Основний ризик полягає у виникненні розриву між потребою в коштах і можливістю аграріїв їх сформувати за рахунок реалізації продукції.

Обмеження експорту сприяє накопиченню зерна, посилює дефіцит зерносховищ і змушує частину виробників продавати продукцію за низькою ціною. Зростання пропозиції, своєю чергою, тисне на закупівельні ціни, зменшує доходи аграріїв і поглиблює дефіцит обігових коштів.

Разом з тим низка господарств вже вдаються до оптимізації виробництва, резюмує Дмитро Людвенко. Результати досліджень свідчать про перехід на ресурсозберігаючі технології – використання Strip-Till або No-Till, які дозволяють економити паливо, зменшують час експлуатації техніки; а також шляхом зміни структури посівів на користь менш витратних культур, приміром сої замість кукурудзи.

Джерело: AgroPortal