Прес-релізи

Скачати прес-реліз

У 2025 році українці вже четвертий рік поспіль будуть відзначати Різдво Христове в умовах воєнного стану.

Для тих, у кого буде можливість приготувати 12 традиційних страв для святкової вечері, науковці Інституту аграрної економіки порахували вартість різдвяного столу 2025 року за середніми цінами супермаркетів України станом на початок грудня цього року. За їх розрахунками, різдвяне меню зі страв, які є традиційними для такого столу середньостатистичної родини: кутя і узвар, смажена риба, вінегрет, вареники (з картоплею, з капустою, з вишнями), тушкована капуста, борщ пісний з квасолею, смажена картопля, овочі свіжі і солоні, –  обійдуться в розрахунку на середньостатистичну родину близько 1374 грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

Головні страви на різдвяному столі – це кутя та узвар.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, пшенична кутя – 950 г продуктів традиційної рецептури – обійдеться у 213,37 грн і стане другою за вартістю стравою на святковому столі. Найдорожчими інгредієнтами страви в цьому році стали: мак – 72,50 грн за 200 г, волоські чищені горіхи – 68,80 грн, а також родзинки – 24,99 грн за 100 г відповідно. Основна складова куті – крупа пшенична з твердої пшениці – коштуватиме 26,90 грн за 400 г. За мед заплатимо ще 18,70 грн за 100 г і додамо трохи цукру (50 г) за 1,48 грн.

Третьою за вартістю стравою буде традиційний узвар. Готові набори сухофруктів для узвару – сушені яблука, груші та чорнослив – коштують у супермаркетах 118,00 грн (600 г на 2 л води).

Найдорожчою ж стравою в цьому році буде смажена риба – 346,02 грн. За 2 кг живого коропа доведеться заплатити 339 грн, а за 200 г борошна – 7,02 грн.

За борщ пісний з квасолею (2,535 кг продуктів на 2 л води) треба буде віддати 107,79 грн. Найдорожчою складовою тут є квасоля біла суха (300 г) – 51,50 грн. Овочева складова становитиме: картопля (362 г) – 5,39 грн, капуста (300 г) – 3,08 грн, цибуля (100 г) – 0,74 грн, морква (400 г) – 4,36 грн, буряк (800 г) – 7,78 грн. Необхідно буде додати по 70-75 г помідорів – 8,67 грн та томатної пасти – 11,82 грн. Ще трохи цукру –  1,48 грн за 50 г, рослинної олії – 7,86 грн за 80 г, за смаком: перець чорний та сіль (1,87 грн), лавровий лист (3,24 грн) або зелень.

Салат «Вінегрет» (1,73 кг продуктів) коштуватиме 49,77 грн. Найдорожчими складовими будуть бочкові солоні огірки 26,80 грн за 200 г. За овочі заплатимо: картопля (600 г) – 8,94 грн, буряк (400 г) – 3,89 грн, морква (378 г) – 4,12 грн, цибуля (100 г)  –  0,74 грн. Заправка рослинною олією коштує 4,91 грн за 50 г та сіль за смаком (0,37 грн).

Традиційними пісними стравами є вареники.

Вареники з картоплею (1,51 кг продуктів) коштуватимуть 32,83 грн, включаючи картоплю (1 кг) – 14,90 грн, борошно (500 г) – 17,54 грн, сіль (10 г) – 0,39 грн.

Вареники з капустою (1,481 кг продуктів) вартують 32,03 грн. Для приготування тіста заплатимо за борошно 17,54 грн (500 г), а за сіль (10 г) – 0,39 грн. Сира капуста коштуватиме 6,16 грн за 600 г, морква (189 г) – 2,06 грн, а цибуля (132 г) – 0,97 грн. Рослинна олія для заправки (50 г) – 4,91 грн.

Вареники з вишнею складаються із пісного тіста і морожених вишень. Борошно (500 г) – 17,54 грн, трохи солі (10 г) – 0,39 грн. Левову частку вартості таких вареників займають вишні – 69,90 грн за 300 г. Загалом, вартість таких вареників становитиме 87,83 грн (за 810 г продуктів).

Тушкована капуста (2,239 г продуктів) обійдеться у 70,78 грн. Найдорожчими тут є гриби печериці (300 г) – 45,35 грн. Вартість овочів становитиме 17,19 грн: 1 кг капусти – 10,27 грн, 189 г моркви – 2,06 грн, 660 г цибулі – 4,86 грн. Сіль і перець за смаком – 0,39 грн та рослинна олія (80 г) – 7,86 грн.

Смажена картопля готується на 100 г рослинної олії (9,82 грн) із 1 кг картоплі (14,90 грн) і 132 г цибулі (0,97 грн) з додаванням солі і перцю за смаком (0,39 грн). Всього витрат – 26,08 грн.

Окремо ставлять на стіл соління: квашена капуста – 96,75 грн за 500 г і огірки солоні бочкові – 53,70 грн за 400 г.

Також на столі присутні і свіжі овочі – огірки (66,72 грн) і помідори (71,90 грн) по 500 г відповідно.

Вартість різдвяного столу 2025 року складе 1374 грн. Цей показник залишається практично на рівні минулорічного показника у 1365 грн. Дана цінова ситуація пояснюється тим, що ціни на овочі борщового набору – картопля, морква, капуста, буряк та цибуля – за останній рік знизилися більш ніж удвічі внаслідок їх рекордного врожаю у 2025 році. Найбільшого ж здорожчання відносно попереднього року у різдвяному меню зазнали такі продукти: олія (+26,7 %), вишня заморожена (+25,7 %), бочкові огірки (+25,2 %), квасоля біла суха (+18,3 %), борошно (+17,5 %), короп живий (+12,6 %) та помідори свіжі (+12,5 %), підсумував Юрій Лупенко.

Довідка

Розрахунок вартості різдвяного столу 2025 року зроблений Національним науковим центром «Інститут аграрної економіки» на основі даних Мінфіну, який проводить щоденний моніторинг цін на першорядні продукти харчування в продуктових супермаркетах Auchan, Megamarket, Metro, Novus станом на 04 грудня 2025 року.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Споживчі ціни на споживчому ринку в жовтні 2025 році зросли проти попереднього місяця на 0,9 %, тоді як у вересні загальний рівень інфляції склав 0,3 %, а у серпні був від’ємним (-0,2 %). Найбільше зростання серед усіх груп товарів та послуг відбулося з цінами на продукти харчування (+1,7 %), алкогольні напої, тютюнові вироби (+1,5 %), ресторани та готелі (+0,9 %), предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла (+0,7 %) проти вересня, поінформував в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи інформацію Держстату України щодо індексів цін у жовтні 2025 року.

Серед продуктів харчування найбільше зросли споживчі ціни на яйця (+11 %), овочі (+10,4 %) та молоко (+3,8 %). Причому ціни на овочі зросли, незважаючи на продовження зниження цін на цибулю ріпчату (–16,8 %), капусту білокачанну (–10,2 %), моркву (–4,6 %) та буряк (–0,7 %), які складають основу так званого борщового набору, зазначив науковець.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Споживчі ціни на продукти харчування у вересні 2025 року, як і у серпні, знизилися проти попереднього місяця на 0,9 %, однак загальний рівень інфляції склав 0,3 % проти -0,2 % у серпні. В основному продовження зниження цін на продукти харчування відбулося внаслідок здешевлення фруктів (-11,8 %) та овочів (-10,6%), а також яєць (-2,9 %) та цукру (-1,5 %), тоді як інші продукти харчування здорожчали від 0,1 % – на сир і м’який сир до 2,1 % – на олію соняшникову, поінформував в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи повідомлення Держстату України щодо динаміки споживчих цін у вересні 2025 року.

За його словами, визначальним для відновлення позитивного значення інфляції до попереднього місяця, після дефляції у липні та серпні (-0,2 %), стало відновлення зростання споживчих цін на одяг та взуття (+8,2 %), освіту (+12,4 % !), а також алкогольні напої, тютюнові вироби, ресторани та готелі (+1,2 %), охорону здоров’я (+0,8 %), автодорожній пасажирський транспорт (+0,6 %).

Детальніше

Скачати прес-реліз

Проєктом Держбюджету-2026 визначаються основні параметри державних фінансів, а також формується обсяг фінансових ресурсів, спрямованих на підтримку місцевого самоврядування. У документі закладено механізми забезпечення стабільності місцевих бюджетів, обсяги базової і реверсної дотацій, освітньої та медичної субвенцій, а також нових інструментів для відновлення інфраструктури та розвитку регіонів у наступному році, зазначив головний науковий співробітник відділу соціально-економічного розвитку сільських територій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д. е. н. Юрій Пасічник, інформуючи про результати проведеного науковцями установи аналізу проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (реєстр. № 14000), який 15 вересня 2025 року подано Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України.

За його словами, у 2026 році фіксується збільшення загального фінансового ресурсу для фінансування громад в наступному бюджетному році на 157,1 млрд грн (+21,9 %).

Детальніше

Скачати прес-реліз

Споживчі ціни у серпні 2025 року, як і в липні, знизилися проти попереднього місяця на 0,2 %, тоді як протягом року вони постійно зростали: від 0,7 % у квітні – до 1,5 % у березні. Локомотивом зниження споживчих цін стали ціни на продукти харчування (-0,9 %), на одяг і взуття (-3,2 %), предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла (-0,1 %), на паливо та мастила (-0,2 %), а також на відпочинок і культуру (-0,2 %). Зниження відбулося навіть на тлі зростання споживчих цін по усіх інших позиціях: безалкогольні і алкоголь напої, тютюнові вироби, прибирання сміття, охорона здоров’я, транспортні послуги, зв’язок (найбільше – на 2,7 %), освіта, ресторани та послуги, різні товари та послуги, а також замороження цін на житло, водопостачання, каналізацію, послуги з управління багатоквартирними будинками, електроенергію, природній газ, гарячу воду, опалення, поінформував в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи повідомлення Держстату України щодо індексів цін у серпні 2025 року.

За його словами, серед продуктів харчування найбільше знизились споживчі ціни на овочі (-12,7 %) та фрукти (-10,2 %). Також на знизились ціни на цукор (-1 %). По інших позиція ціни на продукти харчування у серпні зросли від 0,3 % на макаронні вироби до 2,0 % – на м’ясо та м’ясопродукти, а також на 2,3 % – на яйця.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Споживчі ціни в липні 2025 року знизилися проти попереднього місяця на 0,2 % за рахунок зниження цін на продукти харчування (-1,3 %), на одяг та взуття (-4,6 %), предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла (-0,1 %), на зв’язок (-0,1 %), та на відпочинок і культуру (-0,1 %). Серед продуктів харчування внаслідок масового надходженням на ринок продукції нового врожаю найбільше – 23,9 % – знизились споживчі ціни на овочі. Подібна динаміка щодо загального рівня інфляції, а також споживчих цін на продукти харчування стала майже постійною для липня місяця упродовж багатьох років. Так, торік у липні інфляція в Україні була нульовою, а ціни на овочі знизились на 19,6 %. У липні 2023 року ці цифри складали відповідно -0,6 % та -18,2 %, поінформував в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи повідомлення Держстату України щодо індексів цін у липні 2025 року.

За його словами, найвідчутніше серед овочів подешевшали буряк (-55,3 %), цибуля (-44,8 %) та морква (-37,9 %). Суттєво зменшились споживчі ціни  на капусту (-24,5 %).

Детальніше

Скачати прес-реліз

У січні-червні 2025 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом зменшився проти минулорічних показників за відповідний період на 0,6 млрд дол. США (-7 %) і становив 7,6 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, позитивне для нас сальдо скоротилось до 3,2 млрд дол. США на тлі одночасного зниження експорту (-0,9 млрд дол. США) при збільшенні імпорту (+0,2 млрд дол. США).

Детальніше

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби, у січні-червні 2025 року в Україну було ввезено агропродукції на 4262 млн дол. США. Це на 398 млн дол. США більше, ніж за 6 місяців минулого року, повідомив провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну традиційно виступають держави Європейського Союзу. На них припадає понад 52 % імпортних поставок. За І півріччя 2025 року у цьому регіоні було закуплено  сільгосппродукції на суму в 2235 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2025 року склав 11305 млн дол. США. Це на 9 % менше минулорічних показників за відповідний період у 12451 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2025 року складає близько 57 %, зауважив вчений.

Детальніше

Скачати прес-реліз

03 квітня 2025 року Європейський парламент проголосував на підтримку з надання в ЄС еквівалентності системі сертифікації та насінню олійних культур та насінню буряків, які виробляються в Україні. Це означає, що на додаток до вже сертифікованих у 2020 році насіння зернових, сорго та кукурудзи, Україна отримала право експортувати на ринок Європейського Союзу – один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу – насіння соняшника, ріпаку, сої та цукрового буряка, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

Безперечно, зауважив науковець, рішення Європарламенту відкриває нові позитивні можливості для України, але й становить небезпеку для вітчизняного насінництва.

Детальніше