Водночас протягом останніх років спостерігається тенденція до зменшення виробництва насіння української селекції. На початок третього кварталу 2024 року частка сортів українських заявників в Реєстрі сортів становила близько 44%, з них, зокрема, кукурудза – 45,3%, соняшник – 32,9%, овочеві – 23,3%, ріпак – 19,1%, буряки кормові та цукрові – 19,2%.

Вимальовується досить небезпечна тенденція: обсяги виробництва насіння української селекції зменшуються, іноземної – збільшуються. Водночас зростає залежність сільського господарства України від імпортного насіння цукрових буряків, жита посівного, ріпаку озимого та ярого, гороху посівного, соняшнику однорічного, сої культурної та сортів овочевих видів. У 2023 році частка насіння сортів іноземної селекції пшениці м’якої озимої у Державному реєстрі суб’єктів насінництва і розсадництва становила понад 50%; кукурудзи – 80-85%; соняшнику – 90-95%. Але вітчизняна наука має перевагу у селекції сортів винограду, декоративних та лікарських, плодових, ягідних і кормових культур. Їхні частки в структурі Реєстру сортів у 2024 року становили відповідно 95,3%, 88,7% 74,2 % та 64,2 %. У групі зернових частка сортів пшениці озимої українських заявників становила 65,2%, ячменю ярого – 66 %. Зменшується також частка кондиційного насіння зернових та олійних культур в розрахунку на один га виробничих посівів.

Україна відрізняється від інших європейських країн украй низьким рівнем забезпечення виробничих посівів якісним кондиційним насінням вищих категорій, що суттєво знижує ефективність рослинництва. Про можливий експорт насіння, виробленого в Україні, в таких умовах навіть не йдеться. Лише деякі галузі рослинництва забезпечуються вітчизняним насінням на рівні продовольчої безпеки. Йдеться про виробництво гречки, проса, вівса, тритикале. Водночас ринок насіння вітчизняної селекції має потужний потенціал для розвитку. За оцінками фахівців більшість українських сортів і гібридів за господарсько-біологічними ознаками не поступаються зарубіжним, цілком конкурентоспроможні, а за такими ознаками, як зимостійкість, посухостійкість, стійкість до хвороб, за смаковими якостями готового продукту часто переважають зарубіжні аналоги.

За висновками українських вчених, посилення залежності від імпортного насіння, занепад вітчизняного насінництва та витіснення українських сортових ресурсів з ринку насіння й садивного матеріалу становитиме загрозу продовольчій та національній безпеці України. Це стає очвидним в умовах війни з росією, коли порушені логістичні ланцюги постачання кондиційного іноземного насіння. Ці виклики вимагають докорінних змін у системі селекції та насінництва України. Гарантоване виробництво достатнього обсягу сертифікованого насіння вітчизняної селекції, по-перше, зробить український АПК незалежним від імпортних поставок, по-друге, збільшення частки такого насіння у виробництві, сприятиме підвищенню його ефективності, позаяк наш матеріал більш адаптований до місцевих грунтово-кліматичних умов, стійкіший до захворювань і більш конкурентний за цінами.

Роялті як ознака цивілізованості

Однак така стратегія потребуватиме суттєвого збільшення обсягів фінансування національних селекційних центрів, наукових установ відповідного профілю, які перебувають сьогодні на межі виживання. Мало того, у 2023 році земельні угіддя наукових установ та державних дослідних господарств НААНУ зменшилися майже наполовину. А це ставить під реальну загрозу виробництво кондиційного насіння української селекції основних зернових й олійних культур та селекції нішевих культур (гречка, просо, овес, тритикале), де частка виробництва кондиційного насіння становила дотепер сто відсотків.

Важливо також вжити заходів для захисту прав інтелектуальної власності на сорти рослин, що, своєю чергою, стимулюватиме інвестиції у селекцію рослин, сприятиме зібльшенню виробництва високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур, розробці інноваційних технологій, що позитивно вплине на загальний стан рослинництва. Справедлива винагорода селекціонерам дасть потужний поштовх селекційній діяльності в Україні.

В умовах нестачі бюджетного фінансування радикальним заходом підтримки й захисту інтересів селекційних центрів і селекціонерів в Україні має стати запровадження системи роялтних та селекційних платежів, як основної інвестиційної складової подальшого розвитку насінництва зернових, бобових та олійних культур. Європейська насіннєва асоціація на основі власних досліджень обов’язково виділяє у вартості кондиційного насіння роялті у розмірі 15%. Інші складники: витрати на виробництво насіння – 40%, очищення, доробка, протруєння та пакування – 20%, логістика – 20%, аналіз і контроль – 5%. На сьогодні щорічні платежі за сорти вітчизняної селекції становлять лише 80-100 мільйонів грн. Тоді як потенційна сума сплаченого роялті має становити 5,8 млрд грн, в тому числі близько 900 млн грн від використання насіння вітчизняної селекції. Ця сума могла б піти на розвиток селекційної галузі та впровадження нових сортів та гібридів. Тобто щорічно українські сільгоспвиробники підтримують та інвестують в іноземну науку на суму понад 5 млрд грн.

Крім того перехід на селекційні платежі міг би додатково забезпечити вітчизняним селекціонерам ще понад 700 млн грн, навіть при умові, що вони становитимуть не більше 50% вартості роялті. Якщо, порівнювати нашу практику роботи з насіння з кращим досвідом європейських країн, то з’ясується, що роялті і селекційні платежі в Україні майже відсутні. Наприклад, у Франції та Німеччині, які за площею сільгоспугідь близькі до України, щорічна сума сплаченого роялті і селекційних платежів становить відповідно 125 та 65 млн євро, в Україні − лише 2,5-3 млн євро.

Рис. 1. Продажі кондиційного насіння сільськогосподарських культур основними виробниками в Україні у 2021/2022 рр., млн дол. США

Джерело: дані компанії Ecosar та власні розрахунки

Потреба насіннєвого прориву

Зважаючи на обставини 2023-2024 років, коли імпортне насіння мало логістичні проблеми, можна спрогнозувати на найближчі роки зростання обсягів виробництва кондиційного насіння вітчизняної селекції. На нашу думку, до 2030 року воно зросте на 6-8% проти рівня 2021 року. Це дало б змогу у 2030 році збільшити виробництво кондиційного насіння вітчизняної селекції озимої пшениці в 3,8 рази проти показника 2023 року до 144,7 тис т, озимого ячменю в 6,7 разу – до 16,7 тис т, ярого ячменю – в 5 разів до 19 тис т, кукурудзи – в 1,6 разу до 29,8 тис т, сої – 4,3 разу до 6,5 тис т, обсяги кондиційного насіння соняшнику – до 5,5 тис т, озимого ріпаку – до 0,8 тис т. Питома вага кондиційного насіння вітчизняної селекції озимої пшениці, озимого та ярого ячменю відповідно зросте за сім наступних років з 2023 до 2030 року від 7- 8% до 12%, озимого жита – від 20% до 30%, сої – від 9 до 20%.

Розвитку вітчизняної насіннєвої галузі та збільшенню виробництва кондиційного насіння до 2030 року також сприятиме:

–приєднання України до Міжнародних схем сертифікації насіння. Згідно з рішенням Європарламенту, система сертифікації насіння, яка діє в Україні, отримала визнання країнами ЄС. Таким чином, Україну внесено до переліку країн не членів ЄС, які мають право експорту насіння зернових, таких як овес, ячмінь, рис, жито, пшениця, тритикале, кукурудза та сорго на європейський ринок. Сертифікація насіння за міжнародними стандартами та видання єдиних сортових документів на насіння дасть змогу нашій країні брати повноправну участь в міжнародній торгівлі насінням;

–запровадження обов’язкової сплати роялтних і селекційних платежів. «Сірий» ринок насіння в Україні, де відбуваються тіньові сплати роялті за використання інтелектуальної власності без сплати відповідних відрахувань у державний бюджет країни вже сягає 90%.

–удосконалення законодавства в частині підтримки розвитку вітчизняної селекції та насінництва, в якому слід передбачити повне відшкодування витрат на проведення робіт із селекції сортів сільськогосподарських культур в ланках первинного насінництва; часткову компенсацію витрат на виробництво насіння первинних ланок; розвиток матеріально-технічної бази селекції та насінництва; удосконалення роботи селекційно-насінницьких комплексів; покриття частки витрат, пов’язаних з науковими дослідженнями.

Джерело: ЗЕРНО