Ми у ЗМІ

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Насамперед це залежатиме від безпекової ситуації та фінансової спроможності аграріїв провести посівну, зазначили у коментарі AgroPortal.ua в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки».

Найбільші ризики пов’язані з прифронтовими територіями, де частина земель залишається фізично недоступною або має високі ризики для проведення польових робіт. Не менш важливим чинником, ніж фізична можливість провести посівну, є дефіцит обігових коштів. Додатковий тиск створюють логістичні проблеми, нестабільність експорту та високі витрати на транспортування. За одночасного зниження закупівельних цін це суттєво погіршує економіку вирощування зернових.

Читати далі:

В Інституті аграрної економіки не виключають, що найбільшого скорочення зазнають площі під озимою пшеницею. Тут нагадали, що, за результатами сівби під урожай 2026 року озимої пшениці засіяли на 5,3 % менше від попереднього року. І така тенденція може зберегтися і в поточній кампанії.

Очікується втрата частки посівного масиву озимого ячменю та жита через нижчу маржинальність порівняно з іншими культурами, зокрема, олійними.

Загальне зменшення посівних площ під озиминою прогнозується на рівні 4-5 % від показників минулого року. Аграрії планують частково перерозподілити ресурси на користь економічно виправданих напрямів агровиробництва, наприклад, сої або соняшнику. Також низка господарств роблять свій вибір на користь озимого ріпаку або твердих сортів пшениці, що викликано зміною кліматичних умов і ускладненою логістичною інфраструктурою.

Читати далі:

Сьогодні експорт аграрної продукції, насамперед зернових та олійних культур, опинився під серйозним тиском. Посилення російських ракетних ударів по портовій інфраструктурі Одеси, подорожчання альтернативних логістичних маршрутів, обмеження з боку окремих європейських країн щодо закупівлі української агропродукції та низка інших факторів уже призвели до суттєвого скорочення експортних можливостей України.

Як зазначає завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, коректніше говорити не про повне блокування всіх портів Великої Одеси, а про суттєве обмеження та нестабільність їхньої роботи внаслідок систематичних російських атак.

Це принципово важливо, оскільки українська зернова логістика значною мірою залежить від морського транспорту. За даними Державної митної служби, у 2024−2026 роках близько 90% експорту зернових та олійних культур здійснювалося через Чорне море. На альтернативні маршрути: залізничний, автомобільний та річковий транспорт припадало близько 10%.

Читати далі:

Як зазначив науковець Іван Свиноус, в останній місяць літа можна очікувати помірного підвищення цін на молоко та молочні продукти.

За словами експерта, від початку 2026 року становище сільськогосподарських підприємств залишається складним з огляду на кілька факторів:

• закупівельні ціни наблизилися до собівартості виробництва у багатьох господарствах через випереджальне зростання вартості кормів, енергоресурсів, пального та оплати праці;
• торговельні мережі довше розраховуються з постачальниками та переносять частину фінансових ризиків ритейлу на виробників і переробників;
• сезонне зменшення використання зелених кормів наприкінці літа, яке призводить до зростання витрат на утримання поголів'я корів.

  Читати далі:

Як розповіла в коментарі 24 Каналу науковиця Інна Сало, вартість овочів і фруктів для споживачів у серпні прогнозовано знижуватиметься.

У липні в Україні подешевшали салатні овочі та складники борщового набору. Найістотніше падіння цін фіксують для молодого буряка, картоплі, моркви та огірків. За наведеними експерткою даними, станом на 28 липня середні ціни порівняно з червневими були такими:

Читати далі:

За підсумками липня в продуктових супермаркетах на 1,8 – 11,4% знизилися ціни майже на всі види м'яса, окрім яловичих і свинячих ребер, а також солоного сала. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла науковиця Наталія Копитець.

Наприклад, середні ціни на яловичину гуляш в магазинах зменшилися на 4% – до 416,95 гривні за кілограм, однак ребра здорожчали на 1% – до 282,80 гривні за кілограм.

Свинина грудинка, лопатка, ошийок і підчеревина подешевшали на 2,5 – 7% і коштують від 202,27 гривні до 314,23 гривні за кілограм. Однак ребра зросли в ціні на 2,9% і коштували 231,47 гривні за кілограм.

Читати далі:

Вартість хлібобулочних виробів для українців зростає впродовж 2026 року, однак останнім часом темпи здорожчання дещо сповільнилися. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла науковиця Світлана Черемісіна.

Експертка не бачить передумов для зниження цін на хліб у магазинах найближчим часом. Новий урожай пшениці не означає автоматичного подешевшання хлібобулочних виробів, оскільки частка вартості зерна в їхній роздрібній ціні становить близько 20 – 25%. Кінцеву ж ціну формують здебільшого витрати на:

• перероблення;
• електроенергію та газ;
• логістику;
• пакувальні матеріали;
• оплату праці;
• торговельні націнки.

  Читати далі:

З початку року основні види хліба зросли в ціні на 8 – 14%. У липні подорожчання сповільнилося, що свідчить про певну стабілізацію цінової динаміки. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла науковиця Інституту аграрної економіки Світлана Черемісіна

Зокрема, ціни на хліб пшеничний із борошна вищого ґатунку з початку року зросли на 8,3% – до 65,56 гривні за кілограм. На 14,2% подорожчав пшеничний хліб із борошна першого ґатунку – до 55,73 гривні за кілограм.

На 10,6% підвищилася вартість і житнього хліба – до 56,68 гривні за кілограм. Ціна батона збільшилася майже на 10 % і на кінець липня становила 33,83 гривні за 500 грамів.

Читати далі:

Початок жнив 2026 року підтвердив традиційну сезонну закономірність: із надходженням на ринок зерна нового врожаю закупівельні ціни спочатку знизилися.

Про це в коментарі AgroPortal.ua зазначила головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та продовольства Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Світлана Черемісіна.

У перші дні липня ринок перебував під тиском очікуваного збільшення пропозиції, що спричинило зниження закупівельних цін на окремі партії пшениці нового врожаю на 100–500 грн/т, а в окремих регіонах та за окремими угодами виробники повідомляли про пропозиції, які вони вважали економічно неприйнятними.

Читати далі:

Вартість пального в Україні продовжує змінюватися: середня ціна дизеля наближається до позначки 90 грн/л.

Паливо й мастильні матеріали у 2026 році, за розрахунками науковців Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», формують близько 12-15% виробничих витрат, поступаючись лише витратам на мінеральні добрива. Водночас понад 85% дизельного пального в аграрному секторі використовується безпосередньо під час польових робіт, з них — третина під час жнив.

Тому будь-яке подорожчання дизеля практично одразу відображається на собівартості виробництва зерна, додає завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення інституту, член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

Читати далі: