У І півріччі 2026 року збільшився експорт українських продуктів харчування до країн ЄС, Азії та Африки – Інститут аграрної економіки
Прес-релізиСкачати прес-реліз
За даними Державної митної служби України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2026 року склав 12592 млн дол. США. Це на 11 % більше минулорічних показників за відповідний період у 11305 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.
За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2026 року складає 60 %, зауважив експерт.
За його словами, основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються три регіони – країни Європейського Союзу, Азії та Африки. У І півріччі 2026 року їх сумарна частка склала 91 % вартості українського експорту сільгосппродукції.
При цьому збільшуються доходи від експорту вітчизняної продукції сільського господарства і переробної промисловості до всіх трьох регіонів, зазначив Микола Пугачов.
П’ятий рік поспіль – від початку повномасштабного військового вторгнення рф на територію України – позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції утримують країни – члени Європейського Союзу. За січень-червень 2026 року вони закупили 47,7 % українського продовольства – на суму 6010 млн дол. США. Цей показник майже на 12 % більше результату за відповідний період минулого року у 5386 млн дол. США.
За І півріччя 2026 року країни Азії закупили українського продовольства на 3875 млн дол. США, на 10 % перевищивши показник І півріччя 2025 року. Частка Азії за цей період склала 30,8 % від загального експорту аграрної продукції.
Обсяги експорту до країн Африки збільшились проти торішніх показників за шість місяців на 10 % і становили 1617 млн дол. США. Частка цього регіону дорівнювала 12,8 % від загального експорту аграрної продукції з України.
За результатами І півріччя 2026 року рейтинг країн – імпортерів вітчизняної агропродукції зі значним відривом очолила Туреччина, яка за обсягами закупівель українського продовольства традиційно входить до топ-3. До цієї країни було продано аграрної сировини і готових продуктів на суму 1572 млн дол. США. Це забезпечило їй частку величиною 12,5 % у географічній структурі нашого експорту.
Італія, яка за результатами 6 місяців 2025 року займала третю позицію, посіла друге місце у списку, закупивши вітчизняної агропродукції на суму 1001 млн дол. США та забезпечивши собі частку у 7,9 %.
Іспанія, яка 2024 року за результатами І півріччя очолювала топ-10, торік перемістилася на другу позицію у рейтингу, а 2026 року, придбавши продовольства на суму 984 млн дол. США, посіла третє місце. Її частка склала 7,8 %.
Останньою у топ-10 країн – найбільших імпортерів української агропродовольчої продукції є Індія (278 млн дол. США).
Сумарно 10 країн – найбільших імпортерів – забезпечили Україні 59 % доходів від зарубіжних поставок продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2026 року.
Визначальними групами продукції в товарній структурі аграрного експорту України, як і раніше, виступають зернові культури (4716 млн дол. США), олії та жири (3615 млн дол. США), залишки і відходи харчової промисловості (808 млн дол. США), олійні культури (795 млн дол. США), м’ясо та субпродукти (589 млн дол. США).
Разом ці групи агропродукції забезпечили близько 84 % експорту Україною агропродовольства на ринки країн світу в грошовому виразі.
За підсумками І півріччя 2026 року збільшилась експортна виручка по зерну, олії, залишках і відходах харчової промисловості, м’ясу, тоді як по олійних доходи знизились, зазначив науковець.
У нинішньому році помітно збільшується вартість експорту Україною агропродовольчої продукції за рахунок зростання виручки по більшості основних товарних груп в його структурі та поставок на основні регіональні ринки збуту. Галузева торгівля з Євросоюзом, як основним партнером, здійснюється за оновленими умовами, які передбачають застосування для нашої країни широкого переліку безмитних експортних квот. Результати експорту за підсумками року залежатимуть не лише від урожаю ключових сільськогосподарських культур та їх переробки, а й здатності своєчасно відправити на зовнішні ринки накопичені запаси продукції, одночасно збалансовуючи канали її вивезення, знаходячи оптимальні періоди використання морського, залізничного чи автомобільного транспорту залежно від фактичної ситуації, зауважив Микола Пугачов.
###
Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.
Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.
Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.
Контактна особа:
| Лариса Басанська, | Тел.: +38 044 257 94 91 |
| Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку | Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду |
| Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» | Веб-сайт: http://iae.org.ua/ |


















