Посіви озимого ячменю восени займуть до 640 тис. га, проте нинішні посушливі умови можуть спричинити збільшення площі під цією невибагливою культурою.

Такі прогнози фахівців Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

AgroPortal.ua поспілкувався із заступником директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, членом-кореспондентом НААН Олександром Нечипоренком про те, чи цікавий озимий ячмінь українським агровиробникам, та чи вдається на ньому заробити.

Динаміка площ під культурою

Цього року площі посіву озимого ячменю становлять приблизно 600 тис. га. Це дещо менше показників передвоєнних років. Окрім цього, посіяно ще майже 900 тис. га ячменю ярого. Площі під ним завжди значно перевищують озимі посіви.

Найбільша площа під озимим ячменем була 2010 року — 1,4 млн га, найменша — 2000 року — 322 тис. га. Середній показник площ посівів цієї культури за 2019-2023 роки складає 924 тис. га. У передвоєнний період, починаючи з 2015 року, посівні площі становили 1000-1100 тис. га.

В умовах повномасштабної російської агресії на території України та тимчасової окупації значної частки угідь озимі посіви культури зменшилися у 2022 році більш як на 330 тис. га, а торік спостерігалося зниження ще майже на 200 тис. га. Такими ж темпами зменшувалися і площі ячменю ярого. У сумі площі посіву ячменю останніми роками сягають понад 1400 тис. га.

Для порівняння: загальна площа посівів ячменю у 1990 році становила 2,7 млн га, а в 2000 році — 3,7 млн га. Це значною мірою було зумовлено набагато більшим поголів’ям худоби, адже культура є переважно фуражною.

Географія вирощування

Озимий ячмінь вирізняється своєю адаптацією до різних ґрунтово-кліматичних умов. Він стійкий до низьких температур, що робить його популярним у зонах Степу, Лісостепу та Полісся.

Культура забезпечує стабільні врожаї навіть за складних кліматичних умов — таких, наприклад, як рання весняна посуха. Тож аграрії надають їй перевагу, особливо в регіонах із нестабільним режимом зволоження ґрунтів.

У 2021 році лідерами за обсягами виробництва озимого ячменю були південні регіони держави. Одещина забезпечувала близько 27% загального збору, Миколаївська область — 18,9%, Херсонська — 10,5%. Тобто ці три регіони давали більше половини валового збору ячменю озимого.

Повномасштабне вторгнення рф на територію України, безперечно, вплинуло на структуру посівів.

2023 року Одещина посилила лідерство, збільшивши свою частку в загальнодержавному зборі до 36,5%. Водночас позиції Миколаївщини послабшали до 15,7%, проте частка Кіровоградщини зросла до 9,4%. Сукупно ці степові регіони разом із Дніпропетровською областю виробляють нині до 70% озимого ячменю.

Суттєво збільшили обсяги вирощування західні регіони. У Тернопільській (+2,5%), Хмельницькій (+2,3%) та Львівській (+1,3%) областях ячмінь став однією з основних культур сівозміни. Зміни клімату не мали суттєвого впливу на географію вирощування ячменю озимого.

У 2000 році ті ж південні регіони забезпечували основну частину його виробництва, яка разом із АР Крим становила понад 80%.

Середня урожайність

Середня врожайність озимого ячменю в Україні за останні п'ять років становить 37,2 ц/га та варіюється в межах від 18,9 ц/га до 42,7 ц/га.

Безперечно, на продуктивність культури впливають насамперед погодні умови та технології вирощування.

На початку 2000-х урожайність була відчутно меншою. У 2024 році середня урожайність становить 43,4 ц/га. При цьому в агропідприємствах вона складає 47 ц/га.

Особливо високий показник — 60-65 ц/га — у західних регіонах завдяки більш сприятливим погодним умовам та дотриманню передових технологій вирощування.

Чим цікавий озимий ячмінь для аграріїв

Зерно озимого ячменю має вагоме господарське значення. Воно широко використовується під час виробництва круп, так необхідних для Сил оборони, а також у пивоварній промисловості.

