Ситуація з експортом дещо покращилася після того, як над островом Зміїний знову підняли жовто-блакитний прапор. Уже 9 липня в Адміністрації морських портів України оголосили, що через звільнення від російських військ острова Зміїний і скупчення великої кількості суден, що очікують проходження каналом Сулина, можна використовувати гирло Бистре.

"З військового та логістичного погляду звільнення острова Зміїний стало надзвичайно важливою подією — завдяки цьому зменшилася вразливість наших портів, а гирло Бистре суднового ходу Дунай — Чорне море стало доступним для проходу суден, що перевозять агропродукцію. Адже з початку війни в Україні працюють лише три порти — Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ, та й ті не на повну потужність", — коментує Богдан Духницький, старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції ННЦ "Інститут аграрної економіки".

Тобто відтепер у три вищезгадані порти через гирло Бистре зможуть заходити відносно невеликі судна та вивозити агропродукцію до румунського порту Констанца, де після перевантаження на габаритніші судна експортуватиме її далі.

Богдан Духницький додає, що, на думку багатьох фахівців зернової галузі, це допоможе Україні збільшити щомісячний експорт зерна максимум на 0,5-1 млн тонн.

До війни Україна входила до п'ятірки найбільших світових експортерів пшениці. Вторгнення РФ і, відповідно, обмеження експортних можливостей України спровокувало стрибок світових цін на продовольство.

"Війна на нашій території безпосередньо впливає на світові ціни пшениці та кукурудзи, — каже Богдан Духницький. — У травні прогнозували зменшення врожаю пшениці в Україні в 2022 році, і ціни на неї зростали. А в червні до цього фактора додався вплив сезонного збільшення обсягів нового врожаю у країнах Північної півкулі разом зі скороченням попиту з боку імпортерів цієї культури, що спричинило деяке зниження цін".

На підтвердження своїх слів експерт посилається на індекс цін на зернові ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН), який у червні 2022 року склав 166,3 пункти, що на 4% нижче за показник травня, але майже на 28% вище червня 2021 року.

Духницький додає, що внаслідок російсько-української війни зростають ризики забезпечення продовольством окремих країн у середньо- та довгостроковій перспективі. Тому деякі країни вже вдаються до відповідних запобіжних заходів. Наприклад, експерт наводить заборону Грузією експорту пшениці та ячменю до 1 липня 2023 року.

Поки на світових ринках зберігається приваблива кон'юнктура, за словами Богдана Духницького, в українських портах заблоковано 22 млн тонн зерна й існує високий ризик, що в міру збирання нового врожаю виникне дефіцит потужностей для зберігання.

У такій ситуації аграрії готові збувати продукцію, незважаючи на ціни.

Духницький підтверджує, що внутрішні ціни на зерно в Україні у червні-липні 2022 року продовжили знижуватися до мінімальних значень — на умовах EXW, коли покупець несе всі витрати від отримання товару на складі продавця — ціни на пшеницю, кукурудзу та ячмінь перебувають у межах 4 тис. грн за тонну. Експерт не заперечує, що в разі неможливості відновлення експорту в звичайному режимі внутрішні ціни на зерно в Україні будуть під ще більшим тиском і можуть і надалі знижуватися.

Джерело: ФОКУС