Архів новин
Напередодні Дня Конституції України науковці Інституту аграрної економіки провели збір коштів для ЗСУ
27 червня 2025 року у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» відбувся Благодійний Ярмарок до Дня Конституції України, який мав за мету зібрати кошти для Збройних Сил України.
Співробітники установи приготували різноманітні смаколики української кухні – вареники, сало, ковбаси, налисники, пляцки, пироги, тістечка, цукерки, напої тощо, а також надали виготовлені власноруч сувеніри для продажу.
Всі зібрані від продажу наданої продукції, а також благодійні внески науковців Інституту аграрної економіки були перераховані на рахунок ЗСУ.
Ми вдячні кожному хто долучився до нашого ярмарку! Це важливий внесок у велику справу! З гарним і незабутнім днем – днем єднання та наближення Перемоги!
Хто не встиг задонатити на нашому ярмарку, може приєднатися зараз. (Баночку меду перемоги можна забрати у каб. 319.)
Поповнити конверт через Приват24: https://www.privat24.ua/send/2532w
Номер картки конверта: 5168 7521 0389 0102
Усі кошти перераховуємо для допомоги 49 окремому стрілецькому батальйону ЗСУ «Карпатська січ» (в/ч 4599), який Інститут аграрної економіки підтримує з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України.
Подешевшають на 15%: в Україні скоро впаде ціна на популярні продукти – коментар Інни Сало Інтернет-ресурсу "Главред"
У липні 2025 року очікується зниження ціни на овочі. Їхня вартість може впасти на 10-15%.
Про це розповіла головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Інна Сало у коментарі Главреду.
Вона зазначила, що на формування цін на плодоовочеві істотно впливають обсяги постачання, вартість зберігання і транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також ціни на пальне.
"Впродовж липня 2025 року очікується здешевшання овочів – до 10% проти червневих цін. Через розширення обсягів постачання та стабільний споживчий попит дещо здешевшали окремі види салатних овочів", – розповіла вона.
Експерт назвав справжні причини здорожчання чаю та кави у світі — дешевше вже не буде – коментар Богдана Духницького онлайн-ресурсу "Комерсант український"
Світові ціни на каву, чай і какао продовжують зростати. Всередині весни минулого року вартість тони какао подолала психологічну межу у 10 тис. доларів, а чашка кави в Україні подорожчала майже на чверть. У чому причини здорожчання і чи варто готуватись до нового стрибка цін —в коментарі «Комерсант Український» розповів доктор економічних наук, провідний науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки» Богдан Духницький.
Він констатував, що останні кілька років на глобальному ринку какао, кави та чаю триває стале зростання цін. Причина — у кліматичних катастрофах, скороченні врожаю та дисбалансі між попитом і пропозицією.
«Зростання вартості чаю розпочалось влітку 2024 року, головним чином через надмірну спеку і повені в Індії. Це спричинило для країни, яка є другим в світі виробником цього виду агропродукції, зменшення виробництва на 30 % разом зі збільшенням ціни на 20 %», — пояснює експерт.
Визнання української системи сертифікації насіння олійних культур еквівалентною вимогам ЄС несе додаткові шанси та нові виклики – Олександр Захарчук
03 квітня 2025 року Європейський парламент проголосував на підтримку з надання в ЄС еквівалентності системі сертифікації та насінню олійних культур та насінню буряків, які виробляються в Україні. Це означає, що на додаток до вже сертифікованих у 2020 році насіння зернових, сорго та кукурудзи, Україна отримала право експортувати на ринок Європейського Союзу – один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу – насіння соняшника, ріпаку, сої та цукрового буряка, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.
Безперечно, зауважив науковець, рішення Європарламенту відкриває нові позитивні можливості для України, але й становить небезпеку для вітчизняного насінництва.
Глибоке перероблення: як агробізнес створює додаткову вартість для української економіки – інтерв'ю Володимира Россохи онлайн-ресурсу "Комерсант український"
“Не просто вирощувати, а створювати продукт із високою доданою вартістю в Україні”. Так в профільному міністерстві формулюють завдання для себе і української аграрної галузі. Як досягнення згадується те, що 95% соняшнику вже переробляється всередині країни, як недолік – те, що досі соя та ріпак експортуються як сировина.
Про українське агровиробництво та його реальну і потенційну додану вартість «Комерсант Український» розпитав головного наукового співробітника відділу економіки аграрного виробництва Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктора економічних наук Володимира Россоху.
Лідери, драйвери і рекордсмени
— Для початку зведемо поточний баланс. Скільки зараз в Україні виробляється агропродукції з високою доданою вартістю?
У 2024 році частка глибоко обробленої продукції в Україні становила 20 % експортної агропродовольчої продукції.
Олексій Калівошко: Держава має сприяти доступу агровиробників до фінансових ринків
В умовах збройної агресії рф проти України та у повоєнний період для забезпечення стійкості аграрного сектора економіки та гарантування продовольчої безпеки держави має бути сформована новітня парадигма фінансової підтримки вітчизняних сільгосптоваровиробників, зазначив головний науковий співробітник відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олексій Калівошко, виступаючи на XVІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України», яка відбулася 22 травня 2025 року у Києві.
Суть цієї парадигми полягає в органічному поєднанні перевірених на практиці ефективних фінансових інструментів – надання кредитів за сприянням державних банків, субсидії, гранти або пільгові кредитні умови тощо, з новими, що прийшли з новим етапом розвитку фінансових технологій, пояснив науковець, виступаючи на заході з доповіддю «Вплив війни на формування новітньої парадигми фінансової підтримки агросектора України».
Олексій Калівошко: Розвиток фінансових технологій в Україні стримує ціла низка системних чинників
Негативними факторами, що стримують розвиток фінансових технологій в Україні є ціла низка системних чинників, зазначив головний науковий співробітник відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олексій Калівошко, виступаючи на Другому міжнародному фінансовому форумі «Модерні фінанси: глобальні виклики і національна безпека», який відбувся 7-11 травня 2025 року у м. Тернопіль та на курорті Буковель.
У своїй доповіді «Тенденції розвитку фінтеху в Україні», науковець наголосив, що однією з ключових перешкод є наслідки збройної агресії рф проти України, що призвело до релокаціїї частини системних підтприємств сфери за межі нашої держави.
Крім того, на заваді розвитку фінансових технологій стоять зубожіння населення, вимушена релокація його частини в Україні та за її межами, зростання фінансової та соціальної нерівності.
Надія Столярчук: Відбудова та зміцнення агросектору України у повоєнний період є серйозним викликом для України та міжнародної спільноти
Відбудова та зміцнення сільськогосподарського сектору України у повоєнний період є серйозним викликом як для України, так і для міжнародної спільноти. Саме ця ідея лягла в основу спільної українсько-польської монографії Restoration of the Agricultural Sector in Ukraine. Innovation and Investment for Food Security and Sustainable Development Aldona Zawojska, Nadiia Stoliarchuk, Tomasz Siudek, Volodymyr Mamchur. CeDeWu. 2025. P.196. ISBN 978-83-8102-945-2 («Відновлення сільськогосподарського сектору в Україні. Інновації та інвестиції для продовольчої безпеки та сталого розвитку». Альдона Завойська, Надія Столярчук, Томаш Сюдек, Володимир Мамчур. CeDeWu. 2025. P.196. ISBN 978-83-8102-945-2), зазначила провідна наукова співробітниця відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», голова Ради молодих вчених, к.е.н. Надія Столярчук.
За її словами, видання є результатом реалізації досліджень Надії Столярчук та Володимира Мамчура, співробітників Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (м. Київ, Україна), а також Альдони Завойської та Томаша Сюдека, науковців Варшавського університету наук про життя (м. Варшава, Республіка Польща).
“Агробарометр”: як аграрії торгуватимуть з ЄС після 5 червня і де шукатимуть нові ринки – коментар Богдана Духницького онлайн-ресурсу Комерсант Український
Українському меду квоти та мито не перешкода
Кількісна квота – це дозволений обсяг ввезення продукції без сплати мита. Після його перевищення експорт може бути продовжений за умов сплати мита. Про це нагадує провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” доктор економічних наук Богдан Духницький.
Саме така ситуація постійно спостерігалась щодо експорту меду, який є ще одним “проблемним” у торгівлі з ЄС товаром.
Роботу з повоєнного відновлення інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення агровиробництва України слід починати вже зараз – Олександр Захарчук
Роботу з подолання негативних наслідків збройної агресії рф проти України для відновлення інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва слід починати вже зараз, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.
За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, прямі втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії рф та тимчасової окупації її території станом на початок 2025 року склали 11,2 млрд дол. США, включаючи, зокрема, втрати:
Сторінка 1 з 163
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>