Прес-релізи

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби, у січні-червні 2025 року в Україну було ввезено агропродукції на 4262 млн дол. США. Це на 398 млн дол. США більше, ніж за 6 місяців минулого року, повідомив провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну традиційно виступають держави Європейського Союзу. На них припадає понад 52 % імпортних поставок. За І півріччя 2025 року у цьому регіоні було закуплено  сільгосппродукції на суму в 2235 млн дол. США.

Значно менші обсяги імпорту з інших регіонів світу. За січень-червень цього року українські компанії закупили продовольства у партнерів з Азії на 820 млн дол. США (понад 19 % у загальних обсягах закупівель), країн Латинської Америки – на 351 млн дол. США (8 %) та Африканського континенту – на 242 млн дол. США  (близько 6 %).

У рейтингу головних постачальників сільськогосподарської продукції на наш продовольчий ринок провідні місця посідають Польща (568 млн дол. США), Туреччина (345 млн дол. США), Німеччина (322 млн дол. США), Італія (202 млн дол. США), Нідерланди (200 млн дол. США), Франція (171 млн дол. США), Норвегія (147 млн дол. США), Іспанія (140 млн дол. США), Китай (132 млн дол. США) та Еквадор (111 млн дол. США).

Сумарно ці 10 країн забезпечують 55 % вартості вітчизняного аграрного імпорту.

Товарна структура імпорту продовольчої продукції в Україну в цілому залишається незмінною. Водночас з 2022 року внаслідок окупації окремих територій та бойових дій на півдні нашої країни, викликаних широкомасштабною збройною агресією рф, до переліку основних імпортованих продуктів додалися овочеві культури.

Імпорт плодово-ягідної групи формується переважно з цитрусових і бананів, інших екзотичних фруктів разом з горіхами. У І півріччі 2025 року він склав 472 млн дол. США, що на 14 % перевищило вартість закупок за аналогічний період попереднього року.

Традиційно одна з двох найбільших часток імпорту зарубіжних продуктів харчування припадає на рибу, ракоподібні та молюски. Обсяги їх закупівель фактично не змінились проти відповідного періоду минулого року. У структурі імпорту продукції цієї товарної групи, який за 6 місяців поточного року склав 444 млн дол. США, помітно виділяється морожена риба. Її закупили на 196 млн дол. США. Це приблизно на 6 % менше показника у 209 млн дол. США за відповідний період 2024 року.

Алкогольних і безалкогольних напоїв закупили на 370 млн дол. США – приблизно на 2 % більше, ніж торік. При цьому левова частка імпорту – 304 млн дол. США – сформована за рахунок міцних спиртних напоїв вин та пива.

Вартість закупівель овочів з-за кордону збільшилася на 64 % і склала 355 млн дол. США. Основний акцент українські компанії-імпортери зробили на придбанні помідорів, картоплі, капусти, моркви, огірків, солодкого перцю, – продуктів, власна пропозиція яких звично зменшилась після проходження періоду збирання минулорічного урожаю або через неочікувані скорочення обсягів виробництва.

Різних харчових продуктів, у тому числі екстрактів, концентратів, готових соусів тощо, закупили за кордоном на 277 млн дол. США, що на 2 % перевищило показник І півріччя минулого року по даній групі.

Обсяги поставок какаопродуктів збільшилися на 29 % і склали  265 млн дол. США.

Насіння та плодів олійних культур за січень-червень 2025 року імпортували на 260 млн дол. США. Це на 10 % відстає від закупівель продукції даної групи у січні-червні 2024 року. Особливо виділяється насіння соняшнику, вартісні поставки якого знизились на 17 % і склали 133 млн дол. США.

Імпортні закупівлі кормів для тварин і відходів зменшилися у вартісному виразі на 2 % і склали 226 млн дол. США.

Обсяги поставок в Україну тютюнових виробів за цей період залишились на рівні 2024 року і становили 213 млн дол. США.

Крім того, слід відзначити збільшення на чверть закупівлі кави та чаю, яких було імпортовано на 211 млн дол. США.

Сукупно ці продукти утворюють понад 70 % вітчизняного імпорту сільгосппродукції в грошовому виразі.

Зростання вартості аграрного імпорту в Україну на даному етапі зумовлене стабільним попитом на основні товарні групи продовольства іноземного походження, а також загальним підвищенням цін на них. При збереженні даної тенденції у ІІ півріччі за підсумками 2025 року можна очікувати третє поспіль збільшення обсягів імпортних закупівель агропродовольчої продукції в умовах повномасштабної збройної агресії рф проти нашої держави, підсумував Богдан Духницький.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2025 року склав 11305 млн дол. США. Це на 9 % менше минулорічних показників за відповідний період у 12451 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2025 року складає близько 57 %, зауважив вчений.

