Ми у ЗМІ

Російська збройна агресія повністю зупинила роботу найбільшого виробника солі в Україні – ДП «Артемсіль». Не помітити нестачу продукції вже неможливо, адже частка ДП «Артемсіль» сягала 90%. Заступник директора з наукової роботи, доктор економічних наук, професор, академік НААН Микола Пугачов надав коментар телеканалу Апостроф-TV.

Переглянути відео

Джерело: Апостроф-TV

В Україні стався дефіцит кам`яної солі через тимчасове припинення роботи "Артемсіль". Проте скоро літо - сезон консервацій. Яку ж сіль використовувати цьогоріч. Заступник директора з наукової роботи, доктор економічних наук, професор, академік НААН Микола Пугачов надав коментар телеканалу 1+1.

Переглянути відео

Джерело: 1+1

Української солі в магазинах не знайти. Усе тому, що Артемсіль - найбільше підприємство з виробництва цього стратегічного продукту - зупинило свою роботу на Донбасі. Тепер ставка на імпорт і звісно на Збройні сили України, які без сумніву повернуть безпеку в донецький регіон. Про дефіцит солі заступник директора з наукової роботи, доктор економічних наук, професор, академік НААН Микола Пугачов надав коментар телеканалу ICTV.

Переглянути відео

Джерело: ICTV

Окупувавши частину південного регіону України, Росія відібрала в українців низку продуктів, які є справжньою візитівкою нашої країни. Насамперед це помідори та кавуни, але не лише вони.

– На жаль, схоже, ми вже цього року втратили мелітопольську черешню. Це найякісніший продукт в Європі. Це той продукт, який Україна запатентувала як регіональний знак, щоб ми могли ним пишатися не тільки в Україні, а й в Європі. Можуть бути певні проблеми забезпечення ринку кавунами. Херсонські кавуни – одні з найякісніших продуктів за своїми смаковими якостями. Це особливий смак та якість. Але сподіваємося, що до кінця літа ми зможемо ці території повернути, – зазначив заступник директора Національного наукового центру Інститут аграрної економіки НАН України Микола Пугачов.

Читати далі:

Артемівське родовище кам’яної солі постачало понад 90% солі загалом в Україні, наголошують в Інституті аграрної економіки.

Є також Слов’янське родовище кам’яної солі, яке теж розташоване в Донецькій області, і там теж непроста ситуація.

– Ми опинилися в ситуації, що основні виробники нашої солі не можуть забезпечити ринок. Ринок напередодні літа, напередодні нашої консервації. І тут ми бачимо проблеми, які можуть виникнути насамперед у населення, яке звикло заготовляти продукцію на зиму, і в підприємств харчової промисловості, які також для своєї продукції, консервації, м’ясних виробів використовують переважно нашу вітчизняну сіль, – розповів заступник директора Національного наукового центру Інститут аграрної економіки НААН України Микола Пугачов.

Читати далі:

Інна Сало, завідувачка відділом ціноутворення та аграрного ринку ННЦ «Інститут аграрної економіки», з посиланням на дані Держстату зауважує, що виробництво овочевих відкритого ґрунту на Херсонщині в 2021 році становило 1 116,6 тис. тонн — 11,8% від загального виробництва в Україні. Значну частину ранніх тепличних овочів також вирощують на півдні країни.

«За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2022 році можливе незначне зниження рівня задоволення споживчих потреб населення в овочах порівняно з попередніми роками, — повідомила Фокусу Інна Сало. — Загальні обсяги виробництва суттєво не знизяться, проте можливе деяке зменшення показників південних регіонів».

Джерело: Фокус

Згідно з усередненим прогнозом, у 2022 році відбудеться спад обсягів виробництва практично по усіх видах сільськогосподарської продукції. Це зумовлено нестачею паливно-мастильних матеріалів, ЗЗР, добрив, а подекуди й насіння, мінуванням полів та окупацією територій.

Про це у коментарі SuperAgronom.com розповів Микола Пугачов, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Читати далі:

Особливості посівної в умовах воєнного стану; питання забезпечення кадрами для проведення весняно-польових робіт в умовах мобілізації; забезпечення добривами, засобами захисту рослин, паливно-мастильними матеріалами; проблема постачання регіонів продуктами харчування та чи загрожує Україні голод – на ці та інші питання в ефірі 7 каналу відповідав заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

Переглянути відео

Джерело: 7 канал

"Україна є одним з основних постачальників продовольства на світовий ринок, на який суттєво впливає навіть нестабільність у нашій країні. А зараз йдеться про повномасштабну війну, яка невідомо коли закінчиться! Тому світовий ринок і відреагував відповідним зростанням цін", — коментує ситуацію Юрій Лупенко, директор ННЦ "Інститут аграрної економіки", академік НААН.

Як розповів Фокусу Юрій Лупенко, у 2022 році Україна цілком виправдано сподівалася на черговий рекордний урожай, бо озимі культури перезимували без негативних наслідків. Нагадаємо, в 2021 році зернових і зернобобових культур в Україні намолотили майже 84 млн тонн, що стало історичним рекордом.

Читати далі:

Очікування подорожчання природного газу формує 70% ціни на мінеральні добрива. Загалом хімічна промисловість споживає України 6,0-8,5 млрд куб м природного газу. Основне споживання природного газу припадає на виробництво мінеральних добрив: 75% його використовується як сировина для виробництва добрив, а 20% – енергоносії.

Частка природного газу в собівартості виробництва азотних добрив становить 80%. Відтак ще у жовтні 2021-го ціни на добрива в Україні досягнули максимального показника за роки незалежності держави. Аміачна селітра (азотні добрива) з доставкою нині коштує 18 – 19 тис. грн/тонна (удвічі дорожче, ніж у лютому-березні 2021-го), карбамід (концентровані азотні добрива) з доставкою – 27,7 тис. грн/тонна (майже втричі дорожче). Імпортні  добрива додали в ціні ще більше на 2-3 тис. гривень/тонна.

Читати далі: