Ольга Ходаківська.

Вкрай необхідно розробити механізми підтримки малих і середніх форм господарювання. Адже запровадження ринку земель саме по-собі не зробить людей багатими. Багатими ми можемо стати тоді, коли використаємо усі можливі ресурси, забезпечимо розвиток малих і середніх форм господарювання, їх кооперацію, запровадимо переробку, нові виробництва, подолаємо ярмо сировинної зони, зазначила експерт.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, експортувавши у 2015 році 19,0 млн т кукурудзи, 13,4 млн т пшениці як сировини, Україна експортувала 209 тис. робочих місць та близько 60 млрд грн доданої вартості. А це – потенційні доходи вітчизняних аграріїв та доходи українських місцевих бюджетів, тобто кошти на якісні дороги, нові вікна у школах, дитячих садочках, ремонт дахів, розвиток медицини, освіти, науки, благоустрій територій тощо.

Тому зараз вкрай важливо запровадити програми підтримки малих і середніх форм господарювання, забезпечивши їм доступ до матеріально-технічних та фінансових ресурсів. Йдеться, зокрема, про довгострокові пільгові кредити на придбання земель, механізми розстрочення платежу при викупі належних їм земельних ділянок, а також стимулювання й підтримку молодих фермерів.

При цьому необхідно встановити, що зазначені механізми підтримки можуть поширюватися лише на місцевих фермерів і місцевих товаровиробників, які проживають на території, де розміщена земельна ділянка, та мають відповідний досвід роботи або освіту.

Такий підхід унеможливить доступ до землі спекулянта, у тому числі й геополітичного. Земля повинна належати тим, хто на ній працює, і якщо й вибудовувати ринок, то виключно в інтересах тих, хто на ній живе і працює, а не для спекулянтів та латифундистів, бо ті мають гроші, зауважила Ольга Ходаківська.

Слід також встановити, що у разі якщо покупець не відповідає встановленим вимогам, а власник паю хоче його продати і він має на це право, викупити землю має територіальна громада або держава.

Звичайно, ідеальним варіантом було б створення Державного чи національного земельного банку, який здійснював би регулювання обігу прав на землі або створення  іншої незалежної інституції, необтяженої корупційною історією.

Стратегічним напрямом уведення ринкового обігу земель є розвиток довгострокового кредитування аграрного сектору економіки шляхом одержання позики під заставу земельних ділянок і прав на них, зазначила Ольга Ходаківська.

Крім того, це створить можливість залучати довгострокові іпотечні кредити, що нинішня банківська система не спроможна здійснити.

Отже, нині усі зусилля науковців, політиків і практиків необхідно спрямовувати на підготовку всебічно виваженої земельної реформи, оскільки необдумані рішення несуть серйозну загрозу національним інтересам, підсумувала Ольга Ходаківська.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У січні-червні 2017 року обсяги експорту вітчизняного цукру збільшилися проти показників І півріччя 2016 року майже у 6,5 разу – з 61 тис. т до 394 тис. т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За 6 місяців цього року Україна експортувала цукру та кондитерських виробів на 257,4 млн дол. США. Це на 318% перевищує показники відповідного періоду 2016 року, коли обсяги поставок за кордон вітчизняної продукції цієї групи продуктів склали 80,8 млн дол. США.

Географічна структура вітчизняного експорту цукру та кондитерських виробів нині характеризується орієнтацією на азійські та африканські країни, кожна з яких має відносно невелику частку, зазначив науковець.

Нарощуванню кількісних і вартісних обсягів експорту цукру і кондитерських виробів посприяли, в першу чергу, Шрі-Ланка (8,0%), Лівія (7,5%), Кот-д’Івуар (6,3%), Туреччина (6,3%), Судан (5,2%) і М’янма (5,0%), зазначив Микола Пугачов.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Як свідчить світовий досвід, існують різноманітні моделі обігу земель. Але вони можуть бути ефективними, лише якщо враховують конкретні особливості тієї чи іншої країни та її національні інтереси, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, практично кожна країна світу у той чи інший спосіб регулює обіг земель сільськогосподарського призначення.

Є країни з «жорстким», як у Данії, регулюванням земельних трансакцій, або з «м’яким» – як у Німеччині. Але практично кожна розвинена країна надає пріоритет місцевим фермерам, що проживають на даній території та ведуть господарство.

Зазвичай, першочергове право на викуп земельної ділянки надається орендарю або власнику суміжної ділянки, за умови, що він є фермером, самостійно господарює на землі та відповідає кваліфікаційним вимогам, а також зміг довести свою матеріальну і фінансову спроможність обробляти земельну ділянку, зазначила експерт.

Також переважне право на викуп земель надається територіальним громадам, якщо потенційний покупець не відповідає встановленим вимогам.

Поширеною практикою є участь у регулюванні ринкового обігу земель спеціалізованої агенції. У Нідерландах це – Бюро з управління сільгоспугідь, у Чехії та Словаччині – земельний фонд, у Німеччині – Товариство з питань управління землями, у Польщі, Франції та Іспанії – спеціальні агентства.

Практично усі країни, які пройшли етап становлення ринкового обігу земель мали довгострокові цілеспрямовані програми, які, крім іншого, передбачали надання пільгових кредитів на придбання земель місцевим фермерам, а також механізми придбання земель із розстроченням платежу.

Україна має скористатися цим позитивним світовим досвідом та створити умови, аби землю сільськогосподарського призначення придбавали ті, хто на ній живе і працює, підсумувала Ольга Ходаківська.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У І півріччі 2017 року експорт продукції м’ясної групи збільшився проти січня-червня 2016 року зі 121 тис. т до 176 тис. т – більш, ніж на 45%, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, позитивних зрушень в експорті м’яса та субпродуктів вдалося досягти завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на нових ринках збуту після втрати російського.

