Ми у ЗМІ

Провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва Інститут аграрної економіки, д.е.н. Дмитро Людвенко відмічає, що, за прогнозними розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2026 року через економічну ефективність виробництва посівні площі зростуть:

• під ячменем – на 16,4 %,
• житом – на 19,1 %,
• тритикале – на 18,5 %
• ріпаком – на 4,7 %.

Ці культури демонструють найвищу рентабельність та прибуток. 2025 року рентабельність ріпаку становила 32,8 %, ячменю – 39,1 %, а у жита цей показник найвищий серед усіх культур – 56,4 %.

Читати далі:

Матеріальні витрати відіграють значну роль у собівартості вирощування сільськогосподарських культур. На них припадає до 60 % від загальної собівартості сільськогосподарської продукції. Тому оптимізація матеріальних витрат шляхом зменшення їх використання та запровадження різноманітних інноваційних рішень може забезпечити суттєву економію для підприємств агробізнесу.

Найбільші частки у складі матеріальних витрат у виробничій собівартості мають мінеральні добрива – 20-25 %, пальне – 10-12 %, насіння – 10 %, а також засоби захисту рослин (ЗЗР) – 7-10 %.

Загальна щорічна потреба України в добривах у фізичній вазі перевищує 5 млн т. Аграрії вносять близько  1,8–1,9 млн т добрив у діючій речовині, або 85–90 кг/га.

Читати далі:

Якою була ситуація на ринку гречки у 2019 – 2025 роках?

У перші роки повномасштабної війни ринок гречки в Україні зростав. Посівні площі розширювали на тлі підвищення економічної привабливості культури. Однак у 2024 році ситуація почала різко змінюватися. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла науковиця Інституту аграрної економіки Світлана Черемісіна.

За словами експертки, упродовж 2019 – 2023 років рівень зібраних площ гречки в Україні зростав навіть попри початок повномасштабної російської агресії. Хоч зерновий ринок зазнав негативного впливу війни, його гречана складова демонструвала позитивні результати. Це сталося завдяки:

Читати далі:

Ціни на овочі та фрукти, як і ринкова пропозиція, залежатимуть від обсягів їх постачання, умов і вартості зберігання, а також логістики, говорить науковиця Інна Сало. Впливають також підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників та ціни на пальне.

Через додаткові витрати на зберігання у березні 2026 року очікується сезонне поступове здорожчання плодоовочевої продукції: овочів – до 7%, плодів – до 10% проти нинішніх цін.

За наведеними науковицею даними Мінфіну України, станом на 24 лютого проти кінця січня 2026 року знизилися ціни на овочі борщового набору: буряк, капусту, цибулю, картоплю. Також дещо здешевшали яблука (на 5,4%). Однак здорожчали банани, мандарини й апельсини, які в Україну імпортують.

В Україні господарства населення вирощують близько 88% овочів (до 7,5 мільйона тонн) та 80% фруктів (до 1,5 мільйона тонн).

Джерело: 24 канал

Ситуація з цінами на м'ясо в Україні чотири роки поспіль перебуває під впливом розв'язаної Росією повномасштабної війни та її наслідків. Як зауважила науковиця Наталія Копитець, цьогоріч через тривалу відсутність електроенергії внаслідок атак продуктові супермаркети змушені були знижувати роздрібні ціни м'ясо.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у березні 2026 року підвищення роздрібних цін на основні види м'яса – яловичину, свинину та курятину – не очікується. Ціни залишаться на рівні лютого 2026 року.

Ситуацію на ринку загострює й зниження попиту з боку кінцевих споживачів. Через тривалі перебої зі світлом сире м'ясо люди купували менше, адже мали труднощі з його приготуванням та зберіганням.

Читати далі:

Ринок молочної продукції у 2026 році зазнав суттєвих коливань через погодні умови та економічні чинники, говорить науковець Іван Свиноус. Ускладнює ситуацію в галузі також скорочення поголів'я корів у сільськогосподарських підприємствах та домашніх господарствах.

Додатковий тиск на собівартість спричиняють підвищення вартості пального, ветеринарних препаратів, обладнання, а також запровадження нових вимог до утримання тварин. Витрати виробників зростають і через використання дизельних генераторів через відключення світла.

Під впливом негативних світових трендів на біржові молочні товари на початку місяця спостерігалося незначне зниження закупівельних цін. Однак уже в середині періоду ринок продемонстрував протилежну динаміку, що спричинило їх зростання. Позитивна тенденція зростання може зберегтися і в березні 2026 року, попри традиційний сезонний фактор збільшення пропозиції молока.

Читати далі:

За даними Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», мінеральні добрива формують найбільшу частку матеріальних витрат під час вирощування сільгоспкультур – вона сягає 20–25%. Для порівняння, пальне формує 10–12% витрат, насіння – близько 10%, а засоби захисту рослин – 7%.

Щорічна потреба України в добривах у фізичній вазі перевищує 5 млн тонн. У середньому аграрії вносять 1,8-1,9 млн тонн поживних речовин (у діючій речовині) на загальній площі до 23 млн га. За прогнозними оцінками ІАЕ, на весняну посівну 2026 року сільгосппідприємствам знадобиться 0,7–0,9 млн тонн у діючій речовині, або 2,0–2,5 млн тонн у фізичній вазі.

Детальніше

Дефіцит азотних добрив у весняну посівну 2026 року може серйозно вплинути на врожай, насамперед під загрозою яра пшениця, кукурудза та соняшник.

Таку думку в коментарі для Укрінформу висловив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

За його словами, загальна щорічна потреба України в добривах перевищує 5 млн т, проте для весняної посівної цього року аграрні підприємства потребують лише 0,7-0,9 млн т у діючій речовині, або 2-2,5 млн т у фізичній вазі.

Читати далі:

У коментарі 24 Каналу експерт Інституту аграрної економіки Богдан Духницький розповів, що традиційно головними в товарній структурі вітчизняного агропродовольчого експорту залишаються зернові культури, олії та жири, олійні, залишки харчової промисловості, м'ясо і субпродукти.

За підсумками 2025 року ці види сільгосппродукції разом з об’єднаною групою молокопродуктів, яєць і меду сформували 86% вартісних обсягів закордонних поставок.

Крім того, до початку повномасштабного вторгнення Росії домінантний асортимент аграрного експорту також складався з зернових та олійних, рослинних олій, залишків і відходів, різних видів м'яса.

Читати далі:

У коментарі 24 Каналу експерт Інституту аграрної економіки Богдан Духницький розповів, що традиційно головними в товарній структурі вітчизняного агропродовольчого експорту залишаються зернові культури, олії та жири, олійні, залишки харчової промисловості, м'ясо і субпродукти.

За підсумками 2025 року ці види сільгосппродукції разом з об’єднаною групою молокопродуктів, яєць і меду сформували 86% вартісних обсягів закордонних поставок.

Крім того, до початку повномасштабного вторгнення Росії домінантний асортимент аграрного експорту також складався з зернових та олійних, рослинних олій, залишків і відходів, різних видів м'яса.

Читати далі: