Ми у ЗМІ

Зростання цін на пальне, добрива та насіння, дефіцит робочої сили та воєнні ризики формують складні умови для аграрного сектору у 2026 році. Хоча різкого скачка витрат експерти не прогнозують, агровиробники змушені працювати в умовах постійної невизначеності, коли кожен фактор може вплинути на собівартість і врожайність.

Про основні виклики в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповів Олександр Захарчук – завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", член-кореспондент НААН.

Читати далі:

Не всім у Європі і не завжди подобається конкуренція з українськими агровиробниками. Цього року був не один привід про це згадати. Богдан Духницький, доктор економічних наук, провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», нагадує, що упродовж 2025 року загальні умови торгівлі між Україною та Євросоюзом змінювались тричі.

Як відомо, від початку нинішнього року до 5 червня включно діяв режим торгових преференцій з опцією швидких коригувальних заходів у вигляді застосування мита щодо семи товарних позицій – м’яса птиці, яєць, меду, цукру, кукурудзи, вівса, круп, якщо обсяги їх імпорту з нашої країни до ЄС перевищуватимуть 5/12 середнього річного рівня, розрахованого з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року. З 6 червня 2025 року був запроваджений перехідний період у рамках діючої зони вільної торгівлі між сторонами, коли застосовувалась вже більша кількість квот згідно з умовами, актуальними перед повномасштабним вторгненням рф на територію України. Важливий нюанс при цьому полягав у їх пропорції на рівні 7/12 передбаченого річного обсягу, тобто до кінця 2025 року. Паралельно відбувався процес переговорів щодо нових умов торгівлі агропродовольчою продукцією на довший період. Як результат, з 29 жовтня 2025 року набули чинності оновлені правила торгівлі з Європейським Союзом. Продовжує Богдан Духницький.

Читати далі:

У коментарі для 24 Каналу науковиця Інституту аграрної економіки Інна Сало розповіла, що на формування цін на овочеві впливають обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також пальне.

• Наприкінці грудня 2025 року деякі позиції з борщового набору дещо зросли, за даними Мінфіну: буряк здорожчав до майже 11 гривень за кілограм в середньому, а морква до – 11,03 гривні за кілограм в середньому.
• Натомість картопля – до 16,45 гривні за кілограм, а цибуля ріпчаста – до 7,76 гривні за кілограм. Лише вартість капусти білокачанної знизилася – до 9,52 гривні за кілограм.

  Читати далі:

Науковиця Інституту аграрної економіки Наталія Копитець для 24 Каналу зауважила, що, за прогнозами, ціни на основні види м'яса (яловичина, свинина, курятина) у січні 2026 року не зміняться і залишаться на рівні цін, які склалися в останній декаді грудня 2025 року.

Відтак станом на 24 грудня 2025 року порівняно з аналогічним періодом у 2024 році роздрібні ціни на основні види зросли від 16,8% до 71%.

З-поміж основних видів м'яса за рік найбільше здорожчали ребра яловичини. Роздрібні ціни на цей продукт зросли від 172,29 гривні за кілограм до 294,55 гривні за кілограм (+71%).

Читати далі:

Для 24 Каналу науковиця Світлана Черемісіна розповіла, що торішня тенденція поступового щомісячного здорожчання продуктового кошика, до якого належать крупи, хліб та хлібобулочні вироби, зберігатиметься й у 2026 році.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, очікується, що у січні 2026 року хліб пшеничний із борошна вищого ґатунку додасть у ціні мінімум 2 – 3% і коштуватиме 61 – 62 гривні за кілограм.

А от хліб пшеничний із борошна першого ґатунку зросте в ціні до 49 – 50 гривні за кілограм (+2 – 3%), хліб житній – до 53 – 54 гривень за кілограм (+3 – 4%), батон – до 31,32 гривні за 500 грамів (+1,5 – 2%).

Читати далі:

У 2025 році в Україні, у промисловому секторі молочного скотарства, триває відновлення. На 1 листопада кількість корів у підприємствах та ФОПах зросла на 2,3%. Виробництво сирого молока за 10 місяців збільшилося на 7,6% порівняно з минулим роком. Очікується, що промислові ферми дадуть цього року на 0,2 млн тонн молока більше, ніж у 2024 році.

Такий ріст став можливим завдяки хорошій ціновій ситуації у 2023–2024 роках, коли ціни на молоко активно росли, особливо в другій половині року. Через це багато МТФ активізували інвестиції — будувалися або розширювалися виробничі потужності. У результаті на переробку надійшло вже понад 3,0 млн тонн молока за 10 місяців, а за весь 2025 рік очікується понад 3,6 млн тонн (проти 3,2 млн тонн у 2024 році).

Читати далі:

Дешеві сировина та робоча сила як конкурентні переваги України – вже в минулому

Аграрні перемовини – не просто одна з ключових, а напевно, найскладніша частина підготовки України до вступу в ЄС.

І не в останню чергу – через численні стереотипи, якими керуються європейські фермери, а через них – і уряди країн Євросоюзу щодо української "аграрки".

Уявлення, що відразу після вступу України в Євросоюз дешева українська агропродукція неодмінно знищить європейське фермерство і одночасно – забере собі більшу частину аграрних субсидій ЄС, стали настільки поширеними, що вже сприймаються як щось самоочевидне.

Читати далі:

Олександр Захарчук, член-кореспондент НААН, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», зазначає, що якісного зберігання найбільше потребують овочі, які швидко псуються.

«Передусім, це коренеплоди – морква та буряк, цибуля та капуста. Цього року найбільш проблемна ситуація з цибулею. Урожай ріпчастої цибулі виявився збитковим. Якщо весною ціна на цей овоч злітала до 30 грн/кг, то сьогодні фермерські господарства змушені реалізовувати цибулю за ціною 4-6 грн/кг. Зокрема, і через відсутність умов для її зберігання. Також відчувається нестача потужностей для зберігання картоплі та капусти», – зазначає фахівець.

Читати далі:

«Комерсант Український» звернувся до Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», аби там оцінили потенціал України у переробці аграрної продукції. За словами провідного наукового співробітника відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції інституту, доктора економічних наук Богдана Духницького, товари харчової і переробної промисловості все ж мають доповнюючу роль в експорті агропродовольчої продукції України.

У 2024 році вартість продажів переробленої продукції на зовнішніх ринках перевищила 4 млрд доларів США, відновившись до показників 2021 року, і це склало майже 17% у товарній структурі агропродовольчого експорту України. За 10 місяців нинішнього року всього експортовано такої продукції на суму близько 3,6 млрд доларів США, а її частка наразі зросла до 19,5%.

Читати далі:

Площа посіву озимих на зерно у 2025 році становитиме приблизно 5,4 млн га, що на 4% менше за попередню кампанію. Серед олійних культур, зокрема, посів ріпаку очікується на площі 1,1 млн га, що на 4,7% менше, ніж торік.

Про це в коментарі AgroPortal.ua зазначили у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки».

За словами старшого наукового співробітника відділу економіки аграрного виробництва, д.е.н. Дмитра Людвенка, за першу декаду листопада поточного року виконання прогнозу посіву зернових культур становить понад 94%. Осіння посівна проходить в умовах високих економічних, кліматичних та воєнних ризиків.

Читати далі: