Скачати прес-реліз

Ухвалення 17 грудня 2020 року Верховною Радою України проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (реєстр. № 3656 від 16.06.2020) – після прийняття проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» – зумовлює необхідність коригування показників головного кошторису країни, наголосив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш.

Оцінюючи можливі наслідки зниження ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції для доходної частини загального фонду держбюджету-2021, він зауважив, що практична реалізація положень щойно ухваленої законодавчої ініціативи містить як позитивні, так і негативні наслідки для доходної частини держбюджету.

Серед позитивів насамперед необхідно відмітити зниження втрат держбюджету внаслідок діяльності так званих «податкових скруток», зазначив експерт.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, зниження ставки ПДВ при оподаткуванні поставок окремих видів сільгосппродукції в річному вимірі забезпечить зниження обсягу бюджетних втрат внаслідок діяльності «податкових скруток» у обсязі понад 7 млрд грн – або майже 30 % обсягів сплачених сільгосппідприємствами до бюджету сум ПДВ.

Проте, ухвалене народними обранцями рішення матиме й негативний вплив на доходну частину держбюджету, застеріг Леонід Тулуш.

Адже визначені законопроектом види сільгосппродукції можуть бути не лише продуктами проміжного споживання, а й кінцевою продукцією – зокрема, у випадку здійснення її поставок неплатникам ПДВ, пояснив він. Відповідні втрати формуватимуться при розмитненні насіннєвого матеріалу сільгоспкультур із зазначеного переліку, його реалізації неплатникам ПДВ, видачі (постачанні) в рахунок оплати праці працівників чи орендної плати власникам земельних ділянок.

Ключовий негативний вплив на доходну частину держбюджету буде мати тимчасовий розрив між періодом зниження ставки ПДВ при оподаткуванні операцій із постачання визначених видів сільгосппродукції та періодом зменшення обсягів бюджетного відшкодування ПДВ експортерам такої продукції, вважає експерт. Причому такий розрив – між періодом недонадходжень сум ПДВ до бюджету від сільгосппідприємств та економії ПДВ-відшкодування експортерам сільгосппродукції – може сягати трьох і більше місяців.

Цілком можливою є ситуація, за якої експортер придбає сільгосппродукцію у серпні, а експортує – у вересні. Тоді у вересні сільгосппідприємство недоплатить у бюджет частину ПДВ, а трейдер заявить її до відшкодування лише у жовтні. У разі проведення необхідних перевірок з боку органів ДПС цілком може статись, що ПДВ-відшкодування буде здійснюватись на початку січня, який відноситься вже до іншого бюджетного періоду, а саме – показників держбюджету-2022. Натомість, держбюджет-2021 недоотримає відповідні надходження, пояснив Леонід Тулуш.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, з огляду на величину оподатковуваної бази та частку зниження ставки ПДВ, у річному вимірі тимчасові втрати ПДВ-надходжень сукупно перевищать 21 млрд грн. При цьому сільгосппродукція –принаймні, рослинницька її частина – реалізовується сільгосппідприємствами нерівномірно протягом року і найбільші її обсяги приходяться на вересень-грудень.

Виходячи із обсягів щомісячних втрат ПДВ-надходжень внаслідок зниження ставки ПДВ на сільгосппродукцію у період «масової» її реалізації трьохмісячний обсяг втрат держбюджету може сягнути 8,5 млрд грн, поінформував Леонід Тулуш.

Водночас, зниження втрат від діяльності «податкових скруток» за цей же період може принести в держбюджет не менше 3 млрд грн.

В такому випадку негативне сальдо по ПДВ від постачання сільгосппродукції може скласти понад 5,5 млрд грн, спрогнозував Леонід Тулуш.

З огляду на те, що внаслідок запровадження зниження ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції доходна база головного кошторису України може зменшитися на 5,5 млрд грн, а вказані вище ефекти не враховувались при формуванні показників дохідної частини Держбюджету-2021, виникає нагальна потреба в збалансування його показників, підсумував Леонід Тулуш.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: