Ми у ЗМІ

Скасування спеціального режиму справляння ПДВ може призвести до зниження обсягів виробництва валової продукції сільського господарств, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, таке зниження по сільгосппідприємствах може перевищити 7%, а в цілому по галузі становитиме понад 3%. В свою чергу, це призведе до зменшення валового внутрішнього продукту приблизно на 1,5%.

Це обумовить скорочення обсягів експорту агропродовольчої продукції та погіршення сальдо платіжного балансу країни. За розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, зменшення обсягів експорту може становити понад 11,5% або понад 2 млрд долл США.

Дострокове скасування спецрежиму ПДВ негативно позначиться і на сільськогосподарській зайнятості. За прогнозами Інституту аграрної економіки, зменшення чисельності зайнятих у сільгосппідприємствах може перевищити 5%, зниження фонду оплати праці – 0,7 млрд грн., цитують Юрія Лупенка національні та галузеві ЗМІ. Серед них UBR, Latifundist, АПК-Информ, AgriNEWS, Украинская зерновая ассоциация, Инфоиндустрия, Українська аграрна конфедерація та Украгромаш.

Нині лише 5-7% малих і середніх агрогосподарств зважуються займатися малопоширеними – «нішевими» – сільгоспкультурами: сорго, амарант, гірчиця, льон, нут та ін. І це прикро, адже вони дозволяють урізноманітнити сівозміну, оздоровлюють землю, зменшують витрати на захист і добрива, дають додаткове джерело доходу, йдеться у коментарі директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка виданню AgroNews.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2015 році, за оптимістичними оцінками Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», може зрости на 1,8% порівняно з 2014 роком, повідомляють УНІАН, УкрАгроКонсалт, АПК-Информ: овощи & фрукты, UKRAPK Украинская зерновая ассоциация, Odnako.su та OnlineЕкспрес.

Про результати роботи аграрного сектора за 2014 рік розповів завідувач відділом кредитування, страхування та фінансів підприємств Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Петро Стецюк в інтерв’ю «Сприятливі умови», опублікованому в журналі «АгроПерспектива», №4’2015.

У 2014 році в порівнянні з 2013 роком виручка від реалізації продукції аграрного сектора в доларовому еквіваленті знизилася на 8% – до 13,9 млрд дол США. При цьому фінансовий результат при перерахунку за середньорічним курсом НБУ збільшився на 85% і склав 2,9 млрд дол США.

Рентабельність виробництва сільськогосподарської продукції в Україні за 2014 рік зросла на 14,9 процентних пункти і досягла рівня 26,3%.

Прибуток від реалізації сільгосппродукції – до оподаткування, без урахування бюджетних дотацій і доплат - торік становила 34,5 млрд грн. Це майже в три рази перевищило показники 2013 року.

Серед основних причин зростаючої динаміки сільгоспвиробництва цілий ряд факторів. Це, зокрема, сприятливі для виробництва більшості видів рослинницької продукції погодні умови, наслідки техніко-технологічної модернізації сільськогосподарського виробництва, яку в останні п’ять років проводили великі агрокомпанії, і, як наслідок, зростання обсягів виробництва.

Цінова кон’юнктура на світовому ринку також була сприятливою.

У 2014 році відбулася суттєва девальвація гривні, за рахунок чого зросла оцінка фінансових результатів у національній валюті.

За оцінками Інституту аграрної економіки, вартість основних засобів, у сільському господарстві, є заниженою в 2 рази. У силу цього показники рентабельності, розраховані Державною службою статистики, є завищеними.

Слід сказати, що наслідки фінансових диспропорцій і деформацій попередніх періодів суттєво впливають на господарську діяльність підприємств аграрного сектора.

Вітчизняна банківська система знаходиться у важкому стані і доступ сільськогосподарських підприємств до її кредитних ресурсів досить обмежений.

Більшість українських компаній, які розмістили свої облігації на зовнішніх ринках, в даний час займаються питанням їх реструктуризації. Очевидно, що можливості рефінансування зовнішніх боргів досить проблематичні.

Нинішня фінансова ситуація в галузі вимагає певних нормативно-правових та організаційно-економічних змін. Зокрема, актуальною була і залишається завдання формування спеціалізованої фінансово-кредитної інфраструктури, орієнтованої на обслуговування аграрного виробництва, підсумував Петро Стецюк.

Основними продуктами українського експорту, залишаються зернові та олійні культури, рослинне масло і продукція харчової та переробної промисловості, на яку припадає 90% в агропродовольчому експорті. Про зовнішню торгівлю минулого та поточного року розповів заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» доктор економічних наук Микола Пугачов у статті «Чесно ... про експорт», опублікованій в журналі «АгроПерспектива», №4’2015.