Важливою є культура і для тваринництва, оскільки вона забезпечує галузь не лише концентрованими кормами, а й високоякісною соломою.

Зерно ячменю найбільш збалансоване за амінокислотним складом й не поступається основним зерновим культурам. А лізину містить більше, ніж кукурудза, овес, сорго, пшениця чи рис.

На думку науковців Інституту аграрної економіки, ячмінь може бути цікавим для аграріїв з низки причин.

1. Відносно висока врожайність. Це пов'язано з тим, що озимий ячмінь встигає використати вологу весни на ранніх стадіях росту, коли інші ярі зернові лише починають розвиватися.
2. Ранній збір. Ячмінь дозріває раніше, ніж більшість інших польових культур, що дає можливість швидше почати збирання врожаю, краще планувати майбутні сівозміни, зменшувати навантаження на техніку під час жнив.
3. Витривалість до зміни умов середовища. Культура є досить стійкою до низьких температур, особливо якщо посів відбувається в оптимальні строки, та добре витримує весняну посуху, що робить її придатною для вирощування у різних кліматичних зонах.
4. Збагачення ґрунту. Ячмінь залишає після себе значну кількість органічних решток, що сприяє покращенню структури ґрунту, зменшенню ерозії, а також підвищує його родючість для наступних культур.
5. Широкий спектр використання. Зерно придатне не лише для виробництва круп і пивоваріння, а й для корму тваринам. Солома широко використовується у тваринництві.
6. Активна конкуренція з бур’янами. Ячмінь рано розпочинає розвиток навесні. Це надає перевагу у боротьбі з бур’янами, які намагаються конкурувати за споживання необхідних для росту ресурсів.

Отже, завдяки цим характеристикам, озимий ячмінь є для аграріїв цінною культурою, особливо за умов зміни клімату та дедалі більшої обмеженості природних ресурсів.

Чи є культура рентабельною

У січні – липні 2024 року середня ціна ячменю на внутрішньому ринку України становить 5484 грн/т. Спостерігається її коливання в межах 12-15% як у бік збільшення, так і зменшення.

Це пов'язано насамперед із якістю, адже пивоварний ячмінь значно дорожчий від товарного, а також зі змінами витрат на логістику, зниженням виробництва у прифронтових регіонах і, звичайно ж, загальною економічною нестабільністю та кон’юнктурою ринку.

Ціна реалізації ячменю несуттєво різниться з іншими зерновими. Рентабельність його вирощування, окрім ціни, залежить від багатьох чинників. Серед них погодні умови протягом вегетаційного періоду, витрати на техніку, посівний матеріал, добрива, пестициди, оплату праці тощо.

За останні п’ять років найменша рентабельність спостерігалася в 2019 році — 2,3%, найбільша — у 2021 році на рівні 36,4%. Під час воєнних дій у 2022 році рентабельність знизилася до 8,2%, а торік цей показник не перевищував 3,7%. Втім, слід пам’ятати, що важливим фактором для рентабельності озимого ячменю, як і інших культур, є наявність стабільних ринків збуту.

Куди аграрії збувають продукцію

Останніми роками найбільшими імпортерами вітчизняного ячменю, які забезпечують стабільний попит на нього та роблять важливою експортною культурою, є Китай, Туреччина, Іспанія, Саудівська Аравія, Лівія та низка інших країн.

Торік Україна експортувала 2,2 млн т ячменю майже до 40 країн світу. Значні постачання здійснені до Туреччини (19,2%), Іспанії (18,0%) та Китаю (17,3%).

У 2023 році до трійки основних експортерів ячменю увійшли Австралія, Франція та Німеччина, на які припало більше половини світового експорту культури.

Україна ж у довоєнні роки традиційно входила до топ-5 найбільших постачальників ячменю у світі. Торік, незважаючи на складну ситуацію, наша держава спромоглася забезпечити собі місце у топ-10 із часткою у 3,4%, посівши 8-му позицію у рейтингу основних експортерів культури.

За вісім місяців 2024 року загальний експорт ячменю уже становить понад 2,5 млн т на суму $404,135 млн.

Джерело: AgroPortal.ua