Ми у ЗМІ

Інвестування у розвиток сільського господарства країни в найближчому майбутньому буде справою самого бізнесу.

Цього року Україна посіла 64-ту сходинку в рейтингу Doing Business в оцінюванні легкості ведення бізнесу, покращивши позицію минулого року на 7 пунктів. Однак у найближчі місяці не слід очікувати збільшення обсягів інвестування сільського господарства й суттєвих позитивних зрушень легкості ведення бізнесу, що разом гальмуватиме подальший розвиток залучення інвестицій. 

Відкочування назад 

Після сплеску інвестиційної активності в сільському господарстві України у 2016– 2018 роках обсяги капітальних інвестицій уже у 2019 році скоротилися майже на 10% проти попереднього року.

Читати далі:

Будь-яке полегшення податкового навантаження теоретично має піти на користь бізнесу. Але що стосується законопроєкту №3656 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції», то тут не все так однозначно.

Особливості законопроєкту і його прогнозований вплив на підприємництво та бюджет стали предметом обговорення на круглому столі в Українській аграрній конфедерації за участі представників аграрного бізнесу, експертів, науковців. З основною доповіддю виступив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інституту аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш. Основні тези його доповіді подаємо до уваги читачів.

Читати далі:

Українські аграрії сьогодні відіграють надзвичайно велику роль у розвитку національної економіки, будучи, по суті, її драйвером і стійким фундаментом. Саме вони генерують близько 40% валютних надходжень в країну, сприяючи стабілізації національної грошової одиниці. Безперечною їх заслугою є і внесок у вирішення питань продовольчої безпеки України.

Однак в цьому році українським товаровиробникам довелося зіткнутися з низкою складнощів.

Читати далі:

Завідувачка відділу земельних відносин та природокористування Інституту аграрної економіки НААН Ольга Ходаківська зазначила, що в 1990 році аграрії вносили вапняк на 1,5 млн га земель, а в 2019 році - тільки на 137 тис. га. За її словами, висока кислотність ґрунтів здатна знизити врожайність зернових культур до 50%. Але також це вплине на вартість ділянок після відкриття ринку земель в Україні. "З такої землі платитимуть менше податків, відповідно, менше коштів піде до місцевих бюджетів", - додала вчена.

Переглянути відео

Джерело: УНІАН

Ціна на гречку в Україні минулого тижня знизилася на 7%, до 15,15 тис грн за тонну, і подорожчання цієї крупи найближчим часом не очікується.

За інформацією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, в цьому році гречкою засіяно 74 тис. га, на 10 тис. га більше, ніж торік. За пару тижнів розпочнеться збирання урожаю гречки, і на ринок надійде крупа нового урожаю. Близько 500-600 тонн крупи гречаної має поставити на ринок АТ "Аграрний фонд" зі своїх запасів. Вже минулого тижня (3-7 серпня) закупівельні ціни на гречку, за словами заступника директора ІАЕ, знизилися на 7%, до 15,15 тис. грн за тонну. З огляду на це фахівці Інституту аграрної економіки не прогнозують у наступні місяці значного підвищення цін на гречані крупи.

Читати далі:

Ольга Ходаківська провела вебінар «Гранти на сільське господарство» на YouTube-каналі «Центр розвитку "ЧАС ЗМІН"»

Переглянути відео

Ще один важливий напрямок діяльності “старого-нового” міністерства – формування якісних механізмів запровадження обігу сільськогосподарських земель та сприяння результативності земельної реформи в Україні. На цьому наголошує директор Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Юрій Лупенко. За його оцінками, відновлене міністерство зможе приділяти більше уваги таким прогнозованим викликам для країни як-от: надмірна концентрація земель, зменшення зайнятості на селі, сприяти розвитку сільських територій.

Читати далі:

Кому доведеться платити. Як пояснив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", к.е.н. Леонід Тулуш, податкове зобов'язання "застосовується до будь-яких земельних ділянок с/г призначення, а не лише до паїв. Тобто всі ділянки, на яких щось сіється, садиться, скошується (як у випадках із сіножатями) чи пасеться (як у випадку із пасовищами), незалежно від того, кому вони належать і як використовуються, будуть оподатковуватись.

Відповідно, якщо земельна ділянка с/г призначення будь-якого спрямування (навіть присадибна ділянка, тобто город при будинку) перевищуватиме 1 га, за неї слід буде сплачувати податок.

Читати далі:

У Верховній Раді України розглядається законопроект, яким хочуть ввести збільшений податок на пай – Леонід Тулуш надав коментар телеканалу UA:ПЕРШИЙ.

Переглянути відео (дивитись з 8 хвилини)

За словами Олександра Захарчука, заввідділом ННЦ "Інститут аграрної економіки", в ході останньої посівної кампанії використовувалося близько 300 сортів озимої пшениці. Але найбільш поширеними були сорти вітчизняної селекції: "Богдана", "Шестопалівка", "Подолянка", "Смуглянка", "Антонівка", "Місія одеська" та "Куяльник".

Найбільшим попитом серед сортів озимого ячменю минулої осені користувались вітчизняні "Дев'ятий вал", "Снігова королева" та "Достойний", а також чеський "Луран" і німецький "Хайлайт". З найбільш популярних сортів озимого ріпаку експерт виділяє німецькі "Шерпа", "Рохан", "Мерседес" та "ПР44Д06", а також вітчизняний "Чорний велетень".

Читати далі: