Подальші реформи в АПК повинні здійснюватися з урахуванням необхідності децентралізації системи управління – Юрій Лупенко
НовиниПодальші реформи в АПК повинні здійснюватися з урахуванням необхідності децентралізації системи управління. Таку думку висловив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (ННЦ ІАЕ), академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи пропозиції науковців Інституту щодо продовження проведення системних реформ в агропромисловому комплексі у контексті проекту основних напрямів бюджетної політики на 2015 рік, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 №385.
Зазначені комплексні пропозиції Інститут аграрної економіки підготував на виконання відповідного доручення Прем’єр-міністра України і подав їх до НААН та Міністерство аграрної політики та продовольства України, поінформував академік .
За його словами, одним з найважливіших заходів є продовження реформи системи управління аграрним сектором економіки на засадах розбудови державно-приватного партнерства, підвищення ролі галузевих і міжгалузевих організацій агропродовольчої сфери.
Науковці Інституту аграрної економіки пропонують створювати професійні (саморегулівні) об’єднання в галузі. Йдеться, зокрема, про участь таких організації у регулюванні ринків сільськогосподарської продукції і продовольства та у реалізації державної аграрної політики, а також передачу їм частини контрольних повноважень держави. Для координації їх діяльності запропоновано створити Агропродовольчу Раду.
Питання створення та діяльності саморегулівних організацій в галузі потребують законодавчого врегулювання шляхом прийняття спеціального Закону України, зазначив Юрій Лупенко.
Серед запропонованих заходів також розвиток національної системи фінансово-кредитного забезпечення аграрного виробництва, зокрема шляхом формування інфраструктури земельно-іпотечного кредитування, інститутів кредитування малого підприємництва на селі, створення системи гарантування кредитів для малого і середнього бізнесу.
Попри обмежені можливості бюджету, слід дотримуватися системності у реалізації інвестиційно–інноваційних проектів. Такий підхід протягом 2015–2020 років має забезпечити пріоритетний розвиток аграрної сфери, відіграти роль локомотива розвитку усієї економіки та вирішення соціальних проблем, зазначив Юрій Лупенко.
На думку вчених, подальші реформи в аграрному секторі економіки повинні забезпечити створення сприятливих передумов і нормативно-правової бази для трансформації й розвитку особистих селянських господарств як суб’єктів підприємницької діяльності, формування на їх базі сімейних ферм. Важливим чинником їх створення має стати розвиток сільськогосподарського дорадництва, спеціальної інфраструктури обслуговування товарного виробництва господарств населення та ін.
Активізація суб’єктів господарювання стане базою розвитку сільських громад, а їх діяльність має задовольняти не лише загальнонаціональні інтереси, а й потреби місцевих територіальних громад щодо соціального розвитку сільських територій. Важливою складовою цих процесів є децентралізація влади й перенесення центру розбудови села і сільських територій на самоврядний рівень, а також забезпечення фінансової самодостатності місцевих органів влади як об’єктивної передумови формування ефективної системи місцевого самоврядування.
Децентралізація владних повноважень також дозволить запровадити комплексне планування розвитку агропромислового виробництва і сільських територій з врахуванням регіональних особливостей та можливих перспектив розвитку, підсумував Юрій Лупенко.