Ми у ЗМІ

Продовження мораторію є цілком виправданим кроком. Адже в Україні відсутній закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, який є ключовою умовою зняття мораторію. Таким чином, період мораторію слід використовувати для підготовки і прийняття повного пакету законопроектів, необхідних для відкриття ринку земель.

Детальніше про низку заходів, яка має передувати зняттю мораторію на продаж сільськогосподарських земель, – в інтерв’ю директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка «Оправданный шаг», опублікованому у журналі «Агроперспектива», №10’2016.

   

Вітчизняний агробізнес має цілий ряд конкурентних переваг – це і якість землі, і працьовиті люди, і можливість вести широкомасштабний господарство. Україна може зміцнити свої позиції на світових ринках.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, У 2017 році експорт аграрної продукції становитиме близько 14,4 млрд дол. США, а імпорт – 5,7 млрд дол. США, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, д.е.н. Микола Пугачов в інтерв’ю «Векторы продаж: что, куда, почем», опублікованому у журналі «Агроперспектива», №10’2016.

   

agrotimesРинок землі неможливо розпочати, якщо бодай одна ланка в лінійці – малі, середні чи великі виробники – не зацікавлена у ньому. Малий виробник – найчисленніший. Тож у Європі податкові преференції доступні лише їм, фермерам, що власноруч господарюють. Це передусім оберігає їх від «лобової» конкуренції з іншими та робить першочергово зацікавленими в ринку землі. А базові принципи європейських підходів могли б відкрити можливості для розвитку мільйону українських господарств, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукового забезпечення законопроектної роботи, к.е.н. Віталій Саблук у статті «Усіх – у поле! Податкове…», опублікованій на інтернет-ресурсі AgroTimes 12 жовтня 2016 року.

   

znОстаннім часом під гаслом подальшого реформування земельних відносин активізувалися спроби монополізувати права користування сільськогосподарськими землями для товарного виробництва. Йдеться про узаконення безперешкодного розпорядження земельними ділянками (паями) селян і землями державної та комунальної власності через механізм емфітевзису. Цей намір може бути реалізований з прийняттям проекту закону України №4010а від 15.07.2016 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)».

Зважаючи на світовий досвід та уроки вітчизняних аграрних трансформацій, на завершальному етапі земельної реформи в Україні варто було б сконцентрувати зусилля на захисті суспільних інтересів у процесі змін у системі землеволодіння і землекористування. Ці зміни слід спрямувати на гарантування доступу широкого кола сільських жителів до сільгоспземель як місця докладання праці і джерела доходів із відповідною системою захисту прав власності, вільного доступу до фінансових, матеріально-технічних ресурсів, ринків збуту та соціальних мереж, йдеться у Заяві, яку підписав директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, а також економісти-аграрники провідних науково-дослідних установ НАНУ та НААН.

Заяву було опубліковано у матеріалі «Кому вигідне "удосконалення орендних відносин" на основі емфітевзису» на інтернет-ресурсі «Дзеркало тижня» 8 жовтня 2016 року.

   

infagro crВнаслідок зміни порядку справляння ПДВ у сільському господарстві з 2016 року, тваринницькі підприємства зазнали подвійного удару – з одного боку, зросли ціни на зернові (на кормову базу), з іншого – товаровиробники позбавились права на повне акумулювання сум ПДВ, втративши половину сум ПДВ-підтримки (виробники молока та м’яса ВРХ 20%). Відповідно, з одного боку, подорожчали корми, що обумовило зростання витрат в середньому на 3-5% (в залежності від частки покупних кормів), з іншого боку – виробники молока позбавились права на 1/5 сум ПДВ-підтримки (остання становила понад 12% від сум доходів, знову ж таки, залежно від частки власних кормів), зазначив завідувач відділу податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати дослідження щодо наслідків повної відміни спецрежиму ПДВ для молочного тваринництва, які були опубліковані на інтернет-ресурсі InfAgro.

   

2016-09-20 113643 При переведенні сільського господарства на загальну систему оподаткування слід пам’ятати, що аграрний сектор економіки – це не лише бізнес. Це і продовольча безпека держави, і зайнятість сільських жителів, і збереження довкілля тощо.

Сільському господарству однозначно потрібен спеціальний режим оподаткування, зміст та умови якого можуть і повинні обговорюватися, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи на засіданні круглого столу «Оподаткування аграрного сектору. Чи потрібні аграріям податкові пільги?», що відбувся 14 вересня 2016 року у рамках проекту УНІАН-АГРО.

Переглянути відео

   

1234eqЗа час свого існування Інститут аграрної економіки утвердився як провідний державний заклад, що забезпечує розробку наукових і практичних основ державної політики розвитку сільського господарства України, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко у статті «60 лет в авангарде аграрной экономической науки», опублікованій у журналі «Аграрная неделя» 11 липня 2016 року, №26’2016.

   

Скорочення ринку сільськогосподарської техніки обумовлено низкою зовнішніх і внутрішніх причин. Політична нестабільність, бойові дії на сході України, падіння світових цін на сільськогосподарську продукцію, зміна геополітичних обставин, втрата частини територій, перехід на нові ринки збуту, нестабільність курсу гривні до основних світових валют, високі банківські відсотки суттєво вплинули на фінансові можливості аграрних підприємств.

За таких умов говорити про стабілізацію ринку сільськогосподарської техніки, на жаль, не доводиться, зазначив старший науковий співробітник відділу ринку матеріально-технічних ресурсів Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Дмитро Соловей у статті «Комбайны рулят», опублікованій у журналі «Агроперспектива», №6’2016.

 

   

Практика нарощування сировинного експорту не є перспективною. Україні необхідно диверсифікувати напрямки використання виробленого зерна, що забезпечить високу конкурентоспроможність держави при різній кон'юнктурі світового ринку, зазначила завідувач відділу ціноутворення, кон’юнктури та інфраструктури ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Боднар у статті «Кукурузы больше, пшеницы – меньше», опублікованій у журналі «Агроперспектива», №6’2016.

   

kurkulПанічної ситуації щодо поганого врожаю озимих немає. Ми повинні звикати до того, що у нас кожен рік буде якийсь нестандартний. Якщо не дуже вдало зійдуть посіви взимуку, то доведеться пересівати. Але до грудня ще залишається якийсь час і є ймовірність, що ситуація зміниться, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, д.е.н. Микола Пугачов у коментарі інтернет-ресурсу «Кurkul.com», опублікованому під назвою «Рано стверджувати, що урожай озимих буде поганим — Пугачов» 21 червня 2016 року.

   

Сторінка 3 з 21

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>