Вперше за новітню історію України жнива проходять в умовах повномасштабної агресії російської орди проти нашої держави, що розпочалася 24 лютого 2022 року, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, звертаючись з вітальним словом до учасників онлайн-дискусії «Жнива в війну: хід та очікувані результати», що відбулася за ініціативи Інституту аграрної економіки 30 серпня 2022 року.

За його словами, захід має за мету виявити проблемні питання щодо збирання зернових у нинішніх умовах та забезпечення населення країни продуктами харчування, визначити механізми підтримки агровиробників, обговорити та сформувати можливі алгоритми їх подальших дій.

Ця дискусія, поінформував Юрій Лупенко, започатковує низку он-лайн обговорень актуальних проблем аграрного сектору економіки, спрямованих на визначення найбільш ефективних шляхів виходу з кризи, спричиненої тимчасовою окупацією рф низки територій України, а також веденням активних воєнних дій в інших областях.

Чи буде держава із хлібом та чи достатньо забезпечена вона іншими харчовими продуктами в новому маркетинговому році? Чи зможемо дотриматися доступності, достатності, поживності та стабільності у виробництві насамперед аграрної продукції? – відповідь ці питання дав у своєму виступі заступник директора Інституту аграрної економіки з наукової роботи – виконавчий директор Північного міжрегіонального наукового центру НААН, завідуючий відділом економіки регіонального розвитку та прогнозування, д.е.н. Олександр Нечипоренко.

У 2022 році, зазначив він, військові дії та їх наслідки, а також кліматичний фактор призведуть до зменшення  виробництва всіх сільськогосподарських  культур, що негативно позначиться на соціально-економічній ситуації в країні.

При цьому по більшості сільськогосподарських культур умови що виникли, а саме: політична ситуація, військові дії, соціально-економічна нестабільність, насамперед у сфері цінової політики, – сприятимуть  формуванню валового виробництва по песимістичному сценарію прогнозу виробництва агропродукції, зробленому науковцями Інституту аграрної економіки на початку літа.

За розрахунками Інституту аграрної економіки, виробництво сільськогосподарських культур у 2022 році знизиться в порівняні з середніми показниками за три попередні роки в основному за рахунок скорочення посівних площ та зниження урожайності.

Втім, ситуація не є критичною, заспокоїв Олександр Нечипоренко. За результатами дослідження, яке провели науковці Інституту аграрної економіки, порівнявши очікувані обсяги виробництва із попередніми мирними та більш сприятливими роками, а також врахувавши всі внутрішні потреби та експортні можливості, у 2022 році Україна спроможна забезпечити продовольчу безпеку.

Завідувач сектору економічних досліджень та аналізу науково-інноваційного потенціалу Інституту сільського господарства Степу НААН к.е.н. Юрій Кернасюк детально зупинився на проблемних моментах цьогорічного збирання урожаю, пов’язаних передусім з погодними умовами, які стали ще одним викликом для вітчизняного агросектору.

За словами доповідача, на більшості території центральних регіонів, у тому числі на Кіровоградщині, відмічається ґрунтова посуха та недостатня кількість опадів, а також їх нерівномірний розподіл. Це призвело до суттєвого погіршення стану сільськогосподарських культур, особливо кукурудзи і соняшнику.

Крім того, зазначив він, складнощі є також з логістикою та збутом, але найбільша проблема цього року по всій країні – низькі ціни на аграрну продукцію.

Крім уже окреслених проблем, які також мають місце в регіоні, цьогорічні жнива на Чернігівщині мають свою специфіку, адже відбуваються на раніше окупованих територіях, зазначив заступник директора департаменту агропромислового розвитку Чернігівської обласної військової адміністрації Василь Жук.

Вторгнення російських агресорів та окупація практично всієї області обумовили комплекс несприятливих для сільськогосподарського виробництва чинників. Було пошкоджено виробничу інфраструктуру, а саме: викрадено та спалено техніку, зруйновано будівлі та споруди виробничого призначення, знищено запаси посівного матеріалу та добрив, понівечено та заміновано поля, розірвано усталені логістичні зв’язки постачання сировини та матеріалів, значна кількість працівників була вимушена евакуюватися на більш безпечні території.

