Архів новин

В Україні, яка має великий потенціал щодо виробництва сільськогосподарської продукції, сформувалася досить потужна і багатовекторна сфера її переробки. Вона представлена насамперед потужностями харчової промисловості, зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України, яка відбулась 12 грудня 2024 року.

За його словами, динаміка та обсяги виробництва у сфері переробки завжди формувалися залежно від стану та потреб економіки країни. Навіть у кризові роки показники діяльності харчової промисловості здебільшого були більш стійкими до впливу негативних змін порівняно з показниками вітчизняної промисловості в цілому.

Детальніше

Україна, яка є одним з ключових гарантів продовольчої безпеки у глобальному масштабі, несе відповідальність за стабільне забезпечення потреб світового продовольчого ринку, зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України (НААН), яка відбулась 12 грудня 2024 року.

За його словами, нині частка нашої держави у світовому експорті соняшникової олії складає 40,3 %, кукурудзи – 15 %, ячменю – 8,4 %, пшениці – 7,9 %, цукру – 1,1 % .

Прискорення подальшого розвитку переробки сільськогосподарської продукції є одним із нагальних завдань у сфері розвитку агровиробництва в Україні, наголосив Юрій Лупенко.

Детальніше

У 2025 році аграрії продовжать робити ставку на олійні культури, оскільки ті залишаються більш прибутковими порівняно із зерновими.

Такий прогноз Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

За інформацією заступника директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, члена-кореспондента НААН Олександра Нечипоренка, за підсумками 2024 року найбільш рентабельними будуть олійні культури. Ріпак, зокрема, матиме показник до 60%, соя — до 40%, а соняшник — до 30%.

Детальніше

Зростання цін на овочеву продукцію стимулюватиме агробізнес до нарощування обсягів виробництва у 2025 році.

Таку думку в коментарі AgroPortal.ua висловив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, член-кореспондент НААН Олександр Нечипоренко.

За його словами, втрати внаслідок повномасштабного вторгнення рф на територію України значних площ, на яких вирощувалися овочі, мали свої негативні наслідки. Проте у 2023-2024 роках зросли посівні площі під овочеві культури в центральних та західних регіонах країни. Таким чином, у результаті переміщення аграріїв з півдня та переходу на нові районовані культури обсяги виробництва овочів частково відновились.

Детальніше

Дорогі друзі, колеги, співвітчизники!

Щиро вітаю Вас з Новим 2025 роком!

Хай цей рік принесе усім нам довгоочікувану Перемогу, Мир та здійснення усіх бажань!

Щастя, здоров'я, добра, благополуччя, успіхів Вам і Вашим родинам!

 
Директор Національного наукового центру
“Інститут аграрної економіки”
Юрій Лупенко

За підсумками 2024 року найбільш рентабельними будуть олійні культури. Ріпак, зокрема, матиме показник до 60%, соя — до 40%, а соняшник — до 30%.

Такий прогноз Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Це, за словами заступника директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, члена-кореспондента НААН Олександра Нечипоренка, зумовлено насамперед суттєвим зростанням ціни на ці культури. Наприклад, ціна на соняшник із січня до жовтня збільшилася майже на 158%. Окрім цього, значне проти минулого року покращення рівня рентабельності пов’язане з відновленням експортної активності та зниженням вартості логістики. До того ж отриманий рівень урожайності дозволив стабілізувати витрати на одиницю продукції, що зрештою не призвело до зростання собівартості виробництва згаданих культур.

Детальніше

Щодо забезпечення матеріально-технічними ресурсами в аграрному секторі економіки України у 2024-2025 роках, то, за прогнозними розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, наступного року внаслідок росту споживчих цін (індекс інфляції) та логістичних проблем, пов’язаних із воєнними діями на території України, може відбутися здорожчання мінеральних добрив на 10-15%.

Завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук вказує, що мінеральні добрива займають найбільшу частку — близько 25% — у собівартості рослинницької продукції. У 2024 році ціни на всі види мінеральних добрив стабілізувалися.

Детальніше

Науковиця "Інституту аграрної економіки" Інна Сало у коментарі 24 Каналу розповіла, що на динаміку цін на плодоовочеві істотно впливає низка чинників. Серед них оперативність і обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, ціни на пальне.

Науковці "Інституту аграрної економіки" повідомляють, що станом на 18 грудня 2024 року проти кінця листопада цього року, зросли ціни на овочі борщового набору. Картопля подорожчала до 35,85 гривні за кілограм (+15%), капуста білокачанна – до 39,59 гривні за кілограм (+22,8%), морква – 30,03 гривні за кілограм (+6%). Водночас ціна на буряк знизилась на 2,7% і становить зараз 19,61 гривні за кілограм. Цибуля ріпчаста подешевшала до 18,10 гривні за кілограм (-0,8%).

Детальніше

Зимою пропозиція молока зазвичай скорочується через сезонне коливання продуктивності корів, що штовхає ціни на молокопродукти вгору. За словами Івана Свиноуса, провідного наукового співробітника відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції ННЦ «Інститут аграрної економіки», зимою 2024-2025 років підвищенню собівартості молока від сільськогосподарських підприємств також сприяють додаткові чинники, а саме:

• посилення податкового навантаження на фонд заробітної плати найманих працівників внаслідок підвищення військового збору до 5%;
• здорожчання пального, яке в умовах перебоїв з електропостачанням стало основним джерелом енергії, що забезпечує механізацію виробничих процесів у молочному скотарстві – зокрема первинну обробку.

В такий ситуації, за оцінкою експерта, оптово-відпускні ціни на продукцію молокопереробних підприємств зростатимуть. До того ж податкові новації і подорожчання пального аналогічно впливатимуть і на роздрібну торгівлю.

Детальніше