Архів новин

Науковиця "Інституту аграрної економіки" Інна Сало розповіла 24 Каналу, що на динаміку цін на овочеві найбільш істотно впливають такі чинники, як оперативність і обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, ціни на пальне.

Станом на 16 липня 2024 року ціни на овочі – з розширенням обсягів їх реалізації, за даними Мінфіну України, здешевшали проти цін на кінець червня.

У ціні впали майже всі позиції овочів, представлені на ринках України. Виключення складають лише окремі випадки.

Детальніше

Науковиця "Інституту аграрної економіки" Людмила Пархоменко розповіла у коментарі 24 Каналу, що у червні 2024 року, за даними Державної служби статистики України, середні споживчі ціни на цукор дещо підвищились.

Порівняно з травнем поточного року цей продукт подорожчав на 3,1% і коштує нині 31,04 гривень за кілограм. Це є наслідком впливу сезонного чинника, адже традиційно літній період масових заготівель ягід і фруктів населенням характеризується зростанням цін на цукор.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, загалом цінова ситуація на ринку цукру залишається стабільною і суттєвого підвищення цін не очікується.

Детальніше

За даними Державної митної служби України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2024 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період у 11847 млн дол. США на 5 % і склав 12451 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2024 року складає 64 %, зауважив вчений.

Детальніше

Науковиця Світлана Черемісіна розповіла під час розмови з 24 Каналом, що протягом 2023 року поточна цінова ситуація на зернові культури мала вкрай негативну динаміку. Ціна ж на зерно, зокрема і на пшеницю у 2024 році продовжує рости.

Середня ціна пшениці 2 класу станом на кінець 2023 року складала 4 953 гривні за тонну, 3 класу – 4 759 гривень за тонну, що на 15 – 18 % нижче рівня 2022 року.

Кукурудза, за її словами, реалізовувалась у середньому по ціні 4 149 гривень за тонну, що майже на 37 % нижче цін 2022 року. Ячмінь втратив 60 % від ціни 2022 року і коштував 3 390 гривень за тонну. І лише ціна на овес перевищила показник 2022 року на 14 % і становила 6 113 гривень за тонну.

Детальніше

Провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Іван Свиноус говорить, що спека в червні-липні, яка за прогнозами метеорологів буде спостерігатися і в серпні 2024 року, негативно відображається на продуктивності корів і рівні забезпечення їх кормами. Це, на думку експерта, призводить до скорочення пропозиції на ринку молока, повідомляє 24 Канал.

В умовах нестійкого забезпечення електроенергією більшість сільськогосподарських підприємств використовують як альтернативне джерело енергії дизельні електрогенератори, що призводить до подорожчання вартості молока. При цьому спостерігається стійкий попит на молокосировину з боку переробних підприємств, – говорить Іван Свиноус.

Детальніше

Аграрна економічна наука перш за все має продемонструвати свій внесок у Перемогу та розв'язання проблем воєнного часу, а також у створення надійних засад швидкого відновлення агропромислової галузі і сільських територій загалом, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, відкриваючи засідання Координаційно-методичної ради Науково-методичного центру (НМЦ) «Агроекономіка», яке відбулося 18 липня 2024 року у гібридному форматі.

Ніні суспільство ставить перед нами завдання, пов’язані з реагуванням на суворі виклики сьогодення, пов’язані з умовами воєнного стану в Україні. Саме вони є найбільш актуальними, наголосив у своєму вступному слові Юрій Лупенко.

Втім, не можна забувати й про традиційну проблематику, яка включає фундаментальні дослідження. На порядку денному залишаються і питання адаптації до змін клімату, інтеграція до Європейського Союзу та інші.

Крім того, слід оперативно реагувати на глобальні та внутрішні виклики, які постали  дуже гостро: цінові, логістичні, інфраструктурні проблеми, питання переробки сільгосппродукції та багато інших, зазначив Юрій Лупенко.

Детальніше

Леонід Тулуш, завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки», називає такі актуальні програми підтримки:

• «Доступні кредити 5-7-9%» до 90 млн грн або до 150 млн грн для тваринництва до 10 років на інвестиційні цілі;
• «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%» на техніку, обладнання, транспорт;
• «Доступний факторинг» – кредитування під дебіторську заборгованість до 95% суми грошової вимоги або до 150 млн грн до 360 днів;
• гарантії до 50% кредитних зобов’язань фізосіб-агропідприємців, мікро-, малих і середніх агровиробників із земельними ділянками до 500 га строком до 10 років;
• компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва у розмірі 25% вартості (закладено 1 млрд грн, що має задовольнити заявки близько 4000 аграріїв);

  Детальніше

«Профільні спеціалісти попередньо оцінюють втрати на рівні щонайменше 25 % медоносних територій і бджолиних роїв, хоча дати точну оцінку нині дуже складно. Виробничий потенціал галузі бджільництва продовжуватиме знижуватись і надалі», — каже в розмові з Тижнем Богдан Духницький, провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки.

В Україні традиційно найбільше виробляють соняшникового, гречаного, ріпакового, акацієвого, липового меду й меду з різнотрав’я, зібраного з квіток кількох рослин.

Переважно солодку продукцію Україна постачає на ринки Євросоюзу. У 2021-му загалом експортувала 57,6 тисячі тонн меду, з них до ЄС — 50,7 тисячі тонн, або 88 %. За 2023 рік експортували 55,4 тисячі тонн меду, зокрема на європейські ринки — 51,7 тисячі тонн. Переважно український мед купували Німеччина, Польща, Франція, Іспанія, Італія, Греція, Румунія, Бельгія та США.

Детальніше

В Інституті кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України провели виїзне засідання Бюро Північного міжрегіонального наукового центру НААН.

До складу Північного МНЦ НААН входять регіональні секції Вінницької, Житомирської, Київської, Хмельницької та Чернігівської областей. У засіданні Бюро взяли участь керівники Північного МНЦ НААН, представники обласних секцій, місцевих органів влади, науково-дослідних установ, агровиробників, громадських організацій, аграрних університетів. Захід відбувся у змішаному форматі.

Очільник Північного МНЦ НААН, віцепрезидент НААН, в.о.директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН Юрій Лупенко підкреслив науковий потенціал міжрегіональних наукових центрів НААН, їх важливу роль щодо впровадження наукових розробок у практику сільськогосподарського виробництва. Також науковець наголосив на співпраці з органами місцевої влади, визначив напрями роботи та завдання, що поставлено перед МНЦ НААН у складних умовах сьогодення.

Детальніше

За результатами конкурсного відбору, провідна наукова співробітниця відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», голова Ради молодих вчених к.е.н. Надія Столярчук долучилася до модуля Жана Моне (Jean Monnet Module) «Онлайн Академія UGent для українських викладачів: право та політика ЄС» (UGent ACADEMY 4UA).

Навчання розпочалося 19 травня 2024 року.

UGent ACADEMY4UA – це інноваційний курс, розроблений спеціально для українських дослідників (аспірантів і постдокторів), а також викладачів та/або тренерів, чия професійна діяльність зосереджена на законодавстві та політиці ЄС для задоволення їхніх викладацьких і методичних потреб.

Детальніше