Як повідомив Олександр Нечипоренко, заступник директора Інституту аграрної економіки з наукової роботи, попри виклики воєнного стану, агровиробники вже повністю засіяли 960 тис. га запланованих площ під озимий ріпак. Для порівняння: 2021 року під урожай 2022 року ріпаком засіяли 1,022 млн га. Тобто площі під ріпак зменшились лише на 6%. Цьому є два пояснення. Перше — технічна культура вирощується із прицілом на експортні контракти (90% українського ріпаку їде за кордон). Друге — більша частина полів ріпаку знаходиться в центральній частині України та на Одещині, тобто на підконтрольній частині України.

Олександр Нечипоренко зазначає, що посушливий кінець літа, воєнні дії та цінова ситуація на ринку зернових спричинили скорочення посівних площ під озимі зернові на 30-40%. На деяких культурах динаміка така:

• пшениця: -39%
• ячмінь: -30%
• жито: -21%.

До російського вторгнення український агросектор був успішним та динамічно розвивався. Олександр Нечипоренко нагадує, що у 2021 році Україна експортувала зернові до понад 110 країн світу. Майже 82% обсягу експорту припадало на країни Азії та Африки, зокрема на Китай — 21%.

"Російське вторгнення призвело не лише до зменшення виробництва зернових, олійних та овочів, а й згубно вплинуло на експорт сільгосппродукції. Така тенденція зберігатиметься до закінчення бойових дій", — констатує Нечипоренко.

В умовах обмеженого експорту українські аграрії влітку 2022 року були змушені розпродувати торішній урожай за копійчаними цінами. Олександр Нечипоренко каже, що у 2022 році собівартість зернових зросла на 30%, і аграрію, щоб покрити власні витрати, потрібно за тонну зерна виручати не менше ніж 5 тис. грн, але такої ціни внутрішній ринок забезпечити не в змозі. Цей чинник разом із ускладненим експортом і пояснює скорочення посівних площ, про яке йшлося вище.

Великий удар російське вторгнення також завдало тваринництву. За оцінкою Інституту аграрної економіки, через незаплановане зменшення поголів'я та продуктивність, погіршення забезпечення кормами, часткове знищення інфраструктури та високу стресовість тварин та птиці виробництво продукції тваринництва у 2022 році зменшиться на 17%.

Водночас, за словами Олександра Нечипоренка, для забезпечення споживання продукції тваринництва на довоєнному рівні виробництво яловичини слід збільшити на 15%, свинини на 21%, молока на 8,5%.

"Щоб досягти такого росту, необхідно додатково понад 200 тис. голів великої рогатої худоби на відгодівлі, 1,3 млн голів свиней та 87 тис. голів дійного стада. А додаткова потреба у зерні становитиме до 2 млн тонн", — ділиться розрахунками Олександр Нечипоренко.

Тобто, на думку співрозмовника Фокусу, ситуація на ринку заохочує вирощування свиней, корів та птиці, оскільки це забезпечує гарантований збут фуражного зерна та дозволяє ефективно використовувати вирощений компаніями врожай.

"Сьогодні рентабельність тваринництва надзвичайно висока у зв'язку з низькою вартістю зерна. І компанії, які займаються цим напрямком, цього року отримають високі прибутки. Але запустити цей напрямок з нуля ризиковано, оскільки немає гарантій, що вартість зерна залишиться на низькому рівні", — каже Олександр Овсяник.

Джерело: ФОКУС