Основними продуктами українського експорту, залишаються зернові та олійні культури, рослинне масло і продукція харчової та переробної промисловості, на яку припадає 90% в агропродовольчому експорті. Про зовнішню торгівлю минулого та поточного року розповів заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» доктор економічних наук Микола Пугачов у статті «Чесно ... про експорт», опублікованій в журналі «АгроПерспектива», №4’2015.

За 2014 рік зовнішня торгівля сільськогосподарською продукцією досягла 23,4 млрд дол. США, в т.ч. експорт –17,0 млрд дол. США; імпорт – 6,4 млрд дол. США.

Дані за три місяці 2015 року свідчать, що експорт аграрної продукції в країни Європейського Союзу в порівнянні з аналогічним періодом 2014 роком зменшився з 1,5 млрд дол. США до 1,0 млрд дол. США.

Основним імпортером української сільгосппродукції залишаються країни Азії. У першому кварталі 2015 року обсяг експорту в цей регіон склав 1,5 млрд дол. США – 42,9% загального експорту. Трохи більше чверті (28,6%) вартості поставленої за кордон агропродовольчої продукції – на суму 1,0 млрд дол. США – було вивезено в країни Європейського Союзу. Африка ввезла української сільгосппродукції на 0,5 млрд дол. США – 14,3% від загального експорту. Частка країн СНД в українському експорті продукції АПК становила 8,6% або 0,3 млрд дол. США.

За прогнозами Інституту аграрної економіки, очікується, що в 2015 році експорт агропродовольчої продукції з України складе 17,0-17,4 млрд дол. США, а імпорт – 6,2-6,6 млрд дол. США.

Однак у нинішніх умовах триваючого військового протистояння, економічної та політичної нестабільності, різких змін курсу гривні до іноземних валют, невизначеності підприємців у питанні довгострокового планування бізнес-діяльності ймовірність виправдання прогнозів вкрай низька. Усі перераховані вище фактори здатні вже в короткостроковому періоді вплинути на економічну кон’юнктуру.

Одним з перспективних шляхів вирішення може бути посилення орієнтації на експорт не тільки сировини, а й продукції з високою доданою вартістю, виробленої харчовою та переробною промисловістю. Доцільно прискорити диверсифікацію експорту м’ясної та молочної продукції, яка переважно спрямовувалася на російський ринок. Хоча зробити це буде непросто.

Ефективним засобом розширення географії експорту має стати підписання угод про вільну торгівлю з окремими країнами й регіональними інтеграційними угрупованнями,зазначив Микола Пугачов.