Прес-релізи

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби, у 2024 році в Україну було ввезено агропродукції на 7,82 млрд дол. США. Це на 9,7 % більше, ніж у 2023 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав 7,13 млрд дол. США, поінформував провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, країни – члени ЄС утримали торік свої позиції основного постачальника сільськогосподарської продукції до України.

У 2024 році вартість поставок з Євросоюзу збільшилася проти показників 2023 року у 3680 млн дол. США майже на 9 % і становила в підсумку 4006 млн дол. США. При цьому частка країн ЄС шостий рік поспіль перевищила половину вітчизняного імпорту агропродовольства і склала 51,3 %.

Показники імпорту з інших регіонів виявились набагато меншими, зауважив науковець. Обсяги поставок продовольства з країн Азії склали 1496 млн дол. США (19,1 %), Латинської Америки – 580 млн дол. США (7,4 %), Африки – 410 млн дол. США (5,2 %). Всі вони торік також наростили продажі сільськогосподарських продуктів для потреб внутрішнього ринку України.

Починаючи з 2017 року перше місце у рейтингу основних постачальників агропродукції до України утримує Польща. Торік вона продала в нашу країну сільськогосподарських товарів на суму 925 млн дол. США, що на 3 % менше показника 2023 року у 950 млн дол. США.

Крім неї, вагому роль у вітчизняному імпорті відігравали:

• Німеччина (623 млн дол. США);
• Туреччина (603 млн дол. США);
• Італія (388 млн дол. США);
• Норвегія (329 млн дол. США);
• Нідерланди (315 млн дол. США);
• Франція (294 млн дол. США);
• Сполучені Штати Америки (286 млн дол. США);
• Іспанія (277 млн дол. США);
• Китай (253 млн дол. США).

Загалом на ці десять країн торік припало понад 55 % всього імпорту сільгосппродукції.

У структурі зарубіжних поставок до України товарів аграрного сектору традиційно домінують кілька груп продуктів:

• риба і морепродукти (929 млн дол. США);
• плоди, ягоди і горіхи (866 млн дол. США);
• алкогольні та безалкогольні напої (808 млн дол. США);
• різні харчові продукти (549 млн дол. США);
• вироби з какао (505 млн дол. США);
• тютюнові вироби (490 млн дол. США);
• відходи, корми для тварин (434 млн дол. США),
• насіння й плоди олійних культур (430 млн дол. США).

Ці продукти сформували 64 % вартості імпорту агропродукції нашою країною.

Імпорт продовольства в Україну 2024 року став третім у грошовому виразі за часів її незалежності, зростаючи другий рік поспіль в умовах повномасштабного вторгнення рф на територію нашої держави і демонструючи певну стабілізацію попиту на зарубіжну продукцію, яка частково доповнює товарний асортимент внутрішнього ринку, зауважив Богдан Духницький.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Характерною рисою 2024 року став початок відновлення Україною обсягів поставок сільськогосподарської сировини і готових харчових продуктів на світовий ринок. Вперше в умовах повномасштабної агресії рф на території нашої держави вітчизняним аграріям вдалося збільшити обсяги експорту продовольчої продукції, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, навіть в умовах війни вітчизняні експортери продовжують ставити рекорди за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки. За підсумками календарного 2024 року, знову зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту заморожених ягід та інших фруктів – 104 тис. т, який майже на 20 % перевищив рекорд 2023 року у 87 тис. т. Крім того, оновився рекорд закордонних продажів цукру – 750 тис. т.

Згідно з даними Державної митної служби України, за підсумками 2024 року Україна експортувала агропродовольства (групи 1-24 УКТЗЕД, а також казеїн, альбуміни, шкури, хутро, вовна та ін.) на суму 24,84 млрд дол. США. І хоча торішній показник на 11 % менше рекорду 2021 року у 27,95 млрд дол. США, він став другим за часів незалежності України, наголосив Микола Пугачов.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, 2024 року доходи від експорту українського продовольства синхронно зростали на всіх головних регіональних ринках збуту – Європейського Союзу, Азії та Африки.

При цьому вирішальним чинником збільшення обсягів зарубіжних поставок агропродукції в умовах повномасштабного вторгнення рф на територію України стало збереження орієнтації на ринки Європейського Союзу, яке торік принесло другий за вартістю обсяг експорту до цього регіонального угрупування в історії нашої держави, зауважив Микола Пугачов.

У 2024 році обсяги поставок аграрної продукції українського виробництва до країн – членів ЄС збільшилися проти показника 2023 року у 12,6 млрд дол. США на 3 % і склали 13,0 млрд дол. США. При цьому частка ЄС у вітчизняному експорті сільгосппродукції склала минулого року 52,4 % від усього українського агроекспорту, поінформував Микола Пугачов.

Торік Азія, яка 2022 року вперше за понад 10 років втратила позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції, з часткою у 30,2 % зберегла за собою друге місце. Вартісні обсяги вітчизняного експорту до країн цього регіону становили торік 7,5 млрд дол. США.

Доходи від поставок до країн Африки 2024 року склали 2,6 млрд дол. США. Це забезпечило регіону частку у 10,5 % від українського експорту сільгосппродукції.

В цілому ці три регіони закуповують понад 93 % аграрної продукції українського виробництва, поінформував експерт.

Виражений європейський вектор у вітчизняному експорті сільгосптоварів та продовольства продовжив домінування країн ЄС у рейтингу основних споживачів українських харчів у світі, підкреслив Микола Пугачов.

Характерною ознакою 2024 року стали зміни у рейтингу найбільших імпортерів української агропродукції.

Рейтинг очолила Іспанія, яка торік посідала 5 місце у топ-10. Якщо у 2023 році вартість поставок з України до цієї держави становила 1765 млн дол. США, то 2024 року збільшилася у півтора разу – до 2679 млн дол. США. Частка цієї країни у вітчизняному експорті агропродовольства становила 2024 року 10,8 %.

Нідерланди посіли у рейтингу друге місце. Збільшивши обсяги закупівель української агропродукції з 1274 млн дол. США у 2023 році до 1799 млн дол. США (+41 %), ця європейська країна забезпечила собі частку у 7,2 %.

Туреччина, імпортувавши з України агропродукції на 1658 млн дол. США, третій рік поспіль зберегла за собою третє місце у даному рейтингу з часткою у 6,7 %.

Польща продовжила знижувати вартісні показники закупівель сільськогосподарської продукції з України, скоротивши їх проти 2023 року на 15 % – до 1523 млн дол. США. Румунія також суттєво (-71 %) зменшила обсяги імпорту українського агропродовольства – до  836 млн дол. США.

Основними споживачами вітчизняної агропродукції також стали:

• Єгипет (1408 млн дол. США, +32 %),
• Італія (1312 млн дол. США, +26 %),
• Китай (1302 млн дол. США, -41 %),
• Німеччина (1272 млн дол. США, +48 %),
• Індія (848 млн дол. США, +145%).

Ці десять країн за минулий рік сформували для вітчизняних експортерів агропродовольства 59 % валютних надходжень.

Ключовими продуктами вітчизняного аграрного експорту традиційно стали зернові культури, олії та жири, різні олійні, залишки харчової і переробної промисловості, м’ясо та субпродукти, які знову доповнились цукром і кондитерськими виробами з нього. У цих товарних сегментах спостерігалось одночасне збільшення кількісних і вартісних обсягів продажів на зовнішні ринки.

Загалом на ці види агропродукції припало 88 % галузевого експорту у грошовому виразі, поінформував Микола Пугачов.

У 2024 році, зазначив він, разом з нарощуванням експорту сировинної продукції збільшувались доходи від продажів низки товарів переробної промисловості. Вони практично відновились до рівня, що існував перед повномасштабним вторгненням рф на територію нашої держави, хоча продовжують займати приблизно шосту частину в структурі агропродовольчого експорту України.

Що стосується перспектив 2025 року для аграрного експорту нашої країни, то він значною мірою залежатиме від безперебійності функціонування контрольованого морського коридору, адже нині близько 90 % кількісних обсягів продовольства вивозиться саме морськими шляхами, підсумував Микола Пугачов.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

2024 року частка агропродовольчої продукції склала 60 % в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі. І хоча цей результат менше показника 2023 року у 62 %, він є другим за величиною за часи незалежності нашої держави, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, характерною рисою 2024 року для вітчизняного аграрного сектору економіки стало синхронне збільшення обсягів як експорту, так і імпорту агропродовольчої продукції.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Харчова промисловість України навіть у складних умовах, спричинених повномасштабним вторгненням рф на територію нашої держави, продовжує займати значне місце у товарній структурі зовнішньої торгівлі України, зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України, яка відбулась 12 грудня 2024 року.

За його словами, у 2023 році із усього обсягу експортованих товарів частка:

Детальніше

Скачати прес-реліз

В Україні, яка має великий потенціал щодо виробництва сільськогосподарської продукції, сформувалася досить потужна і багатовекторна сфера її переробки. Вона представлена насамперед потужностями харчової промисловості, зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України, яка відбулась 12 грудня 2024 року.

За його словами, динаміка та обсяги виробництва у сфері переробки завжди формувалися залежно від стану та потреб економіки країни. Навіть у кризові роки показники діяльності харчової промисловості здебільшого були більш стійкими до впливу негативних змін порівняно з показниками вітчизняної промисловості в цілому.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Україна, яка є одним з ключових гарантів продовольчої безпеки у глобальному масштабі, несе відповідальність за стабільне забезпечення потреб світового продовольчого ринку, зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України (НААН), яка відбулась 12 грудня 2024 року.

За його словами, нині частка нашої держави у світовому експорті соняшникової олії складає 40,3 %, кукурудзи – 15 %, ячменю – 8,4 %, пшениці – 7,9 %, цукру – 1,1 %.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У 2024 році українці вже третій рік поспіль будуть відзначати Різдво Христове в умовах воєнного стану.

Для тих, у кого буде можливість приготувати 12 традиційних страв для святкової вечері, науковці Інституту аграрної економіки порахували вартість різдвяного столу 2024 року за середніми цінами супермаркетів України станом на початок грудня цього року. За їх розрахунками, різдвяне меню зі страв, які є традиційними для такого столу середньостатистичної родини: кутя і узвар, смажена риба, вінегрет, вареники (з картоплею, з капустою, з вишнями), тушкована капуста, борщ пісний з квасолею, смажена картопля, овочі свіжі і солоні –  обійдуться в розрахунку на середньостатистичну родину близько 1365 грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

Головні страви на різдвяному столі – це кутя та узвар.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Розвиток промислових підприємств вітчизняного сільськогосподарського машинобудування знаходиться під негативним впливом наслідків повномасштабного вторгнення рф на територію України, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.

За його словами, значна частина виробничих потужностей підприємств галузі знищена, пошкоджена, опинилася під окупацією або знаходиться у зоні бойових дій.

Ситуація погіршується через шкідливу дію суто економічних чинників, серед яких інфляційні процеси, порушення логістичних зв’язків та співпраці з постачальниками, зростання цін на енергетичні ресурси, проблеми забезпечення виробництва кваліфікованими кадрами тощо.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Основними принципами майбутньої політики сільського господарства Європейського Союзу стануть захист доходів фермерів та гарантування продовольчої безпеки з одночасним фокусуванням на екологічній та соціальній відповідальності, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи зміст фінального Звіту, представленого на розгляд Президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн групою «Стратегічний діалог про майбутнє сільського господарства ЄС» 4 вересня 2024 року.

До складу групи розробників Звіту увійшли 29 учасників, які представляють ключові заінтересовані сторони європейського діалогу – агропродовольчі сектори, громадянське суспільство, сільські громади та наукові кола.

Звіт став відповіддю на виклики, з якими зіткнулося сільське господарство ЄС у попередньому циклі, та які вилилися в подекуди запеклі протести фермерів по всій Європі. Ситуація складалася таким чином, що виникали та поглиблювались суперечності різних заінтересованих сторін, коли в протиріччя входили виробництво продовольства та піклування про природні ресурси. Зокрема, як взаємовиключні дихотомії, сприймалися зникнення ферм та збереження біологічних видів, криза доходів та поширення біорізноманіття, продуктивність виробництва та шкода природі.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У липні 2024 року споживчі ціни на продукти харчування зменшилися проти попереднього місяця на 0,8 %. Востаннє таке зменшення спостерігалося у березні-квітні цього року, однак тоді воно вимірювалося у діапазоні 0,2-0,4 %, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені Державною службою статистики України ціни на споживчому ринку у липні 2024 року.

За його словами, основним драйвером зменшення споживчих цін на продукти харчування стали ціни на яйця (-11,4 %) та овочі (-19,6 %). Проте на інші продукти ціни зросли: найбільше – на цукор (+12,1 %), олію соняшникову (+2,9 %) та фрукти (+1,4 %). По інших групах товарів відбулося зростання цін у межах одного відсотка.

Детальніше