Прес-релізи

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Цього року повний великодній кошик, що включає традиційні м’ясні продукти, сир, яйця, паску, вершкове масло, м’який та твердий сири, а також додаткові продукти – помідори, огірки, яблука та червоне вино, коштуватиме, в середньому по Україні, 711 грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, вже четвертий рік поспіль найдешевшим великодній кошик буде у Тернопільській області – 644 грн, а найдорожчим – 830 грн – у Києві. Це залежить від цінових коливань на продукти харчування в областях України, пояснив експерт.

За його словами, у західному регіоні України, крім Тернопільської області, дешевший великодній кошик буде на Рівненщині (675 грн), у Волинській (686 грн), Чернівецькій (694 грн) та Львівській (696 грн) областях. Вартість такого ж продуктового набору на Закарпатті перевищить середню по країні і становитиме 719 грн. Найдорожчим у регіоні великодній кошик буде в Івано-Франківській області – 723 грн.

У центрі Україні найдешевшим святковий кошик буде на Хмельниччині – 689 грн, Трохи більше доведеться за нього заплатити на Кіровоградщині (695 грн), Сумщині (705 грн), Чернігівщині (705 грн) та Вінниччині (709 грн). На Черкащині великодній кошик обійдеться у 716 грн, на Київщині та Житомирщині стане у 721 грн, а на Полтавщині – 724 грн. Найдорожчим великодній кошик традиційно буде у столиці, де за нього доведеться заплатити 830 грн.

Вартість великоднього кошику на сході буде коливатися в межах 696-778 грн. У Запорізькій та Луганській областях він обійдеться майже в однакову ціну – 696 грн та 697 грн відповідно. У Харківській області за набір продуктів до свята доведеться заплатити 724 грн, а у Дніпропетровській – 749 грн. Найдорожчим у регіоні буде великодній кошик у Донецькій  області – 778 грн.

Вартість великоднього кошику на Миколаївщині трохи перевищить середній по Україні показник і становитиме 718 грн. Жителям решти південних областей – Одеської та Херсонської – доведеться заплатити 755 грн та 763 грн відповідно, зазначив Юрій Лупенко.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Запровадження з 1 січня цього року нової нормативної грошової оцінки (НГО) земель сільгосппризначення зумовить зниження у 2019 році рівня доходів бюджетів різних рівнів – у першу чергу, бюджетів територіальних громад, розташованих на сільських територіях. За оцінками науковців, рівень бюджетних втрат від реалізації цієї новації у поточному році може перевищити 2 млрд грн, поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

За його словами, внаслідок запровадження нового підходу до оцінки сільгоспугідь з метою їх оподаткування загалом по Україні показник НГО знизився майже на 11% проти рівня 2018 року.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, найбільше – майже на третину (!) – знизився показник НГО у Рівненській та Херсонській областях (-30%), а також на Волині та Запоріжжі (-26-27%), наголосив експерт.

Несуттєве зниження (-1-3%) нормативної грошової оцінки сільгоспугідь проти торішнього рівня відбулося у Кіровоградській, Харківській, Чернігівській та Чернівецькій областях.

У межах 2-4% зріс показник НГО в середньообласному вимірі у Житомирській, Закарпатській, Луганській та Миколаївській областях.

І лише на Одещині показник НГО земель сільгосппризначення зріс у середньому більш ніж на 10%.

Внаслідок запровадження нової НГО земель сільгосппризначення потерпатимуть власники земельних ділянок (паїв) та територіальні громади переважної більшості регіонів України, вважає експерт.

Перш за все, зменшення грошової оцінки сільгоспугідь призведе до зниження на відповідну частку рівня орендної плати, який зазвичай зафіксований у договорах оренди переважно у відсотках від НГО, зазначив Леонід Тулуш.

На відсоток зниження НГО зменшаться і податкові надходження до бюджетів органів місцевого самоврядування. Адже, відповідно до норм Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо зміни розміру ставок місцевих податків – в першу чергу це стосується земельного податку – до початку наступного бюджетного періоду. Таким чином, вплинути на ситуацію щодо вирівнювання у 2019 році доходної спроможності відповідних бюджетів у рамках наявного правового поля місцеві громади вже не в змозі, пояснив експерт.

