Інвестування у розвиток сільського господарства країни в найближчому майбутньому буде справою самого бізнесу.

Цього року Україна посіла 64-ту сходинку в рейтингу Doing Business в оцінюванні легкості ведення бізнесу, покращивши позицію минулого року на 7 пунктів. Однак у найближчі місяці не слід очікувати збільшення обсягів інвестування сільського господарства й суттєвих позитивних зрушень легкості ведення бізнесу, що разом гальмуватиме подальший розвиток залучення інвестицій. 

Відкочування назад 

Після сплеску інвестиційної активності в сільському господарстві України у 2016– 2018 роках обсяги капітальних інвестицій уже у 2019 році скоротилися майже на 10% проти попереднього року.  

Основними причинами інвестиційного спаду є виникнення додаткових ризиків, пов’язаних із військовими й іншими загрозами, формуванням несприятливої аграрної політики. Також значно зріс рівень невизначеності й очікування негативних подій через запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення. 

Негативні тенденції почали простежуватися ще у першому півріччі минулого року. У січні-червні капітальні інвестиції в агросектор становили понад 23 млрд грн, тобто тільки 83% проти відповідного періоду 2018-го, або мінус майже 17%. 

Тенденція до падіння тривала й поточного року. Так, обсяги вкладень у сільському господарстві, мисливстві та наданні пов’язаних із ними послуг у І кварталі зменшилися більш ніж на третину, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, до 7 млрд гривень. Це один із найбільших спадів капіталовкладень за останні п’ять років, після початку військових дій на Сході України та тимчасової втрати територій Криму й частини Донецької та Луганської областей. 

За нинішніх умов інвестиційної діяльності цьогоріч загальні обсяги капітальних інвестицій у виробництво продукції сільського господарства в цінах минулого року становитимуть близько 41 млрд гривень. У разі погіршення ситуації та за умов синергії наявних і нових негативних чинників, як-от продаж землі, епідемія коронавірусу й інші негативні світові тенденції, слід очікувати навіть подальшого зниження обсягу інвестицій. 

Вузькі місця 

Незважаючи на деякі позитивні явища в окремих сегментах аграрної економіки України, дія негативних чинників інвестиційної діяльності переважала. Найвагомішими причинами інвестиційного спаду в агросекторі були несприятлива аграрна політика, скорочення бюджетної підтримки, звуження можливостей залучення інвестицій і неприйнятні для потенційних вкладників капіталу ризики інвестування. 

Також серед негативних чинників, які стримуватимуть здійснення інвестиційної діяльності поточного року, це — війна, політична нестабільність, недоліки державного керування економікою, наслідки невиправданої реорганізації центрального органу керування галуззю, корупція та перманентна боротьба між різними фінансово-промисловими формуваннями. 

Вплив великого агробізнесу на ухвалення рішень щодо використання бюджетних коштів посилюватиме також монополізм у галузі та стримуватиме процеси інвестування розвитку малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників. 

Під питанням 

Новим негативним чинником може стати запровадження обігу земель сільгосппризначення, який має запрацювати в Україні з 1 липня 2021 року. Адже виробники сільськогосподарської продукції вже сьогодні готуються до того, що потрібно буде забезпечити свою діяльність земельними ресурсами в розмірі не більше як 100 га на одну особу. Тобто для створення фермерського господарства з трьох осіб потрібно знайти кошти на 300 га. Навіть за мінімальної вартості в 1000 дол. за один гектар ці кошти становитимуть не менше як 300 тис. доларів. 

Тільки щоб викупити землі, що є у володінні більш ніж 30 тис. малих фермерських господарств земельною площею 2,7 млн гектарів (середній розмір господарства 90 га), потрібно буде залучити близько 70 млрд гривень. 

Тому частина коштів, які могли б цього року та надалі спрямовувати в інвестування аграрної галузі, можуть бути заморожені на придбання землі. 

Отже, реалії невтішні: прогнозований обсяг капітальних інвестицій поточного року унеможливить забезпечення розширеного відтворення капіталу сільського господарства. Своєю чергою, надалі це стане загрозою для продовольчої безпеки держави й звузить її експортний потенціал. 

Дайте валюти 

Цьогоріч також не передбачається зростання обсягів залучення іноземних інвестицій. Прогнозований обсяг прямих іноземних інвестицій у сільському господарстві країни становитиме близько 560 млн доларів. 

Залучення іноземного капіталу є важливим чинником інноваційного розвитку агропродовольчого сектору України й підвищення його конкурентоспроможності. Адже в процесі трансферу прямих іноземних інвестицій передаються нові технології, досвід, методи організації й керування, що сприяє раціональному використанню наявних ресурсів, розширенню виробничих можливостей і розвитку інноваційного потенціалу країни. 

Утім, інвестиційна привабливість для іноземних інвесторів поки що досить низька. Попередні три роки частка прямих іноземних інвестицій в агропромислове виробництво в національній економіці не змінювалась і становила 10% (із них понад 8% — у харчову промисловість). Хоча частка інвестицій саме в сільське господарство торік зменшилася. 

Найбільшим іноземним інвестором у сільському господарстві був Кіпр — його частка становила 39% (не варто забувати, що Кіпр — це офшорна зона, кошти звідти повертаються до України, — прим. Ред.). Значно менше інвестували Данія (9,5%), Польща (8,2%), Нідерланди (6,2%) і Німеччина (5,8%). Перша п’ятірка країн дала майже 70% обсягу прямих іноземних інвестицій в агросектор України. Більшу частину коштів було витрачено на розвиток рослинницького напряму, третину — на тваринницький, а решта — спрямовано на допоміжну та післяврожайну діяльність, змішане сільське господарство. 

Необхідне й доступне 

Ми обрахували три варіанти інвестиційного забезпечення та визначили потребу в інвестиціях до 2025 року на основі вартості основних засобів у сільському господарстві за справедливою ринковою вартістю їх оцінювання. 

На оновлення основних засобів на рівні 10% загальної вартості основних виробничих засобів (рівень відтворення) потрібно 90 млрд гривень інвестицій. Оновлення на рівні технічної модернізації потребуватиме 15%, або 135 млрд гривень інвестицій. Якщо ж говорити про капінвестиції на рівні країн ЄС — тобто на інноваційну модернізацію, слід вкласти 150 дол./га або витратити 150 млрд гривень. 

Наразі кардинальних змін у структурі джерел фінансування капітальних інвестицій на розвиток сільського господарства очікувати не варто. Основним джерелом фінансування інвестицій і надалі будуть власні кошти агропідприємств і господарств. Перспективи зниження облікової ставки НБУ навіть до 6% і нижче сприятимуть збільшенню частки кредитів й інших позик, але ще до кінця року частка кредитів впаде до 9,6%. 

Пріоритетним напрямом інвестування й надалі є рослинництво. Це більш прибуткова та експортоорієнтована галузь, продукція якої конкурентоспроможна як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. 

Водночас виробництво ягід, соняшнику, винограду, ріпаку та проса поточного року буде найбільш інвестиційно-привабливим. 

У тваринництві інвестиційно-привабливими будуть виробництво молока, м’яса птиці та свинини. 

Примарні надії 

Для покращення інвестиційного забезпечення розвитку сільського господарства та економіки держави слід сконцентрувати зусилля на реалізації стратегічних і поточних заходів із підвищення ефективності діяльності агропідприємств та формування ними власних інвестиційних ресурсів. 

Поліпшить ситуацію й створення дієвого механізму державної підтримки інноваційно-інвестиційної діяльності сільськогосподарських товаровиробників. 

Давно пора кардинально покращити стан кредитного забезпечення агропідприємств й урізноманітненні кредитних інструментів для залучення інвестицій на довгостроковій основі. 

Дію негативних чинників і ризиків в інвестиційному забезпеченні здатні послабити заходи, що стимулюватимуть аграріїв оновлювати основні засоби на сучасні, високотехнологічні, менш енергоємні, але більш екологічно безпечні. Обсяги державної підтримки аграрного виробництва мають зростати й переорієнтовуватися на малі та середні господарства.