Ми у ЗМІ
Перспективи ринку сільгосптехніки – коментар Олександра Захарчука на сайті журналу БІЗНЕС
Рекордний обсяг імпорту сільгосптехніки — $1,342 млрд — було зафіксовано у далекому 2008 р. Другий за обсягами результат — $1,144 млрд — 2017 р.
“Обсяги імпорту агротехніки 2019 р. — $769,2 млн — значно менші за досягнуті рекордні показники, що є свідченням низької купівельної спроможності сільгосптоваровиробників, особливо малих та середніх”, — зауважує д-р екон. наук Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.
Джерело: .БІЗНЕС
Наслідки змін клімату для сільського господарства – коментар Миколи Пугачова виданню Expres.online
Значне збільшення кількості днів із високими температурами повітря вдень – понад 30 градусів – і далі призводитиме до передчасного достигання сільськогосподарських культур та зниження їх урожайності, а отже, до зменшення доходів фермерів, – каже заступник директора ННЦ “Інститут аграрної економіки” Микола Пугачов. – Крім того, потепління супроводжується зниженням загальної вологості грунту. За прогнозами, до 2030 року вона може зменшитися на 15 – 20% порівняно з нинішньою, а у зоні Степу – до 30%.
Утім потепління відкриває для вітчизняного сільського господарства можливості для розширення набору культур, зокрема теплолюбних, особливо за умови штучного зрошення.
Джерело: Expres.online
Створення Фонду часткового гарантування сількогоспкредитів відповідає світовій практиці – коментар Юрія Лупенка сайту AgroPolit.com
На думку директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН Юрія Лупенко, створення Фонду в Україні є потрібним, це покращить фінансування виробництва малих підприємств та збільшить інвестиції.
«Створення такого фонду відповідає світовій практиці. Такі установи є у країнах ЄС, зокрема у прибалтійських. Сприятиме доступу до кредитування господарств, що не мають достатньої застави по кредитах. Тобто для малих агропідприємств, що дуже актуально. Банки зможуть розширити коло позичальників, зменшити кількість ризикованих кредитів, а малі господарства — покращити фінансування виробництва та збільшити інвестиції», — зазначив експерт.
Джерело: AgroPolit.com
Попит на агропродовольчі товари падає – повідомлення Ярослава Навроцького на телеканалі ПРАВДА ТУТ
У цьому році очікується зниження попиту на агропродовольчі товари з високою доданою вартістю. Про це повідомляє старший науковий співробітник Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки". Йдеться про виробництво м’яса, у першу чергу, великої рогатої худоби як найбільш дорогий вид м’ясної продукції, ціни на який невпинно збільшується.
Найбільш перспективним виглядає сектор птахівництва, оскільки м’ясо курятини поки що найбільш дешеве. Також можуть постраждати сегменти молочної галузі, що виробляють дорогі сири та інші недешеві молочні продукти. Галузь рослинництва буде розвиватися неоднорідно, вважає експерт. Окрім того, паралельно відбуватиметься зниження попиту на групи товарів нетривалого зберігання: томати, огірки, ягоди та зелень.
Погодні умови та прогнози врожайності – коментар Юрія Лупенка в спецпроекті Latifundist.com
Директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко вважає, такий недолік, як безсніжна зима, результатом якої стала нестача вологи в ґрунті для вирощування сільськогосподарських культур, не слід розцінювати як катастрофічний.
«Якщо орієнтуватися на дані Українського гідрометеорологічного центру, то в квітні очікується 24-50 мм опадів, в гірських районах – 55-82 мм, що в межах середніх багаторічних значень. Звичайно, посів сільськогосподарських культур краще проводити в досить зволожену землю, що прискорює сходи. Але загальний урожай ще більше залежить від подальших умов вегетації».
Юрій Лупенко вважає, що в 2020 р. обсяги виробництва зернових і зернобобових культур в Україні складуть 67,4 млн т. Це на 7,7 млн т. або на 10,3% менше історичного рекордного врожаю зернових в 2019 р.
«Таке зниження відбудеться в основному за рахунок зменшення виробництва озимої пшениці – до 24,2 млн т. (-12,5%), кукурудзи на зерно – до 32,2 млн т. (-10,3%), а також ячменю – до 8,1 млн т. (-8,7%)».
