Провідна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Людмила Пархоменко згадує кілька негативних факторів, якими зумовлено зменшення посівної площі під цукровими буряками.

«Об’єктивні чинники – висока собівартість коренеплодів та цукру, падіння світових цін на цукор, зниження для вітчизняних виробників квот на експорт цукру до країн ЄС, а також несприятливі погодні умови під час весняної посівної кампанії. Очевидно, що свій негативний вплив має і повномасштабна збройна агресія РФ проти України. До суб’єктивних факторів можна віднести переорієнтацію господарств на вирощування більш маржинальних та менш затратних культур», – зазначає фахівчиня.

За її словами, суттєве зменшення посівної площі під цукровими буряками в поточному виробничому сезоні не вдасться компенсувати вищою врожайністю коренеплодів.

За сприятливих погодних умов та використання інтенсивних технологій при вирощуванні цукрових буряків валовий збір коренеплодів, за попередніми оцінками науковців Інституту аграрної економіки, знизиться відносно 2025 року приблизно на 10 % – до понад 10 млн тонн. І цей дефіцит відчують, насамперед, переробники. Продовжує Людмила Пархоменко.

«Для цукрових заводів зменшення валових зборів коренеплодів означатиме суттєве скорочення сезону цукроваріння. Переробні підприємства через дефіцит сировини не зможуть завантажити свої виробничі потужності на повний сезон переробки, що призведе до зменшення кількості працюючих цукрових заводів. Скорочення сезону цукроваріння підвищить собівартість кінцевого продукту – цукру», — зазначає фахівчиня.

Але є й позитивні фактори, які «підсолоджують» оцінки та очікування.

Без дефіциту, але з новими цінами

Допомогти зберегти цукровий баланс в країні мають сформовані упродовж попередніх виробничих сезонів перехідні запаси цукру. Вони оцінюються в межах 700 тис. тонн. Як вважають в Інституті аграрної економіки, наявність таких залишків компенсує поточне скорочення виробництва цукрових буряків та цукру та зможе запобігти падінню обсягів зовнішньої торгівлі цим видом аграрної продукції. Ці запаси допоможуть задовольнити і внутрішній попит. Тобто дефіциту цукру в Україні у 2026 році не передбачається.

Пояснює провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інституту аграрної економіки Людмила Пархоменко.

«Згідно з прогнозними розрахунками, у поточному виробничому сезоні цукровими заводами буде вироблено 1400 тис. тонн цукру. Сукупно зі значними перехідними запасами у 700 тис. тонн загальна пропозиція складе 2100 тис. тонн солодкого продукту при внутрішньому споживанні 900 тис. тонн цукру на рік. Отже, у 2026 році не лише внутрішній ринок буде забезпечений цукром власного виробництва у повному обсязі, а й вдасться сформувати значний експортний потенціал», – каже фахівчиня.

Згідно з прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, у 2026 році можна очікувати зростання внутрішніх цін на цукрові буряки та цукор. Для аграріїв, які цього року засіяли свої поля цукровим буряком – це прогноз зі знаком «плюс». Зменшення сировинної бази стимулюватиме конкуренцію цукрових заводів за сировину, що призводитиме до підвищення закупівельних цін на цукрові буряки.

Натомість, споживачі цукру матимуть черговий – у вигляді ціни – привід, аби переглянути свої звички.

Як прогнозують фахівці Інституту аграрної економіки, у середньостроковій перспективі, тобто в осінньо-зимовий період, на внутрішньому ринку можна очікувати підвищення відпускних та роздрібних цін на цукор.

Джерело: Комерсант Український