IMG 603116 серпня 2016 року у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» відбулося науково-практична конференція на тему «Наукова спадщина професора М.І. Нижнього у сучасній агроекономічній науці», присвячена 100-річчю від дня народження науковця.

Пройдений життєвий шлях Миколи Івановича характеризується значним вкладом ученого у розвиток аграрної економіки країни, зазначив у своєму виступі директор Інституту аграрної економіки, академік НААН Юрій Лупенко, відкриваючи засідання.

За його словами, у наукових працях видатного українського економіста-аграрника, заслуженого діяча науки і техніки УРСР, доктора економічних наук, професора Миколи Нижнього вперше розкрито принципово нові теоретичні положення організації праці у колективних сільськогосподарських підприємствах з кінцевими результатами через застосування акордно-преміальної системи, розробленої ним у процесі аналізу розвитку форм оплати та впровадження її у виробництво. Він обґрунтував теоретичні основи і практичні рекомендації щодо впровадження щомісячного грошового авансування в сільському господарстві, переходу від трудодня до грошової гарантованої форми оплати праці, напрями посилення її зв’язку з кінцевими результатами. Вагомим внеском є наукові розробки М.І. Нижнього з нормування праці і тарифікації робіт у сільському господарстві. Вчений розробив також рекомендації з перебудови оплати праці на принципово новій економічній основі – залежно від валового доходу та рівня інтенсивності використання землі. Результати його наукових досліджень були високо оцінені й широко впроваджувалися в сільськогосподарське виробництво.

Наукові розробки М.І. Нижнього покладено в основу багатьох нормативних актів, а також положень директивних органів країни, зауважив Юрій Лупенко.

Ділячись своїми спогадами, учасники конференції акцентували увагу на ідеях, пропозиціях та наукових висновках професора Миколи Нижнього.

Оплата праці як основа соціального розвитку села стала темою виступу завідувача відділення соціально-економічних проблем розвитку сільських територій Інституту аграрної економіки, академіка НААН Миколи Маліка.

Академік-секретар Відділення наукового забезпечення інноваційного розвитку НААН, директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН, член-кореспондент НААН Віктор Вергунов у своєму виступі висвітлив проблему історико-еволюційних основ розвитку агроекономічної науки та їх позиціювання у контурах дискуту про діяльність ННЦ «Інститут аграрної економіки».

Ректора Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України, професор Олексій Могильний у своєму виступі «Вклад професора М.І. Нижнього в дослідження проблем організації оплати праці в сільському господарстві», зазначив, що наукова спадщина М.І. Нижнього вражає глибиною і системністю наукового аналізу фінансово-господарського стану колективних господарств, усебічним висвітленням проблем встановлення норм виробітку і відповідних розцінок оплати праці залежно від її продуктивності. Повчальною є дослідницька логіка автора при обґрунтуванні необхідності застосування методу технічного нормування оплати праці, який би поєднував як облік кількості і якості праці, так і розмір її оплати.

Завідувач кафедри маркетингу Житомирського національного агроекологічного університету, професор Віталій Зіновчук поділився думками про особистість ученого – «Професор М.І. Нижній як особистість: спроба неформальної оцінки».

Завідувач відділення організації виробництва та земельних відносин Інституту аграрної економіки, академік НААН Віктор Месель-Веселяк у своєму виступі «Сучасні проблеми оплати і стимулювання праці в сільському господарстві» ув’язав сучасні реалії з науковими напрацюваннями М.І. Нижнього.

Радник Президії НААН, академік НААН Володимир Юрчишин поділився своїми думками щодо важливості доробку ученого у виступі «Видатний економіст-аграрник М.І. Нижній та його наукова спадщина з позицій зародження і проблем вирішення в Україні селянського питання».

Завідувач кафедри фінансів і кредиту Житомирського національного агроекологічного університету, професор Дмитро Дема у своєму виступі «Вимогливість та об’єктивність до підготовки наукових кадрів професора М.І. Нижнього» розкрив важливі досліджувані вченим проблеми кадрової політики.

Головний науковий співробітник відділу соціально-економічного розвитку сільських територій Інституту аграрної економіки Володимир Дієсперов свої спогади присвятив багаторічній співпраці з видатним ученим.

Радник Голови Нацполіції України, кандидат історичних наук Віктор Чалаван у своєму виступі «Діяльність професора М.І. Нижнього з розвитку вітчизняної аграрно-економічної науки (50-ті роки ХХ с.– початок ХХI ст.)». розкрив історичні аспекти наукової спадщини професора М.І. Нижнього

На думку к.е.н. Антона Корчевського, М.І. Нижній досяг таких визначних результатів і отримав істотне суспільне визнання не лише через свій високий професіоналізм та вміння працювати з людьми, а й внаслідок втілення ним в життя актуальних наукових розробок щодо здійснення Закону розподілу за працею, посилення зв’язку оплати праці і матеріального стимулювання з кінцевими результатами виробництва та динамікою розвитку продуктивних сил і суспільних відносин, першочергового формування фонду оплати праці, переходу від трудоднів до гарантованої грошової оплати.

Підбиваючи підсумки роботи конференції академік Юрій Лупенко наголосив, що дослідження життя та діяльності професора Миколи Івановича Нижнього будуть продовжуватись, оскільки його науковий світогляд з питань аграрної економіки невичерпний, він є невід’ємною частиною скарбниці вітчизняної науки.

У заході взяли участь понад 70 осіб, серед яких, зокрема, працівники НААН, керівники і спеціалісти науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів України.

Організатори – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», Житомирський національний агроекологічний університет, Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН.

 

Довідка

Микола Іванович Нижній (1916 – 2003) – видатний дослідник з розробки наукових основ оплати праці в сільськогосподарських підприємствах, результати яких визнані глибокими в теоретичному й практичному плані. Ефекти впровадження дослідницьких напрацювань М.І. Нижнього вплинули на розвиток вітчизняного сільського господарства і рівень життя сільського населення.