Архів новин

Шановні колеги!

Щиро вітаю вас із Днем науки!

Наука завжди була і залишається основою розвитку суспільства, запорукою прогресу, економічного зростання, зміцнення та оборони держави. Завдяки вашій наполегливій праці, професіоналізму та відданості своїй справі українська наука продовжує розвиватися навіть у складний для країни час.

Висловлюю щиру вдячність за вашу працю, наукові здобутки, відповідальність і прагнення до нових знань. Саме завдяки таким фахівцям зміцнюється науковий потенціал України та формується її майбутнє.

Бажаю вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, творчого натхнення, нових ідей та вагомих професійних досягнень, перемоги та миру. Нехай кожне ваше дослідження приносить вагомі результати, а праця знаходить заслужене визнання.

З повагою
Директор
Національного наукового центру
«Інститут аграрної економіки»
Юрій Лупенко

Нині Україна переживає складний етап економічного розвитку. У контексті посилення світових торговельних війн наша держава залишається значною мірою залежною від імпортного насіння. Це обмежує розвиток власного насіннєвого виробництва та створює загрози для продовольчої, економічної та національної безпеки, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Володимир Семцов, виступаючи на науково-практичному семінарі «Провайдинг наукових інновацій в сфері дрібно фасованого насіння», який відбувся 14 травня 2026 року у Києві.

За його словами, ринок насіння є концентрованим і висококонкурентним. Значну його частку контролюють міжнародні корпорації. Їхні переваги зумовлені значними інвестиціями у наукові дослідження, патентами на нові гібриди, сучасними технологіями та широкими дистрибуційними мережами. Це обмежує можливості для виходу на ринок вітчизняних малих та середніх виробників і підвищує залежність від імпорту високоякісного насіння.

Детальніше

16 вересня цього року набуває чинності закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції». Ним запроваджуються реальні механізми контролю за якістю продукції та відповідальності за порушення.

Олександр Захарчук, завідувач відділу Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», наводить такі дані:

«У неофіційному або «тіньовому» обігу, згідно з оцінками науковців Інституту аграрної економіки, були приблизно половина генномодифікованої сої, близько 10 % ГМ-ріпаку та менше 1 % ГМ-кукурудзи. При цьому частка ГМ-сої в Україні стрімко знижується. Нині деякі експерти оцінюють її навіть у 25% від усього соєвого ринку. Але точних державних статистичних даних щодо часток вирощування саме ГМ-сої та не ГМ-сої немає».

Детальніше

Посівна кампанія 2026 року відбувається в умовах посилення економічного тиску на аграріїв. Зокрема, вартість проведення комплексу весняно-польових робіт зросте порівняно з 2025 роком у середньому на 10-12%.

Такі підрахунки Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Якщо торік весь комплекс робіт вартував близько 220 млрд грн, то у 2026 році він може обійтися у 240-250 мдрд грн, уточнює завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту, член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

Детальніше

Науковець Іван Свиноус зазначає, що виробництво молока в Україні стає більш витратним з огляду на зростання собівартості кормів через здорожчання пального. Триває й підвищення вартості логістики, що створює передумови для стрибка роздрібних цін на молокопродукти для споживачів.

Попри обмежену купівельну спроможність населення, у травні 2026 року прогнозується підвищення цін на основні види молочних продуктів. Ціна пастеризованого молока жирністю 2,6% може досягти 74,1 гривні за кілограм (+2,4%), сметани жирністю 20% – 195,3 гривні за кілограм (+3,6 %), а масла "Селянське" жирністю 72,5% – 640,5 гривні за кілограм (+3,3 %).

Детальніше

Ціни на овочі з борщового набору станом на кінець квітня зросли, тоді як салатні овочі подешевшали порівняно з березнем, говорить науковиця Інна Сало. Їх вартість для споживачів формується під впливом оперативності й обсягів постачання, цін на електроенергію та пальне.

Оскільки в Україні близько 88% овочів (до 7,5 мільйона тонн) та 80% фруктів (до 1,5 мільйона тонн) вирощується господарствами населення, формування пропозиції та цін на ринку суттєво залежатиме від таких факторів:

Детальніше

У квітні роздрібні ціни на м'ясо в Україні зросли, зазначає науковиця Наталія Копитець. Для більшості його видів у продуктових супермаркетах здорожчання становить +0,4 – 9%.

Найбільше підвищення цін за місяць станом на кінець квітня зафіксували для курятини, гомілок і філе, – на 9 і 4,5% відповідно. Також подорожчала свинина: ребра й підчеревина – на 4,3 та 2,3%. Роздрібні ціни на домашнє й солоне сало не змінилися.

Натомість грудинка й лопатка свинини подешевшали – на 4,7 та 8,3% відповідно. Менш виражений спад ціни на курячу тушку та стегна – близько 1,5%.

Детальніше

На ринку круп в Україні впродовж останніх двох років спостерігається зростання цін, зауважує науковиця Світлана Черемісіна, тож можна очікувати подальшого коливання вартості більшості позицій.

Найбільш відчутним було здорожчання за підсумком 2025 року для таких категорій:

• гречка + 27,5% – до 44,88 гривні за кілограм;
• пшоно +32,1% – до 33,57 гривні за кілограм;
• ячні крупи +20% – до 23,88 гривні за кілограм.

  Детальніше

Нинішнє здорожчання кави у світі викликане передусім воєнними діями на Близькому Сході та фактичним закриттям Ормузької протоки, — розповідає доктор економічних наук Богдан Духницький, провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки. — На тлі глобальної нестабільності зростають побоювання щодо високого рівня витрат на транспортування, яке прямо залежить від цін на нафту й пальне. Адже кавові зерна з ферми вирощування мають потрапити у порти, на підприємства з обсмажування і пакування, а далі — в торговельні мережі. Крім того, поки що не розпочався збір нового врожаю у Бразилії, який потенційно дозволить збільшити пропозицію кави на глобальному ринку.

Детальніше

Науковець Інституту аграрної економіки Богдан Духницький розповів у коментарі 24 Каналу, що цінова ситуація на світовому ринку кави в останні місяці є дуже мінливою. Так, за інформацією Світової організації кави (ICO), наприкінці квітня 2026 року середня індикативна ціна кави сягнула 2,75 долара США/фунт.

Ці показники майже на 3 % перевищують значення лютого цього року. Втім, ще в грудні 2025 року вона становила 3,05 долара США/фунт. Отже, можна говорити про загальне зниження вартості кави на міжнародних ринках від початку 2026 року.

Детальніше