Заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов також попереджає, що за нульової митної ставки на імпорт молочних продуктів обсяги їх надходження з ЄС будуть зростати. Причому насамперед в низькому ціновому сегменті. Тобто в Україну імпортуватиметься більше продукції низької ціни та якості.

 «У 2022 році прогнозується збільшення імпорту молокопродукції – у перерахунку на молоко – до 710-715 тис. тонн. Це сприятиме подальшому скороченню поголів’я корів у господарствах населення. А в Україні на ринку молока залишатимуться лише ефективні виробники – ферми, які мають високопродуктивних корів і виробляють молоко високої якості», – попередив Пугачов.

Загалом, він нагадав, що з посиленням з 2019 року вимог до якості молока в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, господарства населення практично були усунуті від організованої заготівлі, чим збільшили наявний дефіцит молочної сировини. Причина і в тому, що значна частина ферм має застаріле обладнання і низькопродуктивне поголів’я корів. Вироблене ними молоко – сировина для молокопереробних підприємств – не може конкурувати за ціною з імпортною сировиною, яка і дешевша, і якісніша.

Однак потрібно визнати, що скороченню поголів’я корів і виробництва молока сприяє зміна клімату, адже посушливі південні регіони нашої держави не мають можливості заготовити корми для корів, а повноцінний ринок кормів відсутній. Суттєве зростання світових цін на зернові та іншу агропродукцію у 2020 році призвело до підвищення ціни на корми, що ще більше підіймає вартість виробництво молока.

«Власники й керівники аграрного бізнесу мусять робити вибір між довгостроковими і витратними проєктами з виробництва молока або відмовою від тваринництва на користь, наприклад, вирощування зернових і олійних культур. Адже напередодні відкриття ринку землі їм необхідно акумулювати кошти для купівлі землі. Це може спонукати до зменшення поголів'я корів», – попередив Пугачов.

Він упевнений, що виправленню ситуації має сприяти послідовна державна політика підтримки молочної галузі. Зокрема, повернення частини витрат на будівництво і реконструкцію тваринницьких ферм, дотація закупівлю високопродуктивних тварин. Найголовніше, щоб ця підтримка була гарантованою, адже тваринництво є довгостроковим бізнесом, який дає віддачу лише через кілька років. «Навіть найменші чутки про можливе скасування чи зменшення обсягів бюджетного фінансування відповідних державних програм змушує інвесторів відмовлятися від роботи в молочній галузі», – наголошує вчений.

Він вважає, що відродженню молочної галузі також сприятиме максимальне спрощення доступу до держпідтримки. Наприклад, через диджиталізацію, яка забезпечує можливість кожному товаровиробнику подати заявку з відповідними документами через Інтернет і отримати державну допомогу без втручання чиновників.

Джерело: УКРІНФОРМ