«Аграрний сектор економіки України необхідно перевести на шлях збалансованого розвитку», – таку точку зору висловив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (ННЦ ІАЕ), академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи на Міжнародній науковій конференції «Біоресурси планети та біобезпека навколишнього середовища: проблеми та перспективи», що відбулася 6 листопада 2013 року у Києві.

Якщо говорити про зростання глобальних потреб у продовольстві, то Україна має значний потенціал в аграрній сфері. На думку доповідача, він створює передумови для перетворення України на впливового гравця на світовому аграрному ринку.

Разом із тим у сільському господарстві існують негативні явища та нераціональні підходи, які можуть послабити позиції України. Йдеться, зокрема, про спеціалізацію на виробництві однієї агрокультури. Це може призвести до порушення сівозмін у господарствах, що, в свою чергу, негативно позначається на родючості ґрунтів та їх екологічному стані, зазначив Юрій Лупенко. Така ситуація склалася, наприклад, з соняшником, провідною країною-експортером якого є Україна. У структурі орних земель частка посівних площ під соняшник в середньому по України становить близько 20%. При цьому у дев’яти областях вона перевищує 25%, а на Полтавщині сягнула 37%. Це негативно впливає на екологію.

Ці та інші проблеми зумовлюють необхідність переходу аграрної економіки на шлях збалансованого розвитку, наголосив директор ННЦ ІАЕ. Основним його складовими мають бути економічна та фінансова стійкість агропідприємств, ефективне використання усіх видів ресурсів – земельних угідь, прісної води, виробничих фондів, трудових ресурсів. Невід’ємними елементами є також техніко-технологічна модернізація, сталий розвиток сільських територій тощо.

На забезпечення збалансованого розвитку аграрної сфери спрямовані проекти Стратегії розвитку аграрного розвитку сектору економіки на період до 2020 року та Стратегії сталого розвитку сільських територій, розроблені за участю ННЦ ІАЕ.

Серед орієнтирів Стратегії забезпечення пропозиції агропродукції та продовольства вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку відповідно до вимог (індикаторів) продовольчої безпеки – не нижче 90%. Передбачається підвищення технологічності та зниження ресурсомісткості виробництва, у тому числі через зменшення витрат енергетичних ресурсів на 1 тонну виробленої продукції, на 1–2% щорічно. Також очікується збільшення питомої ваги агропродукції, що реалізується за довгостроковими контрактами, у загальному обсязі реалізації на 1% щорічно.

За словами доповідача, виконання поставлених завдань вимагає активізації зусиль агроекономічної науки, підвищення результативності наукових досліджень, спрямованих на розв’язання глобальних викликів сьогодення.

«Подальші наукові дослідження повинні спрямовуватися на забезпечення сталого розвитку аграрної сфери з урахуванням економічної, соціальної та екологічної складових», – підсумував Юрій Лупенко.