Архів новин
Обіг сільгоспземель на найближчі 3-5 років cлід запроваджувати лише для селян – фізичних осіб – Юрій Лупенко
Обіг сільськогосподарських земель має запроваджуватися поетапно. Спочатку для селян – фізичних осіб, безпосередньо зайнятих у сільському господарстві, тих, які проживають у сільській місцевості. А вже потім через 3-5 років – для всіх інших покупців, включаючи й юридичних осіб, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи на парламентських слуханнях «Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення», які відбулися 4 грудня 2019 року.
На його думку, такий підхід дозволить сформувати на селі потужний середній клас як основу успішного сільського розвитку.
При запровадженні обігу сільгоспземель необхідно створити Земельний іпотечний банк – Юрій Лупенко
Запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення покликане відродити іпотечне кредитування агровиробництва, заявив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи на парламентських слуханнях «Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення», які відбулися 4 грудня 2019 року.
Для цього при запровадженні обігу сільгоспземель доцільно створити спеціалізований Земельний іпотечний банк. Його слід наділити функцією купівлі-продажу земельних ділянок для підтримки їх високої ліквідності.
Європейські фермери могли б отримати доступ до української землі після набуття Україною членства в ЄС – Юрій Лупенко
Участь іноземців в обігу українських сільгоспугідь доцільно ув’язати зі вступом нашої держави до Європейського Союзу, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи на парламентських слуханнях «Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення», які відбулися 4 грудня 2019 року.
Цей варіант можна вважати компромісним в умовах нинішнього статусу української землі, який міг би нівелювати можливі ризики, пов’язані з участю іноземців в обігу сільгоспземель. Таким шляхом йшли більшість країн – нових членів ЄС, нагадав науковець.
Дефіцит якісної молочної сировини загрожує продовольчій безпеці України – Ольга Козак
Україна, яка ще 25 років тому посідала шосте місто у світі за обсягами виробництва коров’ячого молока, опинилася перед загрозою виникнення дефіциту молочної сировини. Його спричинили щорічне скорочення поголів’я корів та зменшення обсягів виробництва молока, які тривають з 1990 року за винятком окремих років. Обсяги виробництва у 2019 році вперше опустяться нижче позначки у 10 млн т, що підтверджує дані нещодавно опублікованого «Прогнозу виробництва молока в Україні до 2030 року: методика і розрахунки», поінформувала провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак.
Торгівельні відносини між Україною та Німеччиною стримують торгівельні квоти, відмінності у стандартах якості та безпечності продукції, відсутність пізнаваних брендів – Ольга Ходаківська
Важливість сільського господарства для української економіки стає все більш помітною в контексті зовнішньої торгівлі. Протягом 2010-2018 років частка агропродукції в загальному обсязі експорту зросла з 21% у 2010 році до 40% у 2018 році, зазначила заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська, виступаючи на VII Українсько-німецькому форумі харчових продуктів, що відбувся 27 листопада 2019 року у Міжнародному виставковому центрі в рамках Ukrainian Food Expo 2019.
У своїй доповіді «Потенціал України щодо виробництва та експорту нішевих видів продукції» експерт привернула увагу до основних причин, що стримують торгівельні відносини між Україною та Німеччиною. Це, зокрема, торгівельні квоти, відмінності у стандартах якості та безпечності продукції, відсутність пізнаваних брендів.
Олександр Нечипоренко: На часі – впровадження результатів наукових досліджень в аграрне виробництво
Одним із нагальних завдань сьогодення є впровадження результатів наукових досліджень в аграрне виробництво з метою забезпечення продовольчої безпеки і соціально-економічного розвитку сільських територій, а також підсилення фінансової спроможності наукових і освітніх закладів, зазначив виконавчий директор Північного міжрегіонального наукового центру НААН, заступник директора Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Нечипоренко, виступаючи на засіданні науково-координаційної ради з питань діяльності міжрегіональних наукових центрів Національної академії аграрних наук України. Захід відбувся 28 листопада 2019 року на базі Львівського національного університету.
За відсутності рівноцінної альтернативи неонікотиноїдам існує висока ймовірність їх заміни більш небезпечними препаратами та втрати експортних позицій української агропродукції на світових ринках – Ольга Ходаківська
За відсутності рівноцінної альтернативи неонікотиноїдам існує висока ймовірність їх заміни більш небезпечними для людини й довкілля препаратами та втрати експортних позицій української агропродовольчої продукції на світових ринках, зумовлених ризиками щодо зниження урожайності сільськогосподарських культур та їх якості, висловила занепокоєння заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська, коментуючи зміни, які очікують українських аграріїв в контексті світових та європейських викликів, на засіданні круглого столу «Засоби захисту рослин: економіка VS екологія».
Представники ННЦ ІАЕ взяли участь у засіданні круглого столу «Засоби захисту рослин: економіка VS екологія»
Учасники круглого столу «Засоби захисту рослин: економіка VS екологія», який відбувся 21 листопада 2019 року у Сумах, обговорили низку актуальних питань, серед них, зокрема, засоби захисту рослин (далі – ЗЗР) у сучасному землеробстві та фітосанітарна безпека; світові тренди у технологіях застосування ЗЗР; екологічні рішення застосування ЗЗР у сільському господарстві; економічно вигідні та екологічно доцільні добрива.
Директор Департаменту агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації Олександр Маслак у вступному слові акцентував увагу на важливості застосування засобів захисту рослин для отримання стабільних і високих урожаїв. За його словами, зарубіжна і вітчизняна практика свідчить, що втрати врожаю від шкідливих організмів та бур’янів можуть становити понад 30% валового збору рослинництва, при цьому значно погіршується і якість продукції.
Дочасне скасування «соєвих правок» є економічно недоцільним – Леонід Тулуш
Дочасна відміна положень Податкового кодексу України, які регламентують спеціальний порядок оподаткування податком на додану вартість операцій із експорту соєвих бобів, є економічно недоцільною, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ініціативи щодо дострокового скасування дії пункту 63 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, які обговорюються окремими представниками нового депутатського корпусу.
Згадані положення набули чинності з вересня 2018 року, нагадав експерт.
Привітання директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрія Лупенка з нагоди Дня працівників сільського господарства України
Шановні працівники сільського господарства!
Щиро Вітаю Вас із професійним святом – Днем працівників сільського господарства!
Хай рясно колосяться щедрими врожаями ваші ниви, втілюються в життя ваші плани, задуми та сподівання на радість вашим рідним, на благо розквіту незалежної України та піднесення добробуту всього українського народу.
Сторінка 51 з 155
<< Початок < Попередня 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 Наступна > Кінець >>