Ми у ЗМІ

Khodakivska rada

Докториня економічних наук, член-кореспонденка НААН, заступниця директора, завідувачка відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру "Інституту аграрної економіки" Ольга Ходаківська взяла участь в програмі ПолітикаUA на Парламентському телеканалу «Рада», де обговорювалось питання ринку землі.

Переглянути відео

Джерело: Парламентський телеканал «Рада»

   

Khodakivska pershyi_dilovyiМісяць тому в Україні стартувала найбільша земельна реформа за весь період незалежності – ринок землі. Хтось називає цю подію історичною – бо відкрився земельний ринок, а хтось простим скасуванням мораторію, оскільки свободи ринку все-таки не вистачає. Незважаючи на це, продаж сільськогосподарської землі все ж запущено. Про результати першого місяця відкриття ринку в ефірі Першого Ділового Телеканалу розповіла докториня економічних наук, член-кореспонденка НААН, заступниця директора, завідувачка відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру "Інституту аграрної економіки" Ольга Ходаківська

Переглянути відео

Джерело: Перший діловий

   

Khodakivska ukrinformЄ РИЗИК, ЩО СІМЕЙНІ ФЕРМЕРИ ЗАЛИШАТЬСЯ ПОЗА РИНКОМ 

- Ольго, як зустріла аграрна спільнота запуск ринку? Чи отримують фермери доступні кредити для купівлі землі?

- Якщо говорити про реакцію й очікування українських аграріїв, то значна більшість із них поставилася до запуску ринку з великою осторогою. Питання нове, до кінця законодавчо не врегульоване. Роль і місце аграрія, як і українського селянина на цьому ринку – поки невизначені.

І загалом історія даного питання – це, за великим рахунком, було протистояння між лобістами крупного капіталу, у т.ч. й капіталу спекулятивного, та українським суспільством. Шалений тиск та абсолютно неприйнятні умови, які містила перша редакція законопроєкту, – ще більше загострили дане протистояння, що змусило людей вийти на вулицю.

Читати далі:

   

orig agrotimes_logoУ переліку вітчизняної техніки та обладнання для АПК, вартість яких частково компенсує державний бюджет, – 210 виробників. Щоправда, через низьку якість складання, незручність в експлуатації та невідповідність сучасним технологіям продукція українського сільгоспмашинобудування далеко не завжди конкурентоздатна.

Пояснень цьому вистачає. По-перше, даються взнаки застарілі методи виробництва та обладнання. По-друге, виробничі витрати зростають через високу вартість енергоносіїв та обсяг обов’язкових платежів, пов’язаних із заробітною платою. По-третє, на вартості продукції відбиваються занадто високі витрати на дотримання митних вимог під час імпорту комплектувальних, а також митні тарифи на них. І це дуже суттєві чинники впливу на конкурентоздатність техніки.

Читати далі:

   

agrotimes 6_21

Що стримує інвестиції в аграрне виробництво і які перспективи матеріально-технічного забезпечення галузі у 2021 році. Ці питання розглядаються в статті Олександра Захарчука.

 

 

 

Читати статтю

Джерело: AgroTimes

   

tulush unianНа прес-конференції УНІАН обговорили повернення ПДВ 20% на живих тварин та молоко. ПДВ 14% встановлене Законом №1115-ІХ у березні 2021 року вже призвело до подорожчання м’ясної та молочної продукції на 6-10%. М’ясокомбінати та молокопереробні підприємства через податкову дискримінацію змушені доплачувати 7,2% від закупівельної ціни на тварин та молоко замість тих, хто їх їм збуває через різницю ПДВ. Таким чином переплата 7,2% покладається на кишені споживача, через що продукція дорожчає на 6-10%. Українці мають низьку купівельну спроможність через пандемію. Вони витрачають в середньому 50% свого доходу на їжу, коли у країнах ЄС це 10-30%. Споживання м’яса в Україні найнижче серед усіх країни Європи – 45 кг на душу населення в рік проти рекомендованих 80 кг. Ситуація з молоком не ліпша. Окрім того, через зниження ПДВ на живих тварин та молоко збільшилась тінізація ринку, кількість фальсифікату, а також з’явились «сірі» схеми через подроблення юридичних осіб на ФОПи. Втрати держбюджету від таких схем сягатимуть 20 млрд грн в рік.

На прес-конференції Леонід Тулуш дав відповідь на питання розкриття схем щодо ухилення від сплати додаткових 7,2% різниці ПДВ та обговорив кроки щодо подолання існуючих проблем та нові законодавчих ініціатив, плюси та мінуси кожного з варіантів.

Джерела: УНІАН

Переглянути відео

   

Khodakivska fondУ березні 2020 року ми всі почувалися розгублено: закрилися парки, ринки, магазини, зупинилися пасажирські перевезення. До страху за здоров’я рідних додалися побоювання, чи вистачить в столиці та інших великих містах продуктових запасів. Запасів вистачило, але ціни в супермаркетах зросли, і для багатьох людей це було досить відчутно. На жаль, поза увагою суспільства під час локдауну залишилися виробники та переробники сільськогосподарської продукції, особливо малі й середні, які зазнали чималих збитків. Над тим, щоб ця ситуація не повторилася, над розробкою алгоритмів реагування і запобігання кризі, працюють нині науковці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки». 

Проєкт «Оцінювання впливу карантинних заходів, пов’язаних з COVID-19, для аграрного сектору й продовольчої безпеки держави та розроблення алгоритму дій щодо мінімізації негативних наслідків» є одним із переможців конкурсу Національного фонду досліджень України «Наука для безпеки людини та суспільства». Він розрахований на півтора роки, фінансування складає близько двох мільйонів гривень.

Читати далі:

   

zaharchuk pershyi_dilovyiНа тему конкурентоспроможності вітчизняною сільськогосподарської техніки на українському та світовому аграрному ринку в студії Першого Ділового Телеканалу говорили з Олександром Захарчуком - завідувачем відділу ННЦ “Інститут аграрної економіки”

Переглянути відео

Джерело: Перший Діловий Телеканал

   

gazeta uaПосівна кампанія в Україні триває. Погода цього року дає можливість засіяти всі заплановані площі, розповів Gazeta.ua директор Інституту аграрної економіки, академік НААН Юрій Лупенко.

На який урожай можна сподіватися цього року?

Погодні умови взимку були кращі, ніж торік. Тому є підстави сподіватися на хороший урожай озимих культур. По зернових очікуємо десь третій показник урожаю за всю історію України – 70,7 мільйона тонн зернових. Це менше, ніж 2019-го. Тоді був рекорд – 75 мільйонів тонн. Але більше, ніж у 2020 році - 65 мільйонів. Матимемо найкращий урожай за всю історію озимої пшениці – очікується 28,5 мільйонів тонн. Торік було 24,6 мільйони.

Читати далі:

   

agrotimes 5_2021Ключове значення в подальшому розвитку сільського господарства належить селекції, своєчасній сортозаміні й сортооновленню. Національна система індустріального насінництва мала б забезпечити повне використання наявного генетичного потенціалу сортів вітчизняної селекції. Саме завдяки зростанню врожайності сільгоспкультур, зниженню собівартості та підвищенню економічної ефективності агровиробництва має шанс зміцнити свої конкурентні позиції як вітчизняне насінництво, так і загалом АПК.

Карантинні та логістичні обмеження в часи пандемії дали поштовх до розвитку насінництва в Україні. Ці питання розглядаються в статті Олександра Захарчука.

 

Читати статтю

Джерело: AgroTimes

   

Сторінка 2 з 31

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>