За 2014 рік зовнішня торгівля сільськогосподарською продукцією досягла 23,4 млрд дол. США, в т.ч. експорт –17,0 млрд дол. США; імпорт – 6,4 млрд дол. США.

Дані за три місяці 2015 року свідчать, що експорт аграрної продукції в країни Європейського Союзу в порівнянні з аналогічним періодом 2014 роком зменшився з 1,5 млрд дол. США до 1,0 млрд дол. США.

Основним імпортером української сільгосппродукції залишаються країни Азії. У першому кварталі 2015 року обсяг експорту в цей регіон склав 1,5 млрд дол. США – 42,9% загального експорту. Трохи більше чверті (28,6%) вартості поставленої за кордон агропродовольчої продукції – на суму 1,0 млрд дол. США – було вивезено в країни Європейського Союзу. Африка ввезла української сільгосппродукції на 0,5 млрд дол. США – 14,3% від загального експорту. Частка країн СНД в українському експорті продукції АПК становила 8,6% або 0,3 млрд дол. США.

За прогнозами Інституту аграрної економіки, очікується, що в 2015 році експорт агропродовольчої продукції з України складе 17,0-17,4 млрд дол. США, а імпорт – 6,2-6,6 млрд дол. США.

Однак у нинішніх умовах триваючого військового протистояння, економічної та політичної нестабільності, різких змін курсу гривні до іноземних валют, невизначеності підприємців у питанні довгострокового планування бізнес-діяльності ймовірність виправдання прогнозів вкрай низька. Усі перераховані вище фактори здатні вже в короткостроковому періоді вплинути на економічну кон’юнктуру.

Одним з перспективних шляхів вирішення може бути посилення орієнтації на експорт не тільки сировини, а й продукції з високою доданою вартістю, виробленої харчовою та переробною промисловістю. Доцільно прискорити диверсифікацію експорту м’ясної та молочної продукції, яка переважно спрямовувалася на російський ринок. Хоча зробити це буде непросто.

Ефективним засобом розширення географії експорту має стати підписання угод про вільну торгівлю з окремими країнами й регіональними інтеграційними угрупованнями,зазначив Микола Пугачов.

Питання створення в Україні ринку землі набуває особливої актуальності у зв’язку з можливим припиненням дії мораторію на продаж земель вже з 1 січня 2016 року. Таку думку висловила завідувач відділу земельних відносин Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Ольга Ходаківська у статті «В очікуванні ринку... землі», опублікованій в журналі «АгроПерспектива», №4’2015.

На початок 2015 року в приватній власності знаходиться близько 31 млн га сільськогосподарських угідь, тобто 74,6% їх площі

У перспективі аграрний сектор повинен розвиватися ринковим шляхом в умовах створення і функціонування цивілізованого ринкового обороту земель. Адже існування в Україні ринку засобів виробництва (звичайно, крім земель сільськогосподарського призначення), предметів споживання, інтелектуальної власності, робочої сили, цінних паперів, капіталів, інформації, нових технологій і іншої наукової продукції ні в кого не викликає заперечень.

Дискусійним залишається питання введення ринкового обороту земель сільськогосподарського призначення.

Зняттю мораторію на продаж сільськогосподарських земель має передувати формування ефективного механізму функціонування повноцінного, регульованого державою ринкового обороту земель сільськогосподарського призначення. На думку провідних учених Інститут аграрної економіки, формування ринкового обороту земель сільськогосподарського призначення має відбуватися еволюційним шляхом, у міру становлення і розвитку аграрного сектора економіки.

Цей процес передбачає реалізацію цілого комплексу заходів, зокрема:

• має бути створена відповідна нормативно-правова та методична база;
• необхідно створити належну ринкову інфраструктуру;
• слід розробити організаційно-правовий механізм оформлення та посвідчення угод по переходу прав на земельні ділянки в умовах функціонування їх ринкового обороту;
• повинен бути розроблений механізм державного регулювання ринкового обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
• необхідно розробити комплекс попереджувальних заходів по «тінізації» ринкового обороту земель та недопущення їх надмірної концентрації або, навпаки, парцеляції

Виходячи з цього, слід констатувати, що на сьогоднішній день Україна ще не готова до введення ринкового обороту земель сільськогосподарського призначення, зазначила Ольга Ходаківська.

На думку вчених Інституту аграрної економіки, на нинішньому етапі земельні відносини в сільському господарстві повинні будуватися переважно на орендних відносинах з одночасним формуванням і розвитком цивілізованого ринку земель.

7 квітня 2015 року набрав чинності Закон України від 12.02.2015 №191-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)». Документом встановлено мінімальний термін оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства на рівні 7 років.

Зараз переважає середньострокова оренда – близько 44% договорів укладається строком на 6–10 років. Кількість договорів, укладених строком до 5 років, поступово скорочується. А договорів оренди строком на 1–3 роки майже не залишилося. При цьому частка довгострокової оренди – понад 10 років – неухильно зростає.

Площа земель, переданих в оренду за договорами в 2014 році, склала 17,1 млн га. Це більше 62% розпайованих сільськогосподарських угідь.

В даний час сільськогосподарські підприємства ведуть господарську діяльність переважно на орендованих землях. Їх частка в загальному землекористуванні становить понад 92%.

Загальна сума виплат за оренду земельних паїв згідно з укладеними договорами за підсумками 2014 року фактично склала 11,4 млрд грн, у тому числі близько 5 млрд грн –селянам-пенсіонерам (43,8%).

Найбільш поширеною формою розрахунку (55,7%) за орендовані земельні паї досі залишалася натуральна форма – тобто виплата сільськогосподарською продукцією.

Починаючи з квітня 2015 року орендна плата буде стягуватися тільки в грошовій формі. Однак за угодою сторін розрахунки по орендній платі за землю можуть здійснюватися і в натуральній формі. Згідно з новою редакцією статті 22 Закону України «Про оренду землі», розрахунок в натуральній формі повинен відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

У 2014 році плата за оренду земельних паїв, згідно з укладеними договорами оренди, становила 664 грн/га або близько 3% від їх нормативної грошової оцінки.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, дефіцит оборотних коштів, необхідних для забезпечення виробничого процесу в сільському господарстві, в рослинництві щорічно складає-45-60 млрд грн, у тваринництві – 40-45 млрд грн.

У зв’язку з цим в Україні сформувалися об’єктивні передумови для створення спеціалізованого державного іпотечної установи в якості фінансового партнера для сільгосптоваровиробників та державного регулятора при запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення.

Виходячи з того, що ринок земель ще не введений, а переважна більшість сільгосппідприємств працює на орендованій землі, необхідно розробити і законодавчо врегулювати механізм застави права оренди земельних ділянок з метою отримання довгострокових банківських кредитів. Оренда земель може стати запорукою сталого розвитку сільського господарства, а також потужним важелем залучення інвестицій в аграрний сектор вітчизняної економіки, зазначила Ольга Ходаківська.

В цілому торгівля продовольством України з багатьма країнами світу здійснюється поки слабо. І державі, і бізнесу необхідно активно вести пошук нових ринків збуту для вітчизняної аграрної продукції та продуктів харчування. Таку точку зору висловив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Микола Пугачов у статті «О внейшней торговле продовольствием», опублікованій на веб-сайті «АгроПерспектива».

Середня вартість святкового кошика до Великодня у 2015 році складе 410 гривень, повідомляють, посилаючись на дані Національної академії аграрних наук України та Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», численні ЗМІ. Серед них, зокрема, Экономическая правда, Главком, Минфин, Українська правда–Київ, Капитал, Вголос, Вести, Golos.ua, Главред, Trust.ua та інші.

Моніторинг ЗМІ

У зв’язку зі зростанням цін на матеріально-технічні ресурси, витрати на весняно-польові роботи у 2015 році збільшаться майже на 60% порівняно з показниками минулого року, цитують директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка UBR, Latifundist, Agravery, АПК-Информ, ПрессОрг24, AgriNEWS, Украинская зерновая ассоциация, Луганский радар, Украинский выбор, FigaroNews, Gigamir, Проагро, Аграрний сектор України, Ассоциация товаропроизводителей АПК.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, прямі затрати по сільськогосподарських культурах на проведення весняно-польових робіт згідно технологій за цінами 2014 року мали б становити 31 млрд грн. Однак внаслідок подорожчання паливно-мастильних матеріалів та добрив затрати сільгоспвиробників збільшаться на 58% - до 49 млрд грн, повідомив Юрій Лупенко.

Моніторинг ЗМІ

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, витрати на весняно-польові роботи у 2015 році збільшаться на 18 млрд грн, тобто майже на 60% порівняно з показниками минулого року, повідомляють УНН, ПрессОрг24, Odnako.su, Ильичевец, InfoLane та інші ЗМІ, посилаючись на дані Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».