28 грудня 2014 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України" (щодо податкової реформи)" (законопроект №1578 від 22.12.2014 р.) (25 грудня 2014 року даний законопроект було прийнято за основу).

Реалізація положень даного закону суттєво змінить податкові правила в Україні, в тому числі і для сільськогосподарських товаровиробників (переважно – сільгосппідприємств), зазначив завідувач відділу податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Леонід Тулуш.

Експрес-аналіз положень законопроекту, проведений науковцями Інституту аграрної економіки, показав, що його норми направлені на удосконалення податкових процедур та підвищення рівня податкового навантаження для окремих категорій економічних суб’єктів, а також запровадження в Україні прогресивних заходів податкового адміністрування та податкового контролю, що широко застосовуються у європейській практиці.

Положеннями ухваленого Закону України передбачаються суттєві зміни механізму справляння податків із сільськогосподарських товаровиробників, а також механізму податкового адміністрування.

Досить серйозні зміни очікують нинішніх платників фіксованого сільськогосподарського податку. З 2015 року вони стануть платниками єдиного податку: для них буде сформовано окрему групу даного різновиду обов’язкових платежів.

Ухваленим законом передбачено трикратне збільшення ставок єдиного податку для сільгосппідприємств в порівнянні із ставками колишнього ФСП (зокрема, для ріллі – із 0,15% до 0,45%), що поряд із індексацією бази оподаткування обумовить збільшення податкових сум з гектара оподатковуваної площі у майже 18 разів (із менш як 6 грн/га у 2014 році до понад 105 грн у 2015 році).

Також підвищено податкову відповідальність за недотримання вимог щодо перебування на спец режимі оподаткування доходів. У разі їх виявлення контролюючим органом платнику будуть нараховані податки, від сплати яких він звільнявся як суб’єкт спец режиму, а також нараховані штрафні санкції. Крім того, внесено зміни до порядку адміністрування податку.

Дія спецрежиму справляння ПДВ у сфері сільського господарства наступного року продовжить свою дію, але в дещо модернізованому вигляді. Адже буде запроваджена система електронного адміністрування податку на додану вартість, що передбачає функціонування спеціальних ПДВ-рахунків. У тестовому режимі такі рахунки мають запрацювати із 1 лютого 2015 року, а повноцінне їх функціонування передбачається із 1 липня 2015 року. Відповідно, сільгосппідприємства, як й інші платники ПДВ, будуть позбавлені частини оборотних коштів.

Не знайшла підтримки у депутатського корпусу урядова пропозиція стосовно відшкодування ПДВ при експорті зернових та технічних культур лише їх безпосереднім виробникам. На думку окремих депутатів, такий порядок обумовлює податкову дискримінацію внаслідок привілейованого становища тих товаровиробників, які можуть забезпечити самостійну поставку власної продукції в митному режимі експорту (при цьому «докупаючи» частину зерна на стороні). Пропонований урядом порядок вже діяв протягом четвертного кварталу 2014 року, проте, за наполяганням представників Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин, норму про можливість відшкодування ПДВ при експорті зернових та технічних культур лише їх безпосередніми виробникам вилучили із тексту законопроекту № 1578 (на основі пропозиції з голосу), а відповідно, у кінцевій редакції ухваленого закону варто очікувати, що виключень із загального правила не буде – відшкодування ПДВ не буде здійснюватись ні для трейдерів, ні для безпосередніх виробників зернових та технічних культур, які їх ескпортують.

Ухваленим законом передбачається суттєве реформування порядку справляння податку на майно. Останній міститиме у собі три обов’язкові платежі: плату за землю, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також транспортний податок.

Сільськогосподарських товаровиробників фактично стосуватиметься лише перший платіж, оскільки комерційна нерухомість хоч і підлягатиме оподаткуванню відповідно до положень ухваленого закону, проте під оподаткування потраплять переважно торгівельні площі. Виробничі потужності (приміщення ферм, виробничих споруд тощо) оподатковувати не планується.

Відтепер у законодавстві земельні ділянки сільськогосподарських угідь більше не будуть виділятись як самостійний об’єкт оподаткування. Також змінами передбачається суттєве збільшення ставок земельного податку – з 1 січня 2015 року ставка податку за земельні ділянки сільгоспугідь може доходити до 1 % від їх нормативної грошової оцінки (у 2014 році її розмір був фіксований і становив 0,1 %), а по інших земельних ділянках - до 3 % (у 2014 році застосовувалась фіксована ставка у розмірі 1 %). З 1 січня 2015 року плата за землю, як складова податку на майно, відноситься до місцевих податків – це, відповідно, передбачає право органів місцевого самоврядування самостійно визначати конкретний розмір податку. У разі встановлення передбаченої максимальної ставки, податкове навантаження по даному напряму може зрости у десять разів, а максимальна ставка земельного податку за земельні ділянки сільгоспугідь може сягнути 230 грн/га (із врахуванням коефіцієнта індексації на основі індексу інфляції за 2014 рік).

Водночас, виникають зауваження стосовно неузгодженості ставок земельного податку та єдиного податку (для сільгосппідприємств) за земельні ділянки сільгоспугідь. Ставка єдиного податку (для сільгосппідприємств) є більш як вдвічі нижчою за ставку земельного податку за ту ж саму категорію земель. При цьому, єдиний податок заміняє сплату не лише земельного податку, а й, як мінімум, податку на прибуток. Відповідно, необхідно узгодити між собою ставки єдиного податку для четвертої групи та земельного податку за земельні ділянки сільгоспугідь та надати право органам місцевого самоврядування самостійно встановлювати (диференціювати) ставки єдиного податку для платників четвертої групи, як це передбачено механізмом справляння місцевих податків, зазначив Леонід Тулуш.