Доходи від експорту агропродукції є важливою складовою надходження валюти для національної економіки. Певною мірою вони впливають і на курс гривні, однак цей вплив не варто перебільшувати.

Таку думку в коментарі для AgroPortal.ua висловив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Миколи Пугачов.

За його словами, є багато інших чинників, що викликають зміни валютного курсу.

В першу чергу, має значення соціально-політична ситуація в країні та відсутність передумов для різких змін міжнародного становища держави чи внутрішнього устрою. Крім того, на курс гривні впливають обсяги іноземних інвестицій, які надходять в Україну, грошових переказів з закордону заробітчан тощо.

«Слід враховувати й інші системні фактори, такі як майбутня ситуація з пандемією коронавірусу в світі, успішність співпраці нашої країни з МВФ, загальний платіжний баланс», — говорить експерт.

Саме складовою загального платіжного балансу виступає зовнішня торгівля товарами. В даному контексті має значення її сальдо. Зокрема, для України сальдо зовнішньої торгівлі товарами традиційно є негативним, незважаючи на значне переважання нашого агропродовольчого експорту над імпортом.

«Тобто, наші резиденти більше витрачають валюти за кордоном, ніж отримують з-за меж країни», — пояснює Микола Пугачов.

За його словами, продукція АПК вже багато років займає центральне місце у вітчизняному експорті товарів. Наприклад, у 2020 р. її частка склала від загальної вартості 45 %, а за результатами першого півріччя 2021 р. — 36%.

Водночас у структурі агропродовольчого експорту зернові культури виступають ключовою товарною групою. Торік вони зайняли понад 42% його вартісних обсягів.

За січень-червень 2021 р. Україна експортувала аграрної продукції на $10,8 млрд, у тому числі зерна — на $4,4 млрд (41%).

Микола Пугачов звертає увагу, що у першому півріччі 2021 р. гривня навіть зміцніла по відношенню до долара — з 28,22 грн у січні до 27,24 грн у червні за одиницю американської валюти. Сприятливою була і цінова кон’юнктура щодо зернових на зовнішніх ринках. Вартість української пшениці, ячменю і кукурудзи зросла.

Однак з липня стартує новий сезон, тобто почало продаватись зерно урожаю 2021 року, і ціни на нього формуватимуться вже з урахуванням актуальної глобальної кон’юнктури.

«Існуючі прогнози сходяться на тому, що наша країна збере дуже хороший або навіть рекордний урожай зерна, а ціни загалом мають бути високими. Тому зернова галузь в частині, що стосується експорту, підтримуватиме стабільність курсу гривні наскільки це можливо», — говорить експерт.

З іншого боку, він зазначає, що коливання валютного курсу теж впливають на показники експорту та ціни зернових.

За умови девальвації гривні ситуація в цілому є сприятливою для експортерів, адже валютну виручку, навіть при менших обсягах, вони можуть конвертувати у таку ж чи навіть більшу суму вітчизняної валюти.

При зростанні курсу гривні та стабільних цінах на світових ринках наша продукція стає менш конкурентоздатною за ціною, оскільки закупівельні ціни в гривні конвертуються у вищі експортні в доларах.

«В таких випадках часто застосовуються відповідні корекції закупівельних і експортних цін з метою максимізації доходів від продажів зерна за кордон», — підсумував Микола Пугачов.

Джерело: Наталія Рекуненко, AgroPortal