Юрій Лупенко: Аграрна економічна наука має продемонструвати свій внесок у нашу Перемогу та розв’язання проблем воєнного часу
Новини
Аграрна економічна наука перш за все має продемонструвати свій внесок у Перемогу та розв'язання проблем воєнного часу, а також у створення надійних засад швидкого відновлення агропромислової галузі і сільських територій загалом, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, відкриваючи засідання Координаційно-методичної ради Науково-методичного центру (НМЦ) «Агроекономіка», яке відбулося 18 липня 2024 року у гібридному форматі.
Ніні суспільство ставить перед нами завдання, пов’язані з реагуванням на суворі виклики сьогодення, пов’язані з умовами воєнного стану в Україні. Саме вони є найбільш актуальними, наголосив у своєму вступному слові Юрій Лупенко.
Втім, не можна забувати й про традиційну проблематику, яка включає фундаментальні дослідження. На порядку денному залишаються і питання адаптації до змін клімату, інтеграція до Європейського Союзу та інші.
Крім того, слід оперативно реагувати на глобальні та внутрішні виклики, які постали дуже гостро: цінові, логістичні, інфраструктурні проблеми, питання переробки сільгосппродукції та багато інших, зазначив Юрій Лупенко.
У рамках заходу установи – співвиконавці Програми наукових досліджень (ПНД) 36 «Сталий розвиток аграрного сектора економіки та сільських територій» представили звіти про виконання науково-дослідних робіт (НДР) за І півріччя 2024 року.
В обговоренні звітів взяли участь науковці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»:
заступник директора з наукової роботи, доктор економічних наук, професор, академік НААН Микола Пугачов;
заступник директора з наукової роботи - виконавчий директор Північного міжрегіонального наукового центру НААН, доктор економічних наук, доцент Олександр Нечипоренко;
заступник директора з науково-інноваційного забезпечення, доктор економічних наук, старший дослідник Володимир Мамчур;
доктор економічних наук, професор, академік НААН, головний науковий співробітник відділу обліку та оподаткування, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» Валерій Жук.
З урахуванням змістовності звітів, запитань та відповідей, а також оцінок, які дали їм учасники засідання, Координаційно-методична рада Науково-методичного центру «Агроекономіка» схвалила результати наукових досліджень за І півріччя 2024 року.
Довідково
Координаційно-методична рада Науково-методичного центру «Агроекономіка» є вищим органом управління діяльності Центру з питань планування і координації науково-дослідних робіт. До її складу входять керівники наукових установ, з яких складається Центр, дійсні члени та члени-кореспонденти НААН, провідні вчені наукових установ, спеціалісти Мінагрополітики та інших установ АПК.
ЗВІТИ ЗА І ПІВРІЧЧЯ 2024 РОКУ ПРО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ПНД 36 «СТАЛИЙ РОЗВИТОК АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ ТА СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ»:
36.00.00.54.П. «Інвестування роботизації польового кормовиробництва у період післявоєнної відбудови»
36.00.00.56.П. «Сталий розвиток галузі переробки насіння основних олійних культур»
36.00.00.58.П. Ефективність інвестування проектів органічного виробництва в Західному Поліссі»
36.00.00.60.П. Маркетинговий менеджмент процесу формування і розвитку бренду в аграрному секторі»
Завдання 36.00.00.52.П «Організаційно-економічні засади сталого розвитку фермерських господарств регіону в умовах воєнного та повоєнного часу»
Керівник НДР:
к.е.н., проф., старший науковий співробітник
Дмитро НЕМІШ
Дослідження науковців Коломийського відділу наукових досліджень та інноваційного розвитку агропромислового виробництва (Лабораторія тваринництва, механізації та економіки) Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН сфокусовані на теоретичних засадах функціонування фермерства, включаючи виявлення проблем та визначення перспектив сталого розвитку фермерських господарств на регіональному рівні.
