Також витрати аграріїв можуть збільшитися внаслідок здорожчання ресурсів та послуг в умовах скорочення їх пропозиції та девальвації національної валюти.

Науковець спрогнозував, що цілком імовірним є також зменшення доходів сільгоспвиробників від реалізації продукції, у тому числі на експорт, внаслідок падіння цін на світових ринках, обмеження переміщення товарів тощо. Падіння котирувань цінних паперів українських агрохолдингів на світових ринках може призвести до збільшення вартості інвестиційних ресурсів для таких компаній.

Водночас експерт попереджає, що найбільших втрат зазнають сільські домогосподарства, які постачають продукцію на міські ринки самостійно. Адже їхня продукція – молоко, молочні продукти, овочі, фрукти – переважно нетривалого зберігання. Унаслідок карантинних обмежень селяни не зможуть привозити до міст і продавати там свою продукцію, принаймні у тих обсягах, як це було до запровадження карантину.

Що стосується весняно-польової кампанії 2020 року, за прогнозами ІАЕ, заплановані до обробітку площі не скоротяться. Однак під впливом вже згаданих ризиків можуть зменшитися обсяги підживлення та захисту посівів, кількість повторних обробок тощо. Такі заходи будуть зумовлені необхідністю економії витрат і суттєво не вплинуть на урожай.

На думку директора інституту, стійкість аграрного сектору в Україні значною мірою залежатиме від тривалості карантинних заходів та періоду, який знадобиться для відновлення зростання економіки. У будь-якому випадку втрати аграріїв будуть пов’язані зі зменшенням дохідності їхньої діяльності під впливом карантинних обмежень та під дією скорочення вітчизняної і світової економіки.

Втім, переконує Лупенко, значних втрат обсягів виробництва рослинницької продукції в нинішньому році не очікується. Адже вони можливі за значного скорочення обсягів посівів або їх суттєвого пошкодження під впливом несприятливих природних чинників. Більш імовірним є зменшення обсягів виробництва у тваринництві за рахунок прискорення скорочення поголів’я великої рогатої худоби, свиней та овець в умовах зменшення дохідності сільськогосподарського виробництва та можливостей реалізації продукції домогосподарств.

Що стосується осінніх польових робіт, то, за словами науковця, прогноз можна буде робити лише після оцінки втрат від карантинного періоду та можливостей подолання його наслідків.

При цьому директор ІАЕ припускає, що обсяги переробки сільськогосподарської продукції та виробництва харчової промисловості можуть зрости, перш за все, внаслідок звуження інших каналів реалізації для сільськогосподарських товаровиробників під впливом обмежень переміщення товарів, в тому числі на експорт. А також через зростання відкладеного попиту населення в умовах невизначеності термінів карантинних обмежень.

Позитивним очікуванням щодо експорту сприяє можливе відновлення торгівельної активності Китаю та Індії, де найбільш активна фаза епідемії коронавірусу вже позаду.

 

Джерело: Укрінформ