Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» надіслав Міністру аграрної політики та продовольства України Ігорю Швайці та Міністру фінансів України Олександру Шлапаку свої оцінки пропозицій Міністерства фінансів України щодо реформування системи оподаткування ПДВ діяльності сільськогосподарських товаровиробників,поінформував директор Інституту, академік НААН Юрій Лупенко.

Проаналізувавши поточний стан речей, науковці Інституту аграрної економіки зазначили, що використання спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість вже тривалий час використовується як ключовий важіль державної фінансової підтримки розвитку сільського господарства і забезпечує фінансування галузі в умовах обмежених можливостей бюджетів різних рівнів.

На їх думку, відмова від спеціального режиму ПДВ для сільського господарства, дія якого законодавчо передбачена до 1 січня 2018 року, в сучасних умовах є недоцільною.

В умовах відсутності можливостей прямого бюджетного фінансування розвитку агропромислового виробництва це може призвести до зниження темпів інвестиційної активності в галузі, що, в свою чергу, негативно позначиться на обсягах валової продукції та сальдо платіжного балансу країни, вважають вчені Інституту аграрної економіки.

За їх розрахунками, скорочення обсягів ПДВ-підтримки сільського господарства на 1% призведе до зменшення темпів росту обсягів виробництва в галузі на 0,6%.

Разом із тим, існуючий механізм непрямої підтримки розвитку агропромислового виробництва (АПВ) за рахунок застосування спеціального режиму справляння податку на додану вартість (ПДВ) є недостатньо ефективним, вважають науковці Інституту аграрної економіки.

Зокрема, значна частина ПДВ-підтримки акумулюється виробниками високорентабельних видів продукції, тобто тих, які не потребують державної підтримки. За розрахунками фахівців Інституту, обсяги такої підтримки сягають близько половини загальної суми ПДВ-акумуляції (у 2012 році – понад 7,6 млрд грн).

В нинішніх умовах більш доцільно говорити про забезпеченням цільового використання коштів ПДВ-акумуляції для фінансування пріоритетних напрямів розвитку галузі, зокрема тваринництва.

Найбільш прийнятним із варіантів реформування системи оподаткування ПДВ діяльності сільськогосподарських товаровиробників, запропонованих Мінфіном, на думку науковців, є збереження спецрежиму оподаткування із запровадженням зниженої ставки оподаткування, за якого втрати галузі будуть найменшими.

У будь-якому разі, зміни у системі оподаткування ПДВ сільськогосподарської діяльності в нинішніх умовах не повинні зачіпати малих та середніх сільгосптоваровиробників, зазначив Юрій Лупенко.