На основі вітчизняної нормативно-правової бази та з урахуванням зарубіжного досвіду вони узагальнили та розширили базові критерії та ознаки сімейних фермерських господарств.
На думку науковців, вагомість фермерських господарств в умовах повоєнного відновлення сільських територій проявляється через такі функції як: інноваційна, стимулююча, фінансова та соціальна.
Розкриваючи пріоритети, індикатори та цільові значення ринкової та державної регуляторної координації розвитку фермерства, дослідники встановили, що найвагомішим інструментом стимулювання фермерства в умовах воєнного стану є державна грантова підтримка та міжнародна технічна допомога.
Вони також обґрунтували механізми забезпечення адаптації фермерських господарств до змін інституційного середовища, зумовлених воєнним станом.
Завдання 36.00.00.53.П. «Теоретико-методичні та практичні засади формування і розвитку соціально-економічного потенціалу сільських територій та громад на регіональному рівні»
Керівник НДР:
к.е.н., доцент
Алла СОКОЛОВА
У рамках дослідження науково-теоретичних основ та проведення оцінки сучасного стану соціально-економічного потенціалу сільських територій та громад Волинської області науковці відділу аграрної економіки, інформаційно-консультаційної роботи та інноваційно-інвестиційного розвитку Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН:
- Розкрили сутність соціально-економічного потенціалу як категорії, його економічну природу, суспільну місію, функції, принципи та інституційне забезпечення розвитку.
- Узагальнили детермінанти формування, розвитку та відтворення соціально-економічного потенціалу сільських територій і громад.
- Дослідили та систематизували методичні підходи до оцінки та моніторингу соціально-економічного потенціалу сільських територій та громад, його розвитку та використання.
- Здійснили оцінку тенденції забезпечення та використання соціально-демографічного потенціалу сільських територій Волинської області в динаміці за останні 5 років, а також проаналізували сучасний стан ринку праці в регіоні.
- Дослідили динаміку показників фінансової конкурентоспроможності територіальних громад Волині за останні 3 роки.
- Визначили фіскальну віддачу території, дохідність земель, а також проаналізували розмір та структуру капітальних видатків, витрат на управління, рівень дотаційності, видатки на соціальну сферу тощо.
У ході проведених досліджень доведено необхідність раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу сільських територій досліджуваного регіону.
Завдання 36.00.00.54.П. «Інвестування роботизації польового кормовиробництва у період післявоєнної відбудови»
Керівник НДР:
к.е.н., старший науковий співробітник
Наталія СПРИНЧУК
Науковий колектив відділу координації наукових досліджень, економіки, маркетингу, аспірантури та кадрового забезпечення Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН протягом звітного періоду досліджував теоретико-методичні основи інвестування розвитку польового кормовиробництва шляхом впровадження смарт технологій у період післявоєнної відбудови.
Дослідники з’ясували визначення поняття смарт технологій в польовому кормовиробництві, а також здійснили характеристику їх складових.
Вони визначили п’ять основних напрямків впливу смарт технологій на польове кормовиробництво, а саме:
- підвищення продуктивності кормових угідь;
- метео-аналіз;
- комплексне управління водою та добривами;
- швидкість і точність виявлення шкідників і хвороб кормових культур;
- екологізація польового кормовиробництва.
За результатами проведених досліджень сформовано функціональні групи смарт технологій в польовому кормовиробництві, до яких належать:
- технології для збору інформації;
- технології для аналізу даних;
- технології для управління та прийняття рішень і виконання прийнятих рішень.
Завдання 36.00.00.55.П. «Напрями і механізми регіонального підвищення ефективності овочівництва у повоєнний період»
Керівник НДР:
к.е.н., старший науковий співробітник
Вікторія РУДЬ
У рамках проведення моніторингу діяльності сільськогосподарських підприємств та встановлення конкурентних переваг овочевої продукції науковці лабораторії інноваційно-інвестиційного розвитку овочевого ринку та інтелектуальної власності Інституту овочівництва і баштанництва НААН уточнили сутність національного овочепродуктового підкомплексу, визначили його особливості та існуючі проблеми, а також встановили резерви регіонального зростання ефективності овочівництва у повоєнний період.
Крім того, здійснено оцінку дефіциту споживання свіжої та переробленої овочевої продукції в Україні.
У рамках дослідження:
- Здійснено моніторинг діяльності суб’єктів інтеграції: виробників сировини, переробних підприємств та торгівельно-збутових організацій за зональним принципом.
- Проведено моніторинг діяльності сільськогосподарських підприємств на предмет встановлення їх стійкості та конкурентних можливостей виробництва овочевої продукції у повоєнний період.
- Обґрунтовано напрями розвитку інтеграційних процесів у межах регіонів та природно-економічних зон шляхом формування регіональних інтегрованих об’єднань за участю виробників сировини, переробних підприємств та торгівельно-збутових організацій, спрямованих на удосконалення економічних відносин між суб’єктами інтеграції.
У ході дослідження було розраховано нормативи витрат за різних технологій:
- I рівень інтенсивності: базова технологія із застосуванням вітчизняної техніки, без використання добрив і поливу з мінімальним захистом рослин.
- II рівень інтенсивності: традиційна технологія із застосуванням вітчизняної техніки з використанням оптимальних науково-обґрунтованих доз мінеральних добрив, дощування за альтернативної системи захисту рослин.
- III рівень інтенсивності: інтенсивна технологія з використанням переважно зарубіжної техніки з використанням краплинного зрошення та максимально дозволених доз живлення рослин, включаючи фертигацію за повної системи захисту рослин.
Розрахунки витрат проведені для овочевих культур борщового набору – буряк столовий, морква, капуста пізня, цибуля ріпчаста, томат, картопля – з використанням сортів і гібридів селекції Інституту овочівництва і баштанництва НААН з урахуванням сучасних цін на основні засоби виробництва, насіння, мінеральні добрива, а також хімічні засоби боротьби із хворобами, шкідниками, бур’янами, втратами на паливно-мастильні матеріали тощо.
На думку науковців, впровадження науково-обґрунтованих нормативів собівартості дозволить:
- забезпечити розвиток овочівництва за умов розширеного відтворення – при рівні рентабельності виробництва не менше 35 %;
- оперативно контролювати хід виконання робіт;
- мінімізувати затрати на виробництво овочевої продукції;
- проводити оплату праці на належному рівні.
Завдання 36.00.00.56.П. «Сталий розвиток галузі переробки насіння основних олійних культур»
Керівник НДР:
к.е.н., провідний науковий співробітник
Ірина ЧЕХОВА
У ході дослідження науковці лабораторії трансферу інновацій та інтелектуальної власності Інституту олійних культур НААН уточнили сутність сталого розвитку галузі переробки насіння основних олійних культур.
На їхню думку, основоположна ідея сталого розвитку вимагає не переходити межі впливу на довкілля, господарюючи таким чином, щоб природні системи, включно з агросферою, встигали самовідновлюватись у часі: щодня, щороку, від покоління до покоління.
Сучасні проблеми розвитку галузі переробки насіння основних олійних культур, вважають науковці, зумовлена військовими, політичними, земельними, економічними, соціальними та екологічними чинниками.
У ході роботи:
- проведено кон’юнктурні дослідження поточного стану виробництва та переробки соняшнику, сої , ріпаку в Україні за період 2021-2023 років;
- здійснено аналіз динаміки експорту олії та шротів з України за період 2021-2023 років.
Завдання 36.00.00.57.П. «Обґрунтування напрямів інвестиційного забезпечення садівництва в умовах повоєнного відновлення»
Керівник НДР:
к.е.н., старший науковий співробітник
Людмила БАРАБАШ
У рамках обґрунтування напрямів інвестиційного забезпечення садівництва в умовах повоєнного відновлення науковці відділу наукових досліджень з питань економіки, методології, інтелектуальної власності Інституту садівництва НААН провели дослідження теоретичних та методичних засад інвестиційного забезпечення галузі.
Вони, зокрема, здійснили аналіз:
- проблем функціонування галузі садівництва в умовах воєнного стану
- тенденцій відтворення садів і ягідників;
- їх інвестиційне забезпечення.
Крім того, науковці визначили економічну ефективність інноваційних технологій вирощування плодів, а також дослідили особливості і стан державної підтримки садівництва в Україні та напрями й обсяги підтримки виробництва фруктів в ЄС.
Завдання 36.00.00.58.П. «Ефективність інвестування проектів органічного виробництва в Західному Поліссі»
Керівник НДР:
к.е.н.
Микола ЛУК’ЯНИК
У рамках дослідження сучасного стану інвестування проектів органічного виробництва в Західному Поліссі науковці сектору економіки Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН здійснили узагальнення теоретико-методичних засад ефективності інвестування проектів виробництва органічної продукції в регіоні, а також обґрунтували методологічні підходи ефективності інвестицій в проектах виробництва органічної продукції.
Для визначення комерційної ефективності вони запропонували застосовувати загальноприйняті показники проектного аналізу, а в процесі оцінки макроекономічної ефективності інвестицій в проекти органічного виробництва – використовувати підхід, який враховує інтереси зацікавлених сторін: власників бізнесу, суб’єкта підприємницької діяльності або його менеджерів, держави або територіальних органів влади, працівників.
Завдання 36.00.00.59.П. «Розробити організаційно-економічні засади оптимальної системи регіональної спеціалізації сільського господарства в умовах адаптації до кліматичних змін та повоєнного відновлення»
Керівник НДР:
к.е.н.
Юрій КЕРНАСЮК
Протягом звітного періоду науковці сектору економічних досліджень та аналізу науково-інноваційного потенціалу Інституту сільського господарства Степу НААН зосередили свої зусилля на дослідженні спеціалізації регіональних продовольчих систем та розробці пропозицій із удосконалення їх розвитку та підвищення ефективності аграрного виробництва, переробки продукції та формування нових ланцюгів в умовах адаптації до кліматичних змін та повоєнного відновлення.
За даними аналізу сучасного стану і проблем спеціалізації в сільському господарстві вони виявили, що регіональні продовольчі системи, незважаючи на моноспеціалізацію, мають значний потенціал до переходу на збалансоване і стале аграрне виробництво.
Вони вивчили особливості розміщення і розвитку видів економічної діяльності у сільському господарстві, а також обґрунтували потенціал розвитку продуктових підкомплексів із урахуванням регіональних умов, а також соціальних, економічних і екологічних цілей сталого розвитку та формування нових ланцюгів вартості.
Завдання 36.00.00.60.П. Маркетинговий менеджмент процесу формування і розвитку бренду в аграрному секторі»
Керівник НДР:
д.е.н., проф., старший науковий співробітник
Леся ГАЗУДА
У рамках виконання завдання науковці лабораторії економіки Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку НААН проведи дослідження щодо управлінських підходів до формування бренд-технологій в аграрній сфері.
Завдання 36.00.00.61.П. Наукове забезпечення інформаційно-аудиторського обслуговування підприємництва та сільського самоврядування в умовах повоєнної трансформації аграрного устрою України»
Керівник НДР:
д.е.н., проф.
Станіслав ВАСИЛІШИН
Протягом звітного періоду науковці ТДВ «Інститут обліку і фінансів» сфокусувалися на науковому забезпеченні інформаційно-аудиторського обслуговування аграрного підприємництва.
Вони, зокрема:
- розробили методики та практичні рекомендації з забезпечення інформаційно-аудиторського обслуговування аграрного підприємництва в умовах воєнного стану;
- організували та провели низку освітніх заходів безперервного професійного навчання аудиторів;
- видали два випуски міжнародного рецензованого фахового журналу «Облік і фінанси» тощо.