На його думку, втрати доходів бюджетів місцевого самоврядування внаслідок застосування у 2019 році нової НГО земель сільгосппризначення визначатимуться зниженням надходжень від:

  • земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності;
  • єдиного податку четвертої групи – у разі, якщо платники податку зазначили у відповідних деклараціях нову НГО;
  • ПДФО із орендної плати за землі приватної власності – у разі, якщо у таких договорах була прив’язка до НГО як бази нарахування орендної плати, а додатковий договір щодо коригування показника НГО у 2019 році не було укладено. У цьому випадку зниження надходжень буде спостерігатись по бюджетах ОТГ або районів (в залежності від рівня впровадження процесів децентралізації в регіоні), а також обласних та державного бюджетів, оскільки до останнього спрямовується 25% ПДФО з орендних доходів та військовийзбір.

Отже, запровадження нової НГО земель сільгосппризначення призведе до втрат доходної бази бюджетів для окремих територіальних громад – особливо тих, що розташовані на Поліссі та на півдні країни, НГО земельних ділянок яких знизилась більш ніж на чверть, констатував Леонід Тулуш.

Проблема поглиблюється ще й прийнятими наприкінці минулого року змінами до Податкового кодексу України, внаслідок яких індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації НГО сільгоспугідь, застосовується із значенням 100%. Внаслідок цього, низький показник НГО земель сільгосппризначення, що запроваджений із 2019 року, фактично заморожується на найближчі шість років – до 2025 року, підкреслив науковець.

Таким чином, на початковому етапі запровадження нової НГО суттєво знижується фіскальний потенціал територіальних громад, основним доходним джерелом формування бюджетів яких є надходження від земель сільгосппризначення, підсумував Леонід Тулуш.

Довідка
З 1 січня 2019 року набрала чинності загальнонаціональна (всеукраїнська) НГО земель сільгосппризначення, проведення якої було передбачено пунктом 11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Порядок проведення такої оцінки визначено Постановою КМУ «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) НГО земель с/г призначення та внесення змін до деяких постанов КМУ» №105 від 07.02.2018, а технічна документація затверджена наказом Мінагрополітики України «Про затвердження Порядку НГО земель сільгосппризначення» №262 від 23.05.2017 (зі змінами згідно наказу № 605 від 18.12.2018).

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

2019 року вартість великоднього кошика – за середніми цінами по Україні станом на початок квітня – складе близько 532 грн. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, цього року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться українцям на 26 грн – тобто на 5,1% – дорожче, ніж торік, коли мінімальний набір продуктів коштував 506 грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, вартість основної складової великоднього кошика – паски домашньої випічки – складе близько 85 грн за 1 кг. У магазинах і супермаркетах готова паска обійдеться дорожче, адже її ціна залежить від складових та оздоблення випічки.

Зростання вартості паски зумовлене двома чинниками. З одного боку, це подорожчання молока, вершкового масла, борошна, родзинок, з іншого – збільшення вартості енергоресурсів для хлібопекарських підприємств, пояснив Юрій Лупенко.

Найдорожчими складовими святкового кошика цього року традиційно будуть м’ясні продукти: домашня ковбаса (0,5 кг) – 104 грн (190-230 грн за 1 кг) та буженина (0,5 кг) – 98 грн з розрахунку 195-220 грн за 1 кг. Порівняно з 2018 роком вартість буженини збільшилася в середньому по Україні майже на 4,3%, а домашньої ковбаси – на 2%.

Сало (0,5 кг) обійдеться в 35 грн з розрахунку 60-115 грн за 1 кг.

Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за твердий сир (0,5 кг) – 71 грн (135-162 грн за 1 кг) та вершкове масло (0,5 кг) – 70 грн (128-184 грн за 1 кг). М’який сир (0,5 кг) обійдеться приблизно у 32 грн (60-85 грн за 1 кг).

Найдешевшими складовими будуть яйця (10 шт.) – 24 грн. (23-25 грн за десяток залежно від категорії) та хрін (250 г) – 12 грн, ціна на який лишилася на рівні минулого року – 9-14 грн.

У разі наповнення великоднього кошика іншими, неосновними складовими: помідори, огірки, яблука, червоне вино, – його вартість зросте до 711 грн. Це на 51 грн або на 7,7% більше вартості кошику такого ж складу у 2018 році, зауважив Юрій Лупенко.

Таке зростання зумовлене ціновою ситуацією на ринках сезонних овочів, пояснив експерт. Середня ціна по Україні на томати тепличні становить 50-58 грн, на огірки – 58-64 грн, на яблука – 7-15 грн.

За пляшку церковного вина «Кагор», в середньому, доведеться заплатити ще 118 грн (80-135 грн за пляшку).

Таким чином здорожчання вартості великоднього кошика порівняно з попередніми періодами буде невеликим. Тоді як торік порівняно з 2017 роком зростання вартості складало 34,2% за мінімальний набір продуктів. У зв’язку з низькою купівельною спроможністю населення в поточному році українці будуть заощаджувати на дорогій частині великоднього кошику. Це стосується, зокрема, домашньої ковбаси, буженини, твердого сиру. Заощадження можуть проявитися у використанні більш дешевої продукції або у зменшенні кількості продукту у кошику, підсумував Юрій Лупенко.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За останніми повідомленнями Державної служби статистики України, обсяг освоєних (використаних) капітальних інвестицій в аграрний сектор економіки за січень−грудень 2018 року порівняно з попереднім роком у цінах відповідних років збільшився на 14,0%. Втім, з урахуванням інфляції їх реальний приріст становив лише 8,5%, зауважив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль.

За його словами, це найнижчий показник темпів приросту капітальних інвестицій за останні три роки: у 2016 році він становив 49,5%, а у 2017 році – 30,7%.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Забезпеченість вітчизняних аграріїв насінням українського походження є досить високою. Україна могла б щорічно експортувати близько 1,0 млн т насіння зернових культур для сівби, вважає завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

На його думку, задовольнивши внутрішню потребу в насінні і садивному матеріалі по всіх сільськогосподарських культурах, крім кукурудзи, соняшника та зернобобових, Україна має потенціал нарощування експорту цього виду агропродукції до 1,5 млрд дол. США. Наразі ж за кордон щорічно поставляється насіння на суму лише від 10 до 20 млн дол. США.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Закупівля якісного насіннєвого матеріалу олійних за кордоном – переважно насіння соняшнику – є постійною та однією з найбільших статей витрат вітчизняного імпорту. Торік Україна закупила його понад 82 тис. т на суму 341 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов. В цілому по даній групі продукції це на 10% перевищило показник 2017 року, коли українські аграрії закупили цього виду насіння на 309 млн дол. США.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Продукція групи «Плоди та горіхи» – за рахунок екзотичних фруктів – традиційно входить до топ-3 основних видів імпортованого до України агропродовольства, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За даними Державної служби статистики, у 2018 році обсяги імпорту плодів та горіхів становили 526 млн дол. США. Це більш ніж на 10% перевищило показник 2017 року у 477 млн дол. США, повідомив науковець.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У 2018 році найбільша – 10% – частка у структурі зарубіжних поставок сільгосппродукції до України припала на рибу та морепродукти, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За даними Державної служби статистики, у 2018 році обсяги імпорту продукції групи «Риба, ракоподібні і молюски» становили 550 млн дол. США. Це на 21% перевищило вартість закупівель цього виду агропродовольства у 2017 році, зауважив експерт.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За три роки функціонування зони вільної торгівлі з ЄС експорт агропродовольчої продукції з України до країн Європейського Союзу збільшився у півтора рази: з 4,2 млрд дол. США у 2016 році – до 6,3 млрд дол. США 2018 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, поставки вітчизняної агропродовольчої продукції до Європейського Союзу у 2018 році здійснювалися, як і в попередні роки, в основному до семи країн: Іспанії, Польщі, Нідерландів, Італії, Німеччини, Бельгії та Франції. Сумарна частка цих країн становить 80% у загальному експорті сільгосппродукції до ЄС.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За даними Державної служби статистики, у 2018 році в Україну було ввезено агропродукції на 5,5 млрд дол. США. Це на 17,4% більше, ніж у 2017 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав понад 4,6 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, позицію основного постачальника сільськогосподарської продукції до України третій рік поспіль утримують країни – члени ЄС. Вартість поставок з Європи минулого року збільшилася з 2274 млн дол. США 2017 року до 2695 млн дол. США торік. Частка європейських країн склала близько половини вітчизняного імпорту агропродовольства – 49,3%.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 36

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>