Прес-релізи

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, виробництво м’яса птиці на відміну від інших видів діяльності у сфері тваринництва, зберігає свою прибутковість вже десять років поспіль – з 2008 року. Перш за все, це стосується сільськогосподарських підприємств, які забезпечують утримання значного поголів’я та переробку власно виробленої продукції, поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати проведеного вченими установи дослідження впливу наданих сільгосппідприємствам податкових преференцій на різні галузі сільгоспвиробництва в Україні.

За його словами, у 2008-2009 роках рентабельність діяльності, пов’язаної з виробництвом та переробкою м’яса птиці, коливалась у діапазоні 2-3%, а вже у 2010-2012 роках зросла майже утричі – до 6-8%. З 2014 року – після суттєвого зростання цін на курятину на внутрішньому ринку – рентабельність виробництва м’яса птиці включно з переробкою сягнула 18-24%.

Тобто впродовж останніх десяти років виробництво м’яса курей у спеціалізованих сільгосппідприємствах із значним поголів’ям жодного року не було збитковим – на відміну від інших видів діяльності у сфері тваринництва, зауважив експерт. Причому діяльність, пов’язана з виробництвом та переробкою м’яса птиці, характеризується чи не найвищим з-поміж інших видів тваринницької діяльності рівнем оборотності, що додатково підвищує рентабельність капіталу таких сільгосппідприємств.

Сумарний прибуток від виробництва та переробки м’яса птиці лише за останні  чотири роки – 2014-2017  – перевищив 21,5 млрд грн або 1 млрд дол. США за офіційним курсом НБУ за відповідні періоди, наголосив Леонід Тулуш.

Майже аналогічна ситуація, зазначив він, складалася й з виробництвом яєць – лише з тією різницею, що надзвичайно висока як для аграрного сектора вітчизняної економіки рентабельність – на рівні 40-55% – спостерігалася у 2011-2015 роках. За цей період виробники яєць отримали прибутку в обсязі понад 13,6 млрд грн, що, за офіційним курсом НБУ, складає 1,2 млрд дол. США. Проте, з 2016 року – на відміну від виробництва м’яса птиці – рентабельність виробництва яєць знизилася фактично до нуля.

Суттєве зростання рентабельності діяльності у сфері виробництва та переробки м’яса птиці, в першу чергу, стало наслідком значного зростання цін. Причому навіть в умовах збереження  державою податкових преференцій для птахівничих підприємств у вигляді звільнення від оподаткування, їх продукція на внутрішньому ринку невпинно дорожчала, зауважив експерт.

Хоча птахофабрики використовують у своїй діяльності переважно корми власного виробництва – вироблені афілійованими господарськими структурами, що мало б сприяти здешевленню їх продукції, ціни реалізації м’яса птиці сільгосппідприємствами за 2014-2017 роки зросли у понад 2,3 разу.

Так, якщо у «довоєнному» 2013 році реалізаційні ціни сільгосппідприємств на м’ясо птиці становили в середньому по Україні 12,2 грн/кг, то у 2017 році вони зросли до 28,3 грн/кг. За темпами зростання ціни на м’ясо птиці випередили ціни на усі інші види тваринницької продукції, крім м’яса великої рогатої худоби, поінформував Леонід Тулуш. Водночас реалізаційні ціни на яйця за цей же період зросли в 1,8 разу.

За результатами проведеного дослідження, доцільність надання птахівництву державної фінансової підтримки, зокрема у формі податкових преференцій, відпала ще з 2014 року, зауважив експерт.

Висока рентабельність птахівництва на фоні високої оборотності капіталу в нинішніх умовах потребує перегляду доцільності та механізмів фіскального стимулювання цієї галузі. Натомість спрямування коштів на фінансову підтримку державою виробництва інших видів тваринницької продукції, зокрема, яловичини, сприяло б підвищенню ефективності використання бюджетних ресурсів та забезпеченню більш збалансованого м’ясного раціону українців, підсумував Леонід Тулуш.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За останні 20 років вітчизняна галузь птахівництва досягла найвищих темпів зростання в секторі сільгосппідприємств з-поміж інших галузей сільського господарства, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати проведеного вченими установи дослідження впливу державної підтримки на розвиток окремих напрямів аграрного бізнесу в Україні.

За його словами, значне зростання обсягів виробництва продукції птахівництва в секторі агропідприємств в Україні стало можливим завдяки довгостроковій державній політиці фінансової підтримки розвитку галузі: у першу чергу – наданню податкових преференцій птахівничим підприємствам. Саме цей чинник сприяв припливу інвестицій та активному впровадженню інноваційних технологій, вважає Леонід Тулуш.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Ухвалення 22 травня 2018 року Верховною Радою України законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» №7403-д від 04.04.2018 може суттєво ускладнити податкове адміністрування в галузі, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати проведеної комплексної експертної оцінки наслідків практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи.

На його думку, вже восени цього року – після набуття чинності відповідними законодавчими нормами – варто очікувати активне впровадження оптимізаційних схем при реалізації соєвих бобів, вирощених суб’єктами, які не спроможні самостійно організувати експортні поставки своєї продукції. Суть таких схем зводитиметься до «заведення» вирощеної сої на більш крупних суб’єктів, здатних забезпечити самостійний експорт, пояснив він. При цьому слід зважати на те, що лише третина загального обсягу сої виробляється суб’єктами, здатними самостійно, без посередників та кооперування, організувати експортні поставки.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Прийняття так званого «компромісного» варіанту врегулювання порядку оподаткування ПДВ експортних поставок сої та ріпаку, запропонованого Податковим комітетом ВРУ, може зумовити цілу низку негативних наслідків. Це, зокрема, порушення конкурентних умов, розвиток оптимізаційних схем постачання продукції, посилення заходів податкового контролю і, як наслідок, формування корупціогенних ризиків, заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 22 травня 2018 року Верховною Радою України законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» №7403-д від 4 квітня 2018 року.

Набуття чинності положеннями законопроекту №7403-д означатиме, що представники великого аграрного бізнесу продовжать здійснювати поставки сої та ріпаку на світові ринки у звичайному режимі справляння ПДВ, тоді як представники малого та середнього змушені будуть наповнювати переробні потужності підприємств оліє-жирової промисловості.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Рішення щодо зміни режиму оподаткування ПДВ операцій із експорту сої з 1 вересня 2018 року є передчасним, адже його реалізація може мати негативні наслідки як для самої олійної галузі, так і для аграрного сектору економіки в цілому, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, виступаючи на засіданні круглого столу «Зміна режиму оподаткування ПДВ експортних поставок олійних культур: оцінка наслідків та пошук компромісу», який відбувся в Інституті аграрної економіки 14 травня 2018 року.

На його думку, від запровадження нової моделі справляння ПДВ при експорті соєвих бобів програють всі без винятку учасники ринку олійних культур, включаючи й самих ініціаторів відповідних змін – власників потужностей олієжирової галузі.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Одностайно вважаємо, що для попередження негативних сценаріїв розвитку олійної галузі в країні доцільно відмінити дію пункту 63 підпункту 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, як це передбачено проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» №7403-2 від 29.12.2017, йдеться у резолюції круглого столу «Зміна режиму оподаткування ПДВ експортних поставок олійних культур: оцінка наслідків та пошук компромісу», організованого Національним науковим центром «Інститут аграрної економіки» 14 травня 2018 року за участі представників центральних органів виконавчої влади, провідних громадських організацій та об’єднань сільгосппідприємств, асоціацій та об’єднань виробників, представників провідних компаній-переробників, трейдерів та експортерів олійних культур.

На думку учасників заходу, зазначені зміни, у разі набрання ними чинності, призведуть до прояву негативних процесів на ринку олійних культур, які мають важливе значення для економіки сільськогосподарських підприємств та зовнішньоторговельного балансу України.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У січні-березні 2018 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом склав 2,2 млрд дол. США. При цьому додатне для нашої держави сальдо склало 845 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, у І кварталі відбулося збільшення як імпорту – до 669 млн дол. США (+27%), так і експорту – до 1513 млн дол. США (+15%), порівняно з відповідним періодом 2017 року.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Характерною рисою І кварталу 2018 року стало збільшення обсягів експорту тваринницької продукції. Зокрема, зарубіжні поставки м’яса птиці збільшилися у січні-березні цього року до 75 тис. т проти 65 тис. т за відповідний період 2017 року. Експорт вершкового масла за І квартал 2018 року збільшився втричі проти показників січня –березня минулого року – з 3 тис. т до 9 тис. т. Експорт яєць за три місяці поточного року перевищив відповідні результати 2017 року у 2 рази і становив 26 тис. т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Загалом же, зазначив він, за даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-березні 2018 року склав 4,4 млрд дол. США. Це на 0,2 млрд дол. США – на 4,5% – менше відповідних показників I кварталу 2017 року.

При цьому у загальній структурі вітчизняного експорту частка сільськогосподарської продукції склала 38%.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Широкомасштабну роботу з реінтеграції сільського господарства Криму в економіку України після його деокупації слід починати вже зараз – дійшли одностайного висновку учасники круглого столу «Сучасний стан та перспективи розвитку сільського господарства тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим», який відбувся у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» 28 березня 2018 року.

Організаторами заходу виступили Меджліс кримськотатарського народу, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» та Інформаційне агентство QHA «Кримські новини».

Обговоривши проблеми сучасного стану та перспективи розвитку сільського господарства тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим, учасники заходу прийняли резолюцію, яку направили до Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та Меджлісу кримськотатарського народу.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Протягом 2015–2017 років до складу об’єднаних територіальних громад увійшло 8049 сільських населених пунктів. Це лише третина від їх загальної чисельності по Україні, поінформувала завідувач відділу соціально-економічного розвитку сільських територій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Марина Могилова, презентуючи результати проведеного науковцями установи дослідження «Формування об’єднаних територіальних громад у сільській місцевості (інформаційно-аналітичний огляд)».

Детальніше

   

Сторінка 1 з 29

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>