Якщо ще у 2015 році позиції основного імпортера українського м’яса та субпродуктів утримувала Росія, то у І півріччі 2017 року переважали поставки на ринки країн Європи та Азії.

До топ-5 імпортерів вітчизняної м’ясопродукції увійшли Єгипет (17,3%), Нідерланди (14,2%), Азербайджан (9,7%), Білорусь (8,4%) та Ірак (5,9%).

Чималі закупки також здійснюють Грузія, Гонконг, Німеччина, Казахстан та Об’єднані Арабські Емірати.

За 6 місяців 2017 року експорт до названих країн займав понад 75% у загальній вартості проданого за кордон українського м’яса, зазначив Микола Пугачов.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Запровадження абсолютно ліберального ринкового обігу земель в нинішніх умовах несе в собі ризики олігархізації та земельної спекуляції, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

На її думку, серед переваг цієї моделі – реалізація прав власності на земельні ділянки власниками земельних паїв, оборот капіталу та його вливання в аграрну сферу, а також пожвавлення в усіх сегментах земельного ринку.

Але запровадження цієї моделі призведе до неконтрольованої спекуляції на земельному ринку та знецінення земельних ділянок на початковому етапі запуску обігу земель, що відбудеться, навіть, попри окремі запобіжники.

Хоча власники земельних паїв, які хочуть їх продати, зможуть отримати свою одноразову вигоду від запровадження ліберального ринкового обігу земель, основними вигодонабувачами будуть представники крупного капіталу та спекулятивний капітал, у т.ч. іноземний.

Вибудовуючи модель ринкового обігу сільськогосподарських земель, необхідно відійти від неоліберальних доктрин та визначити чітку мету подальших земельних перетворень. Запровадження ринку земель заради самого ринку (купи-продай) – ціллю бути не може. Виходячи з реалій сьогодення, це має бути пошук ефективного господаря, пошук ефективних шляхів і механізмів збереження й розвитку українського села та  формування спроможних територіальних громад. Вибудовуючи модель ринкового обігу земель, слід дивитися у майбутнє, відштовхуючись від українських реалій та сучасних світових тенденцій, а не керуватися застарілими неоліберальним догмами, які не працюють у таких країнах, як наша, підсумувала Ольга Ходаківська.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За підсумками 2016/2017 маркетингового року Україна встановила новий абсолютний рекорд з експорту зернових – 43,9 млн т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов. З них зарубіжні поставки кукурудзи становили 20,7 млн т, пшениці – 17,5 млн т, ячменю – 5,4 млн т.

За його словами, найбільшими покупцями українського зерна у І півріччі 2017 року, як і раніше, були країни Африки, Азії та Європи.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових кілька років поспіль утримує Єгипет, частка якого у загальному експорті цієї продукції у січні-червні цього року склала 17,5%, зазначив експерт.

Помітні частки у українському експорті зернових припадали на Нідерланди (9,2%), Іспанію (8,9%), Італію (6,2%), Індії (5,7%) та Китай (5,5%). З урахуванням часток Ірану, Ізраїлю, Тунісу та Бангладеш, ці країни забезпечують майже 70% вартості експорту продукції даної товарної групи.

Найбільшими покупцями вирощених в Україні олійних культур у І півріччі 2017 року стали Туреччина (24,0%), Іран (16,9%), Єгипет (13,3%) та Італія (5,6%). Сукупна частка цих країн склала близько 60% доходів від реалізації цих культур.

Домінуючим покупцем жирів і олій українського виробництва традиційно виступає Індія. У січні-червні 2017 року її частка у вітчизняному експорті цього виду продукції склала 32,4%. Решта основних країн-імпортерів помітно відстають від неї: Іспанія – 9,4%, Китай – 9,1%, Нідерланди – 7,4%, Італія – 5,4%. З названих п’яти країн українські експортери отримують понад 63% виручки за продукцію цієї групи, зауважив Микола Пугачов.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Запровадження ринкового обігу земель у форматі продажу прав оренди, як це нещодавно пропонувалося профільним міністерством, може призвести до подальшого посилення політичної і ринкової влади великих інтегрованих агроформувань та поглиблення процесів обезлюднення сільських територій, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, зазначена модель, звичайно, має деякі позитивні сторони. Зокрема, у разі її запровадження відбудеться певна активізація обігу прав оренди, що можуть бути використані як застава для залучення довгострокових банківських кредитів, слід очікувати незначного пожвавлення в окремих сегментах земельного ринку, а також залучення коштів на міжнародних фінансових ринках.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За даними Державної служби статистики, у січні-червні 2017 року в Україну було ввезено агропродукції на 2,13 млрд дол. США. Імпорт агропродовольчої продукції у І півріччі цього року залишився на рівні показників відповідного періоду 2016 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, у товарній структурі імпорту продовольчої продукції в Україну найбільша частка припадає на рибу, ракоподібні та молюски. В імпорті продукції цієї групи продуктів, який за 6 місяців цього року склав 205 млн дол. США, переважає морожена риба. Її закупили на 135 млн дол. США.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Збереження мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення є вимушеним, але необхідними кроком, яким слід скористатися для завершення побудови цивілізованих земельних відносин, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

Вкрай важливо, на її думку, розробити механізми, які забезпечать прозорість переходу прав власності і користування на земельні ділянки, убезпечать від поглиблення існуючих та створення нових тіньових схем щодо відчуження сільськогосподарських угідь.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 22

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>