Артемівське родовище кам’яної солі постачало понад 90% солі загалом в Україні, наголошують в Інституті аграрної економіки.

Є також Слов’янське родовище кам’яної солі, яке теж розташоване в Донецькій області, і там теж непроста ситуація.

– Ми опинилися в ситуації, що основні виробники нашої солі не можуть забезпечити ринок. Ринок напередодні літа, напередодні нашої консервації. І тут ми бачимо проблеми, які можуть виникнути насамперед у населення, яке звикло заготовляти продукцію на зиму, і в підприємств харчової промисловості, які також для своєї продукції, консервації, м’ясних виробів використовують переважно нашу вітчизняну сіль, – розповів заступник директора Національного наукового центру Інститут аграрної економіки НААН України Микола Пугачов.

Є поклади солі й на Західній Україні. Зокрема, у Дрогобичі, а також на Закарпатті та Прикарпатті. Однак там видобуток або вже сходить нанівець, або навпаки потребує розробки.

– Звичайно, певні поставки можуть забезпечуватися з Закарпаття, де Солотвинське родовище, хоча вже після повеней, які були в 1998 році, 2001 році, там почалося розмивання соляних покладів. І тут є і в них певні проблеми з виробництвом, – зазначив Пугачов.

Експерти вважають, що певний дефіцит солі може бути корисним для здоров’я місцевих жителів.

– В Україні продавали близько 14-16 кг солі на рік із розрахунку на людину. Якщо порівнювати з тими рекомендаціями, які пропонують органи охорони здоров’я (це 2-5 кілограмів на рік), то здається, що ми споживаємо багато солі. І навіть якщо в нас буде певний дефіцит, то нам це буде навіть на користь. На жаль, ці рекомендації в умовах війни будуть нам корисними, – зазначив експерт.

Сіль використовується насамперед для хімічної промисловості (хімічні фарби, препарати, хлориди, лужні, карбонат натрію тощо). Другий напрям за обсягами в Європі та Україні – це для запобігання замерзанню доріг, злітно-посадкових смуг. Третій напрям – це харчова промисловість.

– І Україна – один із небагатьох виробників світу, де видобувається дуже якісна сіль, яка може використовуватися для харчування людей та тварин. Для тварин, щоправда, може бути вже з домішками, але загалом це та сама кам’яна сіль, – наголосив Микола Пугачов.

Звичайну сіль могла б замінити морська, проте теж не українська, бо її у нас теж відібрала Росія.

– Українським джерелом високоякісної морської солі є солоні озера, лимани на Чорному та Азовському морях (це євпаторійська сіль, сакська, керченська, де сіль практично з моря і високої якості). На жаль, всі ці три джерела високоякісної солі з моря окуповані сьогодні. Тобто ми й це не можемо використовувати, – наголосив Пугачов.

Джерело: Факти