Архів новин

За умови пропозиції продукції відповідної якості за конкурентною ціною Україна має шанс вибороти місце ключового постачальника олійних культур та продуктів їх переробки до держав – членів Європейського Союзу, вважає науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко.

За даними Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2019 році європейські країни виробили 12,4 млн т соєвого шроту, 4,7 млн т соняшникового та 12,8 млн т ріпакового шроту.

При цьому потреби ЄС складають 30,9 млн т соєвого шроту, 7,9 млн т – соняшникового і 13,1 млн т – ріпакового, зауважив Артем Педорченко. Таким чином, місцеві виробники лише на 58 % покривають потреби ЄС у цьому виді агропродукції.

Детальніше

Як вплинула коронавірусна пандемія на зовнішню торгівлю сільськогосподарською продукцією?

Ольга Ходаківська: За час пандемії відбулись відчутні зміни у зовнішньоторговельних потоках. Загальний експорт товарів за перше півріччя 2020 року скоротився на 7 % порівняно з відповідним періодом 2019 року. Особливо відчутні зміни у бік зменшення відбулися по експорту живих тварини та продуктів тваринного походження (-12,6 %), а також продукції рослинництва (-11,3 %).

Щоправда експорт жирів та олії продовжує зростати (+22,4 %). Позитивна динаміка спостерігається й щодо експорту готових харчових продуктів (+1,8 %).

Детальніше

Практична реалізація положень законодавчої ініціативи, спрямованої на застосування зниженої ставки ПДВ лише на етапі поставок окремих видів сільськогосподарської продукції, – без «подовження» її дії на увесь ланцюг поставок – зумовить зниження інвестиційної активності в аграрному секторі економіки, наголосив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 17 вересня 2020 року Верховною Радою України проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» №3656 у першому читанні.

Попри заяви ініціаторів даного законопроєкту відносно того, що прийняття відповідного Закону «сприятиме підтримці сільгосптоваровиробництва в Україні, залученню інвестицій, оновленню основних фондів підприємств, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства» та формуванню низки інших позитивних ефектів для аграрної галузі, фаховий аналіз положень даної законодавчої ініціативи формує підстави для менш оптимістичної оцінки можливих наслідків практичної їх реалізації для сільгосппідприємств – платників ПДВ, зауважив експерт.

Детальніше

Незважаючи на те, що у пояснювальній записці до законопроєкту № 3656 зазначається, що «розвиток економічних відносин країни у напрямі зближення з ЄС передбачає приведення норм податкового законодавства до загальноєвропейських вимог», фактично положення даного проєкту нормативно-правового акту не направлені на врахування міжнародної – у першу чергу, європейської – практики з даного питання, наголосив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 17 вересня 2020 року Верховною Радою України проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» у першому читанні.

Детальніше

Посилення міжнародної наукової співпраці є важливим фактором у розвитку Cтратегії сталого розвитку та впровадження 17 Цілей сталого розвитку, зазначила старший науковий співробітник Відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», голова Ради молодих вчених, к.е.н. Надія Столярчук, інформуючи про Міжнародний вебінар Індія-Україна та регіон Великого Меконгу на тему «Стратегія сталого розвитку світових економік», що відбувся на платфомі Google Meet 12 вересня 2020 року.

У рамках заходу учасники обговорили низку актуальних питань та нагальних проблем у напрямку реалізації цілей сталого розвитку.

Детальніше

Інвестування у розвиток сільського господарства країни в найближчому майбутньому буде справою самого бізнесу.

Цього року Україна посіла 64-ту сходинку в рейтингу Doing Business в оцінюванні легкості ведення бізнесу, покращивши позицію минулого року на 7 пунктів. Однак у найближчі місяці не слід очікувати збільшення обсягів інвестування сільського господарства й суттєвих позитивних зрушень легкості ведення бізнесу, що разом гальмуватиме подальший розвиток залучення інвестицій. 

Відкочування назад 

Після сплеску інвестиційної активності в сільському господарстві України у 2016– 2018 роках обсяги капітальних інвестицій уже у 2019 році скоротилися майже на 10% проти попереднього року.

Детальніше

Будь-яке полегшення податкового навантаження теоретично має піти на користь бізнесу. Але що стосується законопроєкту №3656 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції», то тут не все так однозначно.

Особливості законопроєкту і його прогнозований вплив на підприємництво та бюджет стали предметом обговорення на круглому столі в Українській аграрній конфедерації за участі представників аграрного бізнесу, експертів, науковців. З основною доповіддю виступив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інституту аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш. Основні тези його доповіді подаємо до уваги читачів.

Детальніше

Українські аграрії сьогодні відіграють надзвичайно велику роль у розвитку національної економіки, будучи, по суті, її драйвером і стійким фундаментом. Саме вони генерують близько 40% валютних надходжень в країну, сприяючи стабілізації національної грошової одиниці. Безперечною їх заслугою є і внесок у вирішення питань продовольчої безпеки України.

Однак в цьому році українським товаровиробникам довелося зіткнутися з низкою складнощів.

Детальніше

Агропродовольчі сектори нині переживають гостру інвестиційну кризу, яка охопила всю економіку України, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені Державною службою статистики України дані щодо капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року.

Обсяг капіталовкладень по усіх видах економічної діяльності в січні-червні цього року до відповідного періоду 2019 року склав лише 65,1 %. Такий спад характерний для інвестиційної кризи, зауважив науковець.

За його словами, прояви інвестиційної кризи в аграрному секторі економіки України є ще більш значними. Індекси капітальних інвестицій у січні-червні 2020 року до відповідного періоду минулого року мають такі значення: сільське господарство – 55,5 %, лісове – 28,6, рибне господарство – 44,9 %.

Детальніше

Науковці Інституту аграрної економіки аграрної економіки розробили «Стратегічні напрями сталого розвитку сільських територій на період до 2030 року» і вже надіслали свої пропозиції органам влади, об’єднанням товаровиробників, науковим установам тощо, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, презентуючи наукову розробку установи на другому засіданні Робочої групи з питань сільського розвитку проекту «Німецько-Український Агрополітичний Діалог», яке відбулося у веб-форматі 26 серпня 2020 року.

За його словами, документ ґрунтується на результатах попередніх досліджень учених Інституту аграрної економіки щодо концептуальних засад сталого розвитку сільських територій, а також окремих векторів сталого розвитку – економічного, соціального та екологічного.

Детальніше