За його словами, основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються три регіони – країни Європейського Союзу, Азії та Африки. У І півріччі 2025 року їх сумарна частка склала 92 % вартості українського експорту сільгосппродукції.

При цьому спостерігається зменшення доходів від експорту до Євросоюзу та Азії, а продажі в Африку практично не змінились, зазначив Микола Пугачов.

Четвертий рік поспіль – від початку повномасштабного військового вторгнення рф на територію України – утримуючи позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції, країни – члени Європейського Союзу за січень-червень 2025 року закупили 48 % українського продовольства – на суму 5386 млн дол. США. Втім, цей  показник на 14 % менше результату за відповідний період минулого року у 6285 млн дол. США.

За І півріччя 2025 року країни Азії закупили українського продовольства на 3509 млн дол. США, що на 10 % менше, ніж за І півріччя 2024 року. Частка Азії за цей період склала 31 % від загального експорту аграрної продукції.

Обсяги експорту до країн Африки становили 1474 млн дол. США, залишившись на рівні торішніх показників за шість місяців. Частка цього регіону дорівнювала 13 % від загального експорту аграрної продукції з України.

За результатами І півріччя 2025 року рейтинг країн – імпортерів вітчизняної агропродукції зі значним відривом очолила Туреччина, яка за обсягами закупівель українського продовольства традиційно входить до топ-3. До цієї країни було продано аграрної сировини і готових продуктів на суму 1445 млн дол. США. Це забезпечило їй частку у близько 13 % у географічній структурі нашого експорту.

Іспанія, яка торік за результатами І півріччя очолювала топ-10, перемістилася на другу позицію у рейтингу. Її частка склала 8 %.

Останньою у топ-10 країн – найбільших імпортерів української агропродовольчої продукції є Алжир (289 млн дол. США).

Сумарно 10 країн – найбільших імпортерів – забезпечили Україні 3/5 доходів від зарубіжних поставок продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2025 року.

Визначальними групами продукції в товарній структурі аграрного експорту України, як і раніше, виступають зернові культури (3990 млн дол. США), олії та жири (3160 млн дол. США), олійні культури (996 млн дол. США), залишки і відходи харчової промисловості (741 млн дол. США), м’ясо та субпродукти (581 млн дол. США).

Разом вони забезпечили 84 % експорту Україною агропродовольства на ринки країн світу в грошовому виразі.

При цьому у 2025 році продовжує збільшуватися вартість експорту м’ясопродуктів, олії, проте це не компенсує в цілому зниження виручки експортерів зерна, олійних, відходів промислової переробки, зазначив науковець.

У нинішньому році поки що відбувається зменшення загальної вартості зовнішньої торгівлі України агропродовольчою продукцією, в першу чергу внаслідок скорочення експорту. Однак це зниження не є критичним, оскільки зовнішні продажі перебувають в межах діапазону, який фіксується в період збройної агресії рф проти нашої держави, зазначив Микола Пугачов.

Крім повернення до колишньої системи квот у поставках до Євросоюзу, вважає він, Україні належить домовитись про ключові принципи й умови торгівлі на майбутнє. Так само актуальним залишається пошук нових ринків збуту і розширення товарного асортименту експорту продовольства.

В умовах регулярних змін зовнішньої кон’юнктури та високих ризиків функціонування власного агропродовольчого сектору, на перший план для України виходить не досягнення статистичних показників зовнішньої торгівлі, а забезпечення стійкості всієї галузі шляхом системної адаптації, яке дозволить збалансовано розподіляти продукцію на внутрішній і зарубіжний ринки зі збереженням традиційних пріоритетів, зауважив Микола Пугачов.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

03 квітня 2025 року Європейський парламент проголосував на підтримку з надання в ЄС еквівалентності системі сертифікації та насінню олійних культур та насінню буряків, які виробляються в Україні. Це означає, що на додаток до вже сертифікованих у 2020 році насіння зернових, сорго та кукурудзи, Україна отримала право експортувати на ринок Європейського Союзу – один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу – насіння соняшника, ріпаку, сої та цукрового буряка, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

Безперечно, зауважив науковець, рішення Європарламенту відкриває нові позитивні можливості для України, але й становить небезпеку для вітчизняного насінництва.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Роботу з подолання негативних наслідків збройної агресії рф проти України для відновлення інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва слід починати вже зараз, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, прямі втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії рф та тимчасової окупації її території станом на початок 2025 року склали 11,2 млрд дол. США, включаючи, зокрема, втрати:

• від знищення та пошкодження сільськогосподарської техніки на суму 6,5 млрд дол. США (58 %);
• від руйнування та виведення з ладу зерносховищ – 1,9 млрд дол. США (17 %);
• внаслідок викрадення та втрати факторів виробництва та готової продукції – 1,9 млрд дол. США (17 %);
• від іншої нанесеної шкоди – 0,9 млрд дол. США (8 %).

  Детальніше

Скачати прес-реліз

До початку збройної агресії рф проти нашої держави ринок сільськогосподарської техніки України був насичений самою різноманітною технікою – вітчизняною та іноземною, що відповідала вимогам покупців залежно від технологій виробництва сільськогосподарської продукції, фінансового стану господарства, якості, тощо. У 2024 році порівняно з довоєнними роками і в агропідприємствах, і в господарствах населення, через окупацію та знищення техніки, зниження прибутковості, скорочення обігових коштів відбулося помітне зменшення придбання сільськогосподарських машин, висловив занепокоєння завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.

За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки дослідження, у 2024 році проти 2021 року суттєво скоротилася забезпеченість сільгосппідприємств тракторами (-22,4 %), комбайнами зерно-, кукурудзо- та кормозбиральними (-13,5 %), плугів (-12,0 %), сівалок (-16,4 %) та  культиваторів (-4,6 %).

Детальніше

Скачати прес-реліз

Матеріально-технічне та інвестиційне забезпечення є важливою складовою ефективного функціонування і розвитку сільськогосподарських підприємств. Воно сприяє нарощуванню обсягів їх виробництва, збільшенню виробничого потенціалу, а також зростанню результативності галузі в цілому та зміцненню продовольчої безпеки країни, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.

За його словами, потреба в капітальних інвестиціях зумовлена необхідністю відновлення наявної матеріально-технічної бази, запровадження інновацій, нарощування обсягів виробництва, а також освоєння нових видів сільськогосподарської діяльності.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Вже четвертий рік поспіль Україна відзначатиме одне з найбільших християнських свят – Великдень – в умовах воєнного стану. Навряд чи це дозволить багатьом українським родинам відзначити його традиційно – з приготуванням та освяченням Великоднього кошика, зібранням за святковим столом, куштуванням фарбованих яєць та найсмачнішого кулінарного витвору – Паски. Купівельна спроможність середнього українця невпинно зменшується. Особливо це стосується постраждалих областей, де проходили і тривають бої з російськими агресорами. Отже, при підготовці до Великодня українці змушені будуть економити. Для тих, у кого буде така можливість, зокрема, й приготувати традиційні страви, ми порахували цьогорічну вартість великоднього кошика за середніми цінами станом на середину квітня, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у квітні 2025 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1663,26 грн, тобто на 17,0 % дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1422,05 грн.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Вже 5 років поспіль Україна нарощує експорт насіння сільськогосподарських культур, переважно зернових та олійних, зменшуючи при цьому обсяги їх постачання з-за кордону, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

За його словами, за цей час експорт насіння зріс більш як у 6 разів – з 20,0 млн дол. США до 122,0 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У 2024 році Україна закупила за кордоном насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів на суму у 381,3 млн дол. США. При цьому переважну більшість поставок – 52,5 % – здійснили торік країни – члени Європейському Союзу. Вони продали вітчизняним аграріям насіння на понад 200 млн дол. США. Частка Сполучених Штатів Америки склала 19,0 %, а обсяги імпорту з цієї країни становили 72,6 млн дол. США, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

У 2024 році левову частку – 95,8 % – в імпорті до України насіння зернових культур склала гібридна кукурудза – 7,6 тис. т. Насіннєвої пшениці закупили за кордоном 0,7 тис. т, ячменю – 0,3 тис. т., жита – 42 т та сорго – 32 т. Основними продавцями до нашої країни насіння зернових колосових культур високих категорій – добазового та базового насіння – стали Франція, Німеччина, Чехія, Данія та Італія.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Загальний імпорт насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів у 2024 році склав 381,3 млн дол. США, на 3,2 % перевищивши показники 2023 року, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук

За його словами, торік Україна імпортувала 8,6 тис. т насіння зернових та 22,2 тис. т олійних культур на загальну суму 302,3 млн дол. США. Порівняно з 2023 роком обсяги закупівель зазначеного насіння з-за кордону зменшилися у вартісному виразі на 3,8 %, проте вони майже у 2,5 рази перевищують торішні обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 122,6 млн дол. США. Також за кордоном закупили насіння цукрових буряків на суму 50,1 млн дол. США та насіння овочів на суму майже 28,9 млн дол. США.

Детальніше