15 листопада 2013 року у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» (ННЦ ІАЕ) відбулося засідання постійно діючого науково-методологічного семінару, започаткованого в Інституті.

Відкриваючи засідання, директор ННЦ ІАЕ, академік НААН Юрій Лупенко. привітав науковців Інституту з Днем працівників сільського господарства. Він також підкреслив актуальність та важливість такого заходу, адже саме науковці повинні формувати суспільну думку щодо ефективності реформ в аграрній сфері.

Учасники науково-методологічного семінару обговорили питання теоретико-методологічної діагностики дотримання ключових принципів системності в оцінках вітчизняного реформування. З доповіддю на цю тему виступив головний науковий співробітник відділу проблем галузевого і територіального управління, д.е.н. Сергій Юшин.

Переглянути фото

У своїй доповіді він виділив такі аспекти реформування: по-перше, аспект взаємного доповнення раціональних (формально-юридичних) та ірраціональних (неформально-звичаєвих) його передумов; по-друге, аспект асинхронії в еволюції організаційних та економічних механізмів державного регулювання; по-третє, аспект завершеності окремих часових циклів і під циклів реформування (аспект вікової “зрілості” етапів реформи).

Розглянувши в історичній ретроспективі філософські підходи до визначення змін, доповідач робить висновок, що з методологічної точки зору, реформа – це системна зміна форми певного матеріального об`єкту на конкретних етапах його існування.

За його словами, ринкова складова у науковій парадигмі Інституту аграрної економіки вже більше десяти років підпорядкована питанням науково-технічного прогресу, формуванню інвестиційно-інноваційної моделі.

Водночас, на думку вітчизняних вчених, зазначив Сергій Юшин, в Україні поки що не вдалося сформувати більш-менш нормально функціонуючу модель управління агропромисловим виробництвом. Системна ж недосконалість управління розвитком аграрних відносин переросла у системну кризу агропродовольчого сектору.

Наразі в Україні реалізуються дві стратегічні підсистеми реформування аграрної сфери, поінформував він.

Перша підсистема – це інвестиційно-інноваційна модель, адаптована до вимог інформаційного суспільства та високих міжнародних стандартів. У 2007 році були прийняті Рекомендації Верховної Ради України щодо запровадження Національної інноваційної системи (НІС) на основі типової моделі НІС кластерного типу, яка була розроблена у 1998 року М. Портером для ОЕСР. Надалі запровадження НІС-Україна та формування інвестиційно-інноваційної моделі аграрного сектора передбачалося у низці правових актів. Але й досі позитивних зрушень у цій складовій реформи не відбулося, зазначив доповідач.

За його словами, останні десять років в Україні декларується перспектива переведення її господарства на засади сталого розвитку, тобто на гармонізацію соціального, екологічного та економічного начал господарювання. Паралельно прийняті й рішення щодо прискореного запровадження міжнародних стандартів у сфери виробництва та управління. Усе це знайшло своє відображення у численних національних правових актах та у профільних міжнародних актах. Та через брак фінансових ресурсів просування у цьому напрямі також гальмується.

Таким чином, робить висновок доповідач:

1. Сучасні оцінки вітчизняного реформування здійснюються у багатьох випадках з розрахунком на попит ЗМІ або політичних гравців. У такому випадку вони тяжіють до одномірності із певною втратою конструктивності.

2. Процес реформування вітчизняної економіки загалом та її аграрного сектора зокрема потребує своєї оцінки не с позиції поточного стану галузі, а з позиції більш далекої перспективи.

3. Оцінка вітчизняного реформування має здійснюватися на основі ключових принципів системності з моделюванням якісних та кількісних характеристик функціонування виробничої та управлінської його складових.

Отже, розроблення теоретико-методологічного інструментарію діагностики дотримання ключових принципів системності у оцінках реформування має бути об`єктом всебічного міждисциплінарного дослідження із залученням спеціалістів та вчених органів державної влади та органів місцевого самоврядування, практиків, викладачів навчальних закладів, науковців тощо, підсумував Сергій Юшин.

Виступ науковця викликав жваву дискусію, в якій, зокрема, взяли участь:

заступник директора ННЦ ІАЕ з наукової та інноваційної роботи, завідувач відділу форм господарювання, академік НААН Віктор Месель-Веселяк,

завідувач відділення фінансів, обліку та інвестицій, академік НААН Микола Дем’яненко,

завідувач відділу земельних відносин, д.е.н., проф. Микола Федоров,

завідувач відділу соціально-економічного розвитку сільських територій, к.е.н., с.н.с. Олексій Булавка,

завідувач відділу інвестицій, к.е.н. Микола Кісіль,

завідувач відділу проблем галузевого і територіального управління, академік НААН Михайло Кропивко,

завідувач відділу кредитування, страхування та фінансів підприємств, д.е.н., с.н.с. Петро Стецюк,

завідувач відділу ціноутворення, інфраструктури ринку та розвитку наукових інновацій, академік НААН Олександр Шпичак,

головний науковий співробітник відділу соціально-економічного розвитку сільських територій, д.е.н. Володимир Дієспоров,

головний науковий співробітник відділу проблем галузевого і територіального управління, д.е.н. Володимир Россоха

Сьогоднішнє обговорення, продемонструвало, що інтерес до творчої наукової дискусії є, зазначив Юрій Лупенко. Віднині засідання постійно діючого науково-методологічного семінару відбуватимуться раз на місяць.

Директор ННЦ ІАЕ також повідомив про започаткування рубрики «Питання теорії» у Міжнародному науково-виробничому журналі «Економіка АПК».

Організатор – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки».