Ми у ЗМІ

Заступник директора Інституту аграрної економіки Микола Пугачов пояснює: "Значно зросли ціни на те, що є кормом для тварин. Зросли світові ціни насамперед. Як наслідок збитковим стало виробництво яєць. Виробництво птиці, виробництво яловичини також у 2020 році збиткове".

Джерело: "Сьогодні"

"В Україні ринкова ціна пшениці, а зрештою борошна і хліба, реагує на ціну на світових ринках, – каже заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" НААН Микола Пугачов. – Адже при реалізації своєї продукції аграрії ухвалюють рішення на користь покупця з найвищою ціною, тобто з ціною на світових ринках. Тому в умовах збільшення світових цін на пшеницю слід очікувати, що це, врешті-решт, відіб'ється на ціні хліба в Україні. Але держава повинна запобігти різкому зростанню цін на хліб, використовуючи інструменти регулювання, якими воно володіє".

Джерело: obozrevatel.com

22 січня 2021 року, о 12:00 в прес-центрі інформаційного агентства "Українські Новини" відбулася прес-конференція на тему: "Харчові продукти здорожчають на 5%, переробні аграрні підприємства отримають збитки до 70%. Кому вигідний закон 3656?"

Вплив однократного зниження податку окремо у процесі постачання первинної продукції сільського господарства на стан переробної галузі буде негативним. Очікується зменшення інвестиційної привабливості сектору та створення нерівних умов для учасників ринку.

Читати далі:

Уряд України дозволив власникам або користувачам земельних ділянок переглядати нормативно-грошову оцінку за узгодженням органів місцевого самоврядування.

В уряді запевняють — це надасть можливість створити реальну базу для оподаткування, сплати місцевих податків та покращення можливостей ведення сільського господарства в усіх регіонах України, чи так це насправді, чи залишаються проблеми та простір для маніпуляцій, а може виникають і нові?

На ці та інші питання відповідала доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН, заступник директора з науково-проєктної роботи Національнйого наукового центру «Інститут аграрної економіки» Ольга Ходаківська.

Джерело: Перший діловий телеканал

Переглянути відео

Заступниця директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Ольга Ходаківська також погоджується, що наміри щодо заборони неонікотиноїдів викликають низку питань. В окремих країнах ЄС після ухвалення такого рішення збільшилась частка органофосфатів та карбаматів, які мають високий ступінь токсичності для людини, тварин і комах. Карбамати в Україні наразі не використовуються взагалі. Крім того, зросла кількість застосування піретроїдів.

«Світова практика показує, що фермери змушені переходити на препарати старішого покоління. Вони значно токсичніші, вимагають збільшення частоти та кратності проведення обробок», – говорить вона. Отже, це може боляче вдарити і по екології, і по економіці аграрного виробництва.

Читати далі:

Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні падає: за період із січня по серпень 2020 року воно скоротилося на 9,9%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Фахівці пояснують спад, в першу чергу, кліматичними змінами.

«Цього року на ситуацію досить сильно вплинули природні умови, вони були набагато гірші за торішні. Власне, це й стало першопричиною зменшення виробництва зернових у першій половині 2020 року. Також варто зважати на той факт, що продукція тваринного походження не в змозі компенсувати втрати зернових. Тут варто згадати і про зменшення поголів'я ВРХ, і про збільшення імпорту молочної продукції. Тож за таких умов у другій половині 2020 року навряд чи можна очікувати позитивної динаміки у виробництві: втрат від кліматичних факторів вже не зміниш, як і посівних площ та відповідних культур. Єдине, що може допомогти у цій ситуації – це мінімізація втрат під час збору того врожаю, який виріс. Крім того, минулий рік був рекордним за показниками врожайності, а рекордні показники завжди важче утримувати, ніж навіть досягати», – прокоментував для AgroPolit.com ситуацію директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко.

Читати далі:

Цього року на ситуацію досить сильно вплинули природні умови, вони були набагато гірші за торішні. Власне, це й стало першопричиною зменшення виробництва зернових у першій половині 2020 року. Також варто зважати на той факт, що продукція тваринного походження не в змозі компенсувати втрати зернових. Тут варто згадати і про зменшення поголів'я ВРХ, і про збільшення імпорту молочної продукції. Тож за таких умов у другій половині 2020 року навряд чи можна очікувати позитивної динаміки у виробництві: втрат від кліматичних факторів вже не зміниш, як і посівних площ та відповідних культур. Єдине, що може допомогти у цій ситуації – це мінімізація втрат під час збору того врожаю, який виріс. Крім того, минулий рік був рекордним за показниками врожайності, а рекордні показники завжди важче утримувати, ніж навіть досягати.

Читати далі:

За темпами формування сортових ресурсів Україна випереджає Німеччину, Францію та Польщу. Але свій генетичний потенціал національні сортові рослинні ресурси досі не реалізують на повну.

У Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні, у червні 2020-го налічувалося майже 12 тис. сортів, гібридів та ліній. Із них 8731 — це сорти та гібриди (для промислового виробництва й комерційного обігу), а 2799 — лінії (для визначення та підтвердження гібридного складу для забезпечення авторських прав). Зокрема, 868 гібридів та 783 ліній соняшнику, 1285 гібридів та 1811 ліній кукурудзи, 2693 гібридів овочевих. 

Аналіз динаміки державної реєстрації сортових ресурсів (за роки незалежності України) дав змогу виявити суттєві зміни в їхньому кількісному та якісному складі. Скажімо, 1991 року у Реєстрі налічувалося вітчизняних 890 сортів (53% загальної кількості), то вже 2019-го цей показник зріс до 4844 (41%). частка сортів української селекції за цей період зменшилася на 12% (рис. 1).

Читати далі:

Врожай — на рівні 33 млн т — прогнозують у ННЦ «Інститут аграрної економіки». «Це на 3,5 млн т менше, ніж було зібрано у попередньому — рекордному — році», — говорить заступник директора ННЦ Микола Пугачов. 

На його погляд, таке зменшення не є критичним. Україна й надалі залишатиметься потужним експортером кукурудзи, закордонні поставки якої «Інститут аграрної економіки» прогнозує на рівні 27,4 млн т.

Читати далі:

Зерно спельти має свої особливості. Воно схоже на пшеничне, але більше за розмірами і захищене жорсткою лускою. При цьому містить мінімальну кількість глютену, багато різних вітамінів і мікроелементів, більше протеїну (до 25%) та клейковини (до 50%) порівняно з поширеною в Україні м'якою пшеницею. «Тому борошно зі спельти використовується як окремо для виготовлення хлібобулочних й макаронних виробів, так і в якості поліпшувача до низькоякісного борошна», — розповідає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов.

Спельту цінують за високі якісні показники та смак. Вона використовується у хлібопекарстві, виготовленні круп, макаронів, десертів, у дієтичному та дитячому харчуванні.

Читати далі: