Ми у ЗМІ

Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні падає: за період із січня по серпень 2020 року воно скоротилося на 9,9%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Фахівці пояснують спад, в першу чергу, кліматичними змінами.

«Цього року на ситуацію досить сильно вплинули природні умови, вони були набагато гірші за торішні. Власне, це й стало першопричиною зменшення виробництва зернових у першій половині 2020 року. Також варто зважати на той факт, що продукція тваринного походження не в змозі компенсувати втрати зернових. Тут варто згадати і про зменшення поголів'я ВРХ, і про збільшення імпорту молочної продукції. Тож за таких умов у другій половині 2020 року навряд чи можна очікувати позитивної динаміки у виробництві: втрат від кліматичних факторів вже не зміниш, як і посівних площ та відповідних культур. Єдине, що може допомогти у цій ситуації – це мінімізація втрат під час збору того врожаю, який виріс. Крім того, минулий рік був рекордним за показниками врожайності, а рекордні показники завжди важче утримувати, ніж навіть досягати», – прокоментував для AgroPolit.com ситуацію директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко.

Читати далі:

Цього року на ситуацію досить сильно вплинули природні умови, вони були набагато гірші за торішні. Власне, це й стало першопричиною зменшення виробництва зернових у першій половині 2020 року. Також варто зважати на той факт, що продукція тваринного походження не в змозі компенсувати втрати зернових. Тут варто згадати і про зменшення поголів'я ВРХ, і про збільшення імпорту молочної продукції. Тож за таких умов у другій половині 2020 року навряд чи можна очікувати позитивної динаміки у виробництві: втрат від кліматичних факторів вже не зміниш, як і посівних площ та відповідних культур. Єдине, що може допомогти у цій ситуації – це мінімізація втрат під час збору того врожаю, який виріс. Крім того, минулий рік був рекордним за показниками врожайності, а рекордні показники завжди важче утримувати, ніж навіть досягати.

Читати далі:

За темпами формування сортових ресурсів Україна випереджає Німеччину, Францію та Польщу. Але свій генетичний потенціал національні сортові рослинні ресурси досі не реалізують на повну.

У Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні, у червні 2020-го налічувалося майже 12 тис. сортів, гібридів та ліній. Із них 8731 — це сорти та гібриди (для промислового виробництва й комерційного обігу), а 2799 — лінії (для визначення та підтвердження гібридного складу для забезпечення авторських прав). Зокрема, 868 гібридів та 783 ліній соняшнику, 1285 гібридів та 1811 ліній кукурудзи, 2693 гібридів овочевих. 

Аналіз динаміки державної реєстрації сортових ресурсів (за роки незалежності України) дав змогу виявити суттєві зміни в їхньому кількісному та якісному складі. Скажімо, 1991 року у Реєстрі налічувалося вітчизняних 890 сортів (53% загальної кількості), то вже 2019-го цей показник зріс до 4844 (41%). частка сортів української селекції за цей період зменшилася на 12% (рис. 1).

Читати далі:

Врожай — на рівні 33 млн т — прогнозують у ННЦ «Інститут аграрної економіки». «Це на 3,5 млн т менше, ніж було зібрано у попередньому — рекордному — році», — говорить заступник директора ННЦ Микола Пугачов. 

На його погляд, таке зменшення не є критичним. Україна й надалі залишатиметься потужним експортером кукурудзи, закордонні поставки якої «Інститут аграрної економіки» прогнозує на рівні 27,4 млн т.

Читати далі:

Зерно спельти має свої особливості. Воно схоже на пшеничне, але більше за розмірами і захищене жорсткою лускою. При цьому містить мінімальну кількість глютену, багато різних вітамінів і мікроелементів, більше протеїну (до 25%) та клейковини (до 50%) порівняно з поширеною в Україні м'якою пшеницею. «Тому борошно зі спельти використовується як окремо для виготовлення хлібобулочних й макаронних виробів, так і в якості поліпшувача до низькоякісного борошна», — розповідає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов.

Спельту цінують за високі якісні показники та смак. Вона використовується у хлібопекарстві, виготовленні круп, макаронів, десертів, у дієтичному та дитячому харчуванні.

Читати далі:

Законопроект про зниження ставки ПДВ на 6% пройшов перше читання в Верховній Раді. До чого це може призвести? Як на це відреагували представники аграрних галузей? Досвід провідних країн. Про все це розповів завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інституту аграрної економіки»  Леонід Тулуш на програмі "Бізнес діалог" в студії телеканалу "Перший діловий".

Переглянути відео

Джерело: Перший діловий

Інформаційна кампанія в деяких ЗМІ, що прогнозує подорожчання хліба на 15-20%, насправді може призвести до цього. Про це Укрінформу заявив заступник директора Інституту аграрної економіки (ІАЕ) Микола Пугачов.

Він зазначив, що останнім часом у засобах масової інформації поширюються відомості щодо подорожчання хліба до кінця 2020 року на 15-20 %. І це, на його думку, як і будь-яка маркетингова інформація, впливає на поведінку учасників ринку.

Читати далі:

Зниження інтересу до молочного скотарства може призвести до занепаду сільських територій. Про це попередив заступник директора ННЦ Інституту аграрної економіки, член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

«Найбільший спад поголів’я очікується у приватному секторі, ну і стабілізація у секторі великих і середніх спеціалізованих господарств. У виробників молока прогнозується менший спад і навіть зростання у спеціалізованих господарствах. Це не лише наші прогнози, Інституту аграрної економіки, з цими прогнозами у процесі переговорів погодились фахівці-прогнозисти ФАО. У ОСД взяли їх у роботу, тому тепер ці прогнози є їхніми прогнозами. Ситуація, у якій ми зараз знаходимось, можна змоделювати таким чином: без будь-яких змін буквально за 25 років ми будемо мати майже порожню територію без населених пунктів, без сільського населення, яке буде переважно зосереджене у великих, ну можливо ще у середніх містах. Щось схоже у світі вже є – такі держави, де 90% населення проживає в одному місті, а все інше це пустеля та гори», – сказав Пугачов.

Читати далі:

Завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Леонід Тулуш взяв участь у вебінарі, організованого Комітетом підприємців агропромислового комплексу при ТПП України за підтримки проекту Агроторгівля України (Agritrade Ukraine), на якому було обговорено питання оподаткування агропродовольчого сектору.

Переглянути відео

Переглянути презентацію

Джерело: Торгово-промислова палата України

У нинішньому році урожай зернових в Україні буде менше, ніж в минулому. Про це на прес-конференції в інформагентстві ГолосUA розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

«Погода продемонструвала, що сільське господарство є досить уразливим від цього фактора, але слід говорити і про інші фактори. Буквально в грудні 2018 року Верховна Рада минулого скликання вирішила, що в Україні головним є не сільське господарство, а будівництво басейнів в містах України і забрала половину зарплати з учених-аграріїв на будівництво басейнів. Така є особливість», - сказав Микола Пугачов.

Читати далі: