Україні загрожує втрата внутрішнього ринку винопродукції – Ольга Ходаківська
Внутрішньому ринку винопродукції загрожує експансія іноземних виробників, вважає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Ольга Ходаківська.
За її словами, частка продажу через роздрібну мережу виробленого в Україні вина скоротилась торік до 52 %, проти 62 % у 2017 році та 85 % у 2005 році; коньячних виробів – до 65 % проти 80 % у 2017 р.; ігристих і шампанський вин – до 60 % порівняно з 75 % у 2017 році.
Найвищий приріст у 2020 році досягнуто на збиранні проса – Юрій Лупенко
Найбільше у 2020 році зросло виробництво проса – на 44,7 % проти 2019 року. Проте цей приріст досягнуто виключно за рахунок розширення на 64,1 % посівних площ під цією культурою на тлі зменшення її урожайності на 12 % – до 16,8 ц/га, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо збору урожаю сільськогосподарських культур станом на 1 листопада 2020 року.
За рахунок розширення посівних площ зросло і виробництво гречки – на 12,8 %, тоді як урожайність цієї культури зменшилась проти попереднього року на 5,9 % – до 12,7 ц/га.
Привітання директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрія Лупенка з нагоди Дня працівників сільського господарства України
Шановні колеги! Дорогі аграрії!
Щиро Вітаю Вас із професійним святом – Днем працівників сільського господарства!
Цього року, незважаючи на складні умови, рекордним залишилось виробництво пшениці, соняшнику, ріпаку, картоплі, м’яса птиці та яєць. Працівники села виростили близько 68 млн т зернових та зернобобових культур.
Виноробна галузь України потребує уваги та підтримки – Ольга Ходаківська
Об’єднання зусиль науковців і практиків навколо питань підвищення якості та впізнаваності ураїнської винопродукції, пошуку шляхів підвищення її конкурентоспроможності через впровадження новітніх технологій, залучення інвестицій у виноробну галузь є важливим кроком, що в подальшому позитивно вплине на просування винних торгових марок, сприятиме розширенню ринків збуту виноробної продукції та сприятиме створенню позитивного іміджу «Made in Ukraine», наголосила заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська, виступаючи на III Міжнародному виноробному конгресі «Сучасні підходи у виноградарстві та виноробстві», що відбувся 4 листопада 2020 року у Києві в рамках Міжнародної виставки Wine&Spirits Ukraine.
Інститут аграрної економіки виступив партнером III Міжнародного виноробного конгресу «Сучасні підходи у виноградарстві та виноробстві»
Цього року Інститут аграрної економіки виступив співорганізатором III Міжнародного виноробного конгресу «Сучасні підходи у виноградарстві та виноробстві», адже ми усвідомлюємо, наскільки важливо привернути увагу до проблем виноробної галузі в Україні, а також об’єднати провідних виноробів, виноградарів, садівників України та світових експертів у пошуку шляхів реалізації вітчизняного потенціалу виробництва винопродукції, зазначила голови Ради молодих вчених Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Надія Столярчук.
Цю думку підтримала у своїй доповіді «Зміна споживчих вподобань на ринку винопродукції» заступник директора Інститут аграрної економіки, д.е.н. Ольга Ходаківська, За її словами, Україна має всі можливості опинитися в двадцятці світових лідерів з виробництва вина та винопродукції.
Продукція тваринного походження не в змозі компенсувати втрати зернових - коментар Юрія Лупенка сайту AgroPolit.com
Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні падає: за період із січня по серпень 2020 року воно скоротилося на 9,9%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Фахівці пояснують спад, в першу чергу, кліматичними змінами.
«Цього року на ситуацію досить сильно вплинули природні умови, вони були набагато гірші за торішні. Власне, це й стало першопричиною зменшення виробництва зернових у першій половині 2020 року. Також варто зважати на той факт, що продукція тваринного походження не в змозі компенсувати втрати зернових. Тут варто згадати і про зменшення поголів'я ВРХ, і про збільшення імпорту молочної продукції. Тож за таких умов у другій половині 2020 року навряд чи можна очікувати позитивної динаміки у виробництві: втрат від кліматичних факторів вже не зміниш, як і посівних площ та відповідних культур. Єдине, що може допомогти у цій ситуації – це мінімізація втрат під час збору того врожаю, який виріс. Крім того, минулий рік був рекордним за показниками врожайності, а рекордні показники завжди важче утримувати, ніж навіть досягати», – прокоментував для AgroPolit.com ситуацію директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко.
Агросектор у піке – причини падіння виробництва сільськогосподарської продукції в Україні - коментар Юрія Лупенка сайту AgroPolit.com
Цього року на ситуацію досить сильно вплинули природні умови, вони були набагато гірші за торішні. Власне, це й стало першопричиною зменшення виробництва зернових у першій половині 2020 року. Також варто зважати на той факт, що продукція тваринного походження не в змозі компенсувати втрати зернових. Тут варто згадати і про зменшення поголів'я ВРХ, і про збільшення імпорту молочної продукції. Тож за таких умов у другій половині 2020 року навряд чи можна очікувати позитивної динаміки у виробництві: втрат від кліматичних факторів вже не зміниш, як і посівних площ та відповідних культур. Єдине, що може допомогти у цій ситуації – це мінімізація втрат під час збору того врожаю, який виріс. Крім того, минулий рік був рекордним за показниками врожайності, а рекордні показники завжди важче утримувати, ніж навіть досягати.
Стратегічний виклик - стаття Олександра Захарчука в газеті “АгроМаркет”
За темпами формування сортових ресурсів Україна випереджає Німеччину, Францію та Польщу. Але свій генетичний потенціал національні сортові рослинні ресурси досі не реалізують на повну.
У Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні, у червні 2020-го налічувалося майже 12 тис. сортів, гібридів та ліній. Із них 8731 — це сорти та гібриди (для промислового виробництва й комерційного обігу), а 2799 — лінії (для визначення та підтвердження гібридного складу для забезпечення авторських прав). Зокрема, 868 гібридів та 783 ліній соняшнику, 1285 гібридів та 1811 ліній кукурудзи, 2693 гібридів овочевих.
Кукурудзоманія-2020. Втрати і прогнози – коментар Миколи Пугачова онлайн-ресурсу AgroPortal
Врожай — на рівні 33 млн т — прогнозують у ННЦ «Інститут аграрної економіки». «Це на 3,5 млн т менше, ніж було зібрано у попередньому — рекордному — році», — говорить заступник директора ННЦ Микола Пугачов.
На його погляд, таке зменшення не є критичним. Україна й надалі залишатиметься потужним експортером кукурудзи, закордонні поставки якої «Інститут аграрної економіки» прогнозує на рівні 27,4 млн т.
Науковці Інституту аграрної економіки взяли участь у Всеукраїнській акції «Мільйон дерев за добу»
17 жовтня 2020 року науковці Інституту аграрної економіки висадили на території установи 20 фруктових дерев. Таким чином ми долучились до акції «Мільйон дерев за добу», яка в цей день проводиться у рамках Всеукраїнського проєкту «Озеленення України 2020», розповіла голови Ради молодих вчених Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Надія Столярчук.
За її словами, участь у подібних заходах – чудова нагода розвинути навички соціальної активності, волонтерства та взаємодії, щоб об’єднавши незначні зусилля кожного спільно досягти вагомого результату.