У 2021 році, вдало адаптувавшись до роботи в умовах пандемії коронавірусу COVID-19, вітчизняні експортери продукції сільського господарства четвертий раз поспіль оновили максимальний показник поставок на зовнішні ринки, отримавши загальний дохід у розмірі 27,9 млрд дол. США, зазначив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України та Міжнародного торгового центру.

За його словами, торік наша держава продовжила очолювати глобальні рейтинги експортерів соняшникової олії і проса, а також зайняла одні з найвищих місць серед постачальників ячменю, кукурудзи, ріпаку, шроту і макухи, свіжого гороху.

Україна традиційно посіла перше місце за обсягами експорту соняшникової олії, хоча й зменшила його минулого року на 25 % – до рівня 5132 тис. т.

Другий рік поспіль наша країна утримує лідерство в експорті проса, реалізувавши 168 тис. т (+ 45 %) цієї культури на зовнішніх ринках.

У 2021 році Україна зберегла третє– після Франції та Гватемали – місце в рейтингу експортерів свіжого й охолодженого гороху. Обсяги наших продажів цього виду бобових зросли з 18 тис. т у 2020 році до 26 тис. т торік.

Зменшивши продажі шроту і макухи (переважно з соняшнику) з 5522 тис. т у 2020 році до 4330 тис. т у 2021 році, Україна перемістилась з першого на третє місце в рейтингу експортерів цих продуктів на світовому ринку, поступившись Індонезії і Канаді.

Незважаючи на чергове зростання кількісних обсягів експорту ячменю – до 5656 тис. т (+12 %) – наша держава перемістилась у відповідному світовому рейтингу з другої на третю позицію, пропустивши вперед Австралію і Францію.

У рейтингу експортерів кукурудзи наша країна посилила свої позиції, перемістившися з четвертого на третє місце. Хоча обсяги закордонних поставок цієї сільгоспкультури зменшилися 2021 року на 12 %, склавши 24675 тис. т.

Зумівши наростити експорт ріпаку до 2671 тис. т (+12 %), Україна, втім, опустилася з другого на третє місце в переліку його основних постачальників на світовий ринок, який очолили Канада та Австралія.

На глобальному ринку наша держава входить до топ-10 найбільших експортерів багатьох інших агропродовольчих товарів, серед яких сушений горох (4 місце), мед (5), лущені волоські горіхи (5), пшениця (5), концентрат яблучного соку (5), жито (6), соя (6), волоські горіхи у шкаралупі (7), неподрібнений коріандр (7), м’ясо птиці (7), казеїн (8), сушені яєчні продукти (8), кукурудзяний крохмаль (8), ріпакова олія з низьким вмістом ерукової кислоти (8), консервовані томати (8), кукурудзяна олія (8), зазначив Богдан Духницький.

За інформацією Європейської Комісії, у 2021 році Україна зберегла четверту позицію серед найбільших постачальників агропродовольчої продукції до країн Євросоюзу, збільшивши вартість експорту на 1,1 млрд євро і отримавши таким чином виручку в розмірі 6,9 млрд євро. Торік за обсягами аграрного експорту до 27 держав-членів ЄС нас випередили Бразилія (13,5 млрд євро), Велика Британія (11,8 млрд євро) та США (9,3 млрд євро).

У світовому рейтингу експортерів агропродовольчої продукції за результатами 2021 року, наша країна зберегла за собою 22 позицію, оскільки найближчі конкуренти (Австралія, Нова Зеландія, Велика Британія, Малайзія) теж суттєво покращили вартісні показники експорту продовольства.

У 2022 році через російську військову агресію вітчизняний агропродовольчий експорт опинився в найскладніших за часів незалежності України умовах. Блокада морських портів та активні бойові дії у багатьох регіонах перешкоджають реалізувати не лише наявний потенціал зовнішніх продажів, а й унеможливлюють роботу чи заважають повноцінно працювати багатьом галузевим підприємствам. Наслідком цих негативних процесів стало більш ніж трикратне скорочення нашого аграрного експорту у березні-квітні 2022 року порівняно з відповідними його показниками за січень-лютий поточного року. Тому підсумковий результат агропродовольчого експорту України за 2022 рік перебуватиме в умовах невизначеності і високих ризиків, підсумував Богдан Духницький.