Посівна кампанія в Україні триває. Погода цього року дає можливість засіяти всі заплановані площі, розповів Gazeta.ua директор Інституту аграрної економіки, академік НААН Юрій Лупенко.

На який урожай можна сподіватися цього року?

Погодні умови взимку були кращі, ніж торік. Тому є підстави сподіватися на хороший урожай озимих культур. По зернових очікуємо десь третій показник урожаю за всю історію України – 70,7 мільйона тонн зернових. Це менше, ніж 2019-го. Тоді був рекорд – 75 мільйонів тонн. Але більше, ніж у 2020 році - 65 мільйонів. Матимемо найкращий урожай за всю історію озимої пшениці – очікується 28,5 мільйонів тонн. Торік було 24,6 мільйони.

По іншим культурам очікується найбільший приріст по олійних культурах, зокрема по соняшнику – на 8,5%. Також може бути невеликий приріст по цукрових буряках – 2,5%, кукурудзі – 4,5%.

Як змінилась структура посівних площ?

Зміна посівних площ – непростий процес. Вони змінюються під впливом серйозних обставин. Торік вимерзла частина озимини, тому ділянки пересівалися ярими зерновими, соняшником. Нинішнього року озимі культури збереглися, погода була сприятлива. Площі ярих культур дещо зменшаться проти 2020 року, за рахунок відновлення посівів озимини.

Сільськогосподарські землі в Україні здебільшого засіяні зерновими. Вони займатимуть 15,5 мільйона гектарів у 2021 році. Зокрема, озимою пшеницею засіяли 6,7 мільйона гектарів. Це найбільш поширена у нас культура. На другому місці соняшник – 6,4 мільйона гектарів. На третьому кукурудза – 5,3 мільйона гектарів. Далі йдуть ячмінь – 2,4 мільйона, соя – 1,4, ріпак – один мільйон гектарів. Картопля займає 1,3 мільйона. Інші культури вирощуються на менших площах. Зокрема, найменше землі займає рис – 10,5 тисяч гектарів.

Чи врахують аграрії потреби населення, зважаючи на ріст цін на основні продукти – крупи, олію, цукор? Збільшать площі соняшника, гречки, цукрового буряка?

Гречки цього року посіють 78,8 тисяч гектарів. Торік було – 78,6. Десь ситуативно може бути збільшення площі під соняшник і цукрові буряки. Але це будуть невеликі ділянки, бо аграрії готуються до посіву набагато раніше, ніж з'являються поточні виклики підвищення цін і попиту.

Цього року запроваджена експериментальна система підтримки виробництва нішевих культур. На прикладі гречки будуть виплачуватися дотації. А це не найкраща форма, бо гречка не відноситься до продукту першої необхідності. Але в принципі, як інструмент впливу на ринок, дотації можуть мати місце. Наскільки аграрії відгукнуться на пропозицію уряду, життя покаже. Посів гречки ще не закінчився.

Планування посівів відбувається восени. Площі озимих більш-менш стабільні, а от із ярими може бути перепланування. Просо, горох, сорго можуть замінювати одне одним. У ринкових умовах все залежить від договорів, які укладаються до посівної. Ще погодні умови впливають. Плюс є тиск дохідності та рентабельності культур. Наприклад, гречка торік мала більше 60% рентабельності, а в 2019 році - 6,6%. 2018 року вона взагалі була збитковою. Впливають також заходи, які уряд вживає. Ринкова ситуація - як з олією. Урожай в інших країнах також має значення для збільшення нашими аграріями площ під проблемні культури.

Обмеження експорту соняшника – це дієвий захід? Вплине на ціни?

У нас дуже мало експортується насіння соняшника, в основному це олія. Зараз діють обмеження на експорт саме насіння. Свого часу було запроваджено експортне мито і це сприяло тому, що Україна стала першим у світі експортером олії, а не соняшникового насіння. Були побудовані додаткові олійно-екстракційні підприємства. У цьому плані десь ці інструменти працюють. Що стосується обсягу виробництва, є довгострокові стратегії. Що стосується цін, якщо ми заборонимо експорт, то це може працювати невеликий період часу. Тому що ніхто ж не штовхає в шию виробника одразу продавати олію. Вона може певний час зберігатись на складі. Усе залежить від обсягів. Принаймні є багато способів обійти заборону, щоб продати дорожче. Щодо ринкової відповідності цих методів, то їх можна вважати антиринковими. В Україні практично не використовуються такі ринкові методи як товарні інтервенції, заставні закупівлі. Стосовно олії ніхто і не очікував такого значного подорожчання. Хоча прогнози по урожаю соняшника були не дуже хороші минулого року.

Чи готові аграрії вирощувати більше овочів?

Виробництво овочів очікується на 2% менше, ніж торік. Площі зменшаться на 10 тисяч гектарів цього року. Торік частину овочів посіяли на місці озимих, які загинули. У 2020 овочами було засіяно більше, ніж позаторік. Цього року повертаємося до рівня 2018 року. Томати, огірки, капуста, буряк, перець, кріп, морква, редька – основні овочеві культури в Україні. Загальний обсяг буде менший за рахунок ранніх овочів, бо весна була затяжна. Інших буде приблизно на рівні минулого року.

Які ціни очікуються цього року на аграрну продукцію?

Минулого року суттєво зросли закупівельні ціни на зернові культури, в зв'язку з поганими прогнозами в світі щодо цих культур, зменшенням валового урожаю. Динаміка січня-квітня 2021 року показує, що зростання цін ще відбувається помірними темпами. Все залежить від урожаю в світі. Український ринок залежить від світових цін, він достатньо сильно інтегрований. Світові ціни на продовольство продовжують зростати. Відповідно продукти дорожчатимуть і в Україні. У першу чергу це стосується олії та цукру. Урожай нинішнього року очікується досить високий. Тому восени ці продукти можуть подешевшати.

Джерело: Gazeta.ua