Архів новин

kapitalni investytsiiКапітальні інвестиції у сільське, лісове і рибне господарство, а також у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, за січень-вересень 2020 року склали 39596,3 млн грн – 59,1 % до відповідного показника минулого року, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені Державним комітетом статистики України дані щодо обсягів капітальних інвестицій за дев’ять місяців 2020 року.

Детальніше

   

vynoВнутрішньому ринку винопродукції загрожує експансія іноземних виробників, вважає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Ольга Ходаківська.

За її словами, частка продажу через роздрібну мережу виробленого в Україні вина скоротилась торік до 52 %, проти 62 % у 2017 році та 85 % у 2005 році; коньячних виробів – до 65 % проти 80 %  у 2017 р.; ігристих і шампанський вин – до 60 % порівняно з 75 % у 2017 році.

Детальніше

   

proso Найбільше у 2020 році зросло виробництво проса – на 44,7 % проти 2019 року. Проте цей приріст досягнуто виключно за рахунок розширення на 64,1 % посівних площ під цією культурою на тлі зменшення її урожайності на 12 % – до 16,8 ц/га, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо збору урожаю сільськогосподарських культур станом на 1 листопада 2020 року.

За рахунок розширення посівних площ зросло і виробництво гречки – на 12,8 %, тоді як урожайність цієї культури зменшилась проти попереднього року на 5,9 % – до 12,7 ц/га.

Детальніше

   

«Ко́шик з хлі́бом» — картина Сальвадора Далі, написана у 1945 р. Знаходиться в Театрі-музеї Далі у ФігерасіШановні колеги! Дорогі аграрії!

Щиро Вітаю Вас із професійним святом – Днем працівників сільського господарства!

Цього року, незважаючи на складні умови, рекордним залишилось виробництво пшениці, соняшнику, ріпаку, картоплі, м’яса птиці та яєць. Працівники села виростили близько 68 млн т зернових та зернобобових культур.

Детальніше

   

DSC 5727Об’єднання зусиль науковців і практиків навколо питань підвищення якості та впізнаваності ураїнської винопродукції, пошуку шляхів підвищення її конкурентоспроможності через впровадження новітніх технологій, залучення інвестицій у виноробну галузь є важливим кроком, що в подальшому позитивно вплине на просування винних торгових марок, сприятиме розширенню ринків збуту виноробної продукції та сприятиме створенню позитивного іміджу «Made in Ukraine», наголосила заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська, виступаючи на III Міжнародному виноробному конгресі «Сучасні підходи у виноградарстві та виноробстві», що відбувся 4 листопада 2020 року у Києві в рамках Міжнародної виставки Wine&Spirits Ukraine.

Детальніше

   

DSC 5032Цього року Інститут аграрної економіки виступив співорганізатором III Міжнародного виноробного конгресу «Сучасні підходи у виноградарстві та виноробстві», адже ми усвідомлюємо, наскільки важливо привернути увагу до проблем виноробної галузі в Україні, а також об’єднати провідних виноробів, виноградарів, садівників України та світових експертів у пошуку шляхів реалізації вітчизняного потенціалу виробництва винопродукції, зазначила голови Ради молодих вчених Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Надія Столярчук.

Цю думку підтримала у своїй доповіді «Зміна споживчих вподобань на ринку винопродукції» заступник директора Інститут аграрної економіки, д.е.н. Ольга Ходаківська, За її словами, Україна має всі можливості опинитися в двадцятці світових лідерів з виробництва вина та винопродукції.

Детальніше

   

lupenko agropolit_3Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні падає: за період із січня по серпень 2020 року воно скоротилося на 9,9%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Фахівці пояснують спад, в першу чергу, кліматичними змінами.

«Цього року на ситуацію досить сильно вплинули природні умови, вони були набагато гірші за торішні. Власне, це й стало першопричиною зменшення виробництва зернових у першій половині 2020 року. Також варто зважати на той факт, що продукція тваринного походження не в змозі компенсувати втрати зернових. Тут варто згадати і про зменшення поголів'я ВРХ, і про збільшення імпорту молочної продукції. Тож за таких умов у другій половині 2020 року навряд чи можна очікувати позитивної динаміки у виробництві: втрат від кліматичних факторів вже не зміниш, як і посівних площ та відповідних культур. Єдине, що може допомогти у цій ситуації – це мінімізація втрат під час збору того врожаю, який виріс. Крім того, минулий рік був рекордним за показниками врожайності, а рекордні показники завжди важче утримувати, ніж навіть досягати», – прокоментував для AgroPolit.com ситуацію директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко.

Детальніше

   

lupenko agropolit_2Цього року на ситуацію досить сильно вплинули природні умови, вони були набагато гірші за торішні. Власне, це й стало першопричиною зменшення виробництва зернових у першій половині 2020 року. Також варто зважати на той факт, що продукція тваринного походження не в змозі компенсувати втрати зернових. Тут варто згадати і про зменшення поголів'я ВРХ, і про збільшення імпорту молочної продукції. Тож за таких умов у другій половині 2020 року навряд чи можна очікувати позитивної динаміки у виробництві: втрат від кліматичних факторів вже не зміниш, як і посівних площ та відповідних культур. Єдине, що може допомогти у цій ситуації – це мінімізація втрат під час збору того врожаю, який виріс. Крім того, минулий рік був рекордним за показниками врожайності, а рекордні показники завжди важче утримувати, ніж навіть досягати.

Детальніше

   

agromarket zakharchukЗа темпами формування сортових ресурсів Україна випереджає Німеччину, Францію та Польщу. Але свій генетичний потенціал національні сортові рослинні ресурси досі не реалізують на повну.

У Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні, у червні 2020-го налічувалося майже 12 тис. сортів, гібридів та ліній. Із них 8731 — це сорти та гібриди (для промислового виробництва й комерційного обігу), а 2799 — лінії (для визначення та підтвердження гібридного складу для забезпечення авторських прав). Зокрема, 868 гібридів та 783 ліній соняшнику, 1285 гібридів та 1811 ліній кукурудзи, 2693 гібридів овочевих.

Детальніше

   

pugachov agroportalВрожай — на рівні 33 млн т — прогнозують у ННЦ «Інститут аграрної економіки». «Це на 3,5 млн т менше, ніж було зібрано у попередньому — рекордному — році», — говорить заступник директора ННЦ Микола Пугачов. 

На його погляд, таке зменшення не є критичним. Україна й надалі залишатиметься потужним експортером кукурудзи, закордонні поставки якої «Інститут аграрної економіки» прогнозує на рівні 27,4 млн т.

Детальніше

   

Сторінка 44 з 160

<< Початок < Попередня 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 Наступна > Кінець >>