Ми у ЗМІ

Останнім часом під гаслом подальшого реформування земельних відносин активізувалися спроби монополізувати права користування сільськогосподарськими землями для товарного виробництва. Йдеться про узаконення безперешкодного розпорядження земельними ділянками (паями) селян і землями державної та комунальної власності через механізм емфітевзису. Цей намір може бути реалізований з прийняттям проекту закону України №4010а від 15.07.2016 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)».

Зважаючи на світовий досвід та уроки вітчизняних аграрних трансформацій, на завершальному етапі земельної реформи в Україні варто було б сконцентрувати зусилля на захисті суспільних інтересів у процесі змін у системі землеволодіння і землекористування. Ці зміни слід спрямувати на гарантування доступу широкого кола сільських жителів до сільгоспземель як місця докладання праці і джерела доходів із відповідною системою захисту прав власності, вільного доступу до фінансових, матеріально-технічних ресурсів, ринків збуту та соціальних мереж, йдеться у Заяві, яку підписав директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, а також економісти-аграрники провідних науково-дослідних установ НАНУ та НААН.

Заяву було опубліковано у матеріалі «Кому вигідне "удосконалення орендних відносин" на основі емфітевзису» на інтернет-ресурсі «Дзеркало тижня» 8 жовтня 2016 року.

Внаслідок зміни порядку справляння ПДВ у сільському господарстві з 2016 року, тваринницькі підприємства зазнали подвійного удару – з одного боку, зросли ціни на зернові (на кормову базу), з іншого – товаровиробники позбавились права на повне акумулювання сум ПДВ, втративши половину сум ПДВ-підтримки (виробники молока та м’яса ВРХ 20%). Відповідно, з одного боку, подорожчали корми, що обумовило зростання витрат в середньому на 3-5% (в залежності від частки покупних кормів), з іншого боку – виробники молока позбавились права на 1/5 сум ПДВ-підтримки (остання становила понад 12% від сум доходів, знову ж таки, залежно від частки власних кормів), зазначив завідувач відділу податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати дослідження щодо наслідків повної відміни спецрежиму ПДВ для молочного тваринництва, які були опубліковані на інтернет-ресурсі InfAgro.

 При переведенні сільського господарства на загальну систему оподаткування слід пам’ятати, що аграрний сектор економіки – це не лише бізнес. Це і продовольча безпека держави, і зайнятість сільських жителів, і збереження довкілля тощо.

Сільському господарству однозначно потрібен спеціальний режим оподаткування, зміст та умови якого можуть і повинні обговорюватися, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи на засіданні круглого столу «Оподаткування аграрного сектору. Чи потрібні аграріям податкові пільги?», що відбувся 14 вересня 2016 року у рамках проекту УНІАН-АГРО.

Переглянути відео

За час свого існування Інститут аграрної економіки утвердився як провідний державний заклад, що забезпечує розробку наукових і практичних основ державної політики розвитку сільського господарства України, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко у статті «60 лет в авангарде аграрной экономической науки», опублікованій у журналі «Аграрная неделя» 11 липня 2016 року, №26’2016.

Скорочення ринку сільськогосподарської техніки обумовлено низкою зовнішніх і внутрішніх причин. Політична нестабільність, бойові дії на сході України, падіння світових цін на сільськогосподарську продукцію, зміна геополітичних обставин, втрата частини територій, перехід на нові ринки збуту, нестабільність курсу гривні до основних світових валют, високі банківські відсотки суттєво вплинули на фінансові можливості аграрних підприємств.

За таких умов говорити про стабілізацію ринку сільськогосподарської техніки, на жаль, не доводиться, зазначив старший науковий співробітник відділу ринку матеріально-технічних ресурсів Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Дмитро Соловей у статті «Комбайны рулят», опублікованій у журналі «Агроперспектива», №6’2016.

Практика нарощування сировинного експорту не є перспективною. Україні необхідно диверсифікувати напрямки використання виробленого зерна, що забезпечить високу конкурентоспроможність держави при різній кон'юнктурі світового ринку, зазначила завідувач відділу ціноутворення, кон’юнктури та інфраструктури ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Боднар у статті «Кукурузы больше, пшеницы – меньше», опублікованій у журналі «Агроперспектива», №6’2016.

Панічної ситуації щодо поганого врожаю озимих немає. Ми повинні звикати до того, що у нас кожен рік буде якийсь нестандартний. Якщо не дуже вдало зійдуть посіви взимуку, то доведеться пересівати. Але до грудня ще залишається якийсь час і є ймовірність, що ситуація зміниться, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, д.е.н. Микола Пугачов у коментарі інтернет-ресурсу «Кurkul.com», опублікованому під назвою «Рано стверджувати, що урожай озимих буде поганим — Пугачов» 21 червня 2016 року.

Українські аграрії відреагували на попит на ягоди за кордоном збільшенням площ під ці культури, крім того, зростання врожаю сприяють погодні умови. Ми очікуємо збільшення пропозиції ягід в цілому. Повинні піти середньостиглі сорти, потім – пізні сорти. Можливе зниження цін, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, д.е.н. Микола Пугачов на прес-конференції в інформаційному агентстві ГолосUA.

Коментар експерта опублікований у коментарі «Урожай ягод в Украине обещает быть высоким – эксперт» 20 червня 2016 року.

У 2016 році Інститут аграрної економіки прогнозує збільшення обсягів виробництва гречки десь на 15% в порівнянні з минулим роком. Надзвичайний інтерес населення до цього продукту робить неможливим прогноз ціни на цей продукт, зокрема, те, наскільки зростання врожаю зможе перекрити подорожчання крупи, яке спостерігається в останні місяці. Дефіциту гречки точно не буде в 2016-2017 роках,  зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, д.е.н. Микола Пугачов на прес-конференції в інформаційному агентстві ГолосUA.

Коментар експерта опублікований у коментарі «Дефицит гречки закончится: в следующем году урожай крупы увеличится на 15% - прогноз» 17 червня 2016 року.

Навіть в умовах війни інвестиції в сільське господарство в минулому і в 2016 року зростають. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у 2016-2017 роках буде досягнутий максимум пріоритетності. У наступні роки ця пріоритетність, зберігаючись, буде поступово втрачатися, поки у 2025 році співвідношення між інвестиціями в сільське господарство і харчову промисловість не досягне рівноваги.

З огляду на зазначену закономірність, агробізнесу у найближчі 5-7 років доцільно «зловити хвилю» і сконцентрувати інвестиційні ресурси та організаційні зусилля на пріоритетному інвестуванні сільського господарства, створенні тут матеріально-технічної бази, яка дозволить вести ефективний агробізнес в наступний інвестиційно несприятливий для нього період, а також брати участь у проектах розвитку харчової промисловості, зберігання, логістики і збуту продукції.

Про пріоритетні напрями інвестування в аграрний сектор економіки читайте в інтерв’ю завідувача відділу інвестицій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Миколи Кісіля «Поймать волну» или инвесторам посвящается», опублікованому в журналі «Агроперспектива», №5’2016.