Джерело: Latifundist.com
Реанімація України: план виходу з карантину – коментар Ольги Ходаківської інформаційно-аналітичному порталу Comments.Ua
Ряд країн, які вводили карантинні заходи, поступово починають пом'якшувати їх. Як правило, мова йде про поетапне зняття карантину, зазначає доктор економічних наук, заступник директора Інституту аграрної економіки Ольга Ходаківська.
"Зокрема, до таких дій поки вдаються Китай, Німеччина, навіть Іспанія та Італія, у яких був зафіксований найбільший спалах епідемії коронавірусу на Європейському континенті, – каже Ольга Ходаківська. – В Україні також заговорили про ослаблення карантину і про необхідність покрокового плану виходу з нього. Правда, такого плану ще ніхто не бачив. А в офіційних повідомленнях йдеться лише про окремі кроки, які, ймовірно, будуть застосовані. Як, наприклад, поетапне відновлення роботи транспорту, відкриття музеїв та бібліотек".
Ефективність насінництва у контексті розвитку національної економіки — питання стратегічне – стаття Олександра Захарчука в газеті "АгроМаркет"
На кожній гривні, інвестованій у діяльність наукових насінницьких установ, національна економіка заробляє 38. Чому ми програємо імпорту?
У продовольчій безпеці кожної держави з розвиненою економікою насінню відводиться особливе місце. Розвиток галузі, що реалізує генетичний потенціал сформованих сортових рослинних ресурсів, — це запорука подальшого зростання агровиробництва. Крім можливості задовольнити внутрішню потребу в насінні й садивному матеріалі, це ще й нагода наростити його експорт. Відтак ефективність насінництва у контексті розвитку національної економіки — питання стратегічне.
Загальна вартість світового ринку насіння 2018 року становила 39,9 млрд доларів (+1,2% до 2017-го й +7,9 % до 2016-го).
Тенденції споживання молочних продуктів в Україні. Вплив пандемії – стаття Ольги Козак на сайті Infagro
Уже напередодні пандемії було зрозуміло, що світова молочна промисловість знаходиться на порозі масштабних змін. Чи не найбільшим чинником стала урбанізація. Зростання доходів міського населення відразу позначилося на збільшенні вмісту тваринних жирів у раціоні, причому молочний жир був найбільш доступним, а тому першим замінював рослинний.
Відбулося також збільшення споживання масла та твердих сирів та поступове зменшення споживання так званих «свіжих молочних продуктів» (fresh dairy products), тобто питного молока, ферментованих продуктів, молочних напоїв, а також м’яких сирів (творога). Щоб утримати споживача, виробники цієї продукції значно розширили асортимент. Так, питне молоко можна знайти з різним вмістом жиру, з наповнювачами, підсолоджувачами, вироблене за спеціальною технологією (наприклад, ультрапастеризоване молоко чи молоко А2) та від різних видів тварин. Те саме стосується й іншої продукції. Значно розширився ринок йогуртів.
У скільки обійдеться святковий кошик цьогоріч на Дніпропетровщині – коментар Юрія Лупенка телеканалу D1
Цієї неділі віряни святкуватимуть Великдень. У скільки обійдеться святковий кошик цьогоріч дізнавалась кореспондент Дніпропетровського регіонального телеканалу D1 Вероніка Орлова. Свій коментар надав директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» – Юрій Лупенко.
Виробництво пшениці буде більшим, ніж у 2018 році – ексклюзивний коментар Юрія Лупенка інформаційному агентству "УкрІнформ"
У 2020 році виробництво пшениці прогнозується на рівні 25,6 млн тонн, що менше, ніж у 2019 році, але більше врожаю 2018 року.
Про це заявив директор Інституту аграрної економіки Юрій Лупенко у ексклюзивному коментарі Укрінформу щодо перспектив аграрної галузі України.
«Споживачам зарано хвилюватися за виробництво сільськогосподарської продукції. Виробництво пшениці прогнозується на рівні 25,6 млн тонн, що менше 2019 року, але більше показника 2018 року у 24,6 млн тонн» , - сказав Лупенко.
Він зауважив, що виробництво рослинницької продукції у цьому році зменшиться проти 2019 року в на 5,1 %, зокрема зернових – на 10 %. Для України, яка має запас міцності по переважній більшості сільгоспкультур, таке зменшення не буде критичним. Також, очікується деяке зменшення обсягів експорту таких культур, як пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник, ріпак.
Сторінка 26 з 48
<< Початок < Попередня 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 Наступна > Кінець >>