Ми у ЗМІ

Насамперед необхідно визначити мету земельної реформи. За нашими оцінками, це забезпечення виробництва агропродовольчих ресурсів у необхідній для країни кількості і з високим рівнем ефективності. Цю мету і передбачає ринкова система господарювання. Отже, ринок землі та система, в якій він повинен функціонувати, мають однакову мету. Тому стверджувати, що ринку землі не повинно бути, – невігластво. Але він повинен мати такі сегменти: ціну, вартість, бути складовою економічної субстанції через визнання його активом (капіталом), урахування її в системі регулівних (через ціну, систему кредитування, страхування) і розподільчих відносин (через бюджет).

Лише розв’язавши ці проблеми, можна порушувати питання про купівлю-продаж землі, що також є сегментом ринку. Але відкидання перелічених передумов її купівлі-продажу завдасть непоправної шкоди економіці й державі., – про це в статті «До продажу землі ще чимало роботи», розповів радник при дирекції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академікаНААН Петро Саблук газеті «Урядовий кур’єр».

Треба запровадити обов’язкову звітність агрохолдингів. Державну реєстрацію їх дочірніх підприємств й інших підрозділів за місцем землекористування. Атимонопольне обмеження площі орендованої землі – не більше 35% сільгоспугідь району. Введення нормативу кількості робочих місць (2-2,5 працівника на кожні 100 гектарів землі). Удосконалення механізму справляння податків. Соціальні угоди виписати на законодавчому рівні.

Інститут аграрної економіки опрацював проект закону України про внесення змін до законодавчих актів щодо сільськогосподарської діяльності підприємств та аграрних холдингових груп. Ще два роки тому подали в міністерство та у Верховну Раду. Реакції немає, цитує завідувача відділу проблем галузевого і територіального управління Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Михайла Кропивка сайт Черкаський край.

До кінця 2015 року слід очікувати подальшого подорожчання основних видів продуктів харчування.

Прогнозується зростання ціни на цукор близько 10%, зумовлене сезонністю виробництва.

Внаслідок скорочення обсягів виробництва та фактору сезонності до кінця року подорожчає молоко на 5–10%.

Традиційне підвищення цін на яйця очікується також в межах 5–10%.

Скорочення пропозиції на ринку свинини, зумовить значне підвищення цін. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, яловичина подорожчає на 15%, а м’ясо птиці – на 10%”, пишуть з посиланням на завідувача відділенням ціноутворення, інфраструктури ринку та розвитку наукових інновацій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Олександра Шпичака УНН, Finance.UA, UBR, Latifundist, Agravery та інші ЗМІ.

Моніторинг ЗМІ

Галузь виноградарства втратила істотні обсяги державної підтримки,  а у 2015 році ця підтримка скасована.

Негативний вплив матиме подальше скорочення обсягів експорту виноробної продукції в Росію. Її ринок у 2014 році спожив 84,3% всього експорту виноградного вина з України, а в 2013 році сягав 89,4%. Таким чином, його можлива втрата стане серйозним викликом для галузі.

Крім того, українським виноградарям і виноробам належить довести конкурентоспроможність своєї продукції в умовах створення Асоціації Україна-ЄС, зростання конкуренції на світовому ринку, продовження глобалізації економіки, про це йдеться у коментарі директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка виданню «АгроПерспектива».

Достатній урожай зерна не створює об’єктивних передумов для зростання цін на хліб, особливо на соціальні сорти.

Прогнозується зростання ціни на цукор близько 10%, зумовлене сезонністю виробництва.

Внаслідок скорочення обсягів виробництва та фактору сезонності до кінця року подорожчає молоко на 5–10%.

За прогнозами науковців, внаслідок скорочення пропозиції на ринку свинини сильно подорожчає м’ясо.

Традиційне підвищення цін на яйця очікується також в межах 5–10%.

Проблемою є зниження купівельної спроможності населення, яка стримує пропозицію, а при подальшому підвищенні цін на продукти харчування, може призвести до соціальних збурень, – йдеться у коментарі завідувача відділенням ціноутворення, інфраструктури ринку та розвитку наукових інновацій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Олександра Шпичака сайту телеканалу новин «24».

Цю інформацію поширили також інші ЗМІ, серед них, зокрема, Правда.if.ua, Народный Корреспондент, Ungvar.info, inua.tv, The Kiev Times.

Скорочення пропозиції на ринку свинини, яке відбулося внаслідок спалахів африканської чуми свиней, зумовить значне підвищення цін майже на третину.

Це стане каталізатором зростання цін і на інші види м’яса. За оцінками науковців, яловичина подорожчає на 15%, а м’ясо птиці – 10%, йдеться у коментарі завідувача відділенням ціноутворення, інфраструктури ринку та розвитку наукових інновацій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Олександра Шпичака сайту Телеканал новин "24".

Достатній урожай зерна не створює об’єктивних передумов для зростання цін на хліб, особливо на соціальні сорти.

Прогнозується зростання ціни на цукор близько 10%, зумовлене сезонністю виробництва.

Внаслідок скорочення обсягів виробництва та фактору сезонності до кінця року подорожчає молоко на 5–10%.

За прогнозами науковців, внаслідок скорочення пропозиції на ринку свинини сильно подорожчає м’ясо.

Традиційне підвищення цін на яйця очікується також в межах 5–10%.

Проблемою є зниження купівельної спроможності населення, яка стримує пропозицію, а при подальшому підвищенні цін на продукти харчування, може призвести до соціальних збурень, – йдеться у коментарі завідувача відділенням ціноутворення, інфраструктури ринку та розвитку наукових інновацій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Олександра Шпичака сайту телеканалу новин «24».

У зв’язку із односторонньою забороною Росією імпорту українських сирів продукція цієї групи вже не є експортним товаром з високою залежністю від країн СНД.

За результатами 6 місяців поточного року основними імпортерами продукції цієї групи виступають Ірак (12,4%), США (9,4%), Об’єднані Арабські Емірати (5,8%), Молдова (5,7%), Казахстан (5,6%) та Німеччина (5,5%), цитують директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка УНН, Агро Перспектива, UBR, АПК-Информ, Latifundist, Agravery та інші ЗМІ.

Моніторинг ЗМІ

Основним імпортером українського м’яса та субпродуктів стала Росія. Експорт до РФ у І півріччі 2015 року становив 59,2 млн дол. США проти 25,6 млн. дол. США минулого року. Таким чином вона збільшила свою частку з 18,4% у січні–червні 2014 року до 34%.

На друге місце у рейтингу перемістився Ірак, який за 6 місяців цього року імпортував продукції на 25,2 млн дол. США.

У І півріччі 2015 року активізувався експорт до країн – членів ЄС. Зокрема, частка експорту до Нідерландів, збільшилася порівняно з І півріччям 2014 року на 3% – до 8,7%.

Майже у 2,5 разу порівняно з січнем–червнем минулого року – до 7,7% – зросли обсяги поставок до Казахстану, який посів 4-е місце у рейтингу імпортерів. 5-е місце у рейтингу – за Німеччиною (4%), повідомляють FINANCE.UA, АгроПерспектива, PigUA, Agriacta.com, Agravery, Украинские национальные новости та інші ЗМІ з посиланням на директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка.

Моніторинг ЗМІ

Основним імпортером українського м’яса та субпродуктів стала Росія. Експорт до РФ у І півріччі 2015 року становив 59,2 млн дол. США проти 25,6 млн. дол. США минулого року. Таким чином вона збільшила свою частку з 18,4% у січні–червні 2014 року до 34%.

У І півріччі 2015 року активізувався експорт до країн – членів ЄС. Зокрема, частка експорту до Нідерландів, збільшилася порівняно з І півріччям 2014 року на 3% – до 8,7%. 5-е місце у рейтингу – за Німеччиною (4%). До 20-ки імпортерів цієї групи продукції увійшли також Бельгія та Польща – з частками 0,7% та 0,6% відповідно, повідомляють FINANCE.UA, АгроПерспектива, PigUA, Agriacta.com, Agravery, Украинские национальные новости та інші ЗМІ з посиланням на директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка.

Моніторинг ЗМІ