Ми у ЗМІ
Гармонізація норм: хто у виграші? - позиція Леоніда Тулуша щодо законопроєкту №3656, опублікована в "Урядовому кур'єрі"
Будь-яке полегшення податкового навантаження теоретично має піти на користь бізнесу. Але що стосується законопроєкту №3656 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції», то тут не все так однозначно.
Особливості законопроєкту і його прогнозований вплив на підприємництво та бюджет стали предметом обговорення на круглому столі в Українській аграрній конфедерації за участі представників аграрного бізнесу, експертів, науковців. З основною доповіддю виступив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інституту аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш. Основні тези його доповіді подаємо до уваги читачів.
Карантинний рік українських аграріїв: удари і позитив – Ольга Ходаківська виданню "Коментарі"
Українські аграрії сьогодні відіграють надзвичайно велику роль у розвитку національної економіки, будучи, по суті, її драйвером і стійким фундаментом. Саме вони генерують близько 40% валютних надходжень в країну, сприяючи стабілізації національної грошової одиниці. Безперечною їх заслугою є і внесок у вирішення питань продовольчої безпеки України.
Однак в цьому році українським товаровиробникам довелося зіткнутися з низкою складнощів.
Україна щорічно втрачає врожай зерна через кислі ґрунти - Ольга Ходаківська взяла участь у прес-конференції УНІАН
Заступниця директора, завідувачка відділу земельних відносин та природокористування Інституту аграрної економіки Ольга Ходаківська зазначила, що в 1990 році аграрії вносили вапняк на 1,5 млн га земель, а в 2019 році - тільки на 137 тис. га. За її словами, висока кислотність ґрунтів здатна знизити врожайність зернових культур до 50%. Але також це вплине на вартість ділянок після відкриття ринку земель в Україні. "З такої землі платитимуть менше податків, відповідно, менше коштів піде до місцевих бюджетів", - додала вчена.
Джерело: УНІАН
Гречка подешевшала на 7% і дорожчати не буде - коментар Укрінформу Миколи Пугачова
Ціна на гречку в Україні минулого тижня знизилася на 7%, до 15,15 тис грн за тонну, і подорожчання цієї крупи найближчим часом не очікується.
За інформацією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, в цьому році гречкою засіяно 74 тис. га, на 10 тис. га більше, ніж торік. За пару тижнів розпочнеться збирання урожаю гречки, і на ринок надійде крупа нового урожаю. Близько 500-600 тонн крупи гречаної має поставити на ринок АТ "Аграрний фонд" зі своїх запасів. Вже минулого тижня (3-7 серпня) закупівельні ціни на гречку, за словами заступника директора ІАЕ, знизилися на 7%, до 15,15 тис. грн за тонну. З огляду на це фахівці Інституту аграрної економіки не прогнозують у наступні місяці значного підвищення цін на гречані крупи.
Ольга Ходаківська провела вебінар «Гранти на сільське господарство»
Ольга Ходаківська провела вебінар «Гранти на сільське господарство» на YouTube-каналі «Центр розвитку "ЧАС ЗМІН"»
“Реінкарнація” Мінагропроду: чого ми від нього хочемо, і чого – НЕ хочемо – коментар Юрія Лупенка інформаційному агентству УКРІНФОРМ
Ще один важливий напрямок діяльності “старого-нового” міністерства – формування якісних механізмів запровадження обігу сільськогосподарських земель та сприяння результативності земельної реформи в Україні. На цьому наголошує директор Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Юрій Лупенко. За його оцінками, відновлене міністерство зможе приділяти більше уваги таким прогнозованим викликам для країни як-от: надмірна концентрація земель, зменшення зайнятості на селі, сприяти розвитку сільських територій.
У Раді хочуть ввести суттєво збільшений податок на пай – коментар Леоніда Тулуша на порталі TSN.UA
Кому доведеться платити. Як пояснив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", к.е.н. Леонід Тулуш, податкове зобов'язання "застосовується до будь-яких земельних ділянок с/г призначення, а не лише до паїв. Тобто всі ділянки, на яких щось сіється, садиться, скошується (як у випадках із сіножатями) чи пасеться (як у випадку із пасовищами), незалежно від того, кому вони належать і як використовуються, будуть оподатковуватись.
Відповідно, якщо земельна ділянка с/г призначення будь-якого спрямування (навіть присадибна ділянка, тобто город при будинку) перевищуватиме 1 га, за неї слід буде сплачувати податок.
Законопроект 3131 - коментар Леоніда Тулуша у випуску новин на телеканалі UA:ПЕРШИЙ
У Верховній Раді України розглядається законопроект, яким хочуть ввести збільшений податок на пай – Леонід Тулуш надав коментар телеканалу UA:ПЕРШИЙ.
Переглянути відео (дивитись з 8 хвилини)
Вітчизняні гібриди відвойовують ринок у зарубіжної селекції – коментар Олександра Захарчука проекту «Топ-100» на порталі Delo.UA
За словами Олександра Захарчука, заввідділом ННЦ "Інститут аграрної економіки", в ході останньої посівної кампанії використовувалося близько 300 сортів озимої пшениці. Але найбільш поширеними були сорти вітчизняної селекції: "Богдана", "Шестопалівка", "Подолянка", "Смуглянка", "Антонівка", "Місія одеська" та "Куяльник".
Найбільшим попитом серед сортів озимого ячменю минулої осені користувались вітчизняні "Дев'ятий вал", "Снігова королева" та "Достойний", а також чеський "Луран" і німецький "Хайлайт". З найбільш популярних сортів озимого ріпаку експерт виділяє німецькі "Шерпа", "Рохан", "Мерседес" та "ПР44Д06", а також вітчизняний "Чорний велетень".
Із чим українські аграрії вийдуть на світовий ринок у новому сезоні – прогнози ННЦ «Інститут аграрної економки» в аналітичному огляді на сайті LANDLORD
Більш виважений прогноз щодо майбутнього «зернового валу» презентував Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» НААН. Згідно зі сценарієм науковців аграрної галузі, зниження врожаю відбудеться на рівні 10% у порівнянні з минулорічним валовим збором зернових і зернобобових.
Таким чином, у 2020 році в Україні буде зібрано 67,5 млн т зерна. Зниження відбудеться за рахунок падіння виробництва озимої пшениці на 12,5% — до 24,2 млн т, кукурудзи на зерно на 10,3% (до 32,2 млн т) та ячменю на 8,7% (до 8,1 млн т). Проте, як свідчить прогноз, очікується підвищення у порівнянні з минулим роком виробництва жита (до 355400 т), ярої пшениці (до 698800 т), гречки (до 96400 т) і гороху — до 687400т. Ці види зерна наразі належать на групи «другорядних» у структурі валового збору й їх врожайність не здатна змінити загальну картину пропозиції.
Сторінка 25 з 48
<< Початок < Попередня 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 Наступна > Кінець >>