Ми у ЗМІ

Що ж до потреб, то у ННЦ «Інститут аграрної економіки» порахували, що відповідно до норми висіву зернових культур щорічна потреба в насінні для посіву становить близько 1,2 млн т. Для посіву олійних культур щороку необхідно близько 300 тис. т насіння, а цукрових буряків — від 600 до700 т.

Науковці наголошують, що нині вже майже половина сортів, зареєстрованих у Державному реєстрі сортів рослин України, — іноземної селекції. І їхня частка постійно зростає.

Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН – Частка сортів українських заявників, що міститься у Державному реєстрі сортів рослин України, у 2024 році становила трохи більше 44%. З них по окремих культурах: кукурудза — 45,3%, соняшник — 32,9%, овочі — 23,3%, ріпак — 19,1%, буряки кормові та цукрові — 19,2%.

Пріоритетність вітчизняної селекції відмічена для сортів зернових колосових, кормових, лікарських і декоративних видів. Торік у групі зернових частка у структурі Реєстру сортів пшениці озимої українських заявників становила 63,1%, ячменю ярого — 66%. Частка кормових сортів складала 52,3%, лікарських — 64,2%, декоративних — 88,7%.

Читати далі:

У 2024 році до України було ввезено іноземного насіння на $400 млн. У межах держави на таку ж суму здійснюється виробництво кондиційного насіння іноземної селекції, що фінансується іноземними компаніями. Отже в цілому насіння іноземної селекції продається на $0,8-0,9 млрд щорічно.

Такі розрахунки в коментарі AgroPortal.ua наводять в ННЦ «Інститут аграрної економіки».

За інформацією завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення інституту, члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука, основними країнами, де закупається найбільше насіння, є Франція, США, Німеччина, Канада, Туреччина, Іспанія, Румунія, Угорщина. 

При цьому Франція, США, Німеччина — це країни з високорозвиненим селекційним і насіннєвим потенціалом, тоді як в Угорщині, Румунії та Туреччині знаходяться заводи з виробництва насіння, які належать великим транснаціональним компаніям.

Джерело: AgroPortal

Відповідно до норми висіву зернових культур (пшениця, ячмінь та жито) щорічна потреба в насінні для посіву становить близько 1,2 млн т, зокрема 100 тис. т кондиційного насіння — добазового, базового та сертифікованого, а також 5 тис. т добазового, базового та батьківських ліній.

Такі розрахунки в коментарі AgroPortal.ua наводять в ННЦ «Інститут аграрної економіки».

За інформацією завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення інституту, члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука, для посіву озимої пшениці необхідно 1 млн т, ячменю — 150 тис. т, а жита — 16 тис. т.

Щорічна потреба в насінні для посіву ярих зернових становить близько 400 тис. т. При цьому, за інформацією Олександра Захарчука, насіння кукурудзи — 105 тис. т, ярої пшениці — 50 тис. т, ярого ячменю — 180 тис. т, вівса — 33 тис. т, а зернобобових (горох, квасоля) потрібно 50 тис. т.

Для посіву олійних культур щороку необхідно близько 300 тис. т насіння, зокрема: сої — 250 тис. т, соняшнику — 35 тис. т, озимого та ярого ріпаку — 5 тис. т.

Щорічна потреба в насінні для посіву цукрових буряків варіюється у межах 600-700 т.

Джерело: AgroPortal

Продовольство займає 60% в загальному експорті з України. Про перспективи на 2025 та про торгівлю з окремими країнами поділився думками академік Микола Пугачов - заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Миколо Івановичу, Ваше бачення та оцінка експорту продовольства на 2025 рік. Чи чекати новий рекорд і від яких чинників він залежить?

Головний підсумок аграрного експорту України за три роки повномасштабної агресії РФ на території України – вдалося не лише стабілізувати ситуацію, а й навіть наростити його вартісні обсяги за підсумками 2024 року.

Торік галузевий експорт на суму 24,6 млрд дол. США став другим за період незалежності нашої держави, поступившись лише рекордному показнику 2021 року у 27,7 млрд дол. США.

Читати далі:

Зокрема у лютому 2025 року очікується здорожчання на подібні продукти, повідомила науковиця Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", Інна Сало для 24 каналу.

Експертка пояснила, що на динаміку цін на овочі істотно впливають такі чинники:

• оперативність;
• обсяги постачання;
• вартість зберігання та транспортування;
• підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників;
• ціни на пальне.

  Читати далі:

Ціни на основні види хліба підвищилися майже на одну п’яту, повідомила науковиця "Інституту аграрної економіки" Світлана Черемісіна для 24 каналу.

Зокрема ціни наразі такі:

• пшеничний з борошна вищого ґатунку подорожчав до 51,91 гривні за кілограм (+17,8%);
• хліб пшеничний з борошна першого ґатунку – до 42,52 гривні за кілограм (+19,0%);
• хліб житній – до 45,12 гривні за кілограм (+20,6%).

  Читати далі:

Ситуація із забезпеченням аграрного комплексу насінням в Україні досить тривожна. У 2023 році загальний обсяг виробництва кондиційного насіння основних зернових та олійних сільськогосподарських культур в нашій країні становив 274 тис. т (добазове, базове та сертифіковане) за потреби 2,5-2,8 млн т. При цьому частка кондиційного насіння основних зернових та олійних сільськогосподарських культур української селекції становила лише 67,8 тис.т, або 24,7 % від загального обсягу виробництва сертифікованого насіння. В той же час імпорт насіння іноземної селекції становив 36,2 тис. т. Водночас було вироблено та сертифікованого на території України ще 170 тис т насіння іноземної селекції. Тож загалом виробництво та імпорт кондиційного насіння іноземної селекції у 2023 році становив 206,2 тис.т, або 75,3 %.

Експансія зарубіжної селекції

Рівень забезпечення виробництва зернових і олійних культур кондиційним насінням вітчизняної селекції нині є вкрай низьким, що може становити загрозу національній безпеці. Частка насіння вітчизняної селекції у виробництві озимої пшениці у 2023 році становила 48,1%, ярого ячменю – 35,5%, ярої пшениці – 22,6 %, озимого ячменю – 20,5%, кукурудзи – 18%, гороху – 16,4%, озимого жита – 11,9 %, соняшнику – 6,7%, сої – 6,6%.

Читати далі:

За інформацією заступника директора ННЦ "Інститут аграрної економіки", члена-кореспондента НААН Олександра Нечипоренка, за підсумками 2024 р. проти 2023 р. зросла рентабельність пшениці до рівня 17% та ячменю — до 25%.

У сезоні 2024 р. рентабельність ріпаку становила майже 60%, сої — до 40%. Збільшення цього показника пояснюється суттєвим здорожчанням сільгоспсировини. Наприклад, ціна на соняшник із січня до жовтня збільшилася майже на 158%. Також рентабельність зростала завдяки відновленню експортної активності та зниженню вартості логістики порівняно з 2023 р.

Джерело: dsnews.ua

Дешевшати кава не буде: п’ють її більше, а світовий запас, через неврожай, меншає. Розповів Суспільному доктор економічних наук Богдан Духницький. Так, протягом 2024 року ціна за чашку еспресо в Україні зросла в середньому на 20%. Причиною стали кліматичні зміни в країнах, де вирощують кавові зерна та збільшення споживацького попиту. Про вплив збільшення вартості напою розповідається у сюжеті

Джерело: Суспільне Черкаси

Переглянути відео

Витрати на насіння у рослинництві складають 50 млрд грн. Частка ж насіння і садивного матеріалу в загальній сумі витрат практично незмінна та щорічно складає близько 10%.

Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

За його словами, Україна досить імпортозалежна в частині забезпечення насінням. 

«З-за кордону щорічно ввозиться насіння на $350-400 млн. Крім того, у межах держави здійснюється виробництво кондиційного насіння іноземної селекції, що фінансується закордонними компаніями. Отже загалом насіння іноземної селекції закуповується на $0,9-1,0 млрд», — уточнює науковець.

Оскільки вартість насіння суттєво залежить від курсу долара до гривні, у 2025 році прогнозується його здорожчання на 10% внаслідок інфляційних процесів у країні.

Джерело: AgroPortal