8 вересня 2022 року в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» відбулася Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція «Капіталізація аграрних підприємств та їх інвестиційне забезпечення», присвячена 85‑річчю з дня народження д.е.н., професора, член-кореспондента НААН Гліба Макаровича Підлісецького.

Обрана тема наукової дискусії є надзвичайно актуальною, наголосив у своєму вступному слові директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, з початку 2022 року, тобто лише за два квартали, капіталізація більшості українських публічних аграрних компаній знизилась майже на 50%.

За цей період показник Індексу інвестиційної привабливості України сягнув найнижчого за останні дев’ять років рівня у 2,17 балу з 5 можливих, тоді як до війни становив 2,73 балу. Навіть під час пандемії коронавірусу COVID-19 індекс України знижувався лише до 2,4 балу.

Сільське господарство внаслідок воєнних дій втратило 15-17 % основних засобів виробництва.

Однією з найбільш злободенних проблем у цьому контексті є питання формування капіталу сільськогосподарських кооперативів, зазначив у своїй доповіді професор кафедри менеджменту та маркетингу Поліського національного університету, д.е.н. Віталій Зіновчук.

Ефективні шляхи розв’язання завдань, які постали перед АПК нині і постануть у повоєнний періоди слід шукати вже зараз, вважає заступник академіка секретаря відділення аграрної економіки та продовольства НААН, д.е.н. Максим Кропивко. Адже необхідно буде відновити виробничі потужності, забезпечити продовольчу безпеку та конкурентоспроможність української сільськогосподарської продукції на світових ринках, визначити шляхи та реалізувати заходи щодо подальшого інноваційного розвитку агропромислового виробництва шляхом впровадження пост- та неоіндустріальних технологій виробництва агропромислової продукції.

Динаміку основних показників капіталізації сільського господарства представив у своїй доповіді завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки, д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, на початок 2022 року первісна (переоцінена) вартість основних засобів сільського господарства, мисливства та надання пов`язаних із ними послуг становила близько 600,0 млрд грн або 21,7 млрд дол США. Це майже 6 % загальної вартості основних засобів національної економіки України.

При цьому порівняно з відповідним показником 2021 року вартість капіталізації збільшилася на 70 млрд грн, тобто на 15%, що є позитивним результатом зростання інвестицій – на рівні 2,3 млрд дол. США – у згадану галузь.

За перше ж півріччя 2022 року з урахуванням втрат, пов’язаних із військовими діями росії на території України, було пошкоджено та  втрачено основних виробничих засобів сільськогосподарських підприємств на 90-100 млрд грн, що становить 15,0-17,0 % від їх загальної вартості.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2022 році рівень капіталізації сільського господарства може зменшитися майже на половину до 12,0-12,5 млрд дол. США, зауважив Олександр Захарчук.

Цю тему розвинула у своїй доповіді професор кафедри маркетингу та управління бізнесом Національного університету «Києво-Могилянська академія», д.е.н. Марина Могилова. Вона розкрила пріоритетність методів оцінки агробізнесу і сільськогосподарського майна в угодах злиття та поглинання (M&A), зауваживши, що конкретизація і рекомендаційна пріоритетність певного методу оцінки обумовлені специфікою агробізнесу, особливостями різних видів галузевого майна, станом ринку агробізнесу і сільськогосподарського майна.

Про основні напрями діяльності щодо капіталізації лісового господарства, реалізація яких можлива лише в післявоєнний період за підтримки європейських та американських партнерів, розповів завідувач кафедри управління та адміністрування університету «Україна», д.е.н. Ростислав Дубас.

Своїм баченням моделі реалізації інновацій на підприємствах переробної сфери АПК поділився старший викладач кафедри аграрного менеджменту та маркетингу Вінницького національного аграрного університету, к.е.н. Ярослав Гонтарук. Вона має включати заходи з державного планування, регулювання та стимулювання комплекс яких має бути спрямований на створення сприятливого клімату для реалізації інновацій, вважає науковець.

Провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки, к.е.н. Микола Кісіль у своєму виступі детально зупинився на проблемах управління інвестиціями в аграрному секторі в Україні та світі. На його думку, національна сільськогосподарська політика не має інвестиційної спрямованості, великий бізнес значною мірою використовує можливості державного управління і суспільні ресурси у своїх інтересах, а умови інвестиційної діяльності середніх і малих агроформувань і рівень захисту їх інвестицій незадовільні. Все це зумовлює деградацію вітчизняного аграрного сектору економіки на світовому, національних і регіональних рівнях.

Стрімкий розвиток роботизації є одним із актуальних трендів на сучасному світовому ринку сільськогосподарської техніки, поінформував завідувач відділу наукових досліджень та експертизи технологій для сільськогосподарського виробництва УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, к.т.н. Леонід Шустік.

Аналізуючи ринок сільськогосподарської техніки, він, зокрема, зазначив, що пік її продажу припав на 2018 рік. Тоді ж частка ґрунтообробної та посівної техніки склала 21 %, а співвідношення продажу вітчизняної техніки наблизилася до реалізації обсягів зарубіжної – 42 % до 58 % відповідно. На ринку стрімко зросла кількість вітчизняних виробників ґрунтообробної і посівної техніки за різними системами обробітку ґрунту.

Втім, значне підвищення цін на стальний прокат, деталі та комплектувальні, логістичні проблеми, пов’язані з вторгнення рф на територію України, спричинили гальмування вітчизняного виробництва сільськогосподарських машин. Бажання заводів покращити ситуацію спонукають до пошуку нових європейських ринків, зазначив Леонід Шустік.

За результатами обговорення учасники конференції дійшли згоди про необхідність подальшого проведення таких конференцій для широкого обговорення проблем оновлення та розвитку агропромислового виробництва у воєнний та післявоєнний період. Також вони ухвалили резолюцію конференції, яка буде надіслана органам влади.

У заході взяли участь понад 70 науковців, які представляли Національну академію аграрних наук України; Поліський національний університет; Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого; Вінницький національного аграрного університету; Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»; Національний університет «Києво-могилянська академія»; Національний університет біоресурсів і природокористування та інші.

Організатор – відділ інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».