Архів новин

За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки аналізу зареєстрованих угод купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, у серпні 2026 року ринок помітно сповільнився. Кількість угод порівняно з липнем цього року зменшилася на 17,6 % – з 10013 до 8255, а сумарна площа проданих ділянок скоротилася на 18 % – з 19824 га до 16258 га. Попри це середня ціна гектара залишилася практично незмінною: 60430 грн/га проти 60 942 грн/га місяцем раніше (−0,8 %), поінформував старший науковий співробітник відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ігор Юрченко.

За його словами, серпневе скорочення обороту стало найрізкішим з початку 2026 року. Протягом весни та літа ринок сповільнювався поступово – щомісяця в межах кількох відсотків, що відповідає звичайним сезонним коливанням. Динаміка кількості угод із початку року наведена нижче.

Детальніше

16 вересня набув чинності закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції». Його було ухвалено ще наприкінці серпня 2023 року. І ось цілих три роки тривав перехідний період, упродовж якого не лише державні інституції, але й агровиробники мали підготуватись до заявлених змін.

Новим законом встановлюються конкретні заборони і стосуються вони трьох культур. По-перше, мова про генетично модифіковану кукурудзу, для якої запроваджено заборону на дослідження, випробування, державну реєстрацію, розміщення на ринку та ввезення на митну територію України, крім ввезення для науково-дослідних цілей у замкненій системі за наявності відповідного дозволу. По-друге, йдеться про генетично модифіковані цукрові буряки та ріпак. Їх заборонено вирощувати протягом п’яти років, тобто до вересня 2031 року, крім вирощування для проведення досліджень і випробувань за наявності відповідного дозволу.

Детальніше

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, при песимістичних сценаріях прогнозу, наприклад, за умов різкого погіршення погоди восени, дефіциту палива або інших непередбачуваних обставин, у низці регіонів тимчасово може спостерігатися збільшення площ, де кукурудза залишиться в полі на перезимівлю.

Офіційної статистики щодо площ, які свідомо залишатимуть на перезимівлю, наразі немає, оскільки збиральна кампанія лише розпочинається. Водночас з огляду на дефіцит потужностей для зберігання та очікуваний урожай потенційний масштаб може становити до 1 млн га. Це прогнозна оцінка, а не фактично зафіксований показник.

Детальніше

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Насамперед це залежатиме від безпекової ситуації та фінансової спроможності аграріїв провести посівну, зазначили у коментарі AgroPortal.ua в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки».

Найбільші ризики пов’язані з прифронтовими територіями, де частина земель залишається фізично недоступною або має високі ризики для проведення польових робіт. Не менш важливим чинником, ніж фізична можливість провести посівну, є дефіцит обігових коштів. Додатковий тиск створюють логістичні проблеми, нестабільність експорту та високі витрати на транспортування. За одночасного зниження закупівельних цін це суттєво погіршує економіку вирощування зернових.

Детальніше

В Інституті аграрної економіки не виключають, що найбільшого скорочення зазнають площі під озимою пшеницею. Тут нагадали, що, за результатами сівби під урожай 2026 року озимої пшениці засіяли на 5,3 % менше від попереднього року. І така тенденція може зберегтися і в поточній кампанії.

Очікується втрата частки посівного масиву озимого ячменю та жита через нижчу маржинальність порівняно з іншими культурами, зокрема, олійними.

Загальне зменшення посівних площ під озиминою прогнозується на рівні 4-5 % від показників минулого року. Аграрії планують частково перерозподілити ресурси на користь економічно виправданих напрямів агровиробництва, наприклад, сої або соняшнику. Також низка господарств роблять свій вибір на користь озимого ріпаку або твердих сортів пшениці, що викликано зміною кліматичних умов і ускладненою логістичною інфраструктурою.

Детальніше

Сьогодні експорт аграрної продукції, насамперед зернових та олійних культур, опинився під серйозним тиском. Посилення російських ракетних ударів по портовій інфраструктурі Одеси, подорожчання альтернативних логістичних маршрутів, обмеження з боку окремих європейських країн щодо закупівлі української агропродукції та низка інших факторів уже призвели до суттєвого скорочення експортних можливостей України.

Як зазначає завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, коректніше говорити не про повне блокування всіх портів Великої Одеси, а про суттєве обмеження та нестабільність їхньої роботи внаслідок систематичних російських атак.

Це принципово важливо, оскільки українська зернова логістика значною мірою залежить від морського транспорту. За даними Державної митної служби, у 2024−2026 роках близько 90% експорту зернових та олійних культур здійснювалося через Чорне море. На альтернативні маршрути: залізничний, автомобільний та річковий транспорт припадало близько 10%.

Детальніше

У січні-червні 2026 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 847 млн дол. США (+11 %) і становив 8553 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, позитивне для України сальдо зросло до 3468 млн дол. США, оскільки приріст експорту (+624 млн дол. США) перевищив збільшення імпорту (+221 млн дол. США).

Головними торговими партнерами в сегменті аграрної продукції для України серед країн цього регіонального об’єднання виступають Польща, Італія, Іспанія, Нідерланди, Німеччина та Франція.

Детальніше

Шановний Миколо Івановичу!

Колектив Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» щиро вітає Вас з обранням на посаду директора Інституту!

Бажаємо Вам успіхів, мудрих рішень, професійної наснаги та нових здобутків у розвитку Інституту, зміцненні його наукового авторитету й примноженні найкращих традицій.

Нехай Ваша робота буде успішною, а колектив — надійною командою на шляху до нових досягнень!

За даними Державної митної служби, у січні-червні 2026 року в Україну було ввезено агропродукції на 4704 млн дол. США. Це на 8 % більше, ніж за 6 місяців минулого року, повідомив провідний науковий співробітник відділу міжнародної економічної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну традиційно виступають держави Європейського Союзу. На них припадає рівно 54 % імпортних поставок. За І півріччя 2026 року у цьому регіоні було закуплено  сільгосппродукції на суму в 2542 млн дол. США.

Значно менші обсяги імпорту з інших регіонів світу. За січень-червень цього року українські компанії закупили продовольства у партнерів з Азії на 812 млн дол. США (17,3 % у загальних обсягах закупівель), країн Латинської Америки – на 379 млн дол. США (8,1 %) та Африканського континенту – на 256 млн дол. США (5,4 %).

Детальніше