Разом із тим розумне використання ресурсів — це не лише про збільшення рентабельності, це і про зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Завдяки впровадженню технологій точного землеробства, включаючи точне внесення добрив і засобів захисту рослин (ЗЗР), а також автоматизацію сільськогосподарських машин, досягається зниження агрохімічного навантаження та зменшення викидів парникових газів. Окрім цього, впровадження IoT-технологій та сенсорних систем для моніторингу ґрунту дозволяє точніше регулювати кількість води, що використовується для зрошення, та кількість добрив, що знижує витрати на 10−30%, рахують у Мінагрополітики.

Свій внесок у оптимізацію використання природних ресурсів робить і Сингента, впроваджуючи технології для моніторингу стану ґрунту, адже його здоров’я має фундаментальне значення для сталого ведення сільського господарства. «Наскільки здоровий ґрунт, настільки потенційно може бути кращий врожай. Інноваційне рішення Interra®Scan — перша „служба здоров’я ґрунту“, яка дозволяє фермерам точно визначати стан ґрунту, необхідність його оздоровлення та, відповідно, краще управляти посівами», — додає Ceрджіо Стайку, директор регіону Східна Європа з питань агрорішень та комерційної ефективності в Європі компанії Сингента.

Як бачимо, технічні й технологічні інновації сприяють підвищенню економічної ефективності в агросекторі завдяки запровадженню ресурсоощадних рішень та оптимізації технологічних рівнів й економії матеріальних та інших витрат.

За результатами досліджень Інституту аграрної економіки, збільшення капітальних інвестицій в інновації на 1% зумовлює зростання валової доданої вартості сільського господарства на 0,9%. «Це означає, що, наприклад, у 2023 році одна гривня капітальних інвестицій спричинила зростання валової доданої вартості в сільському господарстві на 9 грн», — резюмує завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення інституту, член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

Джерело: NV