Архів новин
Збільшення імпорту насіннєвого матеріалу у 2019 році обумовлене підвищенням попиту з боку агрохолдингів – Олександр Захарчук
За січень-листопад 2019 року Україна імпортувала 32,5 тис. т насіння зернових та 42,0 тис. т насіння олійних культур на загальну суму 427,8 млн дол. США. Це майже у 34 рази перевищує обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 12,7 млн дол. США за відповідний період, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.
За його словами, тенденція до збільшення імпорту насіннєвого матеріалу, яка спостерігається в Україні з 2015 року і зберіглася торік, є результатом різкого підвищення попиту через збільшення його споживання холдинговими компаніями та великими й середніми товаровиробниками.
Вітчизняний експорт насіння у 2019 році збільшився на 15,5% – Олександр Захарчук
Експорт насіння зернових та олійних культур за січень-листопад 2019 року склав 12,7 млн дол. США, що на 15,5 % перевищило показник 2018 року в 11,0 млн дол. США, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.
За його словами, у структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза. Обсяги поставок цього виду продукції на зарубіжні ринки за одинадцять місяців 2019 року у вартісному вимірі становили 8,0 млн дол. США, а частка кукурудзи у вітчизняному експорті насіння склала близько 64%.
Запровадження обігу сільськогосподарських земель має здійснюватись в інтересах українських селян – Юрій Лупенко
Запровадження обігу сільськогосподарських земель в Україні має здійснюватись, в першу чергу, в інтересах українського селянства. Таку позицію вітчизняні вчені-аграрники відстоюють з 1991 року, зазначив віце-президент НААН, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи на Позачерговому з’їзді Громадської спілки «Аграрний союз України», що відбувся 5 лютого 2020 року у Києві.
За його словами, науковцями Інституту аграрної економіки була розроблена вітчизняна селозберігаюча модель запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення. Вона, зокрема, передбачає поетапний підхід: спочатку для фізичних осіб, які проживають у сільській місцевості і працюють у сільському господарстві, і лише через 3-5 років – для сільськогосподарських підприємств.
У 2019 році прибутки тваринництва забезпечило виробництво молока – Юрій Лупенко
За рахунок виробництва молока сільськогосподарські підприємства одержали у 2019 році понад 2,6 млрд грн прибутку, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи розробку науковців установи «Очікувані показники собівартості продукції, її дохідності, прибутковості та рентабельності в сільськогосподарських підприємствах України у 2019 році: методика і розрахунки (грудень 2019 року)».
При цьому, зауважив він, торік прибутки на виробництві молока у сільгосппідприємствах зменшились проти 2018 року майже на 1,3 млрд грн. Водночас рівень рентабельності виробництва цього виду продукції зменшиться проти показника 2018 року лише на 1 % менше і складатиме 15,1 %.
В Інституті аграрної економіки за круглим столом обговорили економічні наслідки дочасного скасування «соєвих правок»
4 лютого 2020 року у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» відбулося засідання круглого столу «Економічні наслідки дочасного скасування «соєвих правок», в якому взяли участь представники суб’єктів, які здійснюють діяльність на ринку сої та продуктів її переробки – виробники сої, представники олієпереробної галузі, індустрії кормовиробництва, виробники тваринницької продукції; представники трейдерів – експортерів сільгосппродукції, органів державного управління у сфері АПК; наукової спільноти, які досліджують проблеми ринку сої.
Дочасне скасування Верховною Радою України «соєвих правок» було неоднозначно сприйняте різними учасниками ринку олійних культур та продуктів їх переробки. Разом з тим, набутий досвід дозволяє зробити певні оцінки доцільності використання подібних механізмів та прогнозувати їх можливі наслідки для розвитку як соєвої та оліє-жирової галузей, так і економіки сільського господарства в цілому, а також забезпечення державницьких інтересів, зазначив у своєму вступному слові віце-президент НААН, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.
Дочасне скасування «соєвих правок» матиме неоднозначні наслідки для розвитку соєвої та оліє-жирової галузей – Юрій Лупенко
Дочасне скасування Верховною Радою України «соєвих правок» неоднозначно сприйняте основними учасниками ринку олійних культур та продуктів їх переробки. Думки ключових гравців ринку розділились – хтось повністю його підтримує, проте є й ті, хто вважає, що політична доцільність ухвалення даного рішення переважила економічні. В будь-якому випадку, прийняте рішення потребує комплексної оцінки впливу на розвиток ринку насіння олійних культур в Україні та економіки сільського господарства в цілому, на доходи виробників сої і ріпаку та їх фінансовий стан, на подальші темпи розвитку ринку переробки насіння олійних культур в Україні, експортний потенціал даного сегмента аграрного ринку, обсяги та структуру валютних надходжень, розвиток кормовиробництва та тваринництва, на доходи бюджетів та ін., зазначив віце-президент НААН, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, відкриваючи засідання круглого столу «Економічні наслідки дочасного скасування «соєвих правок», яке відбулося 4 лютого 2020 року в Інституті аграрної економіки.
Дочасним скасуванням «соєвих правок» утрачено унікальний шанс змінити сировинну модель розвитку аграрного сектора на прикладі окремо взятої галузі – Леонід Тулуш
Зміна політики оподаткування ПДВ операцій із експорту соєвих бобів – так звані «соєві правки» – матимуть цілу низку негативних економічних наслідків. Насамперед, буде втрачено унікальний шанс змінити сировинну модель розвитку аграрного сектора на прикладі окремо взятої галузі агропромислового виробництва та забезпечити в ній сучасну трансформацію господарських процесів, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н Леонід Тулуш, виступаючи на засіданні круглого столу «Економічні наслідки дочасного скасування «соєвих правок», яке відбулося 4 лютого 2020 року в Інституті аграрної економіки.
У своїй доповіді «Оцінка економічних наслідків «соєвих правок» та прогнозування можливих ефектів від їх дочасного скасування», експерт, зокрема, наголосив, що зміна порядку оподаткування ПДВ операцій із експорту соєвих бобів, запроваджена із 2018 року, мала вплив на різні групи економічних суб’єктів.
Регулювання експорту сої нетарифними методами мало позитивний вплив на економіку країни – Артем Педорченко
Дія «соєвих правок», що передбачали нетарифне регулювання експорту сої, в цілому мала позитивний вплив на економіку України. Адже їх запровадження сприяло завантаженню переробних підприємств додатковими об’ємами сировини, розвитку олієжирової галузі, а також збільшенню в експорті частки товарів з більшою доданою вартістю, зауважив старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко, виступаючи на засіданні круглого столу «Економічні наслідки дочасного скасування «соєвих правок», яке відбулося 4 лютого 2020 року в Інституті аграрної економіки.
Україніці витрачають на харчі понад 42 % своїх доходів – Богдан Духницький
Частка витрат на харчування в Україні залишається однією з найвищих у світі, зазначив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдан Духницький, коментуючи дані Міністерства сільського господарства США (USDA), яке здійснює регулярний моніторинг витрат на харчування вдома у понад 100 країнах світу.
Статистичні дані дослідження підтверджують положення закону Енгеля, згідно з яким при зростанні доходів зменшується частка витрат на харчування. Одночасно в абсолютному вимірі витрати на їжу збільшуються. Чим більш розвинута і багата країна, тим меншу частку витрат її населення виділяє на продукти харчування, зауважив Богдан Духницький.
Найбільш рентабельним у 2019 році було вирощування проса – Юрій Лупенко
За розрахунками Інституту аграрної економіки, рівень рентабельності вирощування проса у сільськогосподарських підприємствах за підсумками 2019 року складатиме 47,2 %. Це найвищий показник серед усіх основних видів сільськогосподарської продукції, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи розробку науковців установи «Очікувані показники собівартості продукції, її дохідності, прибутковості та рентабельності в сільськогосподарських підприємствах України у 2019 році: методика і розрахунки (грудень 2019 року)».
Сторінка 49 з 155
<< Початок < Попередня 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 Наступна > Кінець >>