30 березня 2015 року відбулося засідання постійно діючого науково-методологічного семінару Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» «Розвиток державно-приватного партнерства в аграрному секторі економіки».

Головний науковий співробітник відділу проблем галузевого і територіального управління Інституту аграрної економіки, д.е.н. Сергій Юшин у своїй доповіді, зокрема, зазначив, що сучасна, напружена у мілітарному плані, ситуація в Україні слугує для багатьох осіб виправданням гальмування у ній реформаційних процесів. Але, на його думку, посилання на зовнішні загрози принципово не може слугувати виправданням відсутності реформ.

Навряд чи є доцільним зосередження держави на пошуку і залученні джерел іноземної допомоги, яка, на думку Бетелла, вбиває готовність проводити вкрай необхідні системні реформи власного законодавства, зауважив науковець.

Розглянувши етимологію слова «реформа», доповідач зупинився на характеристиці та еволюції «державно-приватного партнерства» як одного з ключових понять сучасної української лексики реформації.

За його словами, поняття «партнерство» з’явилося у нормативно-правових актах різного рівня, у тому числі двосторонніх деклараціях, хартіях, договорах тощо, з набуттям Україною державної незалежності.

Важливу роль у розвитку ДПП відіграли міжнародні документи, зокрема, Декларація та програма дій форуму тисячоліття ООН (2000), Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства (2000), Постанова Ради Європи №1698 (2005) про підтримку розвитку сільської місцевості, Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (ратифікована 2014) та інші.

Міжнародна практика суттєво вплинула на програмні документи з розвитку вітчизняного агропромислового комплексу – Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року, Стратегія розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року, Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року та інші.

За словами доповідача, проведений аналіз вищезгаданих документів дозволив дійти таких висновків.

Намічене Стратегією сталого розвитку України на період до 2020 року всебічне реформування вітчизняної системи державного регулювання та господарювання передбачає одночасну реформу сільського господарства при синхронному запровадженні передумов державно-приватного партнерства.

При цьому слід пам’ятати про історичний та світовий досвід, який свідчить, що запровадження інноваційних зрушень у сільському господарстві, як правило, викликає значний опір з боку великої частини учасників господарських відносин, які ризикують втратити привілейоване становище або великі рентні прибутки.

Недостатня результативність спроб активізації державно-приватного партнерства в аграрному секторі пояснюється тим, що дана проблема є значно більш фундаментальною, адже торкається практично усіх об’єктних та суб’єктних аспектів буття людини, групи, суспільства, держави.

Перспектива розгортання державно-приватного партнерства завжди обумовлена синхронізованою активністю учасників господарських відносин за принципом конвергенції процесів «зверху–донизу» та «знизу доверху», де фундаментальною ланкою в усіх випадках є відносини «людина–людина».

Слід пам’ятати, що активізація державно-приватного партнерства в аграрному секторі вітчизняної економіки потребує чіткого визначення юрисдикції кожного потенційного учасника реформаційних процесів та фіксації цієї юрисдикції на рівні законодавства, підсумував Сергій Юшин.

Доповідь викликала жваву дискусію, в якій взяли участь науковці Інституту аграрної економіки:

• заступник директора Інституту з наукової та інноваційної роботи, академік НААН Віктор Месель-Веселяк;
• завідувач відділу ціноутворення, інфраструктури ринку та розвитку наукових інновацій, академік НААН Олександр Шпичак;
• завідувач відділу соціально-економічного розвитку сільських територій, к.е.н. Олексій Булавка;
• завідувач відділу проблем галузевого і територіального управління, академік НААН Михайло Кропивко;

а також президент Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України Роман Корінець.

У заході взяли участь близько 40 учасників – науковці Інституту аграрної економіки, аспіранти та студенти.

Організатор – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки».