Прес-релізи

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2024 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період у 11847 млн дол. США на 5 % і склав 12451 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2024 року складає 64 %, зауважив вчений.

За його словами, основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються три регіони – країни Європейського Союзу, Азії та Африки. У І півріччі 2024 року їх сумарна частка склала майже 94 % вартості українського експорту сільгосппродукції.

При цьому спостерігається нарощування поставок до Євросоюзу, який третій рік поспіль виступає головним ринком збуту, а також Африки, тоді як експорт продовольства в Азію знижується, зазначив Микола Пугачов.

Утримуючи позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції від початку повномасштабної агресії рф на території нашої держави, країни – члени Європейського Союзу за січень-червень 2024 року закупили понад 50 % українського продовольства – на 6285 млн дол. США, на 4 % перевищивши показник за відповідний період минулого року.

За І півріччя 2024 року країни Азії закупили українського продовольства на 3909 млн дол. США, що на 9 % менше, ніж за відповідний період 2023 року. Частка Азії за цей період склала понад 31 % від загального експорту аграрної продукції.

Обсяги експорту до країн Африки становили 1475 млн дол. США, перевищивши торішній показник у 1,7 разу. Частка цього регіону дорівнювала 12 % від загального експорту аграрної продукції з України.

За результатами І півріччя 2024 року рейтинг країн – імпортерів вітчизняної агропродукції зі значним відривом очолює Іспанія, якій було продано аграрної сировини і готових продуктів на суму 1518 млн дол. США. Це забезпечило їй частку в 12 % у географічній структурі нашого експорту.

Другу позицію, як і за підсумками всього минулого року, здійснивши закупівлі на суму 946 млн дол. США, утримує Китай, частка якого склала приблизно 8 %.

Туреччина, яка за обсягами закупівель українського продовольства традиційно входить до топ-3, забезпечила собі звичне третє місце, імпортувавши агропродукції на суму у 926 млн дол. США, тобто понад 7 % від загальної вартості.

Значну виручку українські експортери отримали також з Єгипту (910 млн дол. США), Нідерландів (831 млн дол. США), Польщі (733 млн дол. США), Італії (632 млн дол. США), Румунії (582 млн дол. США), Німеччини (471 млн дол. США) та Індії (351 млн дол. США).

Сумарно ці 10 країн забезпечили Україні 63 % доходів від зарубіжних поставок продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2024 року.

Визначальними групами продукції в товарній структурі аграрного експорту України, як і раніше, виступають зернові культури (5264 млн дол. США), олії та жири (3079 млн дол. США), олійні культури (1061 млн дол. США), залишки і відходи харчової промисловості (821 млн дол. США), м’ясо та субпродукти (505 млн дол. США).

Разом вони забезпечили 86 % виручки від продажу вітчизняного агропродовольства на ринки країн світу.

При цьому у поточному році в грошовому виразі збільшується експорт м’ясопродуктів, олії, залишків та відходів, однак зменшилась виручка від продажів олійних, а рівень доходів від поставок зерна практично не змінився, зазначив науковець.

У 2024 році експорт та імпорт агропродовольчої продукції нашою країною синхронно зростають, однак досить повільними темпами. При цьому вони характеризуються фактично незмінною товарною і географічною структурою, що вже давно сформовані. Враховуючи наявні тенденції, за в цілому сприятливих кон’юнктурних факторів внутрішнього та глобального середовища Україна здатна зберегти показники зовнішньої аграрної торгівлі на рівні 2023 року. При цьому зниження темпів експорту наприкінці весни й на початку літа стало наслідком скорочення на внутрішньому ринку обсягів актуальної пропозиції доступної для реалізації продукції. Відтак ключовим аспектом на перспективу виглядає новий урожай базових сільськогосподарських культур та об’єктивний потенціал виробництва інших товарів, що визначать підсумковий експорт 2024 року, зауважив Микола Пугачов.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Вже третій рік поспіль Україна відзначатиме одне з найбільших християнських свят – Великдень – в умовах воєнного стану. Навряд чи це дозволить багатьом українським родинам відзначити його традиційно – з приготуванням та освяченням Великоднього кошика, зібранням за святковим столом, куштуванням фарбованих яєць та найсмачнішого кулінарного витвору – Паски. Купівельна спроможність середнього українця дуже обмежена, особливо в постраждалих областях, де проходили бої з російськими окупантами, тому при підготовці до Великодня українці змушені будуть економити. Для тих, у кого буде така можливість, в тому числі й приготувати традиційні страви, ми порахували цьогорічну вартість великоднього кошика за середніми цінами супермаркетів України станом на середину квітня, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2024 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1422,05 грн, тобто на 17,6 % дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1208,78 грн.

Вартість основної складової великоднього кошика – паски домашньої випічки за традиційним рецептом (700 г борошна, 6 шт. яєць, 150 г вершкового масла, 300 г молока, 400 г цукру, 40 г дріжджів, 200 г ізюму) – складе 179,8 грн за 1 кг, що на 5,8 % перевищує вартість  паски 2023 року (169,88 грн). Таке відносно незначне здорожчання символу нашого Великодня зумовлено відчутним зниженням цін на яйця (майже на 30 %), на цукор (-15 %) та борошно (-5 %).  Проте інші складові паски подорожчали: масло вершкове (+16,4 %), молоко (+13,6  %), дріжджі (+9,6  %), ізюм (+15,6 %), зазначив Юрій Лупенко.

У магазинах і супермаркетах готова паска обійдеться дорожче, адже її ціна залежить від складових та оздоблення випічки.

Найдорожчими складовими великоднього кошика, традиційно залишаються м’ясні продукти: домашня ковбаса (0,5 кг) – 200 грн (380-420 грн за 1 кг), буженина (0,5 кг) – 250 грн (500-540 грн за 1 кг). Вартість сала залишилась практично на рівні минулого року – (0,5 кг) – до 110 грн з розрахунку 210-280 грн за 1 кг. Порівняно з 2023 роком вартість буженини збільшилася на 14,2 %, домашньої ковбаси – на 14,3 %, сала – на 3,1 %.

Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за твердий сир (0,5 кг) – 250 грн (450-550 грн за 1 кг), вершкове масло (0,5 кг) – 194,75 грн (73,2-80,5 грн за пачку 200 г), м’який сир (0,5 кг), який обійдеться у 107,5 грн (37-45 грн за пачку 200 г).

Порівняно з 2023 роком вартість сиру твердого зросла на 31,9 %, м’якого сиру – на 23,0 %, вершкового масла – на 16,4 %.

Ціна хріну (250 г) складе 26 грн (25-29 грн) і залежатиме від виробника і смакових складових, також символічною є вартість солі (100-150 г) – 3 грн.

У разі доповнення великоднього кошика іншими, неосновними складовими: помідори, огірки, яблука, червоне вино (кагор), – його вартість зросте до 1652,05 грн. Це на 12,9 % перевищує вартість минулорічного кошику такого ж складу у 1463,28 грн, зауважив Юрій Лупенко.

Порівняно з аналогічним періодом 2023 року ціни на овочі майже не змінились: томати тепличні (0,5 кг) – до 50 грн (85-120 грн за 1 кг), огірки (0,5 кг) – до 55 грн (90-110 грн за 1 кг). Ціна на яблука залежить від сорту і складає в середньому 11,5 грн за 0,5 кг (20-27 грн за 1 кг).

За пляшку церковного вина «Кагор» доведеться заплатити в середньому 150 грн (100-180 грн за пляшку).

Зростання вартості великоднього кошика однозначно спричинене наслідками воєнних дій – суттєвими грошовими та матеріальними втратами вітчизняної економіки і українських сімей, скороченням виробництва, здорожчанням енергоносіїв, ускладненнями внутрішнього переміщення продукції, невизначеністю багатьох людей навіть у найближчих планах, пояснив Юрій Лупенко.

Особливо це відчутно в зонах бойових дій, тимчасової окупації, великого скупчення переселенців. А відтак, більшість українців змушені будуть економити на традиційному наборі продуктів – хтось на зменшенні кількості продукту у кошику, інші – за рахунок відмови від дорожчої його частини (домашньої ковбаси, буженини, твердого сиру) або використання більш дешевої продукції, а дехто – обмежиться традиційними крашанками та паскою, принаймні для освячення.

Переконаний, що небайдужі люди допоможуть зустріти Великдень і тим сім’ям, у яких війна забрала навіть можливість самостійно влаштувати це свято, і нашим воїнам ЗСУ, які мужньо захищають нашу Україну, наголосив науковець.

Нинішній, надзвичайно важкий період історії загартовує український народ у боротьбі за свою державу, свою незалежність і обов’язково завершиться Перемогою над російським агресором, підсумував Юрій Лупенко.

Довідка

Розрахунок вартості Великоднього кошику у 2023 році зроблений науковцями Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» на основі даних Мінфіну, який проводить щоденний моніторинг цін на першорядні продукти харчування в продуктових супермаркетах Auchan, Fozzy, Furshet, Megamarket, Metro, Novus, Varus станом на 10 квітня 2024 року.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту агротехніки до України, поінформував старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.

За його словами, за 2023 рік кількісні показники більшості видів імпортованої агротехніки суттєво зменшилися.

Особливо критична ситуація спостерігається з імпортом тракторів, зернозбиральних комбайнів та посівної техніки.

Якщо у 2022 році імпорт найбільш затребуваних малими сільськогосподарськими підприємствами тракторів з потужністю двигуна 37-75 кВт скоротився з 5566 одиниць у 2021 році до 1969 одиниць (-64,6 %), то у 2023 році було ввезено лише 503 одиниці цього виду агротехніки, тобто на 74,4 % менше показників 2022 року.

У категорії тракторів з потужністю двигуна 75-130 кВт скорочення імпорту дещо сповільнюється. У 2022 році їх було ввезено 1865 одиниць, тобто більш ніж удвічі менше порівняно з 2021 роком. При цьому у 2023 році проти 2022 року – 1453 одиниць (-22,1 %).

Схожа тенденція простежується з імпортом найбільш потужних тракторів – з двигуном понад 130 кВт. Якщо у 2022 році їх імпорт скоротився проти 2021 року більш ніж на третину – до 1253 одиниць (-37,8 %), то у 2023 році лише на 6,3 % – до 1174 одиниць.

Дещо сповільнюється і скорочення імпорту до України зернозбиральних комбайнів. Якщо за 2022 рік їх ввезено 2104 одиниці – майже не третину (-30,5 %) менше ніж 2021 року, то у 2023 році – 1906 одиниць (-9,4 % проти показників 2022 року).

Останні два роки майже на третину щороку скорочується імпорт посівної техніки: до 4465 одиниць у 2022 році (-34,5 %) та до 2749 одиниць (-38,4 %) торік.

Після помітного зростання у 2022 році обсягів імпорту плугів – до 2779 одиниць (+37,2 %), обсяги їх поставок до України скоротилися майже вполовину – до 1332 одиниць (-52,1 %).

Кількісні показники імпорту дискових борін, які у 2022 році скоротилися порівняно з 2021 роком до 445 одиниць (-45,7 %), а у 2023 році у залишилися майже на рівні 2022 року – 436 одиниць (-2 %).

Стабільне падіння імпорту спостерігається щодо косарок. У 2022 році їх завезено з-за кордону 6185 одиниць (-27 % проти показників 2021 року), а у 2023 році у порівнянні з 2022 роком – 5054 одиниць (-8,3 %).

Враховуючи те, що частина підприємств сільськогосподарського машинобудування знищена, пошкоджена або знаходиться під окупацією, а фізичні обсяги імпорту техніки для аграрних підприємств скорочуються, ситуація з оновленням їх машино тракторного парку значно погіршується.

Внаслідок використання зношеної техніки та збільшення витрат на її обслуговування і ремонт зросте собівартість продукції сільського господарства та значно знизиться ефективність аграрного виробництва, зрештою може призвести до значних втрат врожаю.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, спадна тенденція щодо імпорту агротехніки буде зберігатися й у 2024 році, хоча темпи її будуть сповільнятися. На тлі цих та інших негативних чинників цього року продовжиться зростання ринку вживаної техніки, при чому не лише за рахунок її імпорту, а й через її обіг на внутрішньому ринку. Зростатиме попит на запасні частин та продовжуватиметься практика відновлення та реставрації наявної в господарствах техніки, підсумував Ярослав Навроцький.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

У 2023 році збереглася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту агротехніки до України, поінформував старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.

За його словами, за 2023 рік зменшилися показники митної вартості переважної більшості видів імпортованої агротехніки, за винятком окремих її видів, зокрема плугів, дискових борін, тракторних косарок та пресів для соломи або сіна.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Минулого року на зарубіжні ринки було вивезено 44,8 млн т українського збіжжя, що на 16 % перевищило показник 2022 року. Протилежна тенденція спостерігалась торік стосовно виручки від експорту зерна. 2023 року вона склала 8,3 млрд дол. США, зменшившись на 9 %. Тобто, експортні ціни для України відобразили ситуацію на глобальному ринку, адже Індекс цін ФАО на зернові культури в 2023 році знизився більш ніж на 15 %, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, незважаючи на триваючу війну, активні бойові дії та цілеспрямовані обстріли нашої портової інфраструктури, у порівнянні з 2022 роком фіксувалось збільшення кількісних обсягів поставок основних товарних позицій продукції цієї групи.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Національне насінництво за рахунок гібридного насіння національної та іноземної селекції, виробленого в Україні, нарощує експорт насіння зернових та олійних культур. За 2023 рік його обсяг у 1,5 рази перевищив відповідний показник попереднього року у 77,2 млн дол. США і становив 119,5 млн дол. США, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, у структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза, яка займає у ньому 97,4 %.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Загалом 2023 року поставки вітчизняної сільгосппродукції до Європейського Союзу становили 12,6 млрд дол. США, тобто лише на 0,5 млрд дол. США (-3,8 %) менше рекордного показника 2022 року у 13,1 млрд дол. США. Це другий за вартістю результат за часів Незалежності України, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, товарна структура вітчизняних поставок до Європейського Союзу значною мірою повторює загальну. У ній 82 % припадає на експорт зернових та олійних культур, олії та жирів, залишків переробної промисловості.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби, у 2023 році в Україну було ввезено агропродукції на 7,1 млрд дол. США. Це майже на 13 % більше, ніж у 2022 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав 6,3 млрд дол. США, поінформував провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, країни – члени ЄС утримали торік свої позиції основного постачальника сільськогосподарської продукції до України.

Детальніше

Скачати прес-реліз

2023 року частка агропродовольчої продукції в загальному експорті України збільшилася до 62 % у порівнянні з 53 % 2022 року, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі і ставши максимальною за часи незалежності нашої держави, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, характерною рисою минулого року для вітчизняного аграрного сектору економіки стало сповільнення темпів зниження обороту зовнішньої торгівлі. Якщо у 2022 році проти 2021 року в результаті скорочення як експорту, так і імпорту, він зменшився на суму в понад 6 млрд дол. США, то торік відносно 2022 року оборот імпортно-експортних операцій зменшився лише на 0,7 млрд. дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У 2023 році, як торік, українці будуть відзначати Різдво Христове в умовах воєнного стану.

Для тих, у кого буде можливість, приготувати 12 традиційних страв для святкової вечері, науковці Інституту аграрної економіки порахували вартість різдвяного столу 2023 року за середніми цінами супермаркетів України станом на середину грудня цього року. За їх розрахунками різдвяне меню зі страв, які є традиційними для такого столу середньостатистичної родини: кутя і узвар, смажена риба, вінегрет, вареники (з картоплею, з капустою, з вишнями), тушкована капуста, борщ пісний з квасолею, смажена картопля, овочі свіжі і солоні обійдуться в розрахунку на середньостатистичну родину близько 969,74 грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

Детальніше