На території Чернігівщини постраждали 52 аграрні підприємства. Площа ділянок, забруднених мінами та іншими вибухонебезпечними предметами, складає 72,7 тис. га.

Незважаючи на численні труднощі нині збирання ранніх зернових та зернобобових культур практично завершено на площах до 100% від прогнозованих обсягів. І хоча вони на 14,5% менше, ніж торік, вал зернових у 2022 році очікується на рівні 4,1 млн т, підсумував Василь Жук.

Провідний науковий співробітник лабораторії інноваційно-інвестиційного розвитку овочевого ринку та інтелектуальної власності Інституту овочівництва і баштанництва НААН к.е.н. Вікторія Рудь, на прикладі пандемії COVID-19 підкреслила важливу роль овочів. Адже часник, зеленні та інші культури демонстрували імуномоделюючу дію.

Нині ж в умовах війни, зауважила вона, вирощування овочів на власних городах та їх подальша консервація має заспокійливий психотерапевтичний ефект. Крім того людина, яка планує вижити і нагодувати свою сім’ю – оптимістично налаштована на перемогу. Отже, галузь овочівництва наряду із зерновими і картоплею є свого роду страховим полісом продовольчої безпеки країни.

Водночас, наголосила доповідачка, насінництво є найважливішим сегментом овочівництва, його фундаментом. Основні конкуренти на вітчизняному насіннєвому ринку –  провідні міжнародні компанії.  Сумарна частка цих корпорацій на внутрішньому ринку насіння складає близько 42 %.

Для підвищення конкурентоздатності вітчизняних насіннєвих підприємств та повноцінного розвитку овоче-насіннєвого ринку необхідно, вважає Вікторія Рудь, налагодити систему насінництва, що включатиме в єдину мережу асоціацію «Українське насіннєве Товариство» та суб’єкти інтеграції: виробників насіння, логістичні регіональні центри післязбиральної доробки та зберігання, торгівельно-заготівельні підприємства по закупівлі та реалізації насіння та підприємства по виробництву товарних овочів.

З цією метою в країні потрібно мати 40-45 господарств виробників сертифікованого насіння з посівною площею під насінниками 250-300 га у середньому на одне підприємство. Вирощуванням добазового насіння будуть займатися оригінатори сортів і гібридів (наукові установи та дослідні станції). Базове насіння повинні вирощувати дослідні господарства (35 господарств з площею 130-150 га), сертифіковане – фермерські господарства згідно з ліцензійними угодами і які входять до Реєстру виробників насіння і садивного матеріалу.

Вчений секретар Дослідної станції помології ім. Л.П. Симиренка ІС НААН, к.е.н. Людмила Костюк поінформувала, що за проведеними розрахунками потреба в плодах і ягодах вітчизняного виробництва для раціонального забезпечення населення має становити не менше 3,4 млн т. Тобто є потреба додаткового формування загальної пропозиції вітчизняних плодів і ягід обсягом до 1,2 млн т.

Серед регіонів лідерами з виробництва плодів і ягід традиційно знаходяться Вінницька, Хмельницька, Чернівецька області (понад 200 тис. т), Дніпропетровська та Закарпатська області. Сумарно їх валовий збір у 2021 році становив майже 50 % загального виробництва і забезпечення країни плодами зерняткових культур.

Поряд з цим, лідером із забезпечення  України плодами кісточкових культур була і є Запорізька область, яка на сьогодні залишається частково тимчасово окупованою.

Закладання плодово-ягідних насаджень на базі сучасних інноваційних розробок, у т.ч. сучасних сортів, з метою виведення ушкоджених, старих та малопродуктивних садів, дасть змогу підвищити ефективність галузі, підсумувала Людмила Костюк.

За результатами обговорення учасники заходу дійшли згоди про необхідність продовження подібних онлайн-дискусій на актуальні теми агропромислового розвитку у повоєнний час, зосередившись при цьому не лише на обговоренні поточних проблем, а на визначенні шляхів їх усунення безпосередньо на виробництві.

В онлайн заході взяли участь понад 100 науковців, представників міністерств, органів регіональної та місцевої влади, підприємств АПК, організацій підтримки бізнесу, бізнес-об’єднань, громадських організацій, галузевих асоціацій та ін.

Організатор – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки».