Ми у ЗМІ

delo uaЗа словами Олександра Захарчука, заввідділом ННЦ "Інститут аграрної економіки", в ході останньої посівної кампанії використовувалося близько 300 сортів озимої пшениці. Але найбільш поширеними були сорти вітчизняної селекції: "Богдана", "Шестопалівка", "Подолянка", "Смуглянка", "Антонівка", "Місія одеська" та "Куяльник".

Найбільшим попитом серед сортів озимого ячменю минулої осені користувались вітчизняні "Дев'ятий вал", "Снігова королева" та "Достойний", а також чеський "Луран" і німецький "Хайлайт". З найбільш популярних сортів озимого ріпаку експерт виділяє німецькі "Шерпа", "Рохан", "Мерседес" та "ПР44Д06", а також вітчизняний "Чорний велетень".

Читати далі:

   

lendlordБільш виважений прогноз щодо майбутнього «зернового валу» презентував Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» НААН. Згідно зі сценарієм науковців аграрної галузі, зниження врожаю відбудеться на рівні 10% у порівнянні з минулорічним валовим збором зернових і зернобобових.

Таким чином, у 2020 році в Україні буде зібрано 67,5 млн т зерна. Зниження відбудеться за рахунок падіння виробництва озимої пшениці на 12,5% — до 24,2 млн т, кукурудзи на зерно на 10,3% (до 32,2 млн т) та ячменю на 8,7% (до 8,1 млн т). Проте, як свідчить прогноз, очікується підвищення у порівнянні з минулим роком виробництва жита (до 355400 т), ярої пшениці (до 698800 т), гречки (до 96400 т) і гороху — до 687400т. Ці види зерна наразі належать на групи «другорядних» у структурі валового збору й їх врожайність не здатна змінити загальну картину пропозиції.

Читати далі:

   

biznesРекордний обсяг імпорту сільгосптехніки — $1,342 млрд — було зафіксовано у далекому 2008 р. Другий за обсягами результат — $1,144 млрд — 2017 р.

“Обсяги імпорту агротехніки 2019 р. — $769,2 млн — значно менші за досягнуті рекордні показники, що є свідченням низької купівельної спроможності сільгосптоваровиробників, особливо малих та середніх”, — зауважує д-р екон. наук Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Джерело: .БІЗНЕС

   

ekspresЗначне збільшення кількості днів із високими температурами повітря вдень – понад 30 градусів – і далі призводитиме до передчасного достигання сільськогосподарських культур та зниження їх урожайності, а отже, до зменшення доходів фермерів, – каже заступник директора ННЦ “Інститут аграрної економіки” Микола Пугачов. – Крім того, потепління супроводжується зниженням загальної вологості грунту. За прогнозами, до 2030 року вона може зменшитися на 15 – 20% порівняно з нинішньою, а у зоні Степу – до 30%.

Утім потепління відкриває для вітчизняного сільського господарства можливості для розширення набору культур, зокрема теплолюбних, особливо за умови штучного зрошення.

Джерело: Expres.online

   

lupenko agropolitНа думку директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН Юрія Лупенко, створення Фонду в Україні є потрібним, це покращить фінансування виробництва малих підприємств та збільшить інвестиції.

«Створення такого фонду відповідає світовій практиці. Такі установи є у країнах ЄС, зокрема у прибалтійських. Сприятиме доступу до кредитування господарств, що не мають достатньої застави по кредитах. Тобто для малих агропідприємств, що дуже актуально. Банки зможуть розширити коло позичальників, зменшити кількість ризикованих кредитів, а малі господарства — покращити фінансування виробництва та збільшити інвестиції», — зазначив експерт.

Джерело: AgroPolit.com

   

pravda tutУ цьому році очікується зниження попиту на агропродовольчі товари з високою доданою вартістю. Про це повідомляє старший науковий співробітник Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки". Йдеться про виробництво м’яса, у першу чергу, великої рогатої худоби як найбільш дорогий вид м’ясної продукції, ціни на який невпинно збільшується.

Найбільш перспективним виглядає сектор птахівництва, оскільки м’ясо курятини поки що найбільш дешеве. Також можуть постраждати сегменти молочної галузі, що виробляють дорогі сири та інші недешеві молочні продукти. Галузь рослинництва буде розвиватися неоднорідно, вважає експерт. Окрім того, паралельно відбуватиметься зниження попиту на групи товарів нетривалого зберігання: томати, огірки, ягоди та зелень.

Переглянути відео

   

lupenko latifundistДиректор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко вважає, такий недолік, як безсніжна зима, результатом якої стала нестача вологи в ґрунті для вирощування сільськогосподарських культур, не слід розцінювати як катастрофічний.

«Якщо орієнтуватися на дані Українського гідрометеорологічного центру, то в квітні очікується 24-50 мм опадів, в гірських районах – 55-82 мм, що в межах середніх багаторічних значень. Звичайно, посів сільськогосподарських культур краще проводити в досить зволожену землю, що прискорює сходи. Але загальний урожай ще більше залежить від подальших умов вегетації».

Юрій Лупенко вважає, що в 2020 р. обсяги виробництва зернових і зернобобових культур в Україні складуть 67,4 млн т. Це на 7,7 млн т. або на 10,3% менше історичного рекордного врожаю зернових в 2019 р.

«Таке зниження відбудеться в основному за рахунок зменшення виробництва озимої пшениці – до 24,2 млн т. (-12,5%), кукурудзи на зерно – до 32,2 млн т. (-10,3%), а також ячменю – до 8,1 млн т. (-8,7%)».

Джерело: Latifundist.com

   

coments Ряд країн, які вводили карантинні заходи, поступово починають пом'якшувати їх. Як правило, мова йде про поетапне зняття карантину, зазначає доктор економічних наук, заступник директора Інституту аграрної економіки Ольга Ходаківська.

"Зокрема, до таких дій поки вдаються Китай, Німеччина, навіть Іспанія та Італія, у яких був зафіксований найбільший спалах епідемії коронавірусу на Європейському континенті, – каже Ольга Ходаківська. – В Україні також заговорили про ослаблення карантину і про необхідність покрокового плану виходу з нього. Правда, такого плану ще ніхто не бачив. А в офіційних повідомленнях йдеться лише про окремі кроки, які, ймовірно, будуть застосовані. Як, наприклад, поетапне відновлення роботи транспорту, відкриття музеїв та бібліотек".

Читати далі:

   

AgroMarket 3_2020_31На кожній гривні, інвестованій у діяльність наукових насінницьких установ, національна економіка заробляє 38. Чому ми програємо імпорту?

У продовольчій безпеці кожної держави з розвиненою економікою насінню відводиться особливе місце. Розвиток галузі, що реалізує генетичний потенціал сформованих сортових рослинних ресурсів, — це запорука подальшого зростання агровиробництва. Крім можливості задовольнити внутрішню потребу в насінні й садивному матеріалі, це ще й нагода наростити його експорт. Відтак ефективність насінництва у контексті розвитку національної економіки — питання стратегічне.

Загальна вартість світового ринку насіння 2018 року становила 39,9 млрд доларів (+1,2% до 2017-го й +7,9 % до 2016-го).

Читати далі:

   

infagroУже напередодні пандемії було зрозуміло, що світова молочна промисловість знаходиться на порозі масштабних змін. Чи не найбільшим чинником стала урбанізація. Зростання доходів міського населення відразу позначилося на збільшенні вмісту тваринних жирів у раціоні, причому молочний жир був найбільш доступним, а тому першим замінював рослинний.

Відбулося також збільшення споживання масла та твердих сирів та поступове зменшення споживання так званих «свіжих молочних продуктів» (fresh dairy products), тобто питного молока, ферментованих продуктів, молочних напоїв, а також м’яких сирів (творога). Щоб утримати споживача, виробники цієї продукції значно розширили асортимент. Так, питне молоко можна знайти з різним вмістом жиру, з наповнювачами, підсолоджувачами, вироблене за спеціальною технологією (наприклад, ультрапастеризоване молоко чи молоко А2) та від різних видів тварин. Те саме стосується й іншої продукції. Значно розширився ринок йогуртів.

Читати далі:

   

Сторінка 1 з 24

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>