Теоретико-методологічні аспекти управління продуктивністю аграрного виробництва / [Ю. О. Лупенко, М. Й. Малік, В. В. Вітвіцький та ін.]. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2017. – 92 с.
Юрій Лупенко: Сільському господарству однозначно потрібен спеціальний режим оподаткування – УНІАНВідбулася науково-практична конференція «Формування й відтворення аграрного капіталу та розвиток ринків матеріально-технічних ресурсів» (до 80-ої річниці від дня народження Г. М. Підлісецького)
12 вересня 2017 року у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» відбулася науково-практична конференція «Формування й відтворення аграрного капіталу та розвиток ринків матеріально-технічних ресурсів», присвячена 80-ій річниці від дня народження видатного вченого-економіста члена–кореспондента НААН Гліба Макаровича Підлісецького (1937–2013).
Своє наукове життя Гліб Підлісецький присвятив становленню, розвитку й поглибленню досліджень проблем ефективності використання основних засобів у сільськогосподарській галузі, зазначив у своєму вступному слові директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.
Українському науково-дослідному інституту економіки і організації сільського господарства (нині – Інститут аграрної економіки) Г.М. Піділсецький віддав 50 років своєї активної діяльності, пройшовши у ньому шлях від аспіранта до заступника директора з наукової роботи.
Птахівничі підприємства і тепличні комбінати отримали переваги при нарахуванні бюджетних дотацій в режимі «квазіакумуляції ПДВ» – Леонід Тулуш
За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, внаслідок некоректного нарахування бюджетної дотації в режимі «квазіакумуляції» ПДВ конкурентні переваги отримали птахівничі підприємства, які відзначаються ритмічністю відвантаження продукції протягом року, та тепличні комбінати, які реалізують свою продукцію переважно у першій половині року. Внаслідок цього їх частка у загальному обсязі бюджетних дотацій буде значно вищою, ніж це планувалось при початковому помісячному розподілі річного обсягу бюджетних дотацій, поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.
За його словами, додатковим свідченням некоректності розподілу бюджетної дотації є наявне станом на серпень значення частки птахівничих підприємств у загальній сумі бюджетних дотацій, яке значно перевищило 50%, передбачені положеннями пункту 4 Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 № 83.
Аграрні підприємства можуть недоотримати бюджетні дотації в режимі «квазіакумуляції ПДВ» – Леонід Тулуш
Некоректне нарахування бюджетної дотації в режимі «квазіакумуляції» ПДВ зумовило формування необґрунтованих переваг для окремих груп агровиробників – з-поміж інших суб’єктів, які мають право на отримання даної форми державної фінансової допомоги, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.
Як наслідок, розподіл бюджетних дотацій, на які в держбюджеті поточного року передбачено 4 млрд грн для більш як 2,2 тис. суб’єктів підтримки, включених у відповідний реєстр, буде необ’єктивним – порушується планова розбивка помісячних обсягів фінансування, сформована на початку бюджетного року, поінформував науковець.
Привітання директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрія Лупенка з нагоди Дня Незалежності України
Шановні колеги! Дорогі співвітчизники!
Щиро вітаю вас із Днем Незалежності України!
З кожним роком розбудови і розвитку нашої держави поглиблюється усвідомлення значення цієї дати – 24 серпня 1991 року – для всієї країни, для кожного з нас, її громадян. І це закономірно, адже великі події осягаються лише з плином часу.
Ольга Ходаківська: Єдиного консолідованого рішення стосовно того, яким має бути обіг земель в Україні на урядовому рівні досі не напрацьовано
Єдиного консолідованого рішення стосовно того, яким має бути обіг земель в Україні на урядовому рівні досі не напрацьовано, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська, виступаючи на засіданні вченої ради Інституту, яке відбулося 27 червня 2017 року.
У своїй доповіді «Моделі обігу земель сільськогосподарського призначення» вона, зокрема, презентувала стан розподілу та використання земель сільськогосподарського призначення в нинішніх умовах і зазначила, що подальше збереження мораторію на купівлю-продаж сільгоспугідь є вимушеним, але необхідним кроком.
У І півріччі 2017 року оборот торгівлі агропродукцією між Україною та ЄС склав 3,8 млрд долл. США – Микола Пугачов
У січні-червні 2017 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом склав 3,8 млрд дол. США. При цьому додатне для нашої держави сальдо перевищує 1,7 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.
За його словами, найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн – Нідерланди, Іспанія, Італія, Польща, Франція і Німеччина. Їх сукупна частка в обороті перевищує 73%.
Нині усі зусилля мають спрямовуватися на підготовку якісної земельної реформи – Ольга Ходаківська
Запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення вбачається можливим лише після створення необхідних регуляторів і відповідних інститутів для його ефективного й прозорого функціонування. За нинішніх умов Україна не готова до запровадження земельного ринку, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.
На її думку, перш за все, слід навести лад у земельних відносинах. Вирішити існуючі проблеми з наповненням Державного земельного кадастру. Адже майже у кожному земельному масиві є декілька ділянок, відомості про які до кадастру не внесені. Це, зокрема, земельні ділянки, сформовані до 2004 року – коли кадастрові відомості почали вноситись у електронній формі, невитребувані та/або нерозподілені земельні ділянки тощо.
У січні-червні 2017 року обсяги експорту вітчизняного цукру збільшилися майже у 6,5 разу – Микола Пугачов
У січні-червні 2017 року обсяги експорту вітчизняного цукру збільшилися проти показників І півріччя 2016 року майже у 6,5 разу – з 61 тис. т до 394 тис. т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.
За 6 місяців цього року Україна експортувала цукру та кондитерських виробів на 257,4 млн дол. США. Це на 318% перевищує показники відповідного періоду 2016 року, коли обсяги поставок за кордон вітчизняної продукції цієї групи продуктів склали 80,8 млн дол. США.
Країни світу, які пройшли етап становлення ринкового обігу земель, мали довгострокові програми, які передбачали надання державної підтримки фермерам, – Ольга Ходаківська
Як свідчить світовий досвід, існують різноманітні моделі обігу земель. Але вони можуть бути ефективними, лише якщо враховують конкретні особливості тієї чи іншої країни та її національні інтереси, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.
За її словами, практично кожна країна світу у той чи інший спосіб регулює обіг земель сільськогосподарського призначення.
У І півріччі 2017 року експорт продукції м’ясної групи збільшився більш, ніж на 45%, – Микола Пугачов
У І півріччі 2017 року експорт продукції м’ясної групи збільшився проти січня-червня 2016 року зі 121 тис. т до 176 тис. т – більш, ніж на 45%, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.
За його словами, позитивних зрушень в експорті м’яса та субпродуктів вдалося досягти завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на нових ринках збуту після втрати російського.