Архів новин

Вартість проведення комплексу весняно-польових робіт зросте порівняно з 2025 роком у середньому на 5-10%.

Такі розрахунки науковців Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Якщо торік весь комплекс весняно-польових робіт вартував близько 220 млрд грн, то, уточнює завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту, член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, у 2026 році він може обійтися у 240-250 млрд грн, включаючи:

• насіння – 50 млрд грн (+10 %);
• пальне – 25,0 млрд грн (+10 %);
• мінеральні добрива – 60,0-65,0 млрд грн (+5-7 %);
• засоби захисту рослин – 25,0 млрд грн (+7-8 %);
• інші витрати – 80,0 млрд грн, тобто на рівні минулої посівної.

  Детальніше

Провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва Інститут аграрної економіки, д.е.н. Дмитро Людвенко відмічає, що, за прогнозними розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2026 року через економічну ефективність виробництва посівні площі зростуть:

• під ячменем – на 16,4 %,
• житом – на 19,1 %,
• тритикале – на 18,5 %
• ріпаком – на 4,7 %.

Ці культури демонструють найвищу рентабельність та прибуток. 2025 року рентабельність ріпаку становила 32,8 %, ячменю – 39,1 %, а у жита цей показник найвищий серед усіх культур – 56,4 %.

Детальніше

Матеріальні витрати відіграють значну роль у собівартості вирощування сільськогосподарських культур. На них припадає до 60 % від загальної собівартості сільськогосподарської продукції. Тому оптимізація матеріальних витрат шляхом зменшення їх використання та запровадження різноманітних інноваційних рішень може забезпечити суттєву економію для підприємств агробізнесу.

Найбільші частки у складі матеріальних витрат у виробничій собівартості мають мінеральні добрива – 20-25 %, пальне – 10-12 %, насіння – 10 %, а також засоби захисту рослин (ЗЗР) – 7-10 %.

Детальніше

Шановні, дорогі колеги!

Щиро вітаю вас із Міжнародним жіночим днем – 8 Березня.

У цей непростий для України час ви щодня демонструєте силу, мудрість, витримку та відданість своїй справі. Ваша праця, служба, доброта і підтримка надихають, додають віри та допомагають рухатися вперед.

Бажаю вам міцного здоров’я, душевного тепла, родинного затишку та миру. Нехай у ваших серцях завжди живуть надія, любов і впевненість у Перемозі України.

З повагою
Директор
Національного наукового центру
«Інститут аграрної економіки»

Юрій Лупенко

Якою була ситуація на ринку гречки у 2019 – 2025 роках?

У перші роки повномасштабної війни ринок гречки в Україні зростав. Посівні площі розширювали на тлі підвищення економічної привабливості культури. Однак у 2024 році ситуація почала різко змінюватися. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла науковиця Інституту аграрної економіки Світлана Черемісіна.

За словами експертки, упродовж 2019 – 2023 років рівень зібраних площ гречки в Україні зростав навіть попри початок повномасштабної російської агресії. Хоч зерновий ринок зазнав негативного впливу війни, його гречана складова демонструвала позитивні результати. Це сталося завдяки:

Детальніше

1 березня 2026 року розпочалась реалізація престижної програми для науковців зі Східної Європи, Кавказу та Європейського Союзу, які бажають розвивати свої дослідницькі проєкти в міжнародному академічному середовищі. Протягом наступних чотирьох місяців стипендіати зі Східної Європи виконуватимуть у Польщі дослідницькі проєкти, спрямовані на вирішення ключових проблем регіону, включаючи безпеку, європейську інтеграцію, інформаційну політику, історичну пам'ять та регіональну співпрацю.

З числа 48 аплікантів було відібрано 10 учасників з України, Білорусі, Грузії, Польщі та Німеччини. Серед переможців наукова співробітниця відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Надія Столярчук, яка працюватиме над заявленим проєктом «Інтеграція з Європейським Союзом: можливості та виклики для України в аграрному секторі з урахуванням польського досвіду» на базі Університету Адама Міцкевича в Познані.

Детальніше

Ситуація з цінами на м'ясо в Україні чотири роки поспіль перебуває під впливом розв'язаної Росією повномасштабної війни та її наслідків. Як зауважила науковиця Наталія Копитець, цьогоріч через тривалу відсутність електроенергії внаслідок атак продуктові супермаркети змушені були знижувати роздрібні ціни м'ясо.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у березні 2026 року підвищення роздрібних цін на основні види м'яса – яловичину, свинину та курятину – не очікується. Ціни залишаться на рівні лютого 2026 року.

Ситуацію на ринку загострює й зниження попиту з боку кінцевих споживачів. Через тривалі перебої зі світлом сире м'ясо люди купували менше, адже мали труднощі з його приготуванням та зберіганням.

Детальніше

Ринок молочної продукції у 2026 році зазнав суттєвих коливань через погодні умови та економічні чинники, говорить науковець Іван Свиноус. Ускладнює ситуацію в галузі також скорочення поголів'я корів у сільськогосподарських підприємствах та домашніх господарствах.

Додатковий тиск на собівартість спричиняють підвищення вартості пального, ветеринарних препаратів, обладнання, а також запровадження нових вимог до утримання тварин. Витрати виробників зростають і через використання дизельних генераторів через відключення світла.

Під впливом негативних світових трендів на біржові молочні товари на початку місяця спостерігалося незначне зниження закупівельних цін. Однак уже в середині періоду ринок продемонстрував протилежну динаміку, що спричинило їх зростання. Позитивна тенденція зростання може зберегтися і в березні 2026 року, попри традиційний сезонний фактор збільшення пропозиції молока.

Детальніше

За даними Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», мінеральні добрива формують найбільшу частку матеріальних витрат під час вирощування сільгоспкультур – вона сягає 20–25%. Для порівняння, пальне формує 10–12% витрат, насіння – близько 10%, а засоби захисту рослин – 7%.

Щорічна потреба України в добривах у фізичній вазі перевищує 5 млн тонн. У середньому аграрії вносять 1,8-1,9 млн тонн поживних речовин (у діючій речовині) на загальній площі до 23 млн га. За прогнозними оцінками ІАЕ, на весняну посівну 2026 року сільгосппідприємствам знадобиться 0,7–0,9 млн тонн у діючій речовині, або 2,0–2,5 млн тонн у фізичній вазі.

Детальніше

Дефіцит азотних добрив у весняну посівну 2026 року може серйозно вплинути на врожай, насамперед під загрозою яра пшениця, кукурудза та соняшник.

Таку думку в коментарі для Укрінформу висловив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

За його словами, загальна щорічна потреба України в добривах перевищує 5 млн т, проте для весняної посівної цього року аграрні підприємства потребують лише 0,7-0,9 млн т у діючій речовині, або 2-2,5 млн т у фізичній вазі.

Детальніше