Найгостріший дефіцит спостерігається саме в азотних добривах, як-от карбамідно-аміачній суміші та селітрі, зокрема дефіцит останньої оцінюється в 150-170 тис. т. Нині ж виробництво добрив становить 20-50% довоєнних обсягів, а імпорт, зокрема через морські порти, ускладнений через безпекові та логістичні обмеження.

Захарчук зауважив, що від цьогорічної нестачі азотних добрив в першу чергу постраждають культури з високою азотною потребою, зокрема у зоні найбільшого ризику деякі ярі зернові та олійні культури, а також цукровий буряк і картопля.

«Передовсім страждатимуть яра пшениця, кукурудза та соняшник. Ці культури традиційно вимагають інтенсивного підживлення азотом навесні, а від його дефіциту врожайність знижується особливо сильно. Менший вплив азотного дефіциту може спостерігатися в інших посівних культурах, зокрема ярому ячмені, вівсі та житі. Інакше кажучи, через затягування проблеми добрив найбільше можуть ослабнути врожаї першочергових ярих культур (зернових та олійних), а їх недобір – залежно від умов і строків постачання добрив – може сягати 10-20% і більше», – прокоментував Захарчук.

Науковець наголосив, що для стабілізації ситуації першочергово необхідно розблокувати морські логістичні шляхи для закупівлі аміачної селітри. Це дозволить швидко закрити брак у 170 тис. т, проте повністю проблему не вирішить.

«Морський шлях нині не безпечний і не стабільний, тому великі обсяги добрив фізично не зможуть швидко надійти на поля. Навіть наявні поставки не здатні вчасно компенсувати дефіцит у піковий період. Необхідно комплексно нарощувати імпорт та виробництво передусім азотовмісних добрив», – підсумував Захарчук.

Джерело: Укрінформ