Ми у ЗМІ

qha 1КИЇВ (QHA) - У Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» відбулось засідання круглого столу на тему: «Сучасний стан та перспективи розвитку сільського господарства тимчасово окупованого Криму».

Організаторами заходу виступають Меджліс кримськотатарського народу, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», інформаційне агентство QHA («Кримські новини»).

Головними питаннями, які бу порушувати під час засідання круглого столу: наслідки тимчасової окупації для аграрного сектора економіки України та Автономної Республіки Крим; першочергові заходи і потреби післяокупаційного розвитку сільського господарства Автономної Республіки Крим; нинішній стан сільського господарства Автономної Республіки Крим.

Переглянути відео

   

propozyciyaБільшість респондентів переконані, що мораторій на продаж сільгоспземель можна зняти лише за умови повного законодавчого та нормативного врегулювання ринкового обігу, йдеться у статті директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка та завідувача відділу земельних відносин та природокористування Інституту аграрної економіки, д.е.н. Ольги Ходаківської «Навіть після зняття мораторію на продаж власники паїв не збираються спускати їх за безцінь», опублікованій на веб-сайті «Пропозиція» 12 лютого 2018 року.

Автори знайомлять читача з результатами проведеного науковцями установи опитування з питань можливих моделей обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні, які були презентовані на прес-конференції в УНІАН 7 лютого 2018 року.

   

2018-02-07 ua-pershyy-tv_khodakivska_rynok-zemliЗемельне питання було, є і буде залишатися одним із найбільш важливих та гострих для українського суспільства, і водночас одним із найбільш заполітизованих. Оскільки, без перебільшення, воно є доленосним для української держави, українського народу та українського селянина.

Коли ми говоримо про земельну реформу, слід, в першу чергу, враховувати інтереси саме тих, хто живе і працює на землі, інтереси тих, хто хоче власною працею обробляти свою земельну ділянку.

У жодному законопроекті наразі не визначено чіткої мети, інструментів її досягнення, а також а також механізми захисту інтересів вітчизняних селян та фермерів.

Тому в умовах, що склалися на сьогодні, науковці Інституту аграрної економіки вважають, що наразі Україна не готова до запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення.

Якщо ми ставимо собі за мету розвивати фермерство, підтримувати українського селянина, то до вирішення цього питання слід підходити комплексно, і це рішення має бути вкрай виваженим і послідовним, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»,, д.е.н. Ольга Ходаківська, виступаючи 7 лютого 2018 року на телеканалі UA:Перший у випуску програми «Світло» на тему «Мораторій на продаж землі».

Переглянути відео

   

2018-02-07 unian-press-conference_7Близько 70% респондентів вважають, що передумовою зняття мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення має бути комплексне нормативно-правове урегулювання цього питання, а також встановлення спеціальних обмежень, які діятимуть в інтересах українського народу, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи результати проведеного науковцями установи опитування з питань можливих моделей обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні на прес-конференції, яка відбулася в УНІАН 7 лютого 2018 року.

У разі зняття мораторію продати свої земельні паї мають намір близько 10,4% власників. А це означає, що пропозиція на ринку земель у разі його запровадження може скласти 1,5-2,8 млн га сільськогосподарських угідь, поінформувала завідувач відділу земельних відносин та природокористування Інституту аграрної економіки, д.е.н. Ольга Ходаківська.

Переглянути відео

   

ATR-TV logoЗапровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні нині гальмує низка чинників. Серед них, зокрема, відсутність інституційного забезпечення, необхідної інфраструктури, інвентаризації земель, невизначеність кола потенційних покупців тощо.

Згідно розробленої науковцями Інституту аграрної економіки моделі запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення має відбуватися у шість етапів. При цьому Україна має забезпечити першочергове право та створити відповідні умови, аби землю сільськогосподарського призначення придбавали ті, хто на ній живе і працює, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи 01 лютого 2018 року на телеканалі ATR у випуску програми «SABA/Ранок» на тему «Чим живе український аграрний сектор?».

Експерт також поділився своїми думками щодо важливості державної фінансової підтримки фермерів, ефективності минулорічної бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», а також стану затребуваності та проблем аграрних вищих навчальних закладів. 

Переглянути відео

   

Reuters-LogoМіжнародне інформаційне агентство Reuters опублікувало дані прогнозу обсягів виробництва валової продукції сільського господарства у 2018 році, зробленого вченими Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

З огляду на те, що дана публікація доступна лише передплатникам інформаційних продуктів Reuters, ознайомитися з публікацією можна тут.

   

Latifundist logoUkraine in 9M 2017 exported grain for US$ 4.9 billion, including corn — US$ 2.4 billion, wheat — US$ 1.9 billion, barley — US$ 0.6 billion.

This is reported by Nikolai Pugachev, the deputy director of the National Scientific Center Institute of Agrarian Economics, NAAS corresponding member.

The volume of oilseeds export for this period amounted to US$ 1.3 billion, export of soybean and rapeseed is valued at US$ 0.6 billion. Foreign supplies of sunflower oil brought US$ 3.2 billion to the exporters.

The largest buyers of Ukrainian grain in January-September 2017 were the countries of Africa, Asia and Europe.

The leading position among the largest importers of Ukrainian grain for several consecutive years is held by Egypt, whose share in the total export is 14.5%.

"Significant shares in the Ukrainian grain exports accounted for Spain (7.8%), the Netherlands (7.1%), China (6.6%), Saudi Arabia (5.2%) Italy and India (5.0% ). Taking into account the shares of Bangladesh (4.4%) and Israel (4.3%), all these countries accumulated about 60% of the cost of grain exports," the expert says.

Turkey (14.2%), the Netherlands (11.2%), Germany (10.9%), Iran (9.1%), Belgium (8.8%), Egypt (7.4% ) and Pakistan (5.5%) are the largest buyers of oilseeds. Together they form 2/3 of exporters' income.

November 01, 2017 – Latifundist.com, Ukrainian grain export in 9M 2017 amounts to US$ 4.9 billion

   

agropolit com_crВнаслідок некоректності механізму розподілу дотацій, за оцінками науковців Інституту аграрної економіки, конкурентні переваги отримали птахівничі підприємства й тепличні комбінати. Перші відзначаються ритмічністю відвантаження продукції протягом року, а другі – реалізують свою продукцію переважно у першій половині року. У першому півріччі, за даними Інституту аграрної економіки, птахівники отримали левову частку всіх дотацій: 56,3% у березні, 66,9% у квітні та 57,8% у травні.

За результатами п’яти виплат бюджетних дотацій частка птахівничих підприємств у загальній сумі виплачених дотацій сукупно становить майже 56%. Швидше за все, за результатами року частка птахівничих підприємств сукупно перевищить встановлений ліміт у 50% – внаслідок методичної помилки за нарахування дотації.

Окрім цього, окремі виробники отримали значно більше за інших. Один із них у загальній сумі бюджетних дотацій за результатами п’яти виплат отримав 19,3%, а в сумі дотацій серед птахівників – 34,5%. Це ставить у дуже невигідне становище виробників, які виробляють і продають свою продукцію переважно у другій половині року, наприклад, цукровики.

За такого підходу частка сільгосппідприємств – суб’єктів бюджетної фінансової підтримки в режимі «квазіакумуляції» ПДВ, які здійснюють реалізацію продукції переважно у другій половині року, буде меншою від запланованої. Оскільки значення коефіцієнта пропорційності у другій половині року буде значно нижчим за відповідний показник у першому півріччі, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш у коментарі веб-сайту “AgroPolit”, опублікованому у статті «Дотаційний» скандал із відстрочкою у 9 місяців» 3 жовтня 2017 року.

   

propozyciyaНезважаючи на яскраво виражений сировинний товарообмін, і в Україні, і в Туреччині є перспективні наукові розробки і технології, які могли б підняти на новий рівень торгові відносини в аграрній сфері.

Одна з наукомістких позицій, яку країни продають одна одній, - насіння.

Так, з 2015 року науково-дослідні інститути Національної академії аграрних наук України (НААНУ) постачають до Туреччини насіння ярої пшениці української селекції. До Державного реєстру насіннєвого матеріалу Туреччини вже внесено 5 українських сортів пшениці.

Це одна з перших спроб виведення українського насіннєвого матеріалу на світовий ринок. Уже два роки поспіль у Туреччині поля під пшеницю засівають українськими насінням, а вітчизняні установи НААНУ, які вивели ці сорти пшениці, отримують роялті за їхнє використання за кордоном.

Експорт продукції харчової та переробної промисловості, хоч і розвивається, проте не надто швидко і лише по окремих позиціях. Розширення зовнішньоторговельних операцій між Україною і Туреччиною доцільно поглиблювати по всіх групах товарів переробної промисловості, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов у коментарі журналу «Пропозиція», опублікованому у статті «Туреччина й Україна як приклад наукоємної співпраці в агросекторі. Напередодні ЗВТ» 29 вересня 2017 року.

   

ekonomicheskie-izvestiya logoПротягом січня-липня 2017 р. відбувалося зростання експорту курятини. Його рівень досяг 169 тис. тонн, що на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Для порівняння, загалом за 2016 р. обсяги експорту курячого м’яса склали 240 тис. тонн, майже в 1,5 разу вище за показник 2015 р. Якщо все це відобразити в грошовому вираженні, то в січні-липні 2017 р. Україна експортувала м’яса птиці на суму 228,2 млн доларів, тоді як за аналогічний період 2016 р. це було лише 156,8 млн тонн.

Мало того, що дедалі більше м’яса йшло за кордон, це відбувалося зі зростанням ціни. Рівень ціни експорту станом на липень 2017 р. зріс до $1465 за тонну, що на 25% вище порівняно з липнем 2016 р. Цей чинник і зумовив підвищення внутрішніх цін до рівня окремих європейських країн, зокрема Польщі.

Так, якщо ще на початку року куряче м’ясо в Україні було трохи дешевшим, ніж у країнах Східної Європи, то, як свідчить моніторинг цін на цей вид продукції в гіпер- та супермаркетах, уже з літа вони наблизилися до рівня Польщі, Угорщини, Литви та інших країн.

Вже сьогодні видно – ринок курятини в Україні монополізовано: З огляду на те, що ціни на цю продукцію піднялися вище за європейські, дії виробників скидаються на «картельну» змову. Найбільші виробники курятини, як правило, є одночасно одними з найбільших споживачів зерна в Україні. А оскільки собівартість та ціна зерна зростає, це, звичайно, призводить і до підвищення вартості курятини. Однак зростання цін на зерно не може порівнятися з астрономічним зростанням цін на куряче м’ясо. Так, якщо зерно за останній рік подорожчало на 3-4%, то куряче м’ясо – відразу на 30%.

Меріям міст, обласним та районним державним адміністраціям можна порекомендувати провести моніторинг цінової ситуації на ринку м’яса птиці на місцях, проаналізувати попит і пропозицію на продукцію птахівництва з метою виведення продукції на вітчизняний споживчий ринок. Для цього вважаю за необхідне створювати погоджувальні комітети цін, витрат і доходів у продовольчому ланцюжку від виробника м’яса птиці до споживача, зазначила старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко у коментарі газеті «Економічні відомості», опублікованому у статті «Курятина дорожчає» 22 вересня 2017 року.

   

Сторінка 1 з 21

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>