Прес-релізи

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За січень-квітень 2018 року Україна імпортувала насіння зернових та олійних культур на загальну суму 351,2 млн дол. США. Це у 44 рази перевищує обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 8 млн дол. США за відповідний період, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, цього року за кордоном закуповувалося переважно насіння кукурудзи (25,3 тис. т), соняшника (22,7 тис. т), ріпаку (0,2 тис. т) та сої (1,5 тис. т). На ці види продукції припадає понад 91% вітчизняного імпорту.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Птахівнича галузь розвивається завдяки концентрації виробництва м’яса та яєць, що дозволяє суттєво підвищити ефективність відповідної діяльності. А застосовувана державою протягом останніх двох десятиліть політика підтримки розвитку сільського господарства лише посилила відповідні процеси, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати проведеного вченими установи дослідження впливу наданих сільгосппідприємствам податкових преференцій на різні галузі сільгоспвиробництва в Україні.

За його словами, ринок продукції птахівництва, в першу чергу м’яса птиці – на відміну від ринків інших видів тваринницької продукції – характеризується значним внеском агропідприємств.

За даними офіційної статистики, на початку 2000-х років частка сільгосппідприємств у загальних обсягах виробництва м’яса птиці не перевищувала 40%. А вже у другій половині 2000-х років вона склала понад 75% і продовжувала зростати – до понад 85% в останні роки. Натомість, частка сільгосппідприємств у загальних обсягах виробництва м’яса ВРХ становить лише чверть і залишається практично незмінною з 2000-х років, а м’яса свиней – ½ і лише в останні роки поволі зростає.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Експорт насіння вітчизняної селекції у 2018 році складає лише 8,0 млн. дол. США. При цьому 99% цієї суми складає експорт насіння гібридної кукурудзи, що постачається до Білорусі, Молдови, Грузії та Казахстану, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, за січень-квітень 2018 року – період найбільш активних закупівель цього виду агропродукції – обсяги зарубіжних поставок українського насіння зернових та олійних культур були вдвічі менше минулорічних показників за відповідний період.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, виробництво м’яса птиці на відміну від інших видів діяльності у сфері тваринництва, зберігає свою прибутковість вже десять років поспіль – з 2008 року. Перш за все, це стосується сільськогосподарських підприємств, які забезпечують утримання значного поголів’я та переробку власно виробленої продукції, поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати проведеного вченими установи дослідження впливу наданих сільгосппідприємствам податкових преференцій на різні галузі сільгоспвиробництва в Україні.

За його словами, у 2008-2009 роках рентабельність діяльності, пов’язаної з виробництвом та переробкою м’яса птиці, коливалась у діапазоні 2-3%, а вже у 2010-2012 роках зросла майже утричі – до 6-8%. З 2014 року – після суттєвого зростання цін на курятину на внутрішньому ринку – рентабельність виробництва м’яса птиці включно з переробкою сягнула 18-24%.

Тобто впродовж останніх десяти років виробництво м’яса курей у спеціалізованих сільгосппідприємствах із значним поголів’ям жодного року не було збитковим – на відміну від інших видів діяльності у сфері тваринництва, зауважив експерт. Причому діяльність, пов’язана з виробництвом та переробкою м’яса птиці, характеризується чи не найвищим з-поміж інших видів тваринницької діяльності рівнем оборотності, що додатково підвищує рентабельність капіталу таких сільгосппідприємств.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За останні 20 років вітчизняна галузь птахівництва досягла найвищих темпів зростання в секторі сільгосппідприємств з-поміж інших галузей сільського господарства, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати проведеного вченими установи дослідження впливу державної підтримки на розвиток окремих напрямів аграрного бізнесу в Україні.

За його словами, значне зростання обсягів виробництва продукції птахівництва в секторі агропідприємств в Україні стало можливим завдяки довгостроковій державній політиці фінансової підтримки розвитку галузі: у першу чергу – наданню податкових преференцій птахівничим підприємствам. Саме цей чинник сприяв припливу інвестицій та активному впровадженню інноваційних технологій, вважає Леонід Тулуш.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Ухвалення 22 травня 2018 року Верховною Радою України законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» №7403-д від 04.04.2018 може суттєво ускладнити податкове адміністрування в галузі, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати проведеної комплексної експертної оцінки наслідків практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи.

На його думку, вже восени цього року – після набуття чинності відповідними законодавчими нормами – варто очікувати активне впровадження оптимізаційних схем при реалізації соєвих бобів, вирощених суб’єктами, які не спроможні самостійно організувати експортні поставки своєї продукції. Суть таких схем зводитиметься до «заведення» вирощеної сої на більш крупних суб’єктів, здатних забезпечити самостійний експорт, пояснив він. При цьому слід зважати на те, що лише третина загального обсягу сої виробляється суб’єктами, здатними самостійно, без посередників та кооперування, організувати експортні поставки.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Прийняття так званого «компромісного» варіанту врегулювання порядку оподаткування ПДВ експортних поставок сої та ріпаку, запропонованого Податковим комітетом ВРУ, може зумовити цілу низку негативних наслідків. Це, зокрема, порушення конкурентних умов, розвиток оптимізаційних схем постачання продукції, посилення заходів податкового контролю і, як наслідок, формування корупціогенних ризиків, заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 22 травня 2018 року Верховною Радою України законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» №7403-д від 4 квітня 2018 року.

Набуття чинності положеннями законопроекту №7403-д означатиме, що представники великого аграрного бізнесу продовжать здійснювати поставки сої та ріпаку на світові ринки у звичайному режимі справляння ПДВ, тоді як представники малого та середнього змушені будуть наповнювати переробні потужності підприємств оліє-жирової промисловості.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Рішення щодо зміни режиму оподаткування ПДВ операцій із експорту сої з 1 вересня 2018 року є передчасним, адже його реалізація може мати негативні наслідки як для самої олійної галузі, так і для аграрного сектору економіки в цілому, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, виступаючи на засіданні круглого столу «Зміна режиму оподаткування ПДВ експортних поставок олійних культур: оцінка наслідків та пошук компромісу», який відбувся в Інституті аграрної економіки 14 травня 2018 року.

На його думку, від запровадження нової моделі справляння ПДВ при експорті соєвих бобів програють всі без винятку учасники ринку олійних культур, включаючи й самих ініціаторів відповідних змін – власників потужностей олієжирової галузі.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Одностайно вважаємо, що для попередження негативних сценаріїв розвитку олійної галузі в країні доцільно відмінити дію пункту 63 підпункту 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, як це передбачено проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» №7403-2 від 29.12.2017, йдеться у резолюції круглого столу «Зміна режиму оподаткування ПДВ експортних поставок олійних культур: оцінка наслідків та пошук компромісу», організованого Національним науковим центром «Інститут аграрної економіки» 14 травня 2018 року за участі представників центральних органів виконавчої влади, провідних громадських організацій та об’єднань сільгосппідприємств, асоціацій та об’єднань виробників, представників провідних компаній-переробників, трейдерів та експортерів олійних культур.

На думку учасників заходу, зазначені зміни, у разі набрання ними чинності, призведуть до прояву негативних процесів на ринку олійних культур, які мають важливе значення для економіки сільськогосподарських підприємств та зовнішньоторговельного балансу України.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У січні-березні 2018 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом склав 2,2 млрд дол. США. При цьому додатне для нашої держави сальдо склало 845 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, у І кварталі відбулося збільшення як імпорту – до 669 млн дол. США (+27%), так і експорту – до 1513 млн дол. США (+15%), порівняно з відповідним періодом 2017 року.

Детальніше

   

Сторінка 3